Постанова

від 14.04.2021 по справі 495/4769/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/4769/20

№ провадження 1-кс/495/873/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року м. Білгород - Дністровський

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на дії слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області,-

ВСТАНОВИВ:

12.04.2021 року скаржник ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області зі скаргою на дії слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 у якій просила:

- відновити передбачені ст. 304 КПК України строки оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження;

- прийняти дану скаргу і розглянути її в порядку, передбаченому ст. ст. 305-307 КПК України;

- запросити у Білгород-Дністровському відділі поліції ГУНП в Одеської обл. та у Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури матеріали кримінального провадження за № 12020160240000363, яке розпочате за її заявою про злочин від 24.02.2020 року за ознаками ст. 366 ч.1 КК України (слідчий ОСОБА_4 );

- визнати бездіяльність слідчого СВ Білгород-Дністровського відділу поліції ГУНП в Одеської обл. та прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області яка полягає у рішенні слідчого про закриття кримінального провадження за № 12020160240000363, такою, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону;

- постанову слідчого СВ Білгород-Дністровського відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 26.02.2021 року скасувати як незаконну;

Короткий виклад змісту поданої скарги.

24.02.2020 року ОСОБА_3 звернулася з заявою про скоєння злочину до Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області та до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури з проханням розпочати кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст.365-2 КК України відносно ОСОБА_5 , якій будучи реєстратором КП "БУДИНОК ЮСТИЦІЇ", код ЄДРПОУ: 42585709, зареєстрованого за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Миколаївка, вул. Центральна, будинок 67, 01.04.2019 року, з метою отримання неправомірної вигоди від невстановленої особи, що надала йому паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , належним чином достовірність цього документу не засвідчив, та шляхом внесення завідомо неправдивих для нього відомостей, які повністю не відповідають дійсності, а саме, факту що ОСОБА_6 , нібито є власником квартири, яка розташована по АДРЕСА_1 на підставі підробного договору купівлі-продажу вищеназваної квартири від 16.08.2007 року, зареєстрував цей договір купівлі-продажу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

При цьому, реєстратор КП "БУДИНОК ЮСТИЦІЇ" ОСОБА_5 , бачив що на договорі дарування вищезазначеної квартири ОСОБА_6 від 16.08.2007 року був відсутній штамп реєстрації БТІ, в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року не отримав з БТІ довідку про дійсність права власності ОСОБА_6 на вищезазначену квартиру, яка розташована по АДРЕСА_1 .

24 червня 2019 року ОСОБА_3 уклала договір про надання інформаційно- консультативних послуг з ТОВ "Пріоритет Естейт Бізнес", у зв`язку з необхідністю придбання в м.Одеса житла для своєї дочки-студентки. Консультацій мені надавали співробітники ТОВ "Пріоритет Естейт Бізнес" Белоус Юлія та директор ОСОБА_7 , які через незнайомих мені маклерів запропонували мені придбати двокімнатну квартиру, розташовану по АДРЕСА_1 та познайомили з її власником ОСОБА_6 . Оглянувши квартиру ОСОБА_3 домовилася про її придбання за 19 500 доларів США.

За пропозицією незнайомих мені маклерів ОСОБА_3 повинна була оформити угоду у приватного нотаріуса ОСОБА_8

01.07.2019 року сторони з`явилися до приватного нотаріуса ОСОБА_8 в офіс, розташований по АДРЕСА_2 , та склали договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири, при цьому спочатку вказали невірним по батькові ОСОБА_3 . Згодом, коли ОСОБА_3 сама це виявила, ОСОБА_8 внесла в договір виправлення. За придбання вказаної квартири ОСОБА_3 розрахувалася з особою, яка представилася ОСОБА_6 , сплативши йому за придбану квартиру грошима у сумі 19 500 доларів США.

Згодом, в серпні 2019 року ОСОБА_3 була викликана в прокуратуру Приморського району м.Одеса, де їй було роз`яснено, що договір дарування від 16.08.2007 року придбаної нею квартири по АДРЕСА_1 , згідно з яким колишня власниця ОСОБА_9 , нібито подарувала ОСОБА_10 квартиру, є підробним і що з цього факту зареєстровано кримінальне провадження за № 12019160500003495 за ст.190 КК України. Через це договір купівлі-продажу вищеназваної квартири, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_11 є підробним, в паспорт ОСОБА_6 була вклеєна фотографія шахрая, який продав скаржниці вищезазначену квартиру, яка не належала йому.

У зв`язку з цим ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеса від 23.08.2019 року за клопотанням прокурора Приморського району м.Одеса був накладений арешт на квартиру, розташовану по АДРЕСА_1 , чим ОСОБА_3 був спричинений істотний матеріальний збиток.

В подальшому невстановлені особи здійснили перереєстрацію вищезазначеної квартири на ім`я скаржниці згідно договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_8 , яка діючи за адресою: АДРЕСА_2 , з метою отримання неправомірної вигоди невстановленою особою, що надала нотаріусу паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , належним чином достовірність цього документу не засвідчила, а шляхом внесення свідомо неправдивих для неї відомостей, які повністю не відповідають дійсності, а саме, того що ОСОБА_6 , нібито є власником квартири, яка розташована по АДРЕСА_3 , знаходячись за місцем своєї реєстрації, 01.07.2019 року о 1345 годині склала на спеціальному бланку строгої звітності серії ННУ 475947, виданого Міністерством юстиції України, договір купівлі продажу вищеназваної квартири між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

У зв`язку з зловживання своїми повноваженнями, шляхом реєстрації неправдивих офіційних документів скаржниці була заподіяна матеріальна шкода у сумі 19 500 доларів СІІІА, що згідно курсу Нацбанку України на 24.06.2019 року складає 512 265 гривень (19 500 доларів США х 26,27 грн.) та 487,4 рази (512 265 грн.: 1051 грн.) перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у зв`язку с чим скаржниці були завдані тяжкі наслідки.

Скаржниця вважає, що в діях реєстратора КП "БУДИНОК ЮСТИЦІЇ" ОСОБА_5 , містяться усі ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, яке, згідно ч. 4 ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Слідчим ОСОБА_4 26.02.2020 року було внесено до ЄРДР заяву про вчинення кримінального правопорушення, при цьому слідчим помилково або умисно була зазначена кваліфікація кримінального провадження за ч.1ст.366 КК України, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів.

02.03.2020 року ОСОБА_3 також надавала письмову заяву на ім`я слідчого ОСОБА_4 з проханням визнати її потерпілою у цьому кримінальному провадженні, про що їй була надана відповідь від 10.03.2020 року, з якої вбачалось, що слідчій визнав ОСОБА_3 потерпілою.

Скаржниця зазначає, що на її клопотання від 08.07.2020 року, як потерпілої, які були надані слідчому ОСОБА_4 , та до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури, вона отримала відповідь від 13.07.2020 року від Білгород-Дністровської міської прокурити, з якої вказано що у кримінальному провадженні, розпочатому за її завою не прийнято рішення, згідно з якім вона набула статус сторони у кримінальному провадження, у зв`язку з чим, відсутні підстави, передбачені КПК України для розгляду її клопотання.

03.08.2020 року ОСОБА_3 повторно надала письмову заяву на ім`я слідчого ОСОБА_12 з проханням визнати її потерпілою у кримінальному провадженні, проте, тривалий час ніякої відповіді про результати розгляду заяви від слідчого ОСОБА_4 скаржниця не отримала.

Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.08.2020 року була задоволена скарга на бездіяльність слідчого Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , якою суд зобов`язав розглянути заяву про визнання ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні та прийняти вмотивоване рішення.

Як зазначає ОСОБА_3 , мотивуючи закриття кримінального провадження слідчий ОСОБА_4 у своїй постанові від 26.02.2021 року посилається на свою помилкову (або умисну) правову кваліфікацію дії реєстратора КП "БУДИНОК ЮСТИЦІЇ" ОСОБА_5 за ч.1 ст. 366 КК України, як не є тяжким злочином, хоча дії реєстратора КП "БУДИНОК ЮСТИЦІЇ" ОСОБА_5 повинні бути кваліфіковані за ст. 365-2 ч.3 КК України, яке, згідно ч. 4 ст. 12 КК України є тяжкім злочином.

На підставі вищенаведеного скаржниця вважає, що слідчій ОСОБА_4 не виконав у кримінальному провадженні жодної слідчої дії, та 26.02.2021 року виніс постанову про закриття кримінального провадження за № 12020160240000363 незаконно керуючись п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Таке рішення слідчого та прокурора на думку скаржниці є незаконним, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Також ОСОБА_3 зазначає, що 09.04.2021 року поштою вона отримала відповідь від слідчого ОСОБА_4 у якій він повідомив її про те, що 26.02.2021 року, він виніс постанову про закриття кримінального провадження за № 12020160240000363 керуючись п.2 ч.1ст. 284 КПК України та додав постанову про закриття цього кримінального провадження.

На підставі наведеного скаржниця ОСОБА_3 просить розглянути скаргу та задовольнити її.

Доводи сторін.

В судове засідання скаржниця ОСОБА_3 не з`явилась, просила розглядати скаргу без її участі.

Прокурор в судове засідання з`явився, заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що кримінальне провадження закрито у зв`язку зі закінченням строку досудового розслідування.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали, приходжу до наступного.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, прокуратури, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.

Глава 26 КПКгарантує особі можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді.

В порядкуст.303КПК України,на досудовомупровадженні можутьбути оскарженітакі рішення,дії чибездіяльність слідчогоабо прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамист.169КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченимиглавою 39цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбаченихпунктом 9-1частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Згідно положеньст.22 КПК України,кримінальне провадженняздійснюється наоснові змагальності,що передбачаєсамостійне обстоюваннястороною обвинуваченняі стороноюзахисту їхніхправових позицій,прав,свобод ізаконних інтересівзасобами,передбаченими цимКодексом.Сторони кримінальногопровадження маютьрівні правана збираннята поданнядо судуречей,документів,інших доказів,клопотань,скарг,а такожна реалізаціюінших процесуальнихправ,передбачених цимКодексом.Прокурор,керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, дати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК України). Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченомуКПК України(ч. 1ст. 24 КПК України). На досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження (п. 3 ч. 1ст. 303 КПК України).

Відповідно до ч. 1ст.284КПК України кримінальне провадження закривається слідчим, якщо:

1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;

3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;

4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;

5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;

6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;

7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством;

8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;

9) стосовно податкових зобов`язань особи, яка вчинила дії, передбаченістаттею 212Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно допідрозділу 9-2розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;

9-1) існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбаченихпунктами 1,2,4,9цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.

10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийст.219КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначенийст.219КПК України, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Кримінальне провадження може бути закрите лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленомуКПК Українипорядку.

Згідно п.3 ч.1ст.303 КПК Українина досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.

Слідчий суддя, дослідивши додані до скарги копії матеріалів по кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160240000363 від 26.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК дійшов до наступних висновків:

На підтвердження зазначених у скарзі обставин скаржницею ОСОБА_3 було надано копію Постанови слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 26.02.2021.

В своїй постанові слідчий СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 зазначає, що проведеними у кримінальному провадженні слідчими діями не вдалось встановити особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення. На даний час жодній особі не оголошено про підозру у вчиненні даного криміналі правопорушення.

Частиною 1 ст.366 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за службове підроблення у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст.12 Кримінального кодексу України даний злочин є нетяжким злочином.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 219 Кримінального процесуального кодексу України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо злочину нетяжкого злочину.

У зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, слідчим ОСОБА_4 було винесено постанову про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР №12020160240000363 від 26.02.2020.

Отже, слідчий суддя вважає вірним встановити, що кримінальне провадження, відомості про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160240000363 від 26.02.2020, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України було закрито 26.02.2021 на підставі Постанови слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Проте, відповідно до абзацу 2 ч.5 ст.294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування слідчий суддя постановляє ухвалу, згідно правил КПК України.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Зважаючи на те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160240000363 від 26.02.2020, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України на підставі Постанови слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 закінчився 26.02.2021, та зазначений строк поновленню не підлягає, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 2, 115, 117, 294, 303, 307 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_3 на дії слідчого - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчийсуддя: ОСОБА_1