21/446-НА
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" вересня 2007 р. Справа № 21/446-НА
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горшкової Н.Ф.
суддів: Майора Г.І.
Філіпової Т.Л.
при секретарі Щепанській Т.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Соловей В.М., довіреність №809 від 01.12.2006 року, від відповідача: Денисюк М.А., довіреність №10152/10-020 від 10.04.2007 року,
Пятковський А.М., довіреність №985/10-021 від 10.01.2007 року,
Наліжита О.С., довіреність №12654/10-020 від 06.08.2007р.,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі, м. Городок
на постанову господарського суду Хмельницької області
від "21" грудня 2006 р. у справі № 21/446-НА (суддя Огороднік К.М.)
за позовом Приватного підприємства "Городоцький цукровий завод", Хмельницької області
до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі, м. Городок
про скасування податкового повідомлення-рішення №0001042341/0 від 16.11.2006р.
з перервою у судовому засіданні з 07.08.07р. по 06.09.07р.,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006р. приватне підприємство "Городоцький цукровий завод"пред'явило позов до ДПІ у Городоцькому районі Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001042341/0 від 16.11.2006р., вважаючи, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість визначено йому згідно вказаного повідомлення-рішення необгрунтовано.
Постановою господарського суду Хмельницької області від 21.12.2006р. позов Приватного підприємства "Городоцький цукровий завод" задоволено повністю, податкове повідомлення-рішення №0001042341/0 від 16.11.2006р. скасовано.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ДПІ у Городоцькому районі подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову господарського суду Хмельницької області від 21.12.2006р. у даній справі, в задоволенні позову відмовити (апеляційна скарга - т.2, а.с.84-86, доповнення - а.с.107-109).
Вважає, що судом першої інстанції не була надана належна правова оцінка зібраним по справі доказам та мало місце неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що позивачем було занижено податок на додану вартість за липень 2005р. на 16426 грн., за жовтень 2005р. - на 3881 грн., за грудень 2005р. - на 208000,0 грн., за січень 2006р. - на 617,0 грн., оскільки в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ним було зайво віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість в травні 2005р. - в сумі 5,0 грн., в липні 2005р. - в сумі 599 грн., в грудні 2005р. - в сумі 208000 грн. згідно податкової накладної від 30.12.2005р., виданої ПП "Еквін Центр" за надання транспортних послуг на суму 1248000грн. (у т. ч. ПДВ - 208000 грн.), хоча надання послуг не підтверджується первинними документами (товарно-транспортними накладними).
Крім цього, позивач в рахунок оплати цієї суми передав ПП "Еквін Центр" простий вексель №823154053512 терміном погашення до 23.01.2030р. номінальною вартістю 1189760,0 грн., а згідно абзацу 3 п.4.8 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що векселі видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання. Також в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 цього ж Закону позивачем до податкового кредиту у жовтні 2005р. віднесено податок на додану вартість в сумі 3881,20 грн. по транспортних послугах на перевезення вантажів, залізницею наданих ДТТО П33 ТехПД-4, проте факт отримання таких послуг ПП "Городоцький цукровий завод" за жовтень 2005р. на суму 23287,020 грн., в т. ч. ПДВ 3881,20 грн. не підтверджено первинними бухгалтерськими та іншими документами, хоча необхідність підтвердження господарських операцій первинними бухгалтерськими документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.05.95р. за №168/704.
Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили оскаржувану постанову господарського суду скасувати та прийняти новий судовий акт, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивач у письмовому запереченні на апеляційну скаргу (т.2, а.с.84-86) та його представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають скаргу необґрунтованою, зазначають, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" вважається дата першої з подій: або списання коштів з банківського рахунку платником податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не підтверджених податковими чи митними деклараціями, але у позивача всі суми, включені до податкового кредиту, належним чином підтверджені податковими накладними, що було досліджено судом першої інстанції. Просили апеляційну скаргу ДПІ у Городоцькому районі залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, наданих для огляду позивачем (товарно-транспортні та залізничні накладні) колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:
Державною податковою інспекцією у Городоцькому районі проведена виїзна планова перевірка Приватного підприємства "Городоцький цукровий завод" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року. За результатами перевірки складений Акт від 01.11.2006 року №114/23/32936998.
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення:
- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено ПДВ у травні 2005 року на суму 107,00 грн., в червні 2005 року - 599,00 грн., у серпні 2005 року на суму 1190,00 грн., у листопаді 2005 року 2105,00 грн., у лютому 2006 року 788,00 грн. та занижено податок на додану вартість у липні 2005 року - на 16320,00 грн., у жовтні 2005 року - 3881,00 грн., у грудні 2005 року - 208000,00 грн., січні 2006 року - 617.00 грн.
Податковим повідомленням-рішенням №0001042341/0 від 16.11.2006 року відповідач визначив позивачеві, згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 338438,00 грн., у тому числі основний платіж - 224029,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 114409,00 грн. Штрафні санкції нараховані згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 названого Закону.
Позивач, не погоджуючись із висновками перевірки, звернувся до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0001042341/0 від 16.11.2006 року.
В акті перевірки (розділ 3.1.5 "Податок на додану вартість") зазначається, зокрема, що в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ПП "Городоцький цукровий завод" до податкового кредиту у грудні 2005 року віднесено податок на додану вартість в сумі 208000 грн. згідно податкової накладної №15.3012 від 30.12.2005р., виданої ПП "Еквін Центр" за надання транспортних послуг на суму 1248000 грн., в т. ч. ПДВ, по транспортних послугах на перевезення вантажів, оскільки не були надані товарно-транспортні накладні на підтвердження наданих послуг.
Крім цього, в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість " позивачем до податкового кредиту у жовтні 2005р. віднесено податок на додану вартість у сумі 3881,20 грн. по транспортних послугах на перевезення вантажів, залізницею, наданих ДТТО П33 ТехПД-4, надання послуг не підтверджено первинними документами (квитанціями про приймання вантажу).
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до договору №140 від 02.11.2005 року ПП "Еквін Центр" зобов'язується надати ПП "Городоцький цукровий завод" для перевезення вантажів транспортні засоби, термін дії до 31.12.2006 року. Розмір плати за перевезення вантажів визначається по реєстру та акту виконаних робіт.
У реєстрі наданих транспортних послуг від 30.12.2005 року за період з 01.12.2005 року по 30.12.2005 року зазначено, що перевезення ТМЦ здійснювалось згідно накладних №11510 від 05.10.2005 року, №151010 від 10.10.2005 року, №91310 від 13.10.2005 року, №111710 від 17.10.2005 року, №151100 від 11.10.2005 року, №161801 від 11.10.2005 року, автомашинами: КАМАЗ №АА0279 АЕ, ЗІЛ 130 №17351 КА, КАМАЗ №9885 КМН, ЗІЛ 130 №19392 КМ на суму 1248000,00 грн., в т. ч. ПДВ 208000,00 грн.
В судове засідання ПП "Городоцький цукровий завод" пред'явлено оригінали товарно-транспортних накладних на перевезення ТМЦ, які оглянуті колегією суддів та представниками ДПІ.
ПП "Еквін Центр" було надано, на адресу ПП "Городоцький цукровий завод", Акт виконаних робіт від 30.12.2005 року та податкову накладну №15.3012 від 30.12.2005 року на загальну суму 1248000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 208000,00 грн.
Додатковою угодою від 20.01.2006 року до Договору № 140 від 02.11.2005 року передбачено, що у відповідності до пункту 2.3 Договору № 140 від 02.11.2005 року прийшли до згоди провести розрахунки за виконані роботи шляхом передачі простого векселя.
Згідно акту прийому-передачі векселя по Договору № 140 від 02.11.2005 року ПП „Городоцький цукровий завод" 23.01.2006 року передано ПП „Еквін Центр" простий векселі. № 823154053512, терміном погашення до 23.01.2030 року, номінальною вартістю 1189760,00 грн. Залишок суми 58240 грн. був оплачений позивачем платіжним дорученням №19 від 20.01.2006р.
Умови договору №140 від 02.11.2005 року позивачем виконано в повному обсязі, і це підтверджується матеріалами справи. Всі суми по податку на додану вартість підтверджені даними податкових накладних та включені в податкові декларації з податку на додану вартість. Отримана позивачем від ПП „Еквін Центр" податкова накладна № 15.3012 від 30.12.2005 року містить всі необхідні відомості, передбачені чинним законодавством, та видана особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію ПП „Еквін Центр" платником ПДВ. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних, виданих ПП „Еквін Центр", відповідачем в ході перевірки не встановлено. Висновки перевірки про відсутність підтвердження перевезення вантажів товарно-транспортними накладними, обов'язковість яких передбачено правилами ведення податкового обліку, спростовується наявністю вказаних товарно-транспортних накладних, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, а копії яких долучено до матеріалів справи. Крім того, перевіряючими безпідставно не було взято до уваги, що згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Наявністю податкової накладної №686/ТехПД-4=159.4, спростовуються висновки перевіряючих про порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону України ”Про додаток на додану вартість” по віднесенню до податкового кредиту у жовтні 2005року ПДВ у сумі 3881,20 грн. по транспортних послугах на перевезення вантажів, наданих ДТГО ПЗЗ ТехПД-4.
В судове засідання апеляційної інстанції були надані оригінали залізничних накладних, які були оглянуті колегією суддів та представниками ДПІ, реєстр залізничних накладних, платіжні доручення на підтвердження оплати позивачем послуг залізниці у жовтні 2005 року.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Виходячи з вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що надання у грудні 2005 року ПП „Еквін Центр” позивачу транспортних послуг на суму 1248000,0 грн. (у тому числі 208 000 ПДВ) та у жовтні 2005р. залізничних транспортних послуг підприємством ДТТО ПЗЗ Тех ПД-4 на суму 105 000грн., в тому числі ПДВ 17500грн., з яких перевіряючими не визнано отримання послуг на суму 23287,20грн., у тому числі ПДВ – 3881,20грн. підтверджується первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними.
Однак, при розрахунках за транспортні послуги з ПП ”Еквін Центр” за договором №140 від 02.11.2005р. ПП „Городоцький цукровий завод” передано ПП „Еквін Центр” простий вексель №823154053512 терміном погашення до 23.01.2030 року, номінальною вартістю 1189760,0грн. (т.1,а.с.150), а решта суми оплачена платіжним дорученням №19 від 20.01.2006року.
Згідно п.4.8 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі ( крім податкових векселів), видані або стримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання, крім податкових векселів. У зв'язку з цим у позивача не було підстав включати до податкового кредиту ПДВ з суми, на яку був виданий вексель. Оскільки вексель було видано на суму 1189760,0грн. (з ПДВ), то податок на додану вартість з цієї суми становить 198293,0грн. штрафна санкція згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", виходячи з кількості податкових періодів (починаючи з податкового періоду, на який припадає недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу) становить 50% або 99146,50грн.
Щодо інших порушень колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що в акті вони вказані нечітко, без викладення змісту порушення. Згідно п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327 та зареєстрованого в МЮ України 25.08.2005р. за №925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджуються наявністю зазначених фактів.
Пунктом 10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.2001 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за №268/5459, із змінами і доповненнями визначено, що факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушень з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства.
Згідно ч.2 ст71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Твердження господарського суду в оскаржуваній постанові про порушення відповідачем порядку та строків прийняття оспорюваного податкового повідомлення – рішення матеріалами справи не підтверджується, а саме:
Згідно п.11 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових санкцій) органами державної податкової служби податкове повідомлення – рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки, приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
У даному випадку акт планової виїзної перевірки №114/23/32436998 складено 01.11.2006р. У зв'язку з відмовою посадових осіб підприємства підписати та отримати акт ( акт про відмову, т.2, а.с.152) акт був надісланий поштою рекомендованим листом і отриманий підприємством 07.11.2006р. (т.2, а.с.154). Позивач скористався правом на надання зауважень до акту перевірки, які отримані 09.11.2006р.
Зауваження були розглянуті ДПІ та надана відповідь від 13.11.2006р. вих.№6385/10/23027. Після цього, протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень до акту перевірки, було прийняте спірне податкове повідомлення – рішення №0001042341/0 від 16.11.2006р., як і передбачено п.11 вищевказаної Інструкції.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ДПІ у Городоцькому районі позивачу обґрунтовано було визначено податкове зобов'язання в сумі 297439,50грн. (основний платіж 198293грн., штрафна (фінансова) санкція 99146,50грн., решта податкових зобов'язань в сумі 40998,50грн. (основний платіж 25736грн., штрафна (фінансова) санкція 15262,50грн) визначені позивачем без достатніх підстав.
У зв'язку з цим оскаржувану постанову господарського суду Хмельницької області слід змінити, задоволивши позовні вимоги позивача частково.
Керуючись ст.ст. 160,195,196.198,201,205,207,212,254, п.п.6 і 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі, м.Городок задовольнити частково.
Постанову господарського суду Хмельницької області від 21 грудня 2006 року змінити.
Викласти резолютивну частину постанови в такій редакції:
"Позов Приватного підприємства "Городоцький цукровий завод" до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі про скасування податкового повідомлення-рішення №0001042341/0 від 16.11.2006р. задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення -рішення №0001042341/0 від 16.11.2006р. в частині визначення Приватному підприємству "Городоцький цукровий завод" податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 40998 грн. 50 коп., у тому числі основний платіж - 25736,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції 15262,50 грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Городоцький цукровий завод", 32002, вул. Заводська площа, 7, м. Городок, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 32936998 судові витрати по сплаті державного мита - 1,70 грн.
2. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
3. Справу №21/446-НА повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Горшкова Н.Ф.
судді:
Майор Г.І.
Філіпова Т.Л.
Віддруковано 4прим.:
----------------------------------
1 - до справи;
2 - позивачу;
3 - відповідачу;
4 - в наряд
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2007 |
Оприлюднено | 25.09.2007 |
Номер документу | 964716 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Горшкова Н.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні