Рішення

від 14.04.2021 по справі 665/1651/19

ЧАПЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

набрало чинності "___"

Справа № 665/1651/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2021 р.

Чаплинський районний суд Херсонської області у складі:

головуючої судді - Пилипенко І,О.,

за участю секретаря судового засідання - Ткаченко Л.Г.,

представника позивача Джамали Р.Х. ,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом Фермерського господарства Стімул-73 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі

встановив:

ФГ Стімул-73 у вересні 2019 року звернулося до ОСОБА_2 з позовом про визначення укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, посилаючись на те, що 25 квітня 2014 року між позивачем та ОСОБА_4 , укладено договір оренди земельної ділянки, площею 4.5081 га, яка розташована в межах Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та на праві приватної власності належала останній.

Умовами договору передбачено, що такий укладено на 5 років та після закінчення терміну його дії, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк, та орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії цього договору повідомити орендодавця про намір продовжити дію договору.

Умовами п. 38 вищевказаного договору він набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.

У травні 2014 року право оренди земельної ділянки було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У 2019 році, бажаючи продовження договірних правовідносин з приводу користування земельною ділянкою, ФГ Стімул-73 супровідним листом від 12.03.2019 року повідомив ОСОБА_2 , якого вважав спадкоємцем померлої ОСОБА_4 , про намір продовжити дію договору, направивши проект додаткової угоди про поновлення договору. Однак відповідач від отримання листа ухилився та позивач продовжуючи використовувати земельну ділянку за призначенням, 11 липня 2019 року повторно направив супровідний лист з додатковими угодами, які відповідач також відмовився отримувати.

Оскільки позивачем було виконано умови договору для його поновлення, а відповідач, протягом місяця з дня закінчення строку його дії не надав позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні цього договору на новий строк, що відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі є підставою вважати договір оренди землі від 25.04.2014 року поновленим на то самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, і підставою для укладення додаткової угоди про це. Проте відповідач ухиляється від укладення такої додаткової угоди, що й спричинило даний спір.

У своїх поясненнях щодо позову про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, представник позивача Джамали Р.Х. вказує, що з метою виконання своїх зобов`язань за договором позивачем повідомлено ОСОБА_2 про бажання видати орендну плату за 2019 рік. Останній одразу ж звернувся до орендаря за отриманням орендної плати та відповідно до заяви про отримання орендної плати за 2019 рік, отримав її у повному обсязі.

При цьому у своїх поясненнях представник позивача зазначає, що за умовами договору оренди, обчислення орендної плати здійснюється на підставі нормативно-грошової оцінки землі станом на 01.01.2014 року. Починаючи з 2014 року ним як орендарем добросовісно виконувалися умови договору щодо своєчасного та повного розрахунку за договором оренди спочатку з орендодавцем ОСОБА_4 , а в подальшому з її спадкоємцем ОСОБА_2 .

При цьому зазначає, що розмір орендної плати договором встановлено за 12 місяців користування земельною ділянкою. У випадку закінчення строку дії договору оренди у травні 2019 року, орендна плата мала б становити виплату за 5 місяців користування земельною ділянкою. Тоді як ФГ Стімул-73 , бажаючи продовження строку дії договору, виконав свої зобов`язання, щодо виплати орендної плати у повному обсязі за весь 2019 рік, що підтверджено підписом орендодавця у відповідній відомості. Тим самим орендодавець визнав продовження дії договору та договірних відносин за договором оренди землі, при цьому ухиляється від укладення додаткової угоди.

В ході судового розгляду справи, за клопотання представника позивача, до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3 , так як з матеріалів спадкової справи, що була витребувана судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини звернувся її онук ОСОБА_3 та спадщину прийняв.

В судовому засіданні представник позивача Джамали Р.Х. змінив позовні вимоги щодо власника земельної ділянки та просив суд поновити договір оренди з ОСОБА_3 , який є спадкоємцем орендодавця та до якого перейшли як права так і обов`язки за зобов`язанням померлої. При цьому вказував, що до закінчення строку дії договору орендарем направлено орендодавцю додаткову угоду для продовження дії договору, однак відповідач від отримання угоди відмовився. Орендар продовжує використовувати земельну ділянку за призначенням, тому відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі наявні підстави для задоволення позову, так як відповідач у добровільному порядку відмовляється від підписання додаткової угоди.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_5 в ході судового розгляду справи заперечували проти задоволення позову. В обґрунтування своїх заперечень, вказували, що після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, в тому числі й земельної ділянки, що належала їй на підставі Державного акту ІІ-ХС №028289 та відповідно отримав свідоцтво про право на спадщину. У свою чергу ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем за законом, у встановлений строк подав заяву про відмову від спадщини, що відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_4 .

Відразу ж після прийняття спадщини ОСОБА_3 повідомив орендаря про небажання продовжувати договірні відносини відповідно до положень ст. 33 Закону України Про оренду землі тому договір оренди від 25.04.2014 року є припинений у зв`язку з його закінченням. При цьому також вказує, що надані позивачем докази свідчать про направлення повідомлення про намір продовжити користуватися земельною ділянкою особі, яка не є спадкоємцем померлої та відповідно до якої не перейшли права і обов`язки ОСОБА_4 , тому обставини на які посилається позивач у своєму позові не є підставою для поновлення договору оренди землі від 25.04.2014 року..

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи вважає, що позов ФГ Стімул-73 не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою-другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Частиною першою статті 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до частини першої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Статтею 79 вказаного Кодексу визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 90 ЗК України визначено, що власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно пункту г частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків (стаття 152 ЗК України).

Частиною першою статті 153 ЗК України встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно зі статтею 189 ЗК України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки пролонгації такого договору.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист- повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Крім того, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Так в ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ІІ-ХС №028289 від 12.06.2000 року ОСОБА_4 була власником земельної ділянки, площею 4.5081 га, кадастровий номер 6525481000:04:006:0011, яка розташована на території Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області.

25 квітня 2014 року між ОСОБА_4 , як власником земельної ділянки та ФГ Стімул-73 укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 травня 2014 року

Договір укладено терміном на 5 років після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. ( п. 7 договору від 25.04.2014).

Відповідно до п. 38 Договору від 25.04.2014 року договір набирає чинності після його підписання та державної реєстрації.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за умовами укладеного між сторонами договору становить в цінах 2014 р. - 126800.28 грн., (п. 4 договору оренди землі від 25.04.2014).

Відповідно до п. 8 договору оренди землі від 25.04.2014 орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме у грошовій формі в розмірі не менше 4 000 грн., за один пай. Крім орендної плати орендар зобов`язується сплачувати земельний податок в установлений законом строк.

Пунктом 9,11 вказаного договору сторони погодили строк виплати орендної плати, яка здійснюється без урахування індексів інфляції. Також сторони передбачили можливість зміни розміру орендної плати за настання певних умов.

Умовами договору оренди від 25.04.2014 року (п.35 Договору) сторони погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до відомостей про виплату орендної плати за 2017-2019 роки, доданих до позовної заяви, вбачається, що за користування земельною ділянкою ОСОБА_4 , ФГ Стімул-73 протягом вказаних років виплачувало власнику земельної ділянки орендну плату, а після її смерті орендна плати виплачувалася ОСОБА_2 .

Тобто, як вбачається зі змісту Договору оренди від 25.04.2014 року, сторони передбачили всі суттєві умови договору: орендну плату, умови використання земельної ділянки, умови повернення землі, обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, порядок зміни умов договору і припинення його дії, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору, тощо. При цьому сторонами також узгоджено наслідки переходу права власності на земельну ділянку до інших осіб. Погодженими сторонами умовами договору не допускається його розірвання в односторонньому порядку, а перехід права власності на орендовану земельну ділянку не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Як вбачається з матеріалів справи та доводів представника позивача, оскільки строк дії укладеного між сторонами договору оренди закінчувався, ФГ Стімул-73 розробило проект додаткової угоди про поновлення Договору оренди земельної ділянки №б/н від 25.04.2014 року, зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про інше речове право: 5715628 від 19.05.2014 року кадастровий номер земельної ділянки: 6525481000:04:006:0011, відповідно до якої пропонував орендодавцю поновити строк дії укладеного 25.04.2014 року договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах та на той самий строк - 5 років.

Матеріалами справи підтверджується, що ФГ Стімул-73 , як орендар, 12 березня 2019 року, тобто до спливу двомісячного строку до закінчення строку дії договору оренди землі від 25.04.2014, надіслав ОСОБА_2 додаткову угоду до договору оренди, що підтверджується накладною №000505 від 12.03.2019 року, виданою кур`єрською службою Метеор Плюс .

Відповідно до опису внутрішнього складу зазначеного на вказаній накладній, вбачається напис про те, що відповідачу від ФГ Стімул-73 направлено заяву пропозицію щодо продовження строку дії договору оренди землі та Додаткову угода про поновлення договору на 2 екз.

Відповідно до відомостей в графі отримання, містить запис про те, що ОСОБА_2 відмовився від отримання заяви пропозиції щодо продовження строку дії договору оренди землі та Додаткової угоди про поновлення договору.

Як вбачається з матеріалів справи в подальшому ФГ Стімул-73 , як орендар, 11 липня 2019 року, вже після спливу строку дії договору оренди землі від 25.04.2014, повторно надіслав ОСОБА_2 , додаткову угоду до договору оренди, що підтверджується накладною №000537 від 11.07.2019 року, виданою кур`єрською службою Метеор Плюс , від отримання якої ОСОБА_2 також відмовився.

Таким чином, у зв`язку з відмовою ОСОБА_2 від підпису додаткової угоди та зволіканні у наданні відповіді, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У свою чергу з матеріалів спадкової справи №68/2018, яка була витребувана судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що видано свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_1 .

Внаслідок її смерті відкрилася спадщина. 27 березня 2018 року спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 подано заяву про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4 .

Спадкоємець за законом першої черги ОСОБА_2 цього ж дня подав до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини, що відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_4 .

На підставі поданої заяви, 13 квітня 2020 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого на праві спадкування набув у власність земельну ділянку, площею 4.5081 га, кадастровий номер 6525481000:04:006:0011, яка розташована на території Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, яка згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ІІ-ХС №028289 від 12.06.2000 року належала спадкодавцю ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вказано вище умовами договору оренди від 25.04.2014 року (п.35 Договору) сторони погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Враховуючи наведене, ОСОБА_3 , успадкувавши земельну ділянку, кадастровий номер 6525481000:04:006:0011, що належала спадкодавцю ОСОБА_4 , набув також відповідний обсяг обов`язків, за зобов`язаннями померлої, що були укладені стосовно вказаної земельної ділянки. Саме до останнього перейшло право власності на земельну ділянку, та ним замінено сторону договору оренди від 25.04.2014 року - орендодавця.

З огляду на викладене, виконання вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі щодо повідомлення орендаря про намір реалізувати переважне право на продовження договору оренди та направлення додаткової угоди до договору оренди, шляхом направлення такої угоди ОСОБА_2 , який від свого права на спадщину відмовився, не створює для власника земельної ділянки який у встановленому порядку набув право власності на спірну ділянку - ОСОБА_3 жодних обов`язків.

При цьому оскільки ОСОБА_6 не є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 та відповідно, до нього не перейшли обов`язки за правочинами померлої, тому позовні вимоги пред`явлені ФГ Стімул-73 до ОСОБА_2 є безпідставними.

Що стосується позовних вимог до ОСОБА_3 , то слід вказати наступне.

Частина 2 Закону України Про оренду землі визначає, що у разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч.6 Закону України Про оренду землі у разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п`ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку, а частина 8 цієї статті вказує на те, що з дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Таким чином строк, визначений ч.2 ст. 33 Закону щодо повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, в даному випадку діяв до закінчення місячного строку, з дня коли позивач дізнався про перехід права власності на земельну ділянку до нового власника.

Як встановлено судом, 13 квітня 2020 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до наданих в судовому засіданні представником відповідача документів, вбачається, що отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_3 рекомендованим поштовим повідомленням направив позивачу лист-повідомлення про перехід до нього права власності на земельну ділянку, що належала ОСОБА_4 та заяву про небажання продовжувати договірні відносини, що випливають з договору оренди земельної ділянки від 25.04.2014 року.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.05.2020 року, лист повідомлення було вкладено в поштову скриньку позивача 25.05.2020 року.

Однак в ході судового засідання представник позивача заперечував отримання даного повідомлення, через що представником відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні 05 червня 2020 року вказані документи були надані йому для ознайомлення, після чого вручено їх копії.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 протягом строку, визначеного ст. 33 Закону України Про оренду землі направив орендарю заперечення щодо продовження договору оренди від 25.04.2014 року, а ФГ Стімул-73 у свою чергу дізнавшись про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 не дотримало процедуру, передбачену статтею 33 Закону України Про оренду землі щодо повідомлення орендодавця про намір реалізувати переважне право орендаря, оскільки ним не надано доказів, які б підтверджували отримання ОСОБА_3 листа -повідомлення та додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Судом також враховується та обставина, що протягом 2014-2019 років ОСОБА_4 , а в подальшому ОСОБА_2 отримував орендну плату за користування земельною ділянкою, крім того відповідно до заяви про отримання орендної плати у 2019 році, ОСОБА_2 підтвердив факт отримання орендної плати за 2019 рік у повному обсязі за договором оренди землі, що укладений між ОСОБА_4 та позивачем. Однак вказані обставини, як і обставини вручення ОСОБА_2 додаткової угоди про продовження договору оренди землі, не створюють для власника земельної ділянки ОСОБА_3 жодних обов`язків.

При цьому з матеріалів спадкової справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 та із заявою про відмову від спадщини ОСОБА_2 звернулися у березні 2018 року, за спливом двохмісячного строку після смерті ОСОБА_4 , тому отримання орендної плати у 2019 році, особою яка не набула прав за договором оренди землі від 25.04.2014 року не свідчить про погодження ним угоди про продовження строку дії цього договору.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з даним позовом ФГ Стімул-73 також посилалося на ту обставину, що після закінчення строку дії договору оренди землі від 25.04.2014 р. позивач продовжив користування земельною ділянкою що належала ОСОБА_4 .

Дані твердження представника позивача ФГ Стімул-73 підтверджені наданими ним документами в тому числі нарядами на виконання польових робіт, маршрутними листами трактора, табелями обліку робочого часу.

Однак, враховуючи, що строк, визначений ч.2 ст. 33 Закону України Про оренду землі був зупинений в період з січня 2018 року (дня смерті ОСОБА_4 ) по червень 2020 року(повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку), дані доводи позивача є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Статтею ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.

Враховуючи наведені обставини, дослідивши надані сторонами докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що у ФГ Стімул-73 , не виникло переважне право на укладення договору оренди та визнання додаткової угоди між Фермерським господарством Стімул -73 та ОСОБА_3 укладеною на тих самих умовах та на той самий строк 5 років, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність відмови у позові, судові витрати понесені позивачем під час звернення до суду слід віднести на рахунок ФГ Стімул-73 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 133, 135, 137, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Фермерського господарства Стімул-73 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Пилипенко