Постанова

від 11.09.2007 по справі 11/302/07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/302/07

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" вересня 2007 р. Справа № 11/302/07

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Устименко Л.Г. –голова правління

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу „Гілея”

на рішення господарського суду Миколаївської області від „27” червня 2007 року

по справі № 11/302/07

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Доманівське автотранспортне підприємство –14844”, Миколаївська область, смт. Доманівка  

до Акціонерного товариства відкритого типу „Гілея”, Миколаївська область,             м. Первомайськ

про стягнення 72 339,49 грн.  

В С Т А Н О В И В :

07.05.2007 року Відкрите акціонерне товариство „Доманівське автотранспортне підприємство –14844” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з  Акціонерного товариства відкритого типу „Гілея” (далі по тексту –відповідач) заборгованості в розмірі 72 339,49 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору свої зобов'язання в частині повної оплати за отримані автотранспортні послуги не виконав, виставлені позивачем претензії залишив без відповіді та задоволення, чим завдав матеріальної шкоди правам та законним інтересам позивача.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.06.2007 року, яке підписано 02.07.2007 року у справі № 11/302/07 (суддя Василяка К.Л.) позов Відкритого акціонерного товариства „Доманівське автотранспортне підприємство –14844” задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства відкритого типу „Гілея” на користь позивача 72 339,49 грн. боргу, 723,39 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. На виконання цього рішення господарським судом Миколаївської області 13.07.2007 року видано відповідний наказ.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, АТВТ „Гілея” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю і прийняти нове, яким провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення неправомірно та безпідставно не прийняв до уваги та відхилив факт того, що у договорі № 601/св від 07.09.2006 року на перевезення цукрових буряків відсутні істотні умови, що є порушенням вимог статей 180 та 181 Господарського кодексу України та статті 50 Закону України „Про автомобільний транспорт”, а тому цей договір є неукладеним і не можуть виникати спори щодо виконання його умов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обгрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин, клопотання про відкладення розгляду скарги не заявляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення № 270519 від 23.08.2007 року, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу без його участі.

 Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2006 року між АТВТ „Гілея” (Замовник) та ВАТ „Доманівське АТП –14844” (Перевізник) укладено договір         № 601/св на перевезення цукрових буряків (а.с.10-12), згідно із пунктом 1.1 якого предметом цього Договору є надання Перевізником послуг по перевезенню цукрових буряків відповідно до вимог та на підставі розпоряджень замовника і прийняття та оплата наданих послуг останнім. Перевезення здійснюється з моменту початку копання цукрових буряків до моменту закінчення сезону їх переробки в 2006 році. Вантаж перевозиться навалом.

Розділом 2 Договору сторонами встановлено вартість 1 тн/км перевезення вантажу та порядок розрахунків.

Так, перевезення вантажу оплачується Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника 2 рази на місяць відповідно до виставлених рахунків, на протязі 5-ти банківських днів після складення взаєморозрахунків. Кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється протягом місяця з дати закінчення вивезення вантажу і підписання сторонами акта звірки взаєморозрахунків (пункт 2.2 Договору).

Відповідно до пунктів 6.5-6.6 Договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків. Цей договір без додатків складає три аркуша тексту і підписаний при повному розумінні сторонами предмету Договору.

08.09.2006 року сторонами підписано протокол розбіжностей від 08.09.2006 року до договору № 601/св на перевезення цукрових буряків від 07.09.2006 року з ВАТ „Доманівське АТП –14844”, згідно якого Договір № 601/св дійсний при наявності протоколу розбіжностей від 08.09.2006 року.

На виконання своїх обов'язків по договору № 601/св на перевезення цукрових буряків від 07.09.2006 року ВАТ „Доманівське АТП –14844” протягом вересня-листопада 2006 року надало АТВТ „Гілея” послуги по перевезенню цукрового буряка, в результаті чого виставило останньому рахунки за вказані транспортні послуги на загальну суму 149 830,73 грн., яка склалася з:

- 43 232,94 грн. за рахунком № 289 від 29.09.2006 року (а.с.14);

- 26 947,22 грн. за рахунком № 305 від 11.10.2006 року (а.с.15);

- 30755,10 грн. за рахунком № 315 від 17.10.2006 року (а.с.16);

- 19 102,70 грн. за рахунком № 320 від 24.10.2006 року (а.с.17);

- 14 447,41 грн. за рахунком № 328 від 31.10.2006 року (а.с.18);

- 9 345,36 грн. за рахунком № 339 від 23.11.2006 року (а.с.19).

АТВТ „Гілея” свої обов'язки по договору № 601/св на перевезення цукрових буряків від 07.09.2006 року в частині повної оплати за отримані від ВАТ „Доманівське АТП –14844” послуги по перевезенню цукрового буряка виконало частково –лише на 77 476,01 грн., а саме перерахувало на рахунок останнього платіжними дорученнями від 09.10.2006 року 15 000 грн., від 04.10.2006 року 25 000 грн., від 19.10.2006 року 20 000 грн., від 25.10.2006 року 10 000 грн., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача (а.с.21-24) та повернуло дизельне паливо згідно видаткової накладної № 183 від 31.10.2006 року на суму 7 476,01 грн. (а.с.20).

29.12.2006 року та 12.01.2007 року ВАТ „Доманівське АТП –14844” двічі зверталося до АТВТ „Гілея” з претензіями, згідно яких просило погасити заборгованість по договору № 601/св на перевезення цукрових буряків від 07.09.2006 року в розмірі 72 339,49 грн., які залишені відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.26-27).

Таким чином, непогашена заборгованість АТВТ „Гілея” перед ВАТ „Доманівське АТП –14844” по договору № 601/св на перевезення цукрових буряків від 07.09.2006 року складає 72 339,49 грн., що також підтверджується підписаним сторонами актом звірки від 12.01.2007 року (а.с.25).

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ВАТ „Доманівське АТП –14844” та стягнення на його користь з відповідача заборгованості в розмірі 72 339,49 грн. і вважає, що доводи та вимоги АТВТ „Гілея”, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом 1 статті 307 Господарського кодексу України, що також встановлено пунктом 1 статті 909 Цивільного кодексу України, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Таким чином, АТВТ „Гілея” в порушення зазначених норм чинного законодавства та умов договору № 601/св на перевезення цукрових буряків від 07.09.2006 року свої обов'язки в частині повної оплати за отримані від ВАТ „Доманівське АТП – 14844” послуги по перевезенню цукрового буряка виконало неналежним чином, в зв'язку з чим залишена непогашеною заборгованість в сумі 72 339,49 грн., що і підлягає стягненню.

Доводи скаржника відносно того, що договір № 601/св на перевезення цукрових буряків від 07.09.2006 року фактично є неукладеним, а тому не можуть виникати спори щодо виконання його умов, судовою колегією не приймаються, виходячи з такого.

Досягнення згоди сторін з усіх істотних умов договору, вимога стосовно якого міститься в статті 180 Господарського кодексу України, може доводитися при розгляді справи господарським судом всіма передбаченими законом засобами доказування з урахуванням правил стаття 34 Господарського процесуального кодексу України про належність і допустимість доказів.

Сама по собі відсутність у договорі посилання на ту чи іншу істотну умову не свідчить про недосягнення згоди сторін щодо такої умови при наявності доказів, які б підтверджували відповідне волевиявлення сторін. Факт виконання сторонами повністю або частково своїх обов'язків за договором є підтвердженням  згоди сторін на його укладення.

Наявні у справі належні докази, ретельно досліджені судом першої інстанції, беззаперечно свідчать про те, що сторони у договорі № 601/св на перевезення цукрових буряків від 07.09.2006 року узгодили його предмет, ціну та строк дії, як того вимагає частина 3 статті 180 Господарського кодексу України, цей договір виконувався сторонами і будь-яких непорозумінь щодо істотних умов договору в процесі його виконання між сторонами не виникало.

АТВТ „Гілея” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, його представник в судове засідання не з'явився, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 27.06.2007 року по справі № 11/302/07 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.  

Керуючись статтями 99, 101-105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 27.06.2007 року по справі № 11/302/07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу „Гілея” без задоволення.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                       С.І. Колоколов

Суддя                                                                                          Г.П. Разюк

           Суддя                                                                                             М.С. Петров