Рішення

від 13.04.2021 по справі 908/2994/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/197/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2021 Справа № 908/2994/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Фізичної особи-підприємця Федоза Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача: Приватного підприємства «Анта Технолоджигруп» (69032 м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 7, офіс 17А, ідентифікаційний код юридичної особи 22138064)

про стягнення 85 975 грн. 85 коп.

за участю

представника позивача: не з`явився

представник відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

20.11.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Федоза Олександра Олександровича про стягнення з Приватного підприємства «Анта Технолоджигруп» 85 780 грн. 00 коп. суми попередньої оплати, 195 грн. 85 коп. 3 % річних.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 20.11.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2994/20 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2994/20, присвоєно справі номер провадження 27/197/20 розгляд справи по суті призначено на 06.10.2020.

Справа № 908/2994/20 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.

03.12.2020 Фізична особа-підприємець Федоза Олександр Олександрович звернувся до Господарського суду Запорізької області із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.12.2020 у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Федоза Олександра Олександровича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 908/2994/20 було відмовлено.

Ухвалою суду від 22.12.2020, відповідно до ст. 216 ГПК України, у зв`язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 18.01.2021.

Представником відповідача було заявлено клопотання (вх. № 940/08-08/21 від 18.01.2021) про витребування у позивача для огляду в судовому засіданні оригінал рахунку № 20-00064 від 29.09.2020 на суму 85 780 грн. 00 коп., мотивуючи тим, що оригінал вказаного рахунку у відповідача відсутній, а наявність його у позивача відповідач ставить під сумнів.

Ухвалою суду від 18.01.2021, відповідно до ст. 250 ГПК України, суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/2994/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 04.02.2021. Витребував у Фізичної особи-підприємця Федоза Олександра Олександровича для огляду в судовому засіданні оригінал рахунку № 20-00064 від 29.09.2020 на суму 85 780 грн. 00 коп.

26.01.2021 Фізична особа-підприємець Федоза Олександр Олександрович звернувся до Господарського суду Запорізької області із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 26.01.2021 клопотання Фізичної особи-підприємця Федоза Олександра Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Ірпінському міському суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції 04.02.2021 об 11 год. 00 хв. у приміщенні суду за адресою: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7. 04.02.2021 судом проведено підготовче засідання у справі № 908/2994/20 в режимі відеоконференції, яку забезпечено Ірпінським міським судом Київської області.

Представник позивача підтримав клопотання (вх. № 2201/08-08/21 від 02.02.2021), яке надійшло на адресу Господарського суду 02.02.2021 про приєднання доказів, мотивуючи тим, що представником відповідача було надано письмові пояснення, відповідно до яких висловлене прохання відмовити в задоволенні позову, оскільки між ПП «Анта Технолоджигруп» та ФОП Федоза не було жодних господарських правовідносин і ніяких рахунків позивач не виписував. Проте, грошові кошти в розмірі 85 780 грн., які були сплачені відповідачу 01.10.2020 року згідно платіжного доручення №227 відповідачем не повернуті позивачу.

У зв`язку з виникненням нових обставин під час розгляду справи, позивач подав до суду оригінал платіжного доручення №227 від 01.10.2020 року, як доказ перерахування коштів на рахунок відповідача та копію вимоги про повернення коштів,, направлену на адресу відповідача 21.01.2021 року.

Позивач не мав можливості надати вказані докази раніше, оскільки лише з ухвали суду від 18.01.2021 року дізнався про обставини, що мають значення для розгляду цієї справи.

На підставі викладеного, просив долучити до матеріалів справи оригінал платіжного доручення № 227 від 01.10.2020 року, копію вимоги про повернення коштів від 21.01.2021 року та докази надсилання її відповідачу.

04.02.2021 позивач на електрону адресу суду надіслав копію відповіді банку на адвокатський запит, щодо відмови у надані інформації, яку також просив долучити до матеріалів справи.

Позивач підтримав клопотання (вх. № 2213/08-08/21 від 02.02.2021), в порядку ст. 81 ГПК України, про витребування доказів. В обґрунтування посилається на те, що у зв`язку з виникненням нових обставин під час розгляду справи, 21.01.2021 року представник позивача звернувся з адвокатським запитом до АТ «Банк Кредит Дніпро» щодо надання виписки або довідки про зарахування коштів в сумі 85 780,00 грн. на рахунок відповідача згідно платіжного доручення № 227. Адвокатський запит отримано, однак відповідь не надано. Крім того, враховуючи, що запитувана інформація є такою, що відноситься до банківської таємниці, банк надасть відомості по рахунку відповідача лише за ухвалою суду.

Позивач просив суд витребувати у АТ «Банк Кредит Дніпро» інформацію (виписку або довідку) про зарахування на рахунок ПП «Анта Технолоджигруп» коштів в сумі 85 780 грн. від ФОП Федоза О.О. згідно платіжного доручення № 227 від 01.10.2020 року.

Ухвалою суду від 04.02.2021 задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Федоза Олександра Олександровича про витребування у АТ «Банк Кредит Дніпро» інформації (виписку або довідку) про зарахування на рахунок ПП «Анта Технолоджигруп» коштів в сумі 85 975,85 грн. від ФОП Федоза О.О., згідно платіжного доручення № 227 від 01.10.2020. У Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» витребувано інформацію (виписку або довідку) про зарахування на рахунок Приватного підприємства «Анта Технолоджигруп» (код ЄДРПОУ 22138064) коштів в сумі 85780 грн. від Фізичної особи-підприємця Федоза Олександра Олександровича, згідно платіжного доручення № 227 від 01.10.2020 року. Акціонерному товариству «Банк Кредит Дніпро» ухвалено направити на адресу Господарського суду Запорізької області інформацію (виписку або довідку) про зарахування на рахунок Приватного підприємства «Анта Технолоджигруп» коштів в сумі 85780 грн. від Фізичної особи-підприємця Федоза Олександра Олександровича, згідно платіжного доручення № 227 від 01.10.2020.

Відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 04.03.2021. Ірпінському міському суду Київської області доручено забезпечити проведення відеоконференції 04.03.2021 о 12 год. 00 хв. у приміщенні суду за адресою: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7

25.02.2021 Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.02.2021 надіслано витребувану інформацію щодо зарахування на рахунок Приватного підприємства «Анта Технолоджигруп» коштів в сумі 85780 грн. від Фізичної особи-підприємця Федоза Олександра Олександровича, згідно платіжного доручення № 227 від 01.10.2020 року.

Представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з необхідністю уточнити позовні вимоги до відповідача з урахуванням отриманої інформації від Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» .

Представник відповідача 04.03.2021 надіслав на електрону адресу суду клопотання (вх. № 4688/08-08/21 від 04.03.2021) про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку із поганим самопочуттям представника.

Ухвалою суду від 04.03.2021, відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 12.03.2021.

09.03.2021 представник позивача надіслав на адресу суду заяву (вх. № 4901/08-08/21 від 09.03.2021) в порядку ст. 46 ГПК України про зміну підстав позову та уточнення заявлених вимог, в обґрунтування посилається на те, що 16.01.2021 року відповідачем були надані письмові пояснення на позовну заяву, у яких останній заперечує укладання договору з позивачем та виставлення останньому рахунку, за яким була проведена оплата. Так, відповідач вказує, що ним не погоджувались істотні умови договору поставки, а тому жодних правовідносин з позивачем він не має. Разом з тим, кошти були перераховані на рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 227 від 01.10.2020 року. Згідно цього доручення, кошти у розмірі 85 780 грн. були переведені на рахунок №ІІА883057490000026008000015045, відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро» , отримувач - ПП «Анта Техлоноджигруп» (код ЄДРПОУ: 22138064).

Отже, за ситуації що склалась, позивачем в результаті помилки були перераховані грошові кошти у розмірі 85 780,00 грн. на рахунок відповідача.

21.01.2021 з метою повернення цих коштів, позивач звернувся до відповідача з відповідною вимогою, у якій встановив строк до 31.01.2021 року для повернення помилково надісланих коштів. Станом на день подання цієї заяви, поштовий конверт повернувся у зв`язку з закінченням терміну зберігання, тобто останній відмовився від його отримання. Про наявність даної претензії адвокат позивача наголошував в минулому засіданні, де був присутній представник відповідача.

Таким чином, відповідач не визнає, що ним у встановленому законом порядку виникли правовідносини з позивачем щодо поставки товару. Відповідно, кошти отримані відповідачем без належних правових підстав. При цьому, вимогу повернути кошти відповідач проігнорував, що вказує на шахрайство з його боку та бажання привласнити чужі кошти, достовірно знаючи про їх походження.

Закон передбачає обов`язок набувача повернути безпідставно набуте майно. Так, відповідач сам вказує, що жодних правовідносин з позивачем він не мав, а тому грошові кошти у розмірі 85 780,00 грн. одержані ним без достатньої правової підстави.

Отже, загальний розмір грошових коштів, що підлягають стягненню, складає 86 005,61 грн., з яких: 85 780 грн. - безпідставно набуті кошти; 225,61 грн. - 3% річних в порядку ст.625 ЦК України.

З урахуванням уточненої позовної вимоги, позивач просить стягнути з Приватного підприємства «Анта Технолоджигруп» на користь Фізичної особи-підприємця Федоза Олександр Олександрович безпідставно набуті кошти у розмірі 85 780 гривень та 3% річних у розмірі 225,61 гривень, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Розгляду підлягають позовні вимоги в редакції зазначеній в заяві про зміну підстав позову та уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 12.03.2021, відповідно до ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі № 908/2994/20 закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 05.04.2021.

22.03.2021 Фізична особа-підприємець Федоза Олександр Олександрович звернувся до Господарського суду Запорізької області із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 30.03.2021 у задоволенні клопотання представника Фізичної особи-підприємця Федози Олександра Олександровича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 908/2994/20 відмовлено.

01.04.2021 представник позивача надіслав на електрону адресу господарського суду Запорізької області заяву (без ЕЦП), про проведення засідання суду без позивача та його представника, у зв`язку з епідеміологічною ситуацією та зростанням кількості підтверджених випадків захворювання COVID-19 та враховуючи віддаленість позивача від м. Запоріжжя.

02.04.2021 представник відповідача надіслав на електрону адресу суду заяву (вх. № 6739/08-08/21 від 02.04.2021) про відкладення розгляду справи, в обґрунтування посилається на те, що директор підприємства має намір особисто прийняти участь у розгляді справи, однак на теперішній час перебуває на лікарняному та не може особисто з`явитися до суду.

У зв`язку, з неприбуттям в судове засідання представників сторін, розгляд справи по суті в засіданні 05.04.2021 не було розпочато.

Ухвалою суду від 05.04.2021 в порядку ст. 216 розгляд справи було відкладено на 13.04.2021.

Від позивача 12.04.2021 електронною поштою (без ЕЦП) надійшло клопотання про проведення судового засідання без представника позивача, в зв`язку з епідеміологічною ситуацією та зростанням кількості захворювання.

Від відповідача 13.04.2021 електронною поштою з ЕЦП надійшла заява про відкладення розгляду справи, в зв`язку з тим, що директор підприємства чи його представник не можуть з`явитись безпосередньо до Господарського суду Запорізької області, враховуючи червоний рівень поширення COVID-19.

У судовому засіданні 13.04.2021 справу розглянуто, прийнято рішення.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 13.04.2021 не з`явились, позивач надавав клопотання про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав, відповідач електронною поштою з електронним цифровим підписом надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Беручі до уваги те, що відповідач в судові засідання 04.03.2021, 12.03.2021, 05.04.2021 не з`являвся, враховуючи, що судом вже відкладались засідання, в зв`язку з клопотаннями відповідача, також беручі до уваги обмеженість строку розгляду даної справи та достатність матеріалів для розгляду справи, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Як вбачається з матеріалів справи та вказано позивачем, Фізичною особою-підприємцем Федозою Олександром Олександровичем були перераховані кошти на рахунок Приватного підприємства «Анта Технолоджигруп» , що підтверджується платіжним дорученням №227 від 01.10.2020, відповідно до якого кошти у розмірі 85 780,00 грн. були переведені на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у АТ Банк Кредит Дніпро , отримувач - ПП Анта Техлоноджигруп .

Позивач вказує на те, що ним в результаті помилки були перераховані грошові кошти у розмірі 85 780,00 грн. на рахунок відповідача.

21.01.2021 року, з метою повернення цих коштів, позивач звернувся до відповідача з відповідною вимогою, у якій встановив строк до 31.01.2021 року для повернення помилково надісланих коштів. Відповіді відповідача на вказану вище вимогу матеріали справи не містять.

Позивач вказав на те, що відповідач не визнає, що ним у встановленому законом порядку виникли правовідносини з позивачем щодо поставки товару. Відповідно, кошти отримані відповідачем без належних правових підстав. При цьому, вимогу повернути кошти відповідач проігнорував, що вказує на шахрайство з його боку та бажання привласнити чужі кошти, достовірно знаючи про їх походження.

Оскільки, відповідач сам вказує, що жодних правовідносин з позивачем не мав, а тому грошові кошти у розмірі 85 780,00 грн. одержані ним без достатньої правової підстави, в зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача дані кошти.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що рахунок, що міститься в матеріалах справи надісланий відповідачем, умови про строк та поставку товару не містить, доказів передачі відповідачем будь-якого майна або надання відповідачем послуг на сплачені позивачем кошти матеріали справи також не містять.

Відповідачем у своїх поясненнях та в судовому засіданні вказувалось, що між сторонами не було укладено жодного Договору.

Суд дійшов висновку, що сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, та відповідно, відсутній факт укладення договору.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто, в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак, необхідною умовою для цього є відсутність або відпадання достатньої правової підстави.

Таким чином, правомірність вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів нерозривно пов`язана із відсутністю правових підстав набуття відповідачем спірної суми коштів.

Судом враховано, що в матеріалах справи відсутні докази будь-яких договірних зобов`язання, які б стосувались перерахованих коштів, таким чином ці кошти є такими що є безпідставно набуті відповідачем.

Матеріали справи містять письмову відповідь АТ Банк Кредит Дніпро № 16-1391/БТ від 19.02.2021 стосовно інформації про зарахування на рахунок коштів від ФОП Федоза О.О., відповідно до якої вбачається, що платіжним дорученням № 227 від 01.10.2020 було зараховано на рахунок ПП Анта Технолоджигруп 85 780 грн.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно.

Відповідачем заявлених до нього вимог не спростовано, доказів належного повернення позивачу безпідставно набутих грошових коштів в сумі 85780 грн. до суду не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач є особою, яка набула майно (грошові кошти) без достатньої правової підстави у розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України, і, як наслідок, зобов`язана повернути позивачу це майно (кошти) у розмірі 85780 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалось вище, 21.01.2021, з метою повернення коштів, позивач звертався до відповідача з відповідною вимогою, у якій встановив строк до 31.01.2021 року для повернення помилково надісланих коштів. Відповідь відповідачем на вказану вище вимогу не надана.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в розмірі 85780 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься, зокрема, 3 % річних.

Позивачем заявлені вимоги за період з 31.01.2021 по 03.03.2021 про стягнення 225 грн. 61 коп. 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Наданий розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок 3% виконаний вірно, отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 225 грн. 61 коп. 3 % річних за період з 31.01.2021 по 03.03.2021.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Федоза Олександра Олександровича є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем було заявлено про намір стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Федоза Олександра Олександровича до Приватного підприємства «Анта Технолоджигруп» задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Анта Технолоджигруп» (69032 м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 7, офіс 17А, ідентифікаційний код юридичної особи 22138064) на користь Фізичної особи-підприємця Федоза Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 85780 (вісімдесят п`ять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів, 225 (двісті двадцять п`ять) грн. 61 коп. 3 % річних, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 23.04.2021.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua .