Ухвала

від 22.04.2021 по справі 916/668/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/668/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову від 21.04.2021р. за вх.№2-557/21 по справі №916/668/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВ ПРОМГРУПП" (65031, Одеса, вул. Миколи Боровського, 33, код ЄДРПОУ 39840993)

про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВ ПРОМГРУПП" в якому просить суд визнати недійсним рішення Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ЛВ ПРОМГРУПП у формі протоколу № 04-11 від 04.11.2020 року та скасувати реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю ЛВ ПРОМГРУПП : державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу № 1005561070006055391 від 05.11.2020 року; зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера); зміна розміру статутного капіталу юридичної особи; зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.04.2021р. було відкрито провадження по справі №916/668/21, розгляд справи вирішено здійснено за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтовання заявлених позовних вимог позивач вказує , що ОСОБА_1 є Учасником Товариства з обмеженою відповідальністю ЛВ ПРОМГРУПП , яке було створене у 2015 році. Станом на 11.09.2019 року статутний капітал ТОВ ЛВ ПРОМГРУПП становив 8 858 000, 00 (вісім мільйонів вісімсот п`ятдесят вісім тисяч) грн. 00 коп., частки Учасників у статутному капіталі Товариства були поділені наступним чином: 47.5% відсотків - ОСОБА_2 , 47,5% відсотків - ОСОБА_1 , 5 відсотків ОСОБА_3 . Позивач з Єдиного державного реєстр/юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дізнався, що його частка у статутному капіталі ТОВ ЛВ ПРОМГРУПП становить 3 499 664, 00 грн. - 42, 94% відсотка. Підставою для проведення державної реєстрації змін до відомостей про Учасника Товаристві було рішення Загальних зборів Учасників ТОВ ЛВ ПРОМГРУПП у формі протокол № 04-11 від 04 листопада 2020 року. Із зазначеного вище протоколу вбачається, що 04.11.2020 року було проведено Загальні збори Учасників ТОВ ЛВ ПРОМГРУПП , на яких були присутні Учасники Товариства, яким належить 47, 5% відсотків голосів - ОСОБА_2 та 5 % відсотків голосів - ОСОБА_3 , від імені якої діяв ОСОБА_4 , на підставі довіреності, посвідченої Марчук М.С., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від 22.04.2019 року, за реєстровим № 420.

Позивач вказує, що на зазначених зборах ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прийняли рішення про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки Учасника ОСОБА_1 в розмірі 707 886 грн., а розмір статутного капіталу Товариства зменшити до 8 150 114, 00 грн. та затверджено наступний порядок розподілу часток: - ОСОБА_2 - 4 207 550 грн., що становить 51, 63 відсотків Статутного капіталу Товариства; - ОСОБА_1 - 3 499 664 грн., що становить 42,94 відсотків Статутного капіталу Товариства; - ОСОБА_3 - 442 900 грн., що становить 5, 43 відсотків Статутного капіталу Товариства.

Позивач вважає, що вказані рішення які були прийняті на Загальних зборах Учасників Товариства є такими, що затверджені з грубим порушенням норм чинного законодавства та положень Статуту, а саме: рішення Загальних зборів Учасників ТОВ ЛБ ПРОМГРУПП , що відбулись 04.11.2020 року, оформлені протоколом № 04-11 від 04.11.2020 року, були прийняті з порушення порядку скликання та проведення загальних зборів, передбачених законодавством та установчим документом Товариства та порушення корпоративних прав учасника Товариства, що був відсутній на Зборах.

21.04.2021р. за вх.№2-557/21 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд: заборонити державним реєстраторам (нотаріусам), здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу, зміни складу Учасників (Засновників) ТОВ ЛВ ПРОМГРУПП , змін до Статуту ТОВ ЛВ ПРОМГРУПП , які не пов`язані із змінами відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, проте впливають на предмет спору.

В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначає, що до виключної компетенції загальних зборів Учасників Товариства належить ряд питань, прийняті рішення із яких опосередковано стосуються, можуть стосуватись предмета спору, зокрема: внесення змін до Статуту Товариства, зміна розміру його статутного капіталу. Оскільки будь-яке із вказаних рішень може призвести до змін у Товаристві складу учасників, їх збільшення, зміни статутного капіталу, позивач вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, та невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докладати значних зусиль та витрат.

Встановлення саме такого заходу забезпечення позову, на думку позивача, відповідатиме предмету заявленого позову та, водночас, не зумовить фактичного вирішення спору по суті, позаяк буде спрямовано виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті позовних вимог.

Заявник також в своїй заяві про забезпечення позову зазначає про відсутність підстав для зустрічного забезпечення.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, доказів, поданих в її обґрунтування, господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно до ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Виходячи з загальних положень законодавства, суд вважає за необхідне зауважити, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача та інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача та інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Але, у немайнових спорах має досліджуватися , чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного способу захисту порушених прав , оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).

Невжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 може унеможливити ефективне поновлення порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення позову, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що являється передумовою для постановлення ухвали згідно статтей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України. Суд вважає що види забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам (нотаріусам), здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу, зміни складу Учасників (Засновників) ТОВ ЛВ ПРОМГРУПП є адекватними, тобто, співмірними відповідно вимогам, на забезпечення яких вони вживаються та прямо стосується предмету спору.

Слід зауважити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).

Щодо прохання про заборону внесення змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВ ПРОМГРУПП", які не пов`язані із змінами відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, проте впливають на предмет спору, в цій частині суд відмовляє з огляду на той факт що заявником не конкретизовано які саме зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВ ПРОМГРУПП", які не пов`язані із змінами відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, проте впливають на предмет спору можуть бути внесені.

Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВ ПРОМГРУПП" у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, вказана особа не позбавлена права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч.5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню. Частиною 8 ст.140 ГПК України встановлено, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також, не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Виходячи з викладеного, враховуючи обставини у даній справі та наявні у справі матеріали, суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №916/668/21 частково.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.

Керуючись статтями 136-138, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 від 21.04.2021р. за. вх. №2-557/21 - про забезпечення позову - задовольнити частково.

2. Заборонити державним реєстраторам (нотаріусам), здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу, зміни складу Учасників (Засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВ ПРОМГРУПП" (65031, Одеса, вул. Миколи Боровського, 33, код ЄДРПОУ 39840993).

3. В решті заяви відмовити.

Стягувачем за цією ухвалою є : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

Боржником за цією ухвалою є: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВ ПРОМГРУПП" (65031, Одеса, вул. Миколи Боровського, 33, код ЄДРПОУ 39840993)

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Суддя Погребна Катерина Федорівна