Ухвала

від 18.03.2021 по справі 910/15916/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.03.2021Справа № 910/15916/13

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М. , при секретарі судового засідання Стеренчук М.О. , розглянувши матеріали господарської справи

подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сазонова Д.К.

про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку

у справі № 910/15916/13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова компанія "Дарниця"

про стягнення 8 432 806,56 грн.

Представники сторін:

Від стягувача Пипченко Б.Ю. довіреність № 1120/10-02 від 10.11.2020;

Від боржника не з`явилися;

Від заявника подання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова компанія "Дарниця", в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просило суд стягнути з відповідача 6 887 616,55 грн. основного боргу, 1 245 357,67 грн. пені, 258 506,64 грн. 3 % річних, 41 325,70 грн. інфляційних втрат та 68 820,00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 року у справі № 910/15916/13 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова компанія "Дарниця" на користь позивача 6 887 616,55 грн. основного боргу, 1 245 357,67 грн. пені, 258 506,64 грн. 3 % річних та 68 482,74 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

На виконання вказаного рішення 27.12.2013 року Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Постановою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Романчук В.Ю. від 22.06.2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 51504965 з виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/15916/13 від 27.12.2013 року (залишок заборгованості за виконавчим документом складає 7 337 748,14 грн.).

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сазонова Д.К. № 14127 від 21.12.2020 року, в якому останній просить суд звернути стягнення на нерухоме майно - магазин-пекарню загальною площею 307 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Миколаїв, вулиця Кірова, 109-б, яке належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптова компанія "Дарниця" (код ЄДРПОУ: 24381128) на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.02.2002, зареєстрованого в реєстрі за № 439, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020 року вищевказана заява була передана на розгляд судді Селівону А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2021 року розгляд подання призначено на 13.01.2021 року.

Проте судове засідання, призначене на 13.01.2021 року не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2021 року розгляд подання призначено на 24.02.2021 року.

Судове засідання, призначене на 24.02.2021 року не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2021 року розгляд заяви призначено на 18.03.2021 року.

У судове засіданні 18.03.2021 року з`явився уповноважений представник стягувача.

Уповноважений представник боржника та Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явилися.

Доказів отримання боржником та заявником подання ухвали суду від 05.03.2021 поштовим відділенням зв`язку на час розгляду справи до суду не повернуто.

Судом здійснено запит з офіційного сайту "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення боржнику № 0105474894270, в якому зазначено, що станом на 15.03.2021 поштове відправлення не вручене під час доставки: інші причини.

Судом здійснено запит з офіційного сайту "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення заявнику подання № 0105474894262, в якому зазначено, що станом на 13.03.2021 поштове відправлення вручено: за довіреністю.

Розглянувши в судовому засіданні 18.03.2021 року подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сазонова Д.К. судом встановлено, що у поданні заявник просить суд звернути стягнення на нерухоме майно - магазин-пекарню, загальнею площею 307 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова, 109-Б, яке належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю Оптова компанія Дарниця на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.02.2002, зареєстрованого в реєстрі за № 439.

Відповідно до ч. ч. 1, 10 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Так, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 51504965 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.12.2013 року по справі № 910/15916/13.

Згідно листа приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу Лашиніної О.П. від 25.05.2020 року боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю Оптова компанія Дарниця куплено нежитлове приміщення - магазин-пекарня, загальною площею 307 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова, 109-Б, яке належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю Оптова компанія Дарниця на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.02.2002, зареєстрованого в реєстрі за № 439.

Окрім того, листом Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 06.05.2020 повідомлено державного виконавця, що договір оренди землі від 02.12.2002 № 1417, укладений між Миколаївською міською радою та ТОВ Оптова компанія Дарниця є чинним та діє до 26.09.2017 року. Однак, за даними орендодавця орендна плата за договором не сплачується з 2015 року.

Згідно ч. 1, 3 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 ЗУ Про виконавче провадження після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Проте, як зазначено головним державним виконавцем у поданні та встановлено судом, самостійно отримавши 17.03.2021 року Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, при наявності договору оренди землі від 02.12.2002 № 1417, укладеного між Миколаївською міською радою та ТОВ Оптова компанія Дарниця , посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу Лашиніної О.П., відсутній запис про державну реєстрацію за боржником права власності на вищезазначене нерухоме майно.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Суд зазначає, що статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

За змістом ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З системного аналізу вищевказаних норм слідує, що вчинення окремих заходів, направлених на примусове виконання рішення суду, є правом виконавця, поряд із обов`язком щодо вжиття передбачених вказаним Законом та всіх можливих заходів для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В свою чергу, судом враховано, що матеріали подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сазонова Д.К. не містять беззаперечного підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна та станом на дату проведення судового засідання у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за адресою м. Миколаїв, вул. Кірова, 109-б знаходиться будинок, житловий та нежитлові будівлі авторемонтних майстерень, магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та продовольчого магазину, а власником значиться гр. ОСОБА_1 , що в подальшому може призвести до виникнення спору з останньою при задоволенні судом подання.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з приписів чинного законодавства та фактичних обставин справи, за відсутності відповідних доказів, суд вважає подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сазонова Д.К. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку не обґрунтованим та таким, що не підтверджено відповідними доказами, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні подання.

Керуючись ст.ст. 233-235, 336 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сазонова Д.К. в порядку ст. 336 ГПК України про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку у справі № 910/15916/13 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 11.03.2021 року та може бути оскаржена в частині зупинення провадження в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 21 квітня 2021 року.

Суддя А.М.Селівон