Ухвала

від 22.04.2021 по справі 910/7549/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

УХВАЛА

22 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/7549/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021

(головуючий - Євсіков О.О. , судді Поляк О.І., Буравльов С.І.)

у справі №910/7549/20

за позовом Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи"

до Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-11"

про стягнення 29 959,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "КиївГазЕнерджи" (далі - ДП "КГЕ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-11" 29 959,80 грн за договором про умови поставки газу балансоутримувачам № 3.2.80.7.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі №910/7549/20 позовні вимоги задоволено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі №910/7549/20 рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 скасовано, ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.

22.03.2021 ДП "КГЕ" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі №910/7549/20 разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ДП "КГЕ", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2270,00 грн.

У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у справі №910/7549/20 є стягнення 29 959,80 грн. Оскільки предметом спору в цій справі є стягнення суми меншої, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік - 227 000,00 грн), то у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.

Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку оскаржуваного судового рішення, що передбачений пп. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, а саме те, що касаційна скарга становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.

Необхідність відкриття касаційного провадження у справі скаржник обґрунтовує тим, що скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі №910/7549/20 може призвести до пред`явлення позовів побутових споживачів до ДП "КГЕ" у зв`язку із незастосуванням судом апеляційної інстанції чинної постанови Кабінету Міністрів України №619 від 08.06.1996 "Норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" до спірних правовідносин в період виникнення заборгованості (грудень 2018 року). Застосування постанови Кабінету Міністрів України №203 від 23.03.2016 "Про норми споживання природного газу населення у разі відсутності газових лічильників" до правовідносин між сторонами в грудні 2018 року, яка визнана протиправною та нечинною відповідно до прийнятого рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/2507/18, яке залишене без змін постановою Верховного Суду від 27.11.2018, може призвести до неоднозначної судової практики та ставить під сумніви рішення Верховного Суду у цій справі.

Проте посилання скаржника на те, що справа №910/7549/20 має виняткове значення для скаржника визнаються необґрунтованим, оскільки вищевказані доводи не підтверджені жодними доказами та зводяться до незгоди із судовим рішенням суду апеляційної інстанції і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника.

Суд зазначає, що незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

З огляду на зазначене, Верховний Суд, надавши оцінку доводам скаржника щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених п.п. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, вважає їх недостатніми для відкриття касаційного провадження у справі №910/7549/20.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Таким чином, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Оскільки предметом спору у справі №910/7549/20 є стягнення суми, що є меншою, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу ДП "КГЕ" подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "КГЕ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі №910/7549/20 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Крім того, оскільки Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, то клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі №910/7549/20.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді С.В. Бакуліна

Н.М. Губенко