Постанова

від 09.03.2021 по справі 914/1034/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 914/1034/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С.К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс"

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 у справі

за позовом Національного банку України

до Приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

(У судове засідання з`явилися представники: позивача - Ходюк О.Я., відповідача - Власов Д.О., ПАТ КБ "Приватбанк" - Макарова А.М.)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. 25.06.2018 Національний банк України звернувся з позовом до приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс" (далі - ПАТ "Дніпрометалсервіс, іпотекодавець) про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 19.09.2014 №51, а саме: будівлю під літерою "Н-5", загальною площею 19 797 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 393026046101, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52, що належить іпотекодавцю на праві власності, в рахунок погашення заборгованості АТ "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ "КБ "Приватбанк") за кредитним договором №19 від 24.10.2008 (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України у розмірі 2 464 245 586,02 грн, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 110 368 494,00 грн без ПДВ.

Позов мотивовано тим, що внаслідок неналежного виконання позичальником АТ "КБ "Приватбанк" основного зобов`язання, яке виникло з кредитного договору від 24.10.2008 №19 (з усіма змінами та доповненнями до нього), в останнього перед позивачем виникла прострочена заборгованість у вигляді неповернутого кредиту у розмірі 2 464 245 586,02 грн. У зв`язку з цим, позивач, в силу положень статей 509, 525, 526, 530, 546, 572, 589, 590, 626, 1049 Цивільного кодексу України, статті 299 Господарського кодексу України, статей 33, 39, 43 Закону України "Про іпотеку" та пунктів 15.8.1, 15.8.2, 15.10, 20 іпотечного договору №51 від 19.09.2014, який укладений на забезпечення основного зобов`язання, в рахунок погашення заборгованості, просить звернути стягнення на предмет договору іпотеки, шляхом продажу через прилюдні торги, в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 110 368 494,00 грн без ПДВ.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, між Національним банком України (кредитор) та АТ "КБ "Приватбанк" (позичальник) укладено кредитний договір №19 від 24.10.2008 з додатковими договорами до нього за якими сторони внесли зміни, зокрема, стосовно розміру наданих кредитних коштів, процентної ставки за користування кредитом та строків повернення кредитних коштів.

Уклавши додатковий договір від 26.01.2010 №2, сторони виклали кредитний договір від 24.10.2008 № 19 у новій редакції.

За умовами пункту 1.1. кредитного договору (в редакції додаткового договору № 2), кредитор зобов`язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, далі кредит, на умовах визначених цим договором та додатковими договорами до нього.

Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору (зі змінами внесеними додатковими договорами № 18 від 21.02.2014 та № 19 від 26.02.2014), за цим кредитним договором кредитор надає позичальнику кредит на загальну суму 3 400 000 000, 00 грн на строк з 24.10.2008 до 23.12.2016. Загальна сума заборгованості за кредитним договором складається з двох частин:

-1 344 660 000, 00 грн. наданих до 21.02.2014;

-2 055 340 000,00 грн, які будуть надані з 21.02.2014, з яких 1 662 500 000, 00 грн надаються 21.02.2014, 392 840 000, 00 грн. надаються 26.02.2014.

Згідно з пунктом 2.1. кредитного договору (зі змінами внесеними додатковими договорами від 21.02.2014 № 18 та від 21.07.2014 № 24), кредит надається позичальнику у вигляді:

- відкритої кредитної лінії за частиною кредиту надану до 21.02.2014;

- не відновлювальної кредитної лінії за частиною кредиту наданою після 21.02.2014 на виконання вимог постанови Правління НБУ від 21.02.2014 № 88/БТ.

Відповідно до пункту 2.2. кредитного договору (в редакції додаткового договору № 2), моментом (днем) надання кредиту вважається день зарахування суми коштів кредиту на кореспондентський рахунок позичальника.

За умовами пункту 2.4. кредитного договору (зі змінами внесеними додатковим договором № 18 від 21.02.2014), кредит погашається позичальником відповідно до графіка погашення кредиту, засвідченого підписом Голови Правління і Голови Спостережної ради позичальника, який є невід`ємною частиною цього договору. Додатковим договором від 04.03.2015 № 32 погоджено додатки №№ 1, 2, 3 Графіки погашення кредиту, відповідно до яких погашення кредиту повинно здійснюватися щомісячними платежами в межах визначених пунктом 1.2. кредитного договору строків остаточного повернення кредитних коштів.

Згідно з пунктом 3.2.4. кредитного договору (зі змінами внесеними додатковим договором від 05.11.2013 № 15), кредитор має право здійснювати договірне списання коштів з рахунків позичальника та окремого рахунку позичальника відкритого кредитором з обліку обов`язкових резервів, на виконання зобов`язань за цим договором, в тому числі в разі його дострокового розірвання (відмови, припинення).

Згідно з пунктом 6.2. кредитного договору (в редакції додаткового договору № 2), цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов кредитного договору було перераховано на рахунок позичальника кредитні кошти згідно наступних меморіальних ордерів:

- від 27.10.2008 № 4603 (#347221001) на суму 1 250 000 000, 00 грн.;

- від 31.10.2008 № 4603 (#348578201) на суму 450 000 000, 00 грн.;

- від 03.11.2008 № 4603 (#348956401) на суму 450 000 000, 00 грн.;

- від 10.11.2008 № 4603 (#350508301) на суму 550 000 000, 00 грн.;

- від 07.11.2008 № 4603 (#352056001) на суму 300 000 000, 00 грн.;

- від 24.11.2008 № 4603 (#353537101) на суму 410 000 000, 00 грн.;

- від 21.02.2014 № 7000001491 (#788984201) на суму 1 662 500 000, 00 грн.;

-від 26.02.2014 № 7000001767 (#790624501) на суму 392 840 000, 00 грн. (примірники вказаних меморіальних договорів містяться в матеріалах справи).

Позичальник у період з 23.10.2009 по 28.12.2017 здійснював оплати в рахунок погашення тіла кредиту за кредитним договором від 24.10.2008 № 19, що підтверджується платіжними дорученнями, долученими представником третьої особи до матеріалів справи та не заперечується позивачем. Однак, позичальник в повному обсязі кредитних коштів за кредитним договором № 19 від 24.10.2008 не повернув, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 2 464 245 586, 02 грн. Ця сума заборгованості підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи довідками-розрахунками за кредитом та зведеним розрахунком станом на 18.03.2019, а також довідкою АТ КБ "Приватбанк" про розмір та суму заборгованості перед Національним банком України за кредитним договором № 19 від 24.10.2008 станом на 18.06.2018.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором складається з трьох частин:

- 1 293 450 321, 22 грн наданих до 21.02.2014;

- 1 136 443 797, 04 грн наданих 21.02.2014;

- 34 351 467, 76 грн наданих 26.02.2014.

У якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 24.10.2008 № 19, між Національним банком України (іпотекодержателем) та Приватним акціонерним товариством "Дніпрометалсервіс" (іпотекодавцем) 19.09.2014 було укладено іпотечний договір № 51.

Відповідно до пункту 1 іпотечного договору, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 19 від 24.10.2008, із майбутніми змінами та доповненнями, або новаціями, в тому числі, які збільшують розмір основного зобов`язання за ним та продовжують строк користування кредитом.

Згідно з пунктом 5 іпотечного договору, в забезпечення виконання АТ "КБ "Приватбанк" зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно згідно опису що міститься в додатку № 1 до іпотечного договору, а саме: будівлю під літ. "Н-5", загальною площею 19 797, 9 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 393026046101, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52. Право власності на предмет іпотеки зареєстроване за іпотекодавцем в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності 6129490 (п. 10.1. іпотечного договору).

У пункті 10.8. іпотечного договору зазначено, що предмет іпотеки розташований на земельній ділянці загальною площею 1,1380 га, кадастровий номер: 4610137500:04:005:0029, наданій в користування іпотекодавцю на підставі договору оренди землі від 14.12.2007 року, укладеного з Львівською міською радою, для обслуговування холодильно-складських та адміністративних приміщень строком на 10 років до 25 жовтня 2017 року.

Відповідно до пункті 15.8.1. іпотечного договору, з метою задоволення своїх вимог іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно з пунктом 20 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених умовами цього договору, відповідно до статті 24 та розділу V Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із п. 24 цього договору.

За умовами пункту 24 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку відповідно до ст. 36 Закону України "Про іпотеку" шляхом:

- передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань АТ "КБ "Приватбанк" по кредитному договору у порядку встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку";

- продажу предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".

Термін дії іпотечного договору до повного виконання "Приватбанком" зобов`язань за кредитним договором, зазначеним в пункті 1 цього договору, та усіма додатковими угодами до нього (пункту 25 іпотечного договору).

У результаті виникнення заборгованості у позичальника за кредитним договором № 19 від 24.10.2008, позивач звернувся до відповідача, як іпотекодавця та до АТ КБ "ПриватБанк", як позичальника, із вимогами від 18.08.2017 № 41-0009/57597 та № 41-0009/57599 щодо усунення порушень за кредитним договором від 24.10.2008 № 19, згідно яких банк вимагав сплатити заборгованість за кредитним договором в тридцятиденний строк та повідомляв, що у разі невиконання вимог він буде змушений звернути стягнення на передане в іпотеку майно.

Внаслідок невиконання позичальником вимоги позивача про сплату заборгованості за кредитним договором, останній, з метою захисту свого права на повернення кредитних коштів, звернувся з позовом до суду.

Докази на підтвердження виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором на момент розгляду справи в суді першої інстанції в матеріалах справи відсутні. Доказів сплати позичальником зазначеної заборгованості на момент розгляду справи в суді першої інстанції також не надано.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.01.2020 у справі № 914/1034/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд мотивоване тим, що позичальник (АТ ""КБ "Приватбанк") порушив свої зобов`язання за кредитним договором від 24.10.2008 №19 (з усіма змінами та доповненнями до нього), в установлений договором строк повну суму наданого кредиту не повернув, у зв`язку з чим заборгованість в сумі 2 464 245 586,02 грн, яка утворилась, підлягає задоволенню шляхом задоволення вимог до іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки. Способом реалізації предмета іпотеки суд, відповідно до позовних вимог визначив проведення прилюдних торгів, зазначивши в резолютивній частині судового рішення про те, що початкова ціна предмета іпотеки становить 110 368 494,00 грн без ПДВ.

Крім того, суд апеляційної інстанції відхилив клопотання сторін про закриття провадження у справі. Судом зазначено, що у клопотаннях про закриття провадження по справі учасники процесу посилаються на пункт 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) - відсутній предмет спору. Оскільки погашення заборгованості боржником відбулося після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі (дата ухвалення рішення 16.01.2020, а початок погашення заборгованості - за період з 27.02.2020 по 01.03.2020), спір між сторонами, на час прийняття судом першої інстанції, існував. Крім того, заяв позивача про відмову від позову, чи укладення сторонами мирової угоди, апеляційному суду не подавалося. Отже, закриття провадження, підстави та порядок якого регламентовано статтею 274 ГПК України, не є тотожними із закриттям провадження у справі, яке визначено статтею 231 цього Кодексу.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Дніпрометалсервіс" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2020 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 у справі № 914/1034/18 скасувати, провадження у справі закрити.

Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено приписи пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, помилково відмолено у закритті провадження та не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування зазначеної норми, викладені у постановах від 25.07.2019 у справі № 916/144/18, від 14.05.2020 у справі № 907/737/18, від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, від 13.06.2018 у справі № 905/1584/15.

Заявник стверджує, що за період з 27.02.2020 по 01.03.2020 АТ КБ "Приватбанк" здійснив повне погашення за кредитним договором від 24.10.2008 № 19, а тому іпотека за іпотечним договором від 19.09.2014 № 51 є припиненою, що також підтверджено іншими сторонами у справі. За таких обставин, оскільки відсутній предмет спору, суд апеляційної інстанції мав закрити провадження.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотань про закриття провадження у справі.

Так, судом встановлено, що боржником сплачено кредитору всю суму заборгованості за основним договором, а тому зобов`язання іпотекодавця перед іпотекодержателем за іпотечним договором припинились в силу статті 17 Закону України "Про іпотеку", частини 1 статті 598, частини 1 статті 599 ЦК України, відповідно предмет спору у цій справі, а саме погашення заборгованості за рахунок іпотечного майна, перестав існувати.

На підтвердження цих обставин додано оборотно-сальдову відомість КД (валюта: UAH Гривня) за період з 27.02.2020 по 01.03.2020 та платіжні доручення №11UAB00KMI (#2215174701) від 27.02.2020 на суму 1 271 295 829,28 грн, №11UAB00KMI (#2215401501) від 27.02.2020 на суму 14 449 701,23 грн, №11UAB00KMI (#2215080301) від 27.02.2020 на суму 17 333 612,38 грн, №25UAB01OCI (#2215174801) від 27.02.2020 на суму 1 116 978 546,22 грн, №25UAB01OCI (#2215401401) від 27.02.2020 на суму 12 695 712,44 грн, №25UAB01OCI (#2215080801) від 27.02.2020 на суму 15 229 557,68 грн, №27UAB000OI (#2215108201) від 27.02.2020 на суму 33 763 088,52 грн, №27UAB000OI (#2215381701) від 27.02.2020 на суму 383 755,32 грн, №27UAB000OI (#2215071001) від 27.02.2020 на суму 460 346,27 грн.

У клопотанні від 05.06.2020 №150 відповідач(апелянт) підтвердив погашення заборгованості АТ "КБ "Приватбанк". У клопотання від 26.06.2020 ПАТ "Дніпрометалсервіс" та просив долучити до матеріалів справи Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень з яких вбачається, що з спірного іпотечного майна, звернення стягнення на яке є предметом цього спору, знято всі обтяження. У заяві від 15.07.2020 АТ "КБ "Приватбанк" підтримав клопотання про закриття провадження у справі та повернення судового збору.

Однак, суд відмовив у задоволенні клопотань про закриття провадження, оскільки погашення заборгованості боржником відбулося за період з 27.02.2020 по 01.03.2020, тобто після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі (дата ухвалення рішення 16.01.2020), що свідчить про наявність на час прийняття судом першої інстанції спору між сторонами.

Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Правова позиція щодо закриття провадження, викладена, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, на яку також посилається заявник, відповідно до якої закриття провадження у справі -це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Колегія суддів зауважує, що судом апеляційної інстанції встановлений факт припинення іпотеки за іпотечним договором від 19.09.2014 № 51 внаслідок здійснення АТ КБ "Приватбанк" повної сплати суми боргу за кредитним договором від 24.10.2008 № 19 у період з 27.02.2020 по 01.03.2020. Зазначені обставини також визнаються сторонами у справі. Отже отримання боргу від боржника та погашення цього ж боргу, за рахунок іпотеки порушуватиме фундаментальні засади цивільного права (зазначені у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України) щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Більше того, посилаючись на процесуальні обмеження, суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до статті 241 ГПК України рішення суду першої інстанції, у разі подання апеляційної скарги, набирає законної сили після прийняття постанови апеляційним господарським судом за наслідками апеляційного перегляду, а відтак залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення боргу, якого не існувало на момент прийняття такого рішення, свідчить про невиправдане втручання у право особи на мирне володіння його майном. Не зважаючи на те, що, як встановив апеляційний господарський суд, суд першої інстанції в межах наданих доказів прийняв законне і обґрунтоване рішення, зайвий формалізм не повинен створювати надмірний тягар для сторін. Фактично, стягнення боргу за рахунок іпотечного майна у разі відсутності такого боргу порушить принцип справедливості.

В силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , завданням суду є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, прав і свобод, тоді як особливо вузьке тлумачення процесуальних норм суперечить цим завданням. Верховний Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції не був позбавлений можливості врахувати встановлені фактичні обставини, оскільки відповідно до статті 278 ГПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для залишення без змін рішення суду першої інстанції, з урахуванням тієї обставини, що на момент розгляду апеляційним судом справи предмет спору вже був відсутній, а тому враховуючи вимоги статей 231, 278 ГПК України, апеляційному суду слід було скасувати судове рішення першої інстанції та закрити провадження у справі.

Подібного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 25.07.2019 у справі № 916/144/18.

Таким чином, підтвердилася підстава касаційного оскарження передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України щодо застосування положень статті 231 ГПК України.

За таких обставин, враховуючи, що внаслідок сплати АТ КБ "Приватбанк" усіх грошових коштів за договором від 24.10.2008 № 19, іпотека за іпотечним договором від 19.09.2014 № 51 припинилася, що установлено апеляційним господарським судом, відсутнім є предмет позову, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. За змістом частини 1 статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених ст. 231 цього Кодексу.

6.2. Пунктом 5 частини 1 статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями. 231, 300, 301, 308, 313, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс" задовольнити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2020 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 у справі № 914/1034/18 скасувати, закрити провадження у справі № 914/1034/18.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ