Постанова

від 20.04.2021 по справі 922/2811/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/2811/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання: Мартинюк М. О.,

за участю представників сторін:

позивача (прокурора) - Берестка Б. П.,

відповідача-1 - Цуварева О. Ф. (самопредставництво),

відповідача-2 - Цуварева О. Ф. (самопредставництво),

відповідача-3 - Отенка П. В. (адвоката),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Харківської міської ради, заступника керівника прокуратури Харківської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 (колегія суддів: Дучал Н. М. - головуючий, Гетьман Р. А., Хачатрян В. С.) і на рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2019 (суддя Суслова В. В.) у справі

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області

до 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр-Парк"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління), Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр-Парк" (далі - ТОВ "Прем`єр-Парк"), у якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині, а саме, пункту 12 додатку до рішення (далі - Рішення міської ради від 26.10.2016);

- визнати недійсним договір № 5511-В-С від 09.11.2017 купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 1, 3 загальною площею 43,8 м 2 в нежитловій будівлі літ. "БЛ-1", яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Сумська, будинок 81, укладений між Управлінням та ТОВ "Прем`єр-Парк" (далі - договір № 5511-В-С);

- визнати недійсним договір № 5512-В-С від 09.11.2017 купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 2, 4-:-6 загальною площею 27,4 м 2 в нежитловій будівлі літ. "БЛ-1", яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Сумська, будинок 81, укладений між Управлінням та ТОВ "Прем`єр-Парк" (далі - договір № 5512-В-С);

- визнати недійсним договір № 5513-В-С від 09.11.2017 купівлі-продажу рухомого майна - літнього майданчика загальною площею 120,5 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, будинок 81, укладений між Управлінням та ТОВ "Прем`єр-Парк" (далі - договір № 5513-В-С);

- зобов`язати ТОВ "Прем`єр-Парк" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 3, загальною площею 43,8 м 2 та вартістю 272 400,00 грн в нежитловій будівлі літ. "БЛ-1", нежитлові приміщення 1-го поверху № 2, 4-:-6, загальною площею 27,4 м 2 та вартістю 170 400,00 грн в нежитловій будівлі літ. "БЛ-1" (далі - нежитлові приміщення) та рухоме майно - літній майданчик, вартістю 437 760, 00 грн, загальною площею 120,5 м 2 , що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81 (далі - літній майданчик).

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначав про незаконність прийнятого Харківською міською радою спірного Рішення від 26.10.2016; незаконність обраного способу приватизації нежитлових приміщень шляхом викупу, а не продажу на аукціоні або за конкурсом. Позивач зазначав, що ТОВ "Прем`єр-Парк" не подавалися до органу приватизації документи про невід`ємні поліпшення орендованого майна, здійснені останнім за час оренди за згодою орендодавця, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за якою воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Стверджував, що прийняттям спірного Рішення міської ради від 26.10.2016 та укладенням спірних договорів купівлі-продажу відповідачами були порушені вимоги Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова на 2012-2016 рр., затвердженої рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 № 565/11, Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова на 2017-2022, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 21.06.2017 № 691/17, наслідком чого є порушення прав та інтересів територіальної громади м. Харкова.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням господарського суду Харківської області від 08.11.2019 (суддя Суслова В. В.) у позові прокурору до Харківської міської ради, Управління, ТОВ "Прем`єр-Парк" відмовлено повністю.

2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що Рішення міської ради від 26.10.2016 про відчуження ТОВ "Прем`єр-Парк" нежитлових приміщень та літнього майданчика шляхом викупу, прийняте Харківською міською радою в межах повноважень, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 року № 565/11. Право на викуп нежитлових приміщень виникло за договором оренди. Орган приватизації самостійно прийняв рішення про приватизацію об`єктів у спосіб їх викупу покупцем відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що узгоджується з позицією Конституційного Суду України, яку наведено у пункті 5 мотивувальної частини та абзаці 2 пункту 1 резолютивної частини рішення від 13.12.2000 № 4-рп/2000 у справі №1-16/2000. Договори № 5511-В-С, № 5512-В-С, № 5513-В-С, за висновком суду, не суперечать вимогам статті 203 Цивільного кодексу України та не суперечать інтересам держави і суспільства.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2019 у справі № 922/2811/19 скасовано в частині відмови у задоволенні позову прокурора про визнання незаконним та скасування Рішення міської ради від 26.10.2016 в частині, а саме, пункту 12 додатку до цього Рішення; визнання недійсним договорів № 5511-В-С; № 5512-В-С; № 5513-В-С. Прийнято нове рішення в цій частині. Визнано незаконним та скасовано Рішення міської ради від 26.10.2016. Визнано недійсними договори № 5511-В-С, № 5512-В-С, № 5513-В-С. Здійснено розподіл судових витрат. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2019 у справі № 922/2811/19 залишено без змін.

2.4. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Рішення міської ради від 26.10.2016 щодо проведення приватизації шляхом викупу є таким, що не відповідає вимогам Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Програмі приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова на 2012- 2016 роки, затвердженої рішенням Ради від 23.12.2011 № 565/11, Програмі приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова на 2017- 2022 роки, затвердженої рішенням Ради від 12.06.2017 № 691/17, та не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки не спрямоване на досягнення мети, визначеної у Програмах приватизації, порушує права територіальної громади на отримання максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки спірні договори купівлі-продажу нежитлових приміщень укладені на підставі, незаконного Рішення міської ради від 26.10.2016, яке скасовано, а також з порушенням вимог статті 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, вони підлягають визнанню недійсними. Посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні підписані між сторонами до спірних договорів купівлі-продажу акти прийому-передачі об`єктів продажу, суд дійшов висновку про непідтвердження позовних вимог про зобов`язання повернути територіальній громаді нежитлові приміщення та літній майданчик.

3. Короткий зміст касаційних скарг та заперечень на них

3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020, Харківська міська рада та Управління звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020, залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2019.

3.2. Харківська міська рада та Управління у касаційних скаргах зазначають, що оскаржувана постанова не відповідає нормам матеріального права та ухвалена без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 903/206/19 (щодо доцільності застосування такого способу приватизації, як викуп орендованого майна), від 29.10.2019 у справі № 905/2236/18 (щодо підстав для визнання договорів приватизації недійсними та неможливості порушення державою права на мирне володіння майном), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

3.3. У відзиві на касаційну скаргу прокурор зазначає, що доводи відповідачів, викладені у касаційних скаргах, є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

3.4. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 і рішенням Господарського суду Харківської області від 08.11.2019, прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2019 в частині відмови у задоволенні позову та у цій частині ухвалити нове рішення, яким витребувати у ТОВ "Прем`єр-Парк" на користь територіальної громади міста Харкова спірне майно.

3.5. Прокурор зазначає, що в оскаржуваній частині судових рішень судами невірно застосовано норми матеріального права, а саме положення Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Закону України "Про приватизацію державного майна" та Цивільного кодексу України (частину 1 статті 388), та порушено норми процесуального права, зокрема статті 11, 13, 14, 76-79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц та № 19/028-10/13 від 30.06.2020 (щодо способу захисту). На думку прокурора, нежитлові приміщення, які незаконно були придбані ТОВ "Прем`єр-Парк", підлягають поверненню територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради.

3.6. ТОВ "Прем`єр-Парк" звернулося 23.03.2021 до Верховного Суду з клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати. За твердженням ТОВ "Прем`єр-Парк", без правового висновку Великої Палати Верховного Суду є неможливим правильно сформулювати правову позицію щодо встановлення добросовісності набувача майна через призму застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) в аспекті втручання держави у право на мирне володіння майном.

Відповідно до частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

За змістом наведеної норми права для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників. Тобто йдеться про правову проблему не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, наявних або таких, що можуть виникнути, з урахуванням: правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; наявних обставин, з яких убачається, що немає усталеної судової практики з відповідних питань, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, немає процесуальних механізмів вирішення такого питання тощо; того, як вирішення цієї проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Враховуючи наявність висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду, який було викладено у постанові від 22.01.2021 у справі № 922/623/20, та наявність сталої правозастосовчої практики з наведеного питання, колегія суддів зазначає, що клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не підлягає задоволенню.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Як установлено судами, Харківська місцева прокуратура № 1 здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42018221090000056 від 19.02.2018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 233 Кримінального кодексу України за повідомленням в засобах масової інформації про незаконну приватизацію комунального майна. Як зазначає прокурор, під час досудового слідства встановлено, що 29.08.2012 між Управлінням і ТОВ "Прем`єр-Парк" укладено договір оренди, на підставі якого та додаткових угод до нього в строкове платне користування ТОВ "Прем`єр-Парк" передано нежитлові приміщення та літній майданчик, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

4.2. Суди зазначили, що рішенням 15 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.04.2012 № 711/12 "Про комунальну власність м. Харкова" нежитлові приміщення та літній майданчик зараховано до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

4.3. 29.08.2012 між Управлінням (орендодавець) та ТОВ "Прем`єр-Парк" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) та майна № 4966 (далі- договір оренди).

Додатковою угодою № 1 від 29.10.2012 до договору оренди, сторонами договору викладено договір оренди в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди (тут і надалі в редакції додаткової угоди № 1 від 29.10.2012), орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю площею 71,2 м 2 та літній майданчик площею 120,5 м 2 , яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване в м. Харків, на вул. Сумська, 81, літ. "БЛ-1", та відображається на обліку Управління.

Майно передається в оренду з метою використання: розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи (пункт 1.2 договору оренди).

Відповідно до пункту 5.6 договору оренди, орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.

Цей договір діє з 29.08.2012 до 29.07.2015 (пункт 10.1 договору оренди).

4.4. Додатковою угодою № 4 до договору оренди, окрім іншого, у пункті 3 додаткової угоди № 1 до договору оренди зазначено, що вказана угода діє з 27.10.2016 року.

4.5. Рішенням 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16, з метою найбільш ефективного використання нежитлового фонду м. Харкова та поповнення бюджету м. Харкова, на підставі Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11, керуючись статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу (згідно з додатком).

4.6. Згідно з пунктом 12 додатку до Рішення міської ради від 26.10.2016, приватизації шляхом викупу ТОВ "Прем`єр Парк" підлягала нежитлова будівля, майно за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81, літ. "БЛ-1" загальною площею 71,2 м 2 .

Листом № 20203 від 30.11.2016, на виконання Рішення міської ради від 26.10.2016 та за зверненням ТОВ "Прем`єр-Парк", Управління доручило суб`єкту оціночної діяльності (далі - СОД) фізичній особі-підприємцю (далі - ФОП) Буйницькому М.В. проведення оцінки вартості майна, нежитлових приміщень літ. "БЛ-1", загальною площею 43,8 м 2 за адресою: м. Харків, Сумська, 81 станом на 30.11.2016. Згідно з Висновком про вартість майна, складеним СОД ФОП Буйницьким М.В. та затвердженим начальником Управління, вартість зазначених нежитлових приміщень склала 227 000,00 грн без ПДВ.

12.12.2016 проведено рецензування звіту. Згідно з рецензією звіт наданий СОД ФОП Буйницьким М.В., виконано згідно із загальноприйнятими нормами міжнародної практики оцінки нерухомості, керуючись стандартами та нормативними документами. Звіт про оцінку майна може бути використаний згідно із метою оцінки - визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для визначення вартості, з метою приватизації шляхом викупу. Ринкова вартість зазначеного об`єкта складає 227 000,00 грн без урахування ПДВ.

4.7. Листом № 20204 від 30.11.2016, на виконання спірного рішення та за зверненням ТОВ "Прем`єр-Парк", Управління доручило СОД ФОП Буйницькому М.В. проведення оцінки вартості майна, нежитлових приміщень літ. "БЛ-1", загальною площею 27,4 м 2 за адресою: м. Харків, Сумська, 81 станом на 30.11.2016.

Згідно з Висновком про вартість майна, складеним СОД ФОП Буйницьким М.В., та затвердженим начальником Управління, вартість зазначених нежитлових приміщень склала 142 000,00 грн без ПДВ.

12.12.2016 проведено рецензування звіту від 30.11.2016. Згідно з Рецензією звіт, наданий СОД ФОП Буйницьким М.В., виконано згідно із загальноприйнятими нормами міжнародної практики оцінки нерухомості, керуючись стандартами та нормативними документами. Звіт про оцінку майна може бути використаний, згідно із метою оцінки - визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для визначення вартості, з метою приватизації шляхом викупу.

Ринкова вартість зазначеного об`єкта складає 142 000,00 грн без урахування ПДВ.

4.8. Наказом Управління № 212 від 30.11.2016 "Про проведення оцінки та інвентаризації майна за адресою м. Харків, вул. Сумська, 81, літ. "БЛ-1", на виконання Рішення міської ради від 26.10.2016 з метою визначення вартості майна шляхом викупу", призначено дату оцінки і інвентаризації - 30.11.2016; доручено СОД ФОП Буйницькому М.В. проведення оцінки вартості майна за адресою: м. Харків, Сумська, 81, літ. "БЛ-1", що знаходиться в оренді ТОВ "Прем`єр-Парк". ТОВ "Прем`єр-Парк" зобов`язано провести інвентаризацію літнього майданчикf, що знаходиться в оренді товариства. СОД ФОП Буйницькому М.В. забезпечити надання результатів оцінки вартості об`єкту.

Згідно з Висновком про вартість майна, складеним ФОП Буйницьким М.В. та затвердженим начальником Управління, вартість об`єкта становить 364 800,00 грн без ПДВ.

12.12.2016 проведено рецензування звіту. Згідно з Рецензією звіт, наданий СОД ФОП Буйницьким М.В., виконано згідно із загальноприйнятими нормами міжнародної практики оцінки нерухомості, керуючись стандартами та нормативними документами. Звіт про оцінку майна може бути використаний, згідно із метою оцінки - визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для визначення вартості, з метою приватизації шляхом викупу. Ринкова вартість об`єкта оцінки, літнього майданчика становить 364 800,00 грн без урахування ПДВ.

4.9. Рішенням 14 сесії 7 скликання Харківської міської ради № 758/17 від 20.09.2017 внесено зміни до пункту12 додатку до Рішення міської ради від 26.10.2016 та замінено: в графі "Характеристика" слова "нежитлова будівля, майно" на слова "нежитлові приміщення 1-го поверху в нежитловій будівлі, майно"; в графі "площа, кв. м" цифру "71,2" на цифри "43,8" та "27,4".

4.10. 09.11.2017 між територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління (продавець) та ТОВ "Прем`єр-Парк" (покупець), на підставі рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17 "Про програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, Рішення міської ради від 26.10.2016, рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017, укладено:

- Договір № 5511-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих ТОВ "Прем`єр-Парк", згідно з яким продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 3 загальною площею 43,8 м 2 в нежитловій будівлі літ "БЛ-1", які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 81, орендовані ТОВ "Прем`єр-Парк" згідно з договором оренди, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1107356863101. Ціна продажу нежитлових приміщень, вказаних в розділі 1 договору - 272 400,00 грн.

09.11.2017 року цей договір посвідчено Ємельяновою І.Г., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 15227. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1,3 заг. площею 43,8 м 2 в нежитловій будівлі літ. "БЛ-1", за адресою м. Харків, вул. Сумська, буд.81, зареєстровано за ТОВ "Прем`єр-Парк";

- Договір № 5512-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих ТОВ "Прем`єр-Парк", згідно з яким продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху № 2, 4-:-6 загальною площею 27.4 м 2 в нежитловій будівлі літ "БЛ-1", які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 81, орендовані ТОВ "Прем`єр-Парк" згідно з договором оренди, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1107328263101. Ціна продажу нежитлових приміщень, вказаних в розділі 1 договору - 170 400,00 грн. 09.11.2017 року цей договір посвідчено Ємельяновою І.Г., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 15226. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 2,4-:-6 загальною площею 27,4 м 2 в нежитловій будівлі літ. "БЛ-1" за адресою м. Харків, вул. Сумська, буд. 81, зареєстровано за ТОВ "Прем`єр-Парк";

- Договір № 5513-В-С купівлі-продажу рухомого майна, орендованого ТОВ "Прем`єр-Парк", згідно з яким продавець передає у власність, а покупець приймає рухоме майно - літній майданчик, орендоване ТОВ "Прем`єр-Парк" згідно з договором оренди, що на момент укладення договору знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81. Ціна продажу нежитлових приміщень, вказаних в розділі 1 договору - 437 760,00 грн. 09.11.2017 року цей договір посвідчено Ємельяновою І.Г., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 15225.

4.10. Спір виник у зв`язку із законністю/незаконністю Рішення міської ради від 26.10.2016, внаслідок якого було укладені спірні договори купівлі-продажу об`єктів комунальної власності.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційними скаргами Харківської міської ради та Управління з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підлягають закриттю, а касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника прокуратури Харківської області підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

5.2. Частиною 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Під час перегляду цієї справи касаційним господарським судом було встановлено, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду переглядалась справа № 922/623/20. Позовними вимогами у зазначеній справі є визнання незаконним та скасування пункту 76 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель і визнання за територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради право власності на об`єкт нерухомого майна.

З огляду на зазначене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи, що правовідносини у справах № 922/2811/19 і № 922/623/20 є подібними, та враховуючи положення частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/623/20 прийнято після подання касаційних скарг у справі № 922/2811/19, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення у цій справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглядає наведені скаржниками доводи, проте такими доводами та вимогами не обмежена.

5.3. Предметом позову у справі є матеріально-правові вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади, які підлягають приватизації, шляхом викупу, визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, укладених на виконання спірного рішення, та повернення майна територіальній громаді. Підставою позовних вимог є порушення органом місцевого самоврядування способу приватизації об`єктів комунальної власності (без дотримання орендарем умов щодо поліпшення орендованого майна в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду). Фактичні обставини справи викладені у розділі 4 цієї постанови.

5.4. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про місцеве самоврядування", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування України" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (стаття 1 Закону України "Про місцеве самоврядування України").

У статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування України" зазначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

5.5. Судом апеляційної інстанції у справі, яка розглядається, встановлено, що у Рішенні міської ради від 26.10.2016 зазначено, що його прийнято на підставі Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11.

Відповідно до пункту 1.1 Програми приватизації, її розроблено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.

За змістом пунктів 5.1, 5.4 Програми приватизації, приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою для кожної групи окремо. Продаж об`єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом.

Згідно з пунктом 1.6 Програми приватизації об`єктами приватизації групи А, зокрема, є індивідуально визначене рухоме майно, що знаходиться в комунальній власності, нежитлові будівлі, споруди та приміщення - незалежно від їх вартості (в тому числі такі, що не увійшли до статутного капіталу ВАТ).

Як установлено судом апеляційної інстанції, нежитлові приміщення та літній майданчик рішенням 15 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.04.2012 № 711/12 "Про комунальну власність міста Харкова" зараховано до комунальної власності територіальної громади міста Харкова.

Згідно з частиною 1 статті 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна" з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А - окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано. Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна" об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації.

Частиною 2 статті 16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

За змістом статті 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (тут і надалі - у редакції, чинній на час прийняття Рішення міською радою від 26.10.2016), приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

З моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації, зокрема, шляхом викупу з урахуванням результатів оцінки об`єкта, публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, а також вчиненні інших дій, необхідних для підготовки об`єктів малої приватизації до продажу.

У частинах 1, 3 статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" зазначено, що викуп застосовується до об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439 (далі - Порядок № 439).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку № 439, викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

Аналізуючи наведені положення Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Порядку № 439, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.01.2021 у справі № 922/623/20 дійшла висновку про те, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Отже, згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/623/20 викуп орендарем орендованого ним приміщення, виходячи з положень статті 11, статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", можливий лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. В іншому разі приватизація такого приміщення повинна здійснюватися у загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу.

5.6. Згідно із частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

5.7. Суд апеляційної інстанції встановив, що доказів на підтвердження того, що орендарем ТОВ "Прем`єр-Парк" здійснювалися будь-які поліпшення орендованих ним за договором оренди приміщень немає, тому у Харківської міської ради не було підстав здійснювати приватизацію спірного нежитлового приміщення та літнього майданчика шляхом викупу. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Рішення міської ради від 26.10.2016 в частині пункту 12 додатку до цього рішення прийняте з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Програми приватизації на 2012-2016 роки.

Такі висновки суду апеляційної інстанції, а також здійснене ним при вирішенні спірних правовідносин застосування правових норм узгоджуються з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/623/20, тому доводи касаційних скарг про необґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду у справі, яка розглядається, відхиляються судом касаційної інстанції з огляду на їх безпідставність.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується також із висновками апеляційного суду про наявність підстав для визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень та літнього майданчика.

Щодо касаційних скарг Харківської міської ради та Управління, касаційне провадження за якими відкрите з підстав передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.8. Касаційні скарги Харківської міської ради та Управління з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 903/206/19 ( щодо доцільності застосування такого способу приватизації, як викуп орендованого майна), від 29.10.2019 у справі № 905/2236/18 (щодо підстав для визнання договорів приватизації недійсними та неможливості порушення державою права на мирне володіння майном), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

5.9. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.10. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

5.11. Дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах Харківської міської ради та Управління, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не підтвердилися, з огляду на наступне.

У справі № 903/206/19, на яку посилаються Харківська міська рада та Управління, за позовом прокурора до міської ради та фізичної особи про скасування рішення міської ради про включення до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації нерухомого майна, шляхом викупу орендарем, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та зобов`язання повернути нежитлове приміщення у комунальну власність, Верховний Суд постановою від 24.06.2020 скасував рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою скасування стали порушення норм процесуального права, зокрема, ненадання оцінки аргументам орендаря про наявність у нього переважного права на викуп орендованого майна через здійснення поліпшення цього майна на більш ніж 25 % його ринкової вартості, та недослідження обставин проведення такого поліпшення. Вказівкою суду було встановлення зазначених обставин та в залежності від встановленого - з`ясування обставин порушення приватизаційного законодавства під час прийняття оспорюваного рішення та під час укладення спірного договору, ухвалення законних та обґрунтованих рішень.

У справі № 905/2236/18, на яку посилаються Харківська міська рада та Управління, за позовом прокурора в особі міської ради та її виконавчого органу до фізичної особи-підприємця про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, придбаного на підставі рішення міської ради про затвердження Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади, що підлягали приватизації, Верховний Суд у постанові від 29.10.2019 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним приватизаційного договору. Також визнав правильним застосування до спірних правовідносин статті 1 Першого протоколу Конвенції, з урахуванням встановлених обставин - здійснення орендарем поліпшень орендованого майна у розмірі більш ніж 25 % його ринкової вартості та того, що порушення органом місцевого самоврядування при визначенні умов та порядку приватизації були допущені не внаслідок винної, протиправної поведінки орендаря.

Отже, посилання Харківської міської ради, Управління на неврахування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду у справах № 903/206/19, № 905/2236/18 є необґрунтованими, з огляду на те, що фактичні обставини у наведених справах, які сформували зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, не є подібними до тих фактичних обставин, що склалися між сторонами у справі № 922/2811/19, яка розглядається. А саме, судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, було встановлено, що будь-які відомості про те, що проводились ремонтні роботи, у тому числі невід`ємні поліпшення орендованих нежитлових приміщень, відсутні. Крім того, орендарем до органу приватизації не подавались документи про невід`ємні поліпшення, здійснені за час оренди нежитлових приміщень, під час приватизації.

5.12. У справі № 587/430/16-ц, на яку посилаються Харківська міська рада і Управління, зазначаючи про порушення судами статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Відкриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції установив відповідність поданої прокурором заяви вимогам Господарського процесуального кодексу України, відкрив провадження у справі, тобто жодних недоліків цієї заяви, зокрема і в частині підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд першої інстанції не встановив.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на те, що прокурором у позовній заяві наведено підставу для представництва інтересів держави, обґрунтовано, у чому полягає порушення цих інтересів, визначено Харківську міську раду одним з співвідповідачів у справі та заявлено вимогу про визнання незаконним і скасування пункту додатку до рішення цього органу, тому дійшов висновку про підтвердження прокурором підстави для представництва інтересів держави у цій справі, який звернувся до суду як самостійний позивач.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Зважаючи на те, що наведена скаржниками підстава для касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційними скаргами Харківської міської ради та Управління на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 у справі № 922/2811/19.

Щодо касаційної скарги прокурора, касаційне провадження за якою відкрите з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.13. Касаційна скарга прокурора з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц та від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (щодо витребування майна з чужого володіння). Окрім того, прокурор зазначає, що в оскаржуваних судових рішень невірно застосовано норми матеріального права, а саме положення Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Закону України "Про приватизацію державного майна" та Цивільного кодексу України (частину 1 статті 388) та порушено норми процесуального права, зокрема статті 11, 13, 14, 76-79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України. На думку прокурора, спірне майно підлягає поверненню територіальній громаді міста Харкова, тому позовна вимога про повернення ТОВ "Прем`єр-Парк" нежитлових приміщень підлягає задоволенню.

Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції від 08.11.2019, суд апеляційної інстанції у постанові від 02.11.2020 вважав наявними підстави для задоволення позовних вимог прокурора про визнання незаконним та скасування Рішення міської ради від 26.10.2016 з огляду на встановлені обставини відсутності здійснення ТОВ "Прем`єр-Парк" як орендарем поліпшень спірного нежитлового приміщення в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, що унеможливлює визначення міською радою (в пункті 12 додатку до Рішення міської ради від 26.10.2016) для нього такого способу приватизації нерухомого майна як викуп.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що спірні договори купівлі-продажу укладені на виконання Рішення міської ради від 26.10.2016, яке прийняте з порушенням спеціального законодавства щодо приватизації нежитлових приміщень, тому зміст спірних договорів є таким, що суперечить статтям 1, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статтям 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що свідчить про їх недійсність.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про повернення територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень та літнього майданчика, суд апеляційної інстанції виходив із того, що передача нежитлових приміщень ТОВ "Прем`єр-Парк" здійснюється за актом приймання-передачі. Проте, суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні підписані між сторонами до договорів купівлі-продажу акти прийому-передачі об`єктів продажу. У зв`язку із цим позивач, за висновком суду, не підтвердив позовні вимоги у цій частині.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена лише стороні недійсного правочину, при цьому проведення реституції в односторонньому порядку законодавцем не передбачена.

5.14 . Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.

Отже, факт володіння нерухомою річчю може бути підтверджений, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.

У постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц Верховний Суд зазначив, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном має бути застосовано принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в частині 1 статті 317 Цивільного кодексу України, зокрема, набуває права володіння.

Таким чином, згідно з наведеною позицією Верховного Суду, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. Факт володіння нерухомим майном (possessio) може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння) (пункт 90 постанови від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц ).

Суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1,3 заг. площею 43,8 м 2 в нежитловій будівлі літ. "БЛ-1", а також приміщення 1-го поверху № 2,4-:-6 загальною площею 27,4 м 2 в нежитловій будівлі літ. "БЛ-1" за адресою м. Харків, вул. Сумська, буд.81, зареєстровано за ТОВ "Прем`єр-Парк". Щодо рухомого майна - літнього майданчика, який також орендував та придбав ТОВ "Прем`єр-Парк", обставини володіння не встановлені. Проте, як зазначено судом 29.08.2012 між Управлінням (орендодавець) та ТОВ "Прем`єр-Парк" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) та майна № 4966, яке є предметом спірних договорів купівлі-продажу.

Водночас, як зазначено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі № 922/623/20, повернення у власність територіальної громади майна (приміщення), незаконно відчуженого (шляхом викупу) фізичній особі органом місцевого самоврядування переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке відчуження відбувалося у передбачений чинним законодавством спосіб та сприяло досягненню максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності.

При цьому Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, розглядаючи справу № 922/623/20, зазначив, що у даному випадку позбавлення відповідача-3 майна не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право власності, оскільки викуп орендованого майна відповідачем-3 здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме пункту 1 частини 1 статті 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , внаслідок недобросовісних дій самого відповідача-3.

З урахуванням наведеного, висновок суду апеляційної інстанції про необгрунтованість позовних вимог прокурора про повернення нежитлових приміщень територіальній громаді міста Харкова не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, положеннях статей 317, 334 Цивільного кодексу України, та зроблений без належного встановлення обставин наявності/відсутності у ТОВ "Прем`єр-Парк" у володінні нежитлових приміщень та літнього майданчика, які ТОВ "Прем`єр-Парк" набув на підставі спірних договорів купівлі-продажу, та які були передані ТОВ "Прем`єр-Парк" на підставі договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) та майна № 4966 від 29.08.2012.

5.15. Отже, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди не встановили тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, та не надали їм належної правової оцінки, тому дійшли передчасних висновків про те, що вимоги позивача є необґрунтованими. Відтак доводи скаржника про неправильне застосування норм матеріального права, ненадання правової оцінки усім наявним у матеріалах справи доказам, наслідком чого стало невстановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, підтвердилися..

5.16. За таких обставин оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову прокурора про зобов`язання ТОВ "Прем`єр-Парк" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради майно не відповідають висновкам об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 22.01.2021 у справі № 922/623/20. З урахуванням наведеного та на підставі частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України у частині відмови у задоволенні вимог позивача про повернення територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень та літнього майданчика судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі у цій частині на новий розгляд.

5.17. У зв`язку зі скасуванням оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2019 у частині відмови у задоволенні позову прокурора про зобов`язання ТОВ "Прем`єр-Парк" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення та рухоме майно - літній майданчик, через неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, решту доводів касаційної скарги прокурора колегія суддів не розглядає.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

6.2. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

6.3. Ураховуючи допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалені у справі судові рішення слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, а касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

6.4. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 296, 300, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради, відкрите на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційне провадження за касаційною скаргою Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, відкрите на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

3. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково.

4. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019 скасувати в частині відмови у задоволенні позову керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області про зобов`язання ТОВ "Прем`єр-Парк" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 3, загальною площею 43,8 м 2 та вартістю 272 400,00 грн в нежитловій будівлі літ. "БЛ-1", нежитлові приміщення 1-го поверху № 2, 4-:-6, загальною площею 27,4 м 2 та вартістю 170 400,00 грн в нежитловій будівлі літ. "БЛ-1" та рухоме майно - літній майданчик, вартістю 437 760, 00 грн, загальною площею 120,5 м 2 , що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 81. У цій частині справу № 922/2811/19 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

5. У решті постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 у справі № 922/2811/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак