Ухвала

від 21.04.2021 по справі 916/3149/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

21 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/3149/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111)

на рішення Господарського суду Одеської області від 04 березня 2021 року

у справі №916/3149/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Гюбі+»

до Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111)

про стягнення 3 581 108,81 грн,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2021 року до суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111) на рішення Господарського суду Одеської області від 04 березня 2021 року у справі №916/3149/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 року відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111) на рішення Господарського суду Одеської області від 04 березня 2021 року у справі №916/3149/20 до надходження даної справи з суду першої інстанції.

Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3149/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

09.04.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3149/20.

Дослідивши подані матеріали, судова колегія доходить наступних висновків.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до ст.258 ГПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі. До апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Підстави сплати і розмір ставок по сплаті судового збору встановлено ЗУ „Про судовий збір» .

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За вимогами п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, враховуючи ціну позову, до сплати за подання апеляційної скарги підлягає судовий збір у розмірі 80574,95 грн. (53716,63*150%), однак, до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

В апеляційній скарзі апелянт просить розстрочити сплату судового збору до винесення рішення у справі, мотивуючи таку необхідність відсутністю фінансової можливості, скрутним матеріальним станом, відсутністю грошових коштів на рахунках, в підтвердження чого надано Довідки Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111) №П-57 від 17.03.2021 року, та №П-60 від 22.03.2021 року.

Згідно вказаних довідок, на рахунках Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111) станом на 17.03.2021 року рахується залишок грошових коштів у сумі 1592,11 грн.; заборгованість по заробітній платі за лютий 2021 року становить 93,4 тис. грн., заборгованість із обов`язкових платежів до державного та місцевих бюджетів становить 758,9 тис. грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України Про судовий збір ), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом України Про судовий збір визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України Про судовий збір чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію суд, враховуючи майновий стан сторони, може… , тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово або , не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України Про судовий збір перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року по справі №0940/2276/18.

Враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Судова колегія зазначає, що предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Перебування боржника в скрутному матеріальному стані не є підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Отже, до скаржника не можуть бути застосовані підстави, наведені у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про розстрочення сплати судового збору немає.

Посилання апелянта на судову практику щодо відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору судовою колегією відхиляються з огляду на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного суду від 14.01.2021 по справі №0940/2276/18. У вказаній постанові Велика Палата роз`яснила, що у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України Про судовий збір , зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору. Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Однак, судова колегія роз`яснює, що зазначені випадки стосуються питань відстрочення або розстрочення сплати судового збору саме у справах адміністративної юрисдикції.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов`язувати скаржника усувати виявлені недоліки.

Національне законодавство України, яке регулює питання звільнення від сплати судового збору, передбачає чітко визначені категорії справ, у яких суд може розглядати питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору, а отже, і давати оцінку її майнового стану та доказів, наданих на його підтвердження, в інших категоріях справ законодавство такого дискреційного повноваження суду не надає.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову скаржнику в задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Згідно із ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки скаржником не виконано вимоги п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, апеляційна скарга відповідно до ст.ст.174, 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.174, 234, п.2 ч.3 258, 260 ГПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

1. Відмовити у задоволенні клопотання скаржника про розстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111) на рішення Господарського суду Одеської області від 04 березня 2021 року у справі №916/3149/20 - залишити без руху.

3. Встановити Державному підприємству „Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№111) строк 10 днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 80 574,95 грн.

4. Роз`яснити апелянту, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно ст.235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська