Рішення

від 06.04.2021 по справі 463/9474/19

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/9474/19

Провадження №2/463/152/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2021 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Козак М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий кооператив Пасічний , Четверта Львівська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання за нею права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у 2000 році було утворено житловий кооператив Пасічний за адресою: АДРЕСА_2 . На загальних зборах житловий кооператив Пасічний постановив рішення яким надав ОСОБА_4 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , сім`я якого на той час складалася з трьох осіб, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та її доньки позивача ОСОБА_6 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 08.06.2010 року зареєстрували шлюб, хоча свою сім`ю вони створили у 1996 році. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . ОСОБА_3 прийняла спадщину та частково її оформила, отримавши 12.06.2013 року свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 30.06.2016 року Личаківським районним судом м.Львова ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 463/5618/15-ц, відповідно до якого визнано за відповідачем ОСОБА_2 - сином спадкодавця ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За цим рішенням позивач ОСОБА_2 та її мати ОСОБА_3 згідно ст.1261 ЦПК України є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 04.03.2017 року. Постановою Львівського апеляційного суду від 01.10.2019 року, рішення Личаківського районного суду м.Львова від 30.05.2016 року залишено без змін. Вказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 відповідно до 1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , оскільки зверталися в межах шестимісячного місячного строку із заявами до нотаріальної контори. Апеляційний суд визнав позивача ОСОБА_1 правонаступником ОСОБА_3 . Позивач в межах строку для прийняття спадщини звернулася до нотаріальної контори із заявою та прийняла спадщину, що стверджується нотаріальним витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_3 від 02.06.1979 року, свідоцтвом про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_7 серії НОМЕР_4 від 08.06.2010 року, свідоцтвом про шлюб позивача серії НОМЕР_5 від 19.09.2009 року. Таким чином, позивач є безспірно спадкоємицею Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , що не заперечує відповідач у свої заявах в апеляційній інстанції. Враховуючи наведе, просить позов задовольнити.

Справа поступила до суду 07.11.2019 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 11.11.2019 року, позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

04 грудня 2019 року позивачем подано заяву на виконання ухвали суду від 11.11.2019 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 09.12.2019 року, позовну заяву повторно залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків у повному обсязі, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

18 грудня 2019 року позивачем подано заяву на виконання ухвали суду від 09.12.2019 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 19.12.2019 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

Підготовчі судові засідання неодноразово відкладалися за клопотанням позивача, у зв`язку з неможливість прибути в судове засідання за станом здоров`я та у зв`язку із запровадженням карантину на території України.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 03.11.2020 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Крім цього, витребувано у Четвертої Львівської державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи до майна померлої ОСОБА_8

10 грудня 2020 року на адресу суду поступили належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 .

Судові засідання призначалися на 30.11.2020 року, 25.01.2021 року, 24.02.2021 року, 06.04.2021 року та неодноразово відкладалися за клопотанням позивача, а також неявкою відповідача та третіх осіб у судові засідання.

02 квітня 2021 року від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про підтримання позовних вимог та про завершення розгляду справи у її відсутності.

Кім цього, 06.04.2021 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Суптель В.О. подано клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, щодо ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився без поважних причин, належним чином неодноразово був повідомлений про час і місце розгляду справи. Відзив на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Представник третьої особи ОСББ ЖК Пасічний в судове засідання повторно не з`явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, подав заяву відповідно до якої просив проводити розгляд справи у його відсутності та вирішення спору відніс на розсуд суду.

Представник третьої особи Четвертої Львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, подавши при цьому заяву про розгляд справи без їх участі, вирішення спору відносять на розсуд суду.

Враховуючи те, що позивач та її представник не заперечили проти ухвалення заочного рішення у справі, у відповідності до вимог ст.ст.280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.

З огляду на карантинні обмеження, суд неодноразово йшов назустріч учасникам справи та відкладав судові засіданні з тією метою, щоб кожен мав можливість відстояти свою позицію перед судом.

Відтак, суд у відповідності до вимог ч.5 ст.12 ЦПК України та прецедентної практики ЄСПЛ створив для сторін рівні можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Суд у відповідності до вимог ч.7 ст.81 ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В будь-якому випадку, право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч.3 ст.367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведені обставини та відповідно до ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливим проводити розгляд справи за відсутності учасників процесу.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу 06.04.2021 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, матеріали спадкової справи № 275/2017, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками зазначено ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 02.06.1979 року (т.1 а.с.14).

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 08.06.2010 року, виданого Франківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 205 вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 уклали шлюб 08.06.2010 року (т.1 а.с.13).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 08.11.2012 року, актовий запис № 940 вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.10).

З витягу з протоколу № 1/02 зборів членів житлового кооперативу Пасічний від 08.02.2013 року вбачається, що у відповідності до абзацу першого п.55 Статуту житлового кооперативу Пасічний , на місце ОСОБА_4 , який був членом Житлового кооперативу Пасічний і проживав за адресою: АДРЕСА_3 , як такого, що помер, прийнято його дружину ОСОБА_3 (т.1 а.с.16).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 04.03.2017 року, актовий запис № 175 вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.9).

Відповідно до довідки Житлового кооперативу Пасічний від 27.05.2013 року вбачається, що ОСОБА_3 є дійсно членом Житлового кооперативу Пасічний . Станом на 27.05.2013 року її пайовий внесок до кооперативу за квартиру АДРЕСА_1 склав 59353,0 гривень, заборгованість по внесках відсутня (т.1 а.с.15).

Згідно довідки Житлового кооперативу Пасічний № 17 від 15.11.2011 року вбачається, що ОСОБА_3 разом з чоловіком ОСОБА_4 з 10.03.2000 року дійсно є членом Житлового кооперативу Пасічний та проживають за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.12).

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з родиною протягом 1996-2005 років проживали у гуртожитку № 4 університету по АДРЕСА_4 , що підтверджується довідкою ректора Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького № 1081-01 від 19.11.2012 року (т.1 а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.06.2013 року вбачається, що ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 отримала право на спадщину на Ѕ частку спадкового майна (т.1 а.с.8).

Згідно рішення Личаківського районного суду м.Львова від 30.05.2016 року у цивільній справі № 463/5618/15-ц, за відповідачем ОСОБА_2 - сином спадкодавця ОСОБА_4 , визнано право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За цим рішенням позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно ст.1261 ЦПК України є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 (т.1 а.с.5-7).

Відповідно до постанови Львівського апеляційного суду від 01.10.2019 року, рішення Личаківського районного суду м.Львова від 30.05.2016 року залишено без змін (т.1 а.с.156-158).

Згідно з копії спадкової справи № 275/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 24.05.2017 року звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину (т.2 а.с.6, 8).

Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно зі ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтями 1269-1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з ч.ч.1, 10 статті 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270 і статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Згідно з п.2 ч.1 ст.5 Закону України Про нотаріат нотаріус зобов`язаний сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

Частинами 1, 2 статті 46 Закону України Про нотаріат передбачено, що нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі смерті члена житлово-будівельного кооперативу, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира.

Крім того, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Будченко проти України , найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy), [ВП] заява №33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000?I) (п. 40).

У справі EAST/WEST ALLIANCE LIMITED проти України Європейський Суд зазначив: Згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах Вістіньш і Перепьолкінс проти Латвії [ВП], заява N 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року) (п. 1);перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції [ВП], заява N 31107/96, п. 58,ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі Антріш проти Франції , від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та Кушоглу проти Болгарії , заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року) (2). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції , пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства , n. 50, Series A N 98) (п. 3) .

Так, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , а єдиним спадкоємцем після смерті останньої являється позивач ОСОБА_1 .

Крім того, позивач ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог надала суду належні та допустимі докази того, що відсутність у неї правовстановлюючих документів позбавляє її можливості оформити право на спадщину в позасудовому порядку.

Згідно з п.п.1, 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи наведене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки обраний позивачем такий спосіб захисту свого порушеного права, як визнання права власності в порядку спадкування за законом є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самого порушеного права позивача, а тому може бути застосований судом.

У зв`язку з викладеним, суд вважає необхідним захистити права позивача та визнати в судовому порядку за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 800,0 гривень, сплата якого підтверджується квитанцією № 0.0.1557357919.1 від 18.12.2019 року (т.1 а.с.37).

Керуючись ст.ст.10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - судовий збір у розмірі 800,0 гривень (вісімсот гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 .

Третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Житловий кооператив Пасічний , місцезнаходження: 79038, м.Львів, вул.Пасічна,62А, код ЄДРПОУ 25251192.

Третя особа: Четверта Львівська державна нотаріальна контора , місцезнаходження: 79005, м.Львів, вул.Зелена,2.

Повний текст судового рішення складено - 15 квітня 2021 року.

Суддя Грицко Р.Р.