Постанова

від 22.04.2021 по справі 826/15741/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22 квітня 2021 року

справа № 826/15741/18

адміністративне провадження № К/9901/6874/21

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Ханової Р. Ф.,

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІБК Будінвестгруп до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ІБК Будінвестгруп на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року у складі судді Келеберди В. І. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у складі колегії суддів Кузьменко В. В., Василенко Я. М., Ганечко О. М.,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІБК Будінвестгруп (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення форми С №0027431406 від 29 травня 2018 року, яким позивачу визначено суму пені за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 1 185 004,57 гривень.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 29 травня 2020 року, ухваленим в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року, у задоволенні позову відмовив.

1 березня 2021 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга позивача.

Внаслідок усунення недоліків касаційної скарги 5 квітня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року у справі №826/15741/18 на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 та пункту 2 частини другої статті 353 КАС України та витребувано справу з Окружного адміністративного суду міста Києва.

15 квітня 2021 року справа № 826/15741/18 надійшла до Верховного Суду.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі позивач у касаційній скарзі визначив пункт 4 частини четвертої статті 328 та пункт 2 частини другої статті 353 КАС України, зокрема зазначивши, що суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що позбавило позивача права на ефективний судовий захист, обмеживши його приймати участь у судових засіданнях, надавати відповідні усні пояснення за результатами виступу представника відповідача та заявляти відповідні клопотання про витребування доказів.

Скаржник просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року у справі № 826/15741/18 та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

21 квітня 2021 року до Верховного Суду від податкового органу надійшов відзив на касаційну скаргу Товариства, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін. Доводи відзиву стосуються суті порушень, покладених в основу прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень. Відповідач не наводить обґрунтувань щодо порушення судами норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пунктом 4 частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п`ята статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду всіх справ, які у зв`язку зі складністю, кількістю учасників та особливостями предмета доказування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження.

Розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених кодексом стадій судового процесу, зокрема, підготовче провадження, під час якого учасники подають суду заяви по суті справи, а також клопотання з процесуальних питань, розгляд справи по суті (відкриття розгляду справи по суті, встановлення явки учасників, оголошення складу суду, роз`яснення учасникам їхніх прав та обов`язків, розгляд клопотань, з`ясування обставин справи та дослідження доказів, вступне слово учасників, питання, дослідження судом доказів, додаткові пояснення учасників, судові дебати, заключне слово учасників, репліки, ухвалення судом рішення по суті справи.

Окружний адміністративний суд міста Києва 12 листопада 2018 року прийняв ухвалу про відкриття провадження у справі №826/15741/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІБК Будінвестгруп до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення. Сума позову складає 1 185 004,57 гривень. Суд ухвалив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На час відкриття провадження у справі №826/15741/18 розмір прожиткового мінімуму складав - 1762,00 грн. Отже, загальна сума грошових коштів, відповідно до якої суд може розглядати справи за правилами спрощеного позовного провадження, становить не більше 881 000,00 гривень (1 762,00 х 500 = 881 000,00).

Отже, оскаржене у цій справі податкове повідомлення-рішення є рішенням суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, а сума, визначена цим рішенням перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд визнає, що суд першої інстанції розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. У зв`язку з неправильно обраним судом порядком позовного провадження, суд не здійснив всіх передбачених Кодексом стадій судового процесу, чим порушив права сторін у цій справі.

Суд апеляційної інстанції переглядав рішення суду першої інстанції в судовому засіданні за участі сторін, проте такий обов`язковий етап судового розгляду як дослідження доказів в суді апеляційної інстанції відповідно до протоколу судового засідання тривав дві секунди. Зазначене свідчить про об`єктивну неможливість здійснити дослідження всіх наявних у справі доказів у такий короткий проміжок часу, та позбавлення сторін права в процесі дослідження доказів надати свої пояснення стосовно кожного конкретного доказу.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З метою безумовного дотримання цього конституційного принципу в частині третій статті 2 та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

На сьогодні Європейським судом з прав людини сформовані вже сталі підходи до розуміння принципу змагальності як однієї з базових гарантій права особи на справедливий суд, що може та, певною мірою, повинна враховуватися судами України при розгляді справи та винесенні рішень.

У справі "Салов проти України" (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу ("Руїс-Матеос проти Іспанії" (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).

У справі "Лазаренко та інші проти України" (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

За правилами пункту 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Суд дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанції порушили норми процесуального права, а саме принципи змагальності сторін, офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Зазначене вище свідчить про наявність обов`язкової підстави для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ІБК Будінвестгруп задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року скасувати, справу №826/15741/18 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді Р. Ф. Ханова

І. А. Гончарова

І. Я. Олендер