Рішення

від 13.04.2021 по справі 922/155/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/155/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Приорітет-1" (74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. Губайдуліна, 1, ідентифікаційний код 31289407) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (62801, Харківська область, Печенізький район, селище міського типу Печеніги, вул. Поштова, буд. 2, ідентифікаційний код 24478611) про стягнення 998 576,01 грн за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - адвоката Соловей Г.В., Ордер серія ЧН № 123832 від 11.02.2021;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Приорітет-1" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет", в якій позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 955 968,75 грн (дев`ятсот п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень 75 копійок), пені у розмірі 24 143,74 грн, інфляційні витрати 12 427,59 грн, 3% річних у розмірі 6 035,93 грн та судові витрати в частині судового збору у розмірі 14 978,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору № 23/09/20 поставки брухту і відходів кольорових металів і сплавів від 23.09.2020, що укладений між сторонами, зокрема відповідачем не здійснено оплату поставленого позивачем товару у строк встановлений в договорі.

Позивач зазначає, що звернувся до відповідача із претензією на суму 955 968,75 грн за вих. № 27/11 від 27.11.2020.

У відповідь на претензію позивача, відповідачем надіслано відповідь на претензію за №348 від 04.12.2020 року. Згідно відповіді на претензію відповідачем в повному обсязі визнано суму заборгованості у розмірі 955 968,75 гривень та запропоновано затвердити графік погашення заборгованості наступним чином: 18.12.2020 - сума погашення боргу - 50 000 грн; 24.12.2020 - сума погашення боргу - 50 000 грн; 30.12.2020 - сума погашення боргу - 50 000 грн; 22.01.2020 - сума погашення боргу - 50 000 грн; 29.01.2021 - сума погашення боргу - 100 000 грн; 05.02.2021 - сума погашення боргу - 100 000 грн; 12.02.2021 - сума погашення боргу - 100 000 грн; 19.02.2021 - сума погашення боргу - 100 000 грн; 26.02.2021 - сума погашення боргу - 100 000 грн; 05.03.2021 - сума погашення боргу - 100 000 грн; 12.03.2021 - сума погашення боргу - 100 000 грн; 19.03.2021 - сума погашення боргу - 55 968,75 грн.

Проте, свої зобов`язання за зазначеним графіком погашення заборгованості відповідачем виконані не були та станом на 11.01.2021 покупець (відповідач) має заборгованість перед постачальником (позивач) по оплаті вартості поставленого товару в сумі 955 968,75 грн, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом та нарахуванням пені згідно п. 7.5. договору за період з 27.10.2020 по 11.01.2021 у розмірі 24 143,74 грн; інфляційних втрат за листопад 2020 року у розмірі 12 427,59 грн та 3% річних за період з 27.10.2020 по 11.01.2021 у розмірі 6 035,93 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 січня 2021 року залишено позовну заяву Приватного підприємства "Приорітет-1" без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали. Позивачу у 10-денний строк з дня вручення даної ухвали запропоновано подати до господарського суду Харківської області засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії додатків до позову.

29.01.2021 до господарського суду Харківської області від позивача у справі надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви за вх. №2308, до якої останній надав засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії додатків до позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/155/21. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "23" лютого 2021 року о 10:00.

11.02.2021 до господарського суду Харківської області надійшло клопотання відповідача про перенесення розгляду судової справи та надання часу для примирення сторін за вх. №3427. У поданому клопотанні останній повідомляє суд про намір примиритися із позивачем у зв`язку із чим ним направлено на адресу позивача заяву про мирне врегулювання спору у справі.

Також, 11.02.2021 відповідачем у справі надано до суду клопотання за вх. № 3426, в якому останній просить суд розгляд справи відкласти для примирення сторін.

22.02.2021 від позивача у справі на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява за вх. № 4343, в якій позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить справу розглядати без участі позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 лютого 2021 року задоволено клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача, задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та підготовче засідання відкладено на 22 березня 2021 р. об 11:30 год.

Представник відповідача у судове засідання 22.03.2021 не з`явився, проте 19.03.2021 до суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх. №6353), в якому останній просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку із зайнятістю представника відповідача у іншому судовому засіданні.

Вказане клопотання відповідача відхилено судом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на "30" березня 2021 року о 10:40 год.

Представник позивача у судове засідання з розгляду даної справи по суті 30.03.2021 не з`явився. На електронну адресу господарського суду Харківської області 29.03.2021 від позивача надійшла заява за вх. № 1752, в якій останній зазначив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 955 968,75 грн (дев`ятсот п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень 75 копійок), пені у розмірі 24 143,74 грн, інфляційних витрат 12 427,59 грн, 3% річних у розмірі 6 035,93 грн та судових витрат в частині судового збору у розмірі 14 978,65 грн підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати без участі позивача. Вказане клопотання було підписано електронним цифровим підписом представника Приватного підприємства "ПРИОРІТЕТ-1".

Представник відповідача у судове засідання з розгляду даної справи по суті 30.03.2021 не з`явився. Проте, 29.03.2021 на електронну адресу господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи за вх. № 1772, в якому останній зазначив, що відповідач сплатив частину заборгованості, зокрема у розмірі 50 000,00 грн. Дане клопотання підписано електронним цифровим підписом представника відповідача - адвокатом Соловей Г.В. До клопотання представником відповідача надано копію квитанції № 397Т00300М від 18.03.2021 на суму 50 000,00 грн, яку представник відповідача просив долучити до матеріалів справи та врахувати вказану суму сплати як зменшення основного боргу так і нарахованих штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.03.2021 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті на "13" квітня 2021 року о 10:00 год. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" оригінал квитанції № 397Т00300М від 18.03.2021 на суму 50 000,00 грн для огляду у судовому засіданні. Витребувані у відповідача докази запропоновано надати до судового засідання з розгляду справи по суті.

07.04.2021 на електронну адресу господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява за вх. № 1977, в якій останній зазначив, що 18.03.2021 відповідачем здійснена часткова оплата суми заборгованості у розмірі 50 000,00 грн, отже станом на 07.04.2021 основна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 905 968,75 грн. За таких обставин позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 905 968,75 грн (дев`ятсот п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень 75 копійок), пеню у розмірі 24 143,74 грн, інфляційні витрати 12 427,59 грн, 3% річних у розмірі 6 035,93 грн та судові витрати в частині судового збору у розмірі 14 978,65 грн. Також, позивач у заяві від 07.04.2021 за вх. № 1977 та у заяві від 29.03.2021 за вх. № 1752 просив розглядати справу за відсутності представника позивача. Вказане клопотання було підписано електронним цифровим підписом представника Приватного підприємства "ПРИОРІТЕТ-1".

Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання з розгляду справи по суті, що призначене на 13.04.2021 судом обов`язковою не визнавалась, суд вважає за необхідне клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності задовольнити.

07.04.2021 від відповідача у справі надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи за вх. № 7918, до якого останній надав оригінал квитанції № 397Т00300М від 18.03.2021 на суму 50 000,00 грн про сплату ТОВ "Харелектромет" на користь ПП "Приорітет-1" заборгованості, що є предметом розгляду у справі № 922/155/21.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову в частині нарахування позивачем інфляційних та 3% річних заперечував, під час розгляду справи у встановлені судом строки відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, вислухавши пояснення присутнього представника відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

23.09.2020 року між Приватним підприємством "Приорітет-1" (постачальник за договором, далі по тексту - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (покупець за договором, далі по тексту - відповідач) було укладено договір поставки брухту і відходів кольорових металів і сплавів за № 23/09/20 (далі по тексту - договір).

Згідно з умовами даного договору (п.п. 1.1) позивач, як постачальник зобов`язується поставити та передати у власність відповідача, як покупця, а відповідач зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти та оплатити товар - брухт і відходи кольорових металів і сплавів, в порядку, розмірах і строки, визначені цим Договором та Специфікаціями.

Пунктом 1.2 договору сторони визначили, що найменування, кількість, асортимент Товару та строки поставки у кожному конкретному випадку визначаються в Специфікаціях.

Вартість Товару визначається в накладних, Специфікаціях на кожну партію (Пункт 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1 договору, умови поставки Товару та/чи партії Товару, із зазначенням місця поставки, узгоджуються Сторонами договору у Специфікаціях до цього договору. Умови повинні викладатися відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року.

30.09.2020 позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 522 від 30.09.2020 на загальну суму 955 968,75 грн.

09.10.2020 року на виконання умов договору між позивачем та відповідачем було складено Специфікацію №2 про поставку Товару - Металобрухт - ДСТУ 3211:2009/ГОСТ 1639:2009 - Мідь 8, у кількості 6 187,5 кг загальною вартістю 955 968,75 гривень.

Пунктом 6 Специфікації №2 встановлено умови поставки Товару: ВВР-склад Покупця - Україна, м. Харків, вул. Свистуна, 1.

Відповідно до п.5 Специфікації №2 оплата за Товар здійснюється за партію. Оплата здійснюється відповідачем протягом 10-ти банківських днів після підписання даної Специфікації і на підставі рахунку, наданого позивачем.

На виконання умов договору позивач 09.10.2020 року здійснив на адресу відповідача поставку товару на суму 955 968,75 гривень, що підтверджується - видатковою накладною №623 від 09.10.2020 та товарно-транспортною накладною №623 від 09.10.2020.

Отже, позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі.

Проте, відповідач свої зобов`язання по оплаті поставленого позивачем товару, протягом 10-ти банківських днів після підписання Специфікації № 2 від 09.10.2020, що було погоджено сторонами п. 5 вказаної специфікації, а саме до 26.10.2020 не здійснив.

01.12.2020 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію на суму 955 968,75 грн за вих. № 27/11 від 27.11.2020, в якій позивач вимагав від відповідача сплатити вартість поставленого товару у розмірі 955 968,75 грн.

Відповідач у відповідь на претензію надіслав відповідь на претензію за №348 від 04.12.2020 року. Згідно відповіді на претензію, відповідачем в повному обсязі визнано суму заборгованості у розмірі 955 968,75 гривень та запропоновано затвердити графік погашення заборгованості наступним чином: 18.12.2020 - сума погашення боргу - 50 000 грн; 24.12.2020 - сума погашення боргу - 50 000 грн; 30.12.2020 - сума погашення боргу - 50 000 грн; 22.01.2020 - сума погашення боргу - 50 000 грн; 29.01.2021 - сума погашення боргу - 100 000 грн; 05.02.2021 - сума погашення боргу - 100 000 грн; 12.02.2021 - сума погашення боргу - 100 000 грн; 19.02.2021 - сума погашення боргу - 100 000 грн; 26.02.2021 - сума погашення боргу - 100 000 грн; 05.03.2021 - сума погашення боргу - 100 000 грн; 12.03.2021 - сума погашення боргу - 100 000 грн; 19.03.2021 - сума погашення боргу - 55 968,75 грн.

Проте, свої зобов`язання за зазначеним графіком погашення заборгованості відповідачем виконані не були та станом на 11.01.2021 покупець (відповідач) має заборгованість перед постачальником (позивач) по оплаті вартості поставленого товару в сумі 955 968,75 грн, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом та нарахуванням пені згідно з п. 7.5. договору за період з 27.10.2020 по 11.01.2021 у розмірі 24 143,74 грн; інфляційних втрат за листопад 2020 року у розмірі 12 427,59 грн та 3% річних за період з 27.10.2020 по 11.01.2021 у розмірі 6 035,93 грн.

Відповідач під час розгляду справи відзив на позов не надав, проте представник відповідача заперечував проти нарахування позивачем інфляційних втрат у розмірі 12 427,59 грн та 3% річних у розмірі 6 035,93 грн. Також, відповідач надав докази сплати частини суми основного боргу у розмірі 50 000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Також, ст. 694 Цивільного кодексу України визначено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання по оплаті поставленого позивачем товару на загальну суму 955 968,75 грн з 27.10.2020.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем після подання даного позову до суду сплачено частину суми основного боргу у розмірі 50 000,00 грн, про що свідчить квитанція № 397Т00300М від 18.03.2021, що надана представником відповідача в оригіналі.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З підстав наведеного, надані докази свідчать про відсутність предмету спору в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 50 000,00 грн, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою закриття провадження у справі в цій частині.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги порушення відповідачем умов договору поставки № 23/09/20 поставки відходів кольорових металів і сплавів від 23.09.2020 в частині оплати поставленого позивачем товару своєчасно та у повному обсязі, та те, що відповідач проти наявності суми основної заборгованості не заперечує, отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу, яка після часткової оплати після подання даного позову до суду складає суму у розмірі 905 968,75 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем у зв`язку із простроченням відповідачем суми оплати товару нараховано та заявлено до стягнення: пеню за період з 27.10.2020 по 11.01.2021 у розмірі 24 143,74 грн; інфляційні втрати за листопад 2020 року у розмірі 12 427,59 грн та 3% річних за період з 27.10.2020 по 11.01.2021 у розмірі 6 035,93 грн.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом (Господарським).

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Так, з огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати за поставлений позивачем товар не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

При цьому, невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна оплата відповідачем товару поставленого позивачем) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.5. договору у випадку порушення відповідачем (покупець) строків оплати, встановлених специфікацією до цього договору, відповідач сплачує позивачу (постачальник) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

Сторонами у договорі період нарахування пені не збільшено, отже й нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені за допомогою системи "Законодавство", не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, судом встановлено, що нарахування проведено арифметично вірно, а отже позовні вимоги щодо нарахованої позивачем пені в сумі 24 143,74 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат в сумі 12 427,59 грн та 3% річних у розмірі 6 035,93 грн є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідають вимогам діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до пункту 2 якої судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду із даною позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 14 978,65 грн згідно платіжного доручення № 2348 (#639579973122) від 13.01.2021.

У даній справі відповідач сплатив частину суми боргу у розмірі 50 000,00 грн після подачі даного позову до суду та в цій частині провадження у справі закрито за відсутністю предмету спору.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Проте, на час розгляду справи клопотання позивача про повернення судового збору з Державного бюджету України відсутнє, тому суд звертає увагу позивача, що він має право на повернення з Державного бюджету України сплаченого судового збору у розмірі 750,01 грн після подання до суду відповідного клопотання.

Отже, судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду розподіляються наступним чином: в сумі 14 228,64 грн покладаються на відповідача, решта сума судового збору в розмірі 750,01 грн відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за його клопотанням.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково в сумі 948576,01 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (62801, Харківська область, Печенізький район, селище міського типу Печеніги, вул. Поштова, буд. 2, ідентифікаційний код 24478611) на користь Приватного підприємства "Приорітет-1" (74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. Губайдуліна, 1, ідентифікаційний код 31289407) суму заборгованості у розмірі 905 968,75 грн, пені у розмірі 24 143,74 грн, інфляційні витрати у розмірі 12 427,59 грн, 3% річних у розмірі 6 035,93 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

3. В іншій частині позову щодо стягнення 50000 грн провадження у справі закрити.

4. Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 14 978,65 грн. розподілити наступним чином: в сумі 14 228,64 грн покласти на відповідача, решта сума судового збору в розмірі 750,01 грн відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за його клопотанням.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (62801, Харківська область, Печенізький район, селище міського типу Печеніги, вул. Поштова, буд. 2, ідентифікаційний код 24478611) на користь Приватного підприємства "Приорітет-1" (74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. Губайдуліна, 1, ідентифікаційний код 31289407) судовий збір у розмірі 14 228,64 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Приватне підприємство "Приорітет-1" (74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. Губайдуліна, 1, ідентифікаційний код 31289407).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (62801, Харківська область, Печенізький район, селище міського типу Печеніги, вул. Поштова, буд. 2, ідентифікаційний код 24478611).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "22" квітня 2021 р.

Суддя І.О. Чистякова