Постанова

від 21.04.2021 по справі 707/1410/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 707/1410/20 Суддя (судді) першої інстанції: Токова С.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Коротких А.Ю., Сорочка Є.О.,

при секретарі - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа - Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Мокренчук Юлія Борисівна, про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа - Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Мокренчук Ю.Б., в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Головного управління Держгеокаждастру у Черкаській області про закриття справи № 251-ДК/077 По/08/01-20 від 26 червня 2020 року.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваною постановою позивача не притягнуто до відповідальності, а закрито провадження у адміністративній справі, внаслідок чого в останнього не виникло право на її оскарження.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області, було порушено норми матеріального та процесуального права, встановлені КУпАП, при складанні даних документів, а також Інспектор безпідставно прийшов до висновку про наявність в діях позивача ознак кримінального правопорушення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на повне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та дотримання норм матеріального і процесуального права, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 04 червня 2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Мокренчук Ю.Б. проведено обстеження земельної ділянки в адміністративних межах Сагунівської сільської ради Черкаського району за результатами якого складено акт № 251 -ДК/257/АП/09/01/-20, яким встановлено самовільне зайняття земельних ділянок комунальної власності сільського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Сагунівської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту, загальною площею 261,4309 га.

В ході проведення перевірки було встановлено , що земельні ділянки з кадастровими номерами 7124985500:02:004:0760 площею 0,9870 га, 7124985500:02:004:0761 площею 0,9843 га, 7124985500:02:004:0762 площею 0,9844 га, 7124985500:02:004:0763 площею 1,0603 га 7124985500:02:001:0268 площею 42,1181 га, 7124985500:02:001:0270 площею 3,6510 га, 7124985500:02:004:0712 площею 9,0900 га, 7124985500:02:003:0024 площею 73,0538 га, 7124985500:02:003:0022 площею 14,3367 га, 7124985500:02:003:0499 площею 7,2950 га, 7124985500:02:003:0023 площею 16,7390 га, та частина земельної ділянки з кадастровим номером 7124985500:02:002:0497 площею 75,5360 га були засіяні зерновою культурою - кукурудзою.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 7124985500:02:005:0453 площею 0,9787 га, 7124985500:02:001:0274 площею 6,7904 га, 7124985500:02:001:0273 площею 2,3261 га, 7124985500:02:004:0759 площею га засіяні зерновою культурою - озимою пшеницею. Частина земельної ділянки з кадастровим номером 7124985500:02:002:0497 площею 75,5360 га засіяні зерновою культурою - вівсом.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 червня 2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області - Мокренчук Ю.Б. складено протокол про адміністративне правопорушення № 251-ДК/0079П/07/01/-20 відповідно до якого при перевірці дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель в адміністративних межах Сагунівської сільської ради Черкаського району встановлено, що земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Сагунівської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту використовувались без правовстановлюючих документів, що є порушенням статей 125, 126 в Земельного кодексу України.

В подальшому, 26 червня 2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області - Мокренчук Ю.Б. винесено постанову про закриття справи № 251-ДК/0077По/08/01/-20. Матеріали перевірки передані до прокуратури Черкаської області. На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що приймаючи оскаржувану постанову відповідач діяв у межах та спосіб встановлений чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, статтею 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу стягнення у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

У відповідності до статті 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 2 статті 9 КУпАП, визначено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону, кримінальної відповідальності.

Статтею 187 Земельного кодексу України, визначено, що контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства У країни.

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі визначенні статтею 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Згідно статті 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати, відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення вишніх осіб до відповідальності.

Таким чином, державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, як посадова особа Головного управління, наділена відповідними повноваженнями, щодо здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Крім того, статтею 284 КУпАП, визначені види постанов, які приймаються в адміністративній справі.

По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

- про накладення адміністративного стягнення:

- про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

- про закриття справи.

Згідно ч. 1 статті 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може, бути оскаржено:

1) постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом:

2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом:

3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Крім того, статтею 286 КАС України, визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних по повноважень у справах про притягнення адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами, як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів

Тобто, процесуальне законодавство передбачає право на оскарження лише постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова від 26 червня 2020 року № 251-ДК/077 По/08/01-20 є постановою про закриття провадження у адміністративній справі, а ОСОБА_1 не притягнутий до адміністративної відповідальності.

Тобто, оскаржувана постанова не порушує жодним чином прав та інтересів позивача, оскільки не створює для позивача обов`язків та правових наслідків за результатами його прийняття.

Так, у розумінні статті 4 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 4, стаття 19 КАС України).

Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення № 251-ДК/077 По/08/01-20 від 26 червня 2020 року.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 289, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді А.Ю. Коротких

Є.О. Сорочко