Постанова

від 15.04.2021 по справі 756/4907/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Майбоженко А.М.

Єдиний унікальний номер справи № 756/4907/2020

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3525/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Верланова С.М., Савченка С.І.,

секретар - Тютюнник О.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2020 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю НІЛД ЛТД , державного реєстратора Нікітіної Юлії Володимирівни Комунального підприємства Реєстратор , треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чигрін Андрій Олегович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулася із зазначеним позовом.

Вимоги обгрунтовувала тим, що вона на підставі рішення Київської міської ради від 24 грудня 2009 року № 1144\3213 отримала у власність земельну ділянку розміром 0,1000 га , кадастровий номер 8000000000: 85:977:0027, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. У січні 2020 року їй стало відомо, що вказана земельна ділянка зареєстрована за іншою особою. Позивачка зазначає, що вона не відчужувала належну їй земельну ділянку, невідомі особи підробили реєстраційні документи від її імені, та підставі підроблених документів внесли до Статутного капіталу ТОВ НІЛД ЛТД земельну ділянку і в подальшому її відчужили.

Вказані обставини перешкоджають позивачці вільно розпоряджатися власним майном.

У заяві від 17 серпня 2020 року ОСОБА_2 просила забезпечити позов, зважаючи на ту обставину, що у разі задоволення позову, нинішній власник майна ОСОБА_1 намагатиметься вжити заходів спрямованих на унеможливлення виконання рішення суду шляхом відчуження спірної земельної ділянки.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2020 року заяву задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку розміром 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000: 85:977:0027, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Протокольною ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року, до участі у справі залучено ОСОБА_1 , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Не погоджуючись з ухвалою суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. У скарзі зазначала, що суд неповно з`ясував обставини ,що мають значення для прийняття рішення про забезпечення позову. Просила скасувати ухвалу суду. В апеляційній скарзі зазначала, що суд постановив ухвалу з порушенням вимог ЦПК України, крім того вважає, що майно на яке накладено арешт не належить жодному з відповідачів та не підлягає передачі відповідачам, а відтак це є порушенням вимог ч.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України.

Накладенням арешту на майно, порушуються права апелянта, оскільки на день винесення ухвали ОСОБА_1 не була учасником справи.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 04 березня 2021 року, 25 березня 2021 року, 15 квітня 2021 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи. Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи від сторін до суду не надходило. Представник апелянта приймала участь у розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_2 , виходив із того, що існує високий ступінь ризику відчуження майна, що призведе до внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та здійснення державної реєстрації прав інших осіб на земельну ділянку , що призведе до утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову і необхідності звернення ОСОБА_2 з новими позовами.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи .

Із роз`яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Згідно ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Судовий захист повинен бути ефективним, що вимагає ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до частини першої ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4, 6 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку , а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачка посилається на те, що їй стало відомо, що земельна ділянка зареєстрована за іншою особою.

Позивач вважає ,що дана обставина грубо порушує її права власності на вказану земельну ділянку .

Апеляційний суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими, оскільки спосіб забезпечення позову, який просить застосувати позивач, не є співмірним з заявленими позовними вимогами та жодним чином не забезпечить виконання рішення суду, враховуючи, що предметом спору є скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку. Крім того, як видно із матеріалів справи, власник майна ОСОБА_1 на час винесення ухвали про забезпечення позову не була залучена до участі у справі, а згідно протокольної ухвали від 28 жовтня 2020 року залучена в якості третьої особи.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (N 834-VIII, 26 листопада 2015 року із змінами), визначено підстави внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування

При цьому, зазначене судове рішення не потребуватиме примусового виконання, а отже, відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, про які зазначає позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

За відсутності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, такий захід не забезпечить охорони позивача від можливих недобросовісних дій відповідачів, і забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову .

В той же час, позивач в своїй позовній заяві не заявляв жодних вимог про поновлення будь-яких його порушених прав і які неможливо буде реалізувати без заявлених позивачем заходів забезпечення позову. При цьому виконання рішення суду в межах заявлених позовних вимог ніяким чином не залежить від заходів забезпечення позову, на яких наполягає позивач.

Слід зазначити, що накладення арешту на земельну ділянку, власником є ОСОБА_1 , яка на час постановлення ухвали не була учасником справи, суд фактично вирішив питання про її права та обов`язки, чим порушив її право.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що зазначені позивачем заходи забезпечення позову ніяким чином не забезпечують виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову в межах заявлених позовних вимог і жодним чином не впливають на ефективний захист, або поновлення права позивачки, за захистом якого вона звернулася до суду, а відтак ухвала суду першої інстанції постановлена без урахування вказаних норм, підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 17 серпня 2020 року слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,379,381 - 384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2020 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю НІЛД ЛТД , державного реєстратора Нікітіної Юлії Володимирівни Комунального підприємства Реєстратор , треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чигрін Андрій Олегович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 20 квітня 2021 року.

Головуючий

Судді