Ухвала від 20.04.2021 по справі 925/808/20

УХВАЛА

20 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 925/808/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

за участю представників:

позивача - Паламарчука М. А.,

відповідача - Тищенко Ю. П., Зайченко Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ломовате"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 (судді: Агрикова О. В. - головуючий, Мальченко А. О., Разіна Т. І.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2020 (суддя Скиба Г. М.) у справі

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ломовате"

до Сагунівської сільської ради

про визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди до нього,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ломовате" (далі - СТОВ "Ломовате") звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Сагунівської сільської ради (далі - Сагунівська сільрада) про визнання поновленим договору оренди землі від 13.09.2010, зареєстрованого у Черкаському міськрайонному відділі районної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 13.09.2010 за № 041079602001 (далі - договір оренди землі від 13.09.2010) стосовно земельних ділянок, кадастрові номери 7124985500:02:002:0497, 7124985500:02:004:0712, 7124985500:02:003:0024, 7124985500:02:003:0023, 7124985500:02:003:0499, 7124985500:02:003:0022, 7124985500:02:001:0268, 7124985500:02:001:0270, 7124985500:02:001:0273, 7124985500:02:001:0274; визнання укладеною між Сагунівською сільрадою і СТОВ "Ломовате" додаткової угоди № 2 про продовження терміну дії договору оренди землі від 13.09.2010 в редакції СТОВ "Ломовате".

На обґрунтування позову позивач послався на наявність у цьому випадку підстав для поновлення спірного договору оренди землі згідно з положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі"; належному виконанні позивачем умов спірного договору; вжитті ним необхідних заходів для поновлення такого договору; необґрунтованій відмові відповідача у продовженні строку дії договору щодо спірних земельних ділянок.

У відзиві на позов Сагунівська сільрада просила відмовити у його задоволенні посилаючись, зокрема, на те, що позивач не повідомив орендодавця про відчуження будівель і споруд, розташованих на земельній ділянці, та втратив право на поновлення договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2020 у позові відмовлено.

Місцевий господарський суд виходив із того, що оскільки позивач просив змінити істотні умови договору оренди землі в процесі продовження договірних відносин, утім сторони не дійшли згоди щодо нових істотних умов договору, то підстав для задоволення позову у наведеному випадку немає.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2020 залишено без змін.

Не погоджуючись із ухваленими у справі судовими рішеннями СТОВ "Ломовате" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 і рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2020 у справі та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник аргументує подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності висновку Верховного Суду стосовно питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, статей 15, 33 Закону України "Про оренду землі" (обрання конкретного способу захисту права); щодо застосування частини 1 статті 180 Господарського кодексу України, частини 3 статті 19, статті 33 Закону України "Про оренду землі" (щодо встановлення строку оренди землі); щодо застосування частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, статті 15 Закону України "Про оренду землі", частин 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі"; щодо застосування частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (строк розгляду листа-повідомлення про продовження строку дії договору оренди землі).

Скаржник наголошує на неправильному застосуванні судами попередніх інстанцій норм матеріального права та звертає увагу на те, що орендар - СТОВ "Ломовате" дотрималося вимог закону щодо вчасного звернення з листом-повідомленням про поновлення спірного договору оренди землі та проєктом додаткової угоди, проте орендодавець у місячний строк не розглянув цей лист, не вчинив жодних дій, направлених на узгодження з орендарем істотних умов договору, що, у свою чергу, надало право СТОВ "Ломовате" законно очікувати укладення з орендарем додаткової угоди про поновлення договору на запропонованих умовах, які в частині земельних ділянок загальною площею 250,9362 га - рілля є вигідними для відповідача як орендодавця. Скаржник зазначає, що зі змісту листа-пропозиції позивача вбачається, що сторони не досягли згоди щодо розміру орендної плати лише щодо користування орендарем земельними ділянками під господарськими будівлями і дворами, натомість як свідчать матеріали справи спір щодо вказаних земельних ділянок між сторонами у справі відсутній.

Від Сагунівської сільради відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Від позивача надійшли додаткові пояснення.

Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 13.09.2010 між Черкаською районною державною адміністрацією (орендодавець) і СТОВ "Ломовате" (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 20.08.2010 № 228 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського використання для ведення сільськогосподарського виробництва за рахунок земель СТОВ "Ломовате" в адмінмежах Сагунівської сільради, за межами населеного пункту.

У пункті 2 цього договору сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 320,7842 га з них: 250,9362 га - рілля, 69,8480 га - під господарськими будівлями і дворами.

Договір укладено на 5 років; після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору оренди землі від 13.09.2010).

Згідно з пунктом 9 зазначеного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі; річна орендна плата за земельну ділянку загальною площею 320,7842 га встановлюється в розмірі: рілля - 3% від її грошової оцінки, що становить 130 496,03 грн, під господарськими будівлями і дворами - 1,5 % від її грошової оцінки, що становить 18 682,09 грн.

Договір зареєстровано у Черкаському міськрайонному відділі регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 13.09.2010 за № 041079602001.

27.04.2015 між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру) та СТОВ "Ломовате" укладено додаткову угоду, якою були внесено зміни до спірного договору, поновлено договір на 5 років.

У пункті 2 додаткової угоди передбачено, що в оренду передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 320,7842 га до яких входять: 69,8480 га (несільськогосподарські угіддя) - під господарськими будівлями і дворами; 250,9362 га (рілля) - сільськогосподарські угіддя. Також у цьому пункті додаткової угоди зазначено кадастровий номер кожної земельної ділянки, її призначення та площу.

У пункті 8 договору в редакції додаткової угоди визначено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 9 договору в редакції зазначеної додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 478 904,28 грн, що становить 4,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з рішенням Сагунівської сільради від 27.06.2019 № 11-2/VII "Про встановлення плати за землю на території Сагунівської сільської ради" встановлено, зокрема, розмір річної орендної плати за землю під господарськими будівлями та дворами до 10 % від нормативно грошової оцінки.

З 11.10.2019 власником спірних земельних ділянок, переданих державою у комунальну власність, є Сагунівська сільрада, що підтверджується витягами із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач звернувся до сільради з клопотанням від 11.10.2019 № 93 про продовження оренди земельних ділянок.

У листі від 11.10.2019 № 660/02-75 Сагунівська сільрада повідомила позивача, що у зв`язку з невідповідністю кадастрових номерів та площ земельних ділянок, зазначених в акті приймання-передачі ГУ Держгеокадастру (включені в акті приймання-передачі не повному обсязі земельні ділянки) при передачі із земель державної в комунальну власність, у Сагунівської сільради відсутні підстави зареєструвати право комунальної власності, в тому числі і на ті земельні ділянки, які вказані в договорі оренди землі від 13.09.2010.

Згідно з рішенням Сагунівської сільради від 19.11.2019 за результатами розгляду листа позивача від 11.10.2019 відмовлено СТОВ "Ломовате" у поновленні договору оренди землі від 13.09.2010.

Позивач вдруге звернувся до Сагунівської сільради з листом від 26.12.2019 № 121, в якому просив продовжити термін дії договору оренди землі від 13.09.2010 зі зміною розміру орендної плати та строку оренди земельних ділянок. Зокрема щодо земельної ділянки загальною площею 250,9362 га - сільськогосподарські угіддя - рілля з 4,5 % на 12 % від нормативної грошової оцінки земель з терміном дії договору - 7 років; щодо земельної ділянки загальною площею 69,8480 га - несільськогосподарські угіддя - під господарськими будівлями та дворами з встановленим розміром орендної плати 4,5 % від нормативної грошової оцінки землі з терміном дії 10 років. До листа позивач додав проєкт додаткової угоди.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що згідно з витягу із протоколу сесії Сагунівської сільради від 27.01.2020 вбачається розгляд на сесії листа СТОВ "Ломовате" від 26.12.2019 про поновлення договору оренди землі від 13.09.2010. Зокрема пропонувалося відмовити позивачеві у поновлені договору оренди землі від 13.09.2010 у зв`язку з відмовою орендаря у встановленні орендної плати за земельні ділянки під сільськогосподарськими будівлями і спорудами у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки.

Також зі змісту витягу з протоколу вбачається, що під час розгляду зазначеного питання виступали: Пащина О. І. - голова комісії з питань земельних відносин, природокористування, екології, планування території, будівництва, благоустрою, енергозбереження та транспорту, комунальної власності, житлово-комунального господарства; Козин Е. М. - виконавчий директор СТОВ "Ломовате"; Мартиненко Н. Ф. - депутат сільської ради; Бодяненко І. І. - сільський голова.

Пащина О. І. зазначила про підтримання комісією цього проєкту рішення та необхідність огляду агротехнічних паспортів щодо якості землі для з`ясування того, чи не погіршився склад ґрунтів за період оренди; звернула увагу на те, що СТОВ "Ломовате" пропонує низьку ставку орендної плати за земельні ділянки під господарськими будівлями та дворами, тобто меншу за встановлену рішенням сільської ради на 2020 рік; акцентувала, що на тих умовах, на яких укладено договір, його продовжувати не можна, оскільки це призведе до втрат місцевого бюджету і після закінчення терміну його потрібно призупинити.

Козин Е. М. , у свою чергу, запевнив, що перегляне питання підвищення плати за землю під господарськими будівлями та дворами і виготовить всі необхідні документи (агрохімпаспорти) до наступної сесії.

Мартиненко Н. Ф. запропонувала перенести розгляд цього питання на наступну сесію, коли будуть погоджені всі деталі і виготовлені необхідні документи; Бодяненко І. І. також запропонувала перенести розгляд зазначеного питання на наступну сесію.

Отже, як установив суд апеляційної інстанції, орендодавець 27.01.2020 (у місячний термін) розглянув надіслану пропозицію орендаря, викладену у листі-повідомленні від 26.12.2019 № 121 та звернув увагу, що не погоджується із запропонованими умовами орендаря щодо орендної плати та враховуючи прохання орендаря щодо перегляду питання підвищення орендної плати, орендодавець не закінчив розгляд листа-повідомлення від 26.12.2019 № 121 на даній сесії сільради, а надав час орендарю на перегляд орендної плати та погодження її з орендодавцем.

Натомість 18.02.2020 згідно з рішенням сесії Сагунівська сільрада (за результатами розгляду листа позивача від 26.12.2019 про поновлення договору оренди землі від 13.09.2010) відмовила СТОВ "Ломовате" у поновленні спірного договору оренди землі у зв`язку з відмовою орендаря від встановлення орендної плати на земельні ділянки під сільськогосподарськими будівлями і спорудами, у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки землі (пункт 1).

У пункті 3 цього рішення зобов`язано виконком Сагунівської сільради підготувати документацію на земельні ділянки (згідно з додатком 2) сільськогосподарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), загальною площею 250,9362 га для проведення земельних торгів (аукціону) на право оренди землі та в пункті 3 рішення зобов`язано сільського голову Бодяненко І. І. укласти договір оренди землі, на земельні ділянки (згідно з додатком 3) під сільськогосподарськими будівлями і спорудами у власності СТОВ "Ломовате", загальною площею 69,8480 га, строком дії договору на 10 років.

У пункті 4 цього рішення зазначено про необхідність укладення сільським головою договору оренди щодо земельних ділянок під сільськогосподарськими будівлями і спорудами у власності СТОВ "Ломовате", загальною площею 69,8480 га строком дії договору на 10 років.

Суди зазначили, що у матеріалах справи немає доказів того, що позивач після 27.01.2020 звертався до відповідача зі зміненою пропозицією щодо орендної плати.

У подальшому, як установили суди та свідчать матеріали справи, 28.04.2020 на виконання пункту 4 рішення сільради від 18.02.2020 сторони уклали договір оренди землі № 44/02-79 щодо оренди земельної ділянки загальною площею 69,3869 га -землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами за межами населеного пункту с. Сагунівка в адміністративних межах Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області; строк дії договору - 10 років.

Сагунівська сільрада передала спірні земельні ділянки на аукціон - сформовані лоти № 51234 - №51243 аукціону № 26106.

Спір у цій справі виник з приводу поновлення договору оренди земельних ділянок, загальною площею 250,9362 га рілля - сільськогосподарські угіддя, кадастрові номери 7124985500:02:002:0497, 7124985500:02:004:0712, 7124985500:02:003:0024, 7124985500:02:003:0023, 7124985500:02:003:0499, 7124985500:02:003:0022, 7124985500:02:001:0268, 7124985500:02:001:0270, 7124985500:02:001:0273, 7124985500:02:001:0274.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено у статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, згідно з частиною 1 статті 33 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3 статті 33 зазначеного Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У частині 5 статті 33 цього Закону передбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно з частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (частина 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8).

Отже, для продовження договірних відносин на підставі положень частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах. Тобто умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Саме із такого розуміння положень законодавства, яке регулює спірні правовідносини, виходили суди під час вирішення цього спору.

За змістом статі 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суди попередніх інстанцій установили, що позивач дотримався строків звернення до орендодавця з повідомленням про намір поновити договір оренди землі, при цьому позивач запропонував змінити істотні умови договору оренду землі, зокрема розмір орендної плати та строк оренди земельних ділянок. Проте, як установили суди, в процесі погодження нових істотних умов спірного договору оренди землі сторони не досягли згоди, відповідач прийняв рішення про відмову поновленні спірного договору оренди землі.

Водночас суд апеляційної інстанції наголосив, що у матеріалах справи містяться два проєкти додаткової угоди № 2, зокрема (варіант 1) щодо земельних ділянок загальною площею 320,323 га, з яких: 250,9362 га - рілля, 69,386 га - під господарськими будівлями і дворами та (варіант 2) щодо земельних ділянок загальною площею 250,9362 га - рілля, тобто з різним об`єктом договору (земельні ділянки). Між тим, в редакції варіанту 1 проєкту додаткової угоди позивач не вказав розміру орендної плати та не підписав таку додаткову угоду. Зміст листа від 26.12.2019 № 121, за висновком суду, свідчить (і цього не заперечують сторони), що позивач до такого листа долучив проєкт додаткової угоди в редакції варіанту 1, а саме щодо земельних ділянок загальною площею 320,323 га, з яких: 250,9362 га - рілля, 69,386 га - під господарськими будівлями і дворами. Втім, у позовній заяві позивач просить визнати укладеною додаткову угоду в редакції варіанту 2, а саме щодо земельних ділянок загальною площею 250,9362 га - рілля, тобто позивач просить суд визнати укладеною додаткову угоду, яку він не направляв відповідачу, що, як установив суд апеляційної інстанції, свідчить про дотримання позивачем лише строків, встановлених статтею 33 Закону України "Про оренду землі" для реалізації переважного права на поновлення договору оренди.

Апеляційний господарський суд урахував і те, що у заявленому позові, зокрема в його прохальній частині, не міститься проєкту додаткової угоди до договору, який було направлено відповідачу, та умови якої мав би навести суд у своєму рішенні за результатами розгляду справи. Натомість, як наголосив суд апеляційної інстанції, поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми. Тобто, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений зазначеною нормою спосіб вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків (складний фактичний склад). Крім того, належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому, як встановив апеляційний господарський суд, позивач просить визнати укладеною додаткову угоду щодо земельних ділянок загальною площею 250,9362 га - рілля (варіант 2), натомість предметом договору оренди землі від 13.09.2010, який позивач просить поновити були земельні ділянки загальною площею 320,7842 га з них: 250,9362 га - рілля, 69,8480 га - під господарськими будівлями і дворами. Втім, стосовно земельних ділянок площею 69,8480 га під господарськими будівлями і дворами між сторонами у справі вже укладено договір оренди землі від 28.04.2020 № 44/02-79.

Як уже зазначалося, СТОВ "Ломовате" оскаржило судові рішення у справі до суду касаційної інстанції, у поданій касаційній скарзі просило їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 10.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СТОВ "Ломовате" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 і рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2020 у справі № 925/808/20 з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних позивачем рішення і постанови в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції не приймає і не розглядає доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням обставин справи.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зміст зазначеної норми свідчить, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Щодо наведених скаржником у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження стосовно відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що належним і ефективним способом захисту права орендаря на поновлення договору оренди землі згідно зі статтею 33 Закону України "Про оренду землі" є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису закону про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (аналогічну правову позицію неодноразово викладала Велика Палата Верховного Суду, зокрема,у постановах від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц).

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 16.09.2019 у справі № 908/2314/18, відповідно до частин 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина 4 статті 33 зазначеного Закону). Отже, для продовження договірних відносин 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (частина 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Отже, доводи касаційної скарги щодо відсутності висновків Верховного Суду, зокрема стосовно конкретного способу захисту порушеного права орендаря на поновлення договору оренди землі, застосування положень частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах спростовуються наведеним.

Водночас колегія суддів зазначає, що відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини 1 статті 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору), частини 3 статті 19, статті 33 Закону України "Про оренду землі" (щодо встановлення строку оренди землі), а також частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України (укладення договору), статті 15 Закону України "Про оренду землі", частин 4- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах, у наведеному випадку не вплинуло на висновки, викладені у оскаржених судових рішеннях, яких суди дійшли, зважаючи на предмет і підстави позову, встановлені судами обставини справи, наявні у справі докази, та відповідні положення законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Як уже зазначалося, суди вирішуючи спір, дійшли висновку, що підстав для задоволення позову про визнання поновленим спірного договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди до такого договору на умовах позивача на підставі частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у наведеному випадку немає, оскільки, як установили попередні судові інстанції, в процесі погодження нових істотних умов спірного договору оренди землі сторони не досягли згоди; відповідач прийняв рішення про відмову в поновленні договору оренди землі; сторони уклали новий договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 69,3869 га землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами (яка згідно з договором, про поновлення якого заявлено позов, є, у тому числі, об`єктом договору); позивач просить суд визнати укладеною додаткову угоду, яку не було направлено відповідачу на розгляд; у заявленому позові, зокрема в його прохальній частині, не міститься проєкту додаткової угоди до договору, який було направлено відповідачу, та умови якої мав би навести суд у своєму рішенні за результатами розгляду справи, отже, позивач обрав неправильний і неефективний спосіб захисту порушеного права (вимога про визнання договору оренди землі поновленим не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису закону про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди та саме із викладенням її змісту).

Разом із тим колегія суддів звертає увагу на імперативні приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

У пункті 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ломовате" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 і рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2020 у справі № 925/808/20 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак