Вирок

від 20.04.2021 по справі 683/142/21

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/142/21

1-кп/683/154/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого вироком Хмельницького міськрайонного суду від 13 червня 2018 року за ч.1 ст.382 КК України до 8500 грн штрафу, сплачено штраф 1 грудня 2020 року,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

встановив:

8 жовтня 2020 року біля 15 години ОСОБА_4 разом із своєю матір`ю ОСОБА_6 , перебуваючи у с. Марківці Красилівського району Хмельницької області, куди приїхали на автомобілі марки «Славута», д.н.з. НОМЕР_2 , з метою обміну продуктів харчування на картоплю, зайшли до домогосподарства ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Коли ОСОБА_7 та ОСОБА_6 спустились в погріб за картоплею, ОСОБА_4 ключем, що знаходився у замку вхідних дверей у житловий будинок, відкрив двері та зайшов в середину будинку, де на столі у прихожій кімнаті побачив жіночу сумочку, звідки таємно, умисно викрав грошові кошти в сумі 30000 грн. Однак, коли він виходив із будинку, його побачила ОСОБА_7 та запитала, що він робив у будинку. ОСОБА_8 відразу побіг за хлів, що напроти будинку, та заховав гроші, тим самим не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки не зміг скористатися викраденим.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 8 жовтня 2020 року, коли вони із матір`ю приїздили в с. Марківці щоб обміняти продукти харчування на картоплю, він скориставшись тим що господарка із матір`ю спустились у погріб, зайшов до будинку та із сумочки викрав 30000 грн. Однак, коли він виходив із будинку, його помітила потерпіла та почала задавати запитання «Що він там робив?», він злякався та побіг за хлів та сховав там викрадені гроші.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст.349 КПК України показаннями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає. Обвинуваченому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане із проникнення у житло.

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання судом враховуються визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного злочину, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, приймаючи до уваги особу винного, який повністю визнав свою вину та щиро розкаявся, окрім скоєного характеризується виключно позитивно, відсутність негативних наслідків від вчиненого ним злочину, а також інші в сукупності обставини і їх поєднання, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку у відповідності до ст.75КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього передбачених ст.76КК України обов`язків.

На думку суду таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

У відповідності до ст.76КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 980,70 грн витрат за проведення експертизи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: