Постанова

від 19.04.2021 по справі 916/3038/15

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/3038/15 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

від Виконавчого комітету ОМР - Танасійчук Г.М., розпорядження № 1415К від 27.10.2020;

Особисто арбітражний керуючий - Сніткіна І.А., посвідчення водія № НОМЕР_1 , від 10.02.16;

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2021 (про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди)

по справі №916/3038/15

за заявою Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних виробів-3"

Арбітражний керуючий: Сніткіна І.А.

про банкрутство

суддя суду першої інстанції - Найфлейш В.Д.

час та місце винесення ухвали: 16:01:22, м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр-т Шевченка, 29.

Повний текст ухвали складено 24.02.2021

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин, що передували зверненню Товариства з обмеженою відповідальністю Система Фінанс Дніпро з апеляційною скаргою до суду та її зміст.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.09.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних виробів - 3 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних виробів - 3 .

Постановою Господарського суду Одеської області від 17.03.2016 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних виробів - 3 , відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних виробів - 3 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2018 призначено ліквідатором ТОВ Завод залізобетонних виробів - 3 арбітражного керуючого Сніткіну Ірину Анатоліївну.

08.12.2020 за вх. №3-863/20 від арбітражного керуючого Сніткіної І.А. надійшов звіт про проведену роботу в ліквідаційній процедурі та ліквідаційний баланс банкрута.

22.12.2020 від арбітражного керуючого Сніткіної І.А. надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 20.02.2018р. по 19.01.2021 на суму 555447,73грн., з яких 528036,28 грн. - основна грошова винагорода арбітражного керуючого, 27411,35 грн. - витрати, також арбітражний керуючий просить суд стягнути вказану суму з кредиторів пропорційно задоволеним вимогам.

Рішенням комітету кредиторів від 18.12.2020 вирішено не схвалювати звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації ТОВ Завод залізобетонних виробів-3 за період з 20.02.2018 по 19.01.2021, згідно якого грошова винагорода становить 528036,38 грн., витрати - 27411,35 грн. Схвалено понесені витрати за підсумками процедури ліквідації ТОВ Завод залізобетонних виробів-3 у сумі 5726,82 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2021, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора по справі № 916/3038/15 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних виробів - 3 - банкрутом.

Затверджено ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних виробів - 3 .

Ліквідовано та припинено Товариство з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних виробів - 3 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2021 клопотання арбітражного керуючого Сніткіної І.А. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за час виконання повноважень ліквідатора ТОВ Завод залізобетонних виробів - 3 та стягнення основної винагороди та витрат - задоволено частково.

Затверджено звіт арбітражного керуючого Сніткіної І.А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 20.02.2018 по 19.01.2021 на суму 533763,1 грн., з яких 528036,28 грн. - основна грошова винагорода арбітражного керуючого, 5726,82 грн. - витрати.

Стягнуто з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь арбітражного керуючого Сніткіної Ірини Анатоліївни заборгованість у сумі 234802,43 грн.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь арбітражного керуючого Сніткіної Ірини Анатоліївни заборгованість у сумі 295277,80 грн.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь арбітражного керуючого Сніткіної Ірини Анатоліївни заборгованість у сумі 3682,97 грн.

В решті клопотання - відмовлено. Обґрунтування ухвали місцевого господарського суду.

Стосовно нарахованої грошової винагороди арбітражного керуючого Сніткіної І.А. у період до 21.10.2019 у розмірі 4 мінімальних заробітних плат на суму 314171,90 грн., суд виходив з того, що директор ТОВ ЗЗБ-3 не отримував заробітну плату протягом 12 місяців до відкриття процедури ліквідації банкрута, у зв`язку з чим відповідно до п. 37 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 нарахування грошової винагороди у розмірі 4 мінімальних заробітних плат є правомірним.

Стосовно грошової винагороди арбітражного керуючого Сніткіної І.А., щодо нарахована після 21.10.2019 у сумі 213 864,48 грн., суд затвердив останню відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства у трьох розмірах мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

У зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, місцевим господарським судом покладено оплату грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі пропорційно на кредиторів.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Виконавчий комітет Одеської міської ради звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2021 в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Сніткіної І.А. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у розмірі 533 763,20 грн. та стягнення з виконавчого комітету Одеської міської ради на користь арбітражного керуючого грошової винагороди у розмірі 234 892,43 грн. - скасувати.

Прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволені клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі про банкрутство ТОВ Завод залізобетонних виробів - 3 та стягнення з виконавчого комітету Одеської міської ради грошової винагороди та витрат.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

1. Скаржник стверджує, що положеннями чинного законодавства, зокрема, Кодексу України з процедур банкрутства, не встановлено наявності у кредитора обов`язку сплачувати винагороду арбітражному керуючому.

2. Скаржник вважає, що покладення на виконавчий комітет Одеської міської ради обов`язку відшкодувати половину винагороди ліквідатора, з урахуванням того, що його вимоги знаходяться у шостій черзі та підлягають задоволенню в саму останню чергу та з урахуванням відсутності у нього жодного голосу при розгляді звіту ліквідатора про нарахування та виплату основної грошової винагороди, є таким, що суперечить принципу справедливості, не відповідає обставинам даної справи.

3. Розмір грошової винагороди є неспівмірним з виконаною ліквідатором роботою.

4. Нормами Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не передбачено сплату ліквідатору винагороди у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат на місяць.

Законом не встановлено розміру винагороди, у випадку відсутності відомостей щодо заробітної плати керівника. Такий розмір не встановлювався ні судом, ні зборами кредиторів.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

25.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Сніткіної І.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради - залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2021 без змін.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

02.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Виконавчого комітету Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2021 (про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди) по справі №916/3038/15.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюка І.Г., суддів: Мишкіна М.А., Поліщук Л.В. що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2021 по справі №916/3038/15.

Призначено справу № 916/3038/15 до розгляду на 19.04.2021 о 14:30 год.

У зв`язку з тимчасової непрацездатністю судді Поліщук Л.В. з 19.04.2021, розпорядженням керівника апарату суду № 102 від 19.04.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2021, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., судді: Мишкіна М.А., Бєляновський В.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2020 прийнято справу № 916/3038/15 до провадження у зміненому складі суддів: головуючий суддя Філінюк І.Г. судді: Мишкіна М.А., Бєляновський В.В.

В судове засідання 19.04.2021 з`явився представник Виконавчого комітету ОМР який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Арбітражний керуючий Сніткіна І.А. в судовому засіданні 19.04.2021 заперечувала щодо доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради - залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2021 без змін.

Інші представники сторін в судове засідання не з`явились.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України Про введення в дію Закону України Про банкрутство (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).

Згідно частини четвертої Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установити, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. (рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата) від 13.05.1997р. №1-зп/1997).

Таким чином, судом застосовується положення Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в частині розгляду звіту ліквідатора про грошову винагороду за період з 20.02.2018 до 21.10.2019 у сумі 314171,90 грн .

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі по тексту - Закон про банкрутство) арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Частиною 1 статті 98 Закону про банкрутство передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 115 Закону про банкрутство встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до частини 2 статті 115 Закону про банкрутство грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати . Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Тобто, арбітражний керуючий за виконання повноважень ліквідатора або керуючого санацією отримує винагороду в подвійному розмірі порівняно з виконанням повноважень розпорядника майна.

Таким чином, у випадку неможливості визначити розмір середньомісячної заробітної плати керівника за останні дванадцять місяців його роботи, необхідно застосовувати наступний алгоритм визначення грошової винагороди арбітражного керуючого:

- розпоряднику майна встановлюється 1 середньомісячна заробітна плата керівника або дві мінімальні заробітні плати;

- ліквідатору, керуючому санацією встановлюється 2 середньомісячні заробітні плати керівника або чотири мінімальні заробітні плати.

Зазначене підтверджується також і позицією Вищого господарського суду України викладеною у п. 37 Інформаційного листа від 28.03.2013 № 01-06/606/2013, за якою в разі неотримання керівником боржника заробітної плати за останні дванадцять місяців його роботи, основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Згідно довідки Головного управління ДПС в Одеській області, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку (форма№1дф) за період з серпня 2014р. до серпня 2015р. - за 2-й, 3-й квартал 2014р та за 1-й, 2-й, 3-й квартал 2015р. до Приморської ДПІ Південного управління управління у м. Одесі ГУ ДПС в Одеській області, не надавались.

Відповідно до довідки Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №6875/08 від 30.09.2017 страхувальником ТОВ Завод залізобетонних виробів-3 відомості про нарахування заробітної плати за період 2013-2015 роки - не надавались.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що директор ТОВ Завод залізобетонних виробів-3 не отримував заробітну плату протягом 12 місяців до відкриття процедури ліквідації банкрута, у зв`язку з чим нарахування грошової винагороди у розмірі 4 мінімальних заробітних плат є правомірним.

Таким чином, здійснений розрахунок грошової винагороди за період з 20.02.2018 по 21.10.2019 на суму 314171,90 грн. є вірним, у зв`язку з чим правомірно задоволено судом першої інстанції.

Щодо грошової винагороди арбітражного керуючого Сніткіної І.А., яка нарахована після 21.10.2019 у сумі 213864,48 грн., колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень .

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як встановлено колегією суддів та не заперечується учасникам справи фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювався.

Відповідно до наданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу, у зв`язку із відсутністю у боржника грошових коштів та майна, яке б підлягало продажу, грошова винагорода ліквідатора залишилася невиплаченою, а понесені витрати не було відшкодовано.

Колегією суддів перевірено розрахунок грошової винагороди за період з 22.10.2019 по 19.01.2021 у сумі 213864,48 грн., останній є вірним, у зв`язку з чим правомірно задоволений судом першої інстанцією.

Разом з тим, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Відповідно до абз.6 ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

З урахуванням наведеного, діючим законодавством не передбачено здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Згідно з вимогами Закону про банкрутство у справі про банкрутство арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов`язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, а необґрунтована відмова арбітражному керуючому в можливості отримання гарантованої Законом винагороди і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тобто, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, висновок господарського суду першої інстанції про покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі пропорційно на кредиторів, судом апеляційної інстанції визнається правомірним.

Відповідна правова позиція щодо правомірності покладення оплати грошової винагороди та витрат на кредиторів пропорційно їх вимогам за відсутності у боржника майна викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №910/32824/15, від 04.10.2018 року у справі №916/1503/17 та від 01.08.2018 року у справі №912/1783/16.

Відхилення аргументів апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради про те, що такий порядок покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого (за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам) не передбачений приписами чинного законодавства, оскільки: зазначений порядок визначення оплати послуг арбітражного керуючого не суперечить ані приписам Закону про банкрутство, ані Кодексу України з процедур банкрутства; вказаний висновок про застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б, від 19.04.2018 у справі №265/2б-02/14/13-08, від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 13.02.2019 у справі №910/22696/15, від 14.08.2019 у справі №5/80-10 та має бути врахований судом в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Скаржник Виконавчий комітет Одеської міської ради також стверджує, що встановлення ліквідатору винагороди в розмірі 4 мінімальних заробітних плат законом не передбачено, оскільки відповідно до ст.115 Закону про банкрутство

Стосовно вказаних тверджень суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст.115 Закону про банкрутство, основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Крім того, як встановлено в мотивувальній частині даної постанови з урахуванням позиції Вищого господарського суду України викладеної у п. 37 Інформаційного листа від 28.03.2013 № 01-06/606/2013, оскільки директор ТОВ Завод залізобетонних виробів-3 не отримував заробітну плату протягом 12 місяців до відкриття процедури ліквідації банкрута, у зв`язку з чим нарахування грошової винагороди у розмірі 4 мінімальних заробітних плат є правомірним.

Вищевказаний інформаційний лист не скасовано і він може застосовуватися при розгляді справ про банкрутство, у даному випадку такий розрахунок застосований у період з 20.02.2018 до 21.10.2019 у сумі 314171,90 грн., до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутство.

Враховуючи викладене, встановлення арбітражному керуючому винагороди в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат за виконання повноважень ліквідатора не суперечить та узгоджується з вищенаведеними приписами законодавства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд не пов`язаний рішенням комітету кредиторів щодо встановлення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого, питання встановлення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого відноситься до компетенції суду.

Щодо доводів апеляційної скарги про затягування ліквідаційної процедури, судова колегія зазначає наступне.

З огляду на встановлені обставини справи, ліквідаційна процедура у даній справі про банкрутство (в період нарахування арбітражним керуючим грошової винагороди з 20.02.2018) майже три роки, тоді як відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство максимальний строк ліквідаційної процедури становив 12 місяців.

Процесуальні дії суду у справі про банкрутство мають вчинятися чітко у строки, встановлені Законом про банкрутство. Необґрунтоване затягування таких строків призводить до настання ряду негативних правових наслідків. Зокрема, збільшуються судові витрати на здійснення провадження у справі про банкрутство (оплата послуг арбітражного керуючого тощо), які оплачуються кредиторами.

Отже, якщо ліквідатор працює неефективно та не на користь кредиторам, то його дії повинні своєчасно оскаржуватись у порядку норм ч. 11 ст. 41 Закону про банкрутство.

Однак із досліджених у справі доказів не встановлено надходження протягом усієї ліквідаційної процедури скарг на дії чи бездіяльність ліквідатора - арбітражного керуючого Сніткіної І.А. від кредиторів, вимоги яких визнані у справі, незважаючи на тривалу процедуру ліквідації ТОВ Завод залізобетонних виробів-3 .

Поряд з викладеним судом апеляційної інстанції встановлено, що протягом строку виконання арбітражним керуючим Сніткіної І.А. судом першої інстанції розглядалось клопотання про передачу трансформаторів майже шість місяців, майже чотири місяці тривав розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності, яка, в свою чергу, відповідно до положень діючого законодавства могла бути подана до суду лише після формування ліквідаційної маси та здійснення продажу майна, що до неї включено. Розгляд вказаних питань в межах справи про банкрутство зумовлює вказану тривалість ліквідаційної процедури з об`єктивних причин.

Отже, наведеними обставинами справи підтверджується, що затягування ліквідаційної процедури відбулось не у зв`язку з діями ліквідатора банкрута.

При цьому, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Відтак саме лише посилання скаржника на неефективну та недієву роботу ліквідатора, за відсутності належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76 - 77 ГПК України на підтвердження вказаних обставин, судом апеляційної інстанції не можуть бути визнані підставою для відмови від оплати послуг професійного арбітражного керуючого - ліквідатора банкрута.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Висновки колегії суддів апеляційного господарського суду .

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції при винесенні оскарженої ухвали було досліджено всі обставини справи та надано оцінку всім поданим доказам, отже, суд дійшов правильного висновку про стягнення саме з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь арбітражного керуючого Сніткіної І.А. грошової винагороди у справі про банкрутство за виконання обов`язків ліквідатора пропорційно визнаним кредиторським вимогам за період 20.02.2018 по 19.01.2021 на загальну суму 234802,43 грн.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

На підставі викладеного, ухвала Господарського суду Одеської області від 18.02.2021 по справі № 916/3038/15 є законною та обґрунтованим, оскільки її винесено в результаті повного з`ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.02.2021 у справі № 916/3038/15 - в частині:

- часткового задоволення клопотання арбітражного керуючого Сніткіної І.А. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за час виконання повноважень ліквідатора ТОВ Завод залізобетонних виробів - 3 та стягнення основної винагороди та витрат (вх.№3-886/20 від 22.12.2020р.);

- затвердження звіту арбітражного керуючого Сніткіної І.А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 20.02.2018р. по 19.01.2021р. на суму 533763,1 грн., з яких 528036,28 грн. - основна грошова винагорода арбітражного керуючого, 5726,82 грн. - витрати;

- стягнення з Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919) на користь арбітражного керуючого Сніткіної Ірини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість у сумі 234802 (двісті тридцять чотири тисячі вісімсот дві) грн., 43 коп. - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Виконавчий комітет Одеської міської ради .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.04.2021.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя М.А. Мишкіна