Постанова

від 21.04.2021 по справі 908/2846/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/2846/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

за участю представника Гапоненка Р.І. - адвоката Безроди Р.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Гапоненка Романа Івановича

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021

у справі № 908/2846/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперо Сістемз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоренто"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/2846/16 про банкрутство ТОВ "Лоренто".

Постановою Господарського суду Запорізької області від 12.12.2016 у справі № 908/2846/16 визнано ТОВ "Лоренто" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Саланську І.Л.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.10.2017 припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Лоренто" - арбітражного керуючого Саланської І.Л. Призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Гапоненка Р.І.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.04.2019 у справі № 908/2846/16 припинено повноваження у справі в.о. ліквідатора Гапоненка Р.І. Призначено ліквідатором ТОВ "Лоренто" арбітражного керуючого Новика Є.М.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.08.2020 у справі № 908/2846/16 відсторонено арбітражного керуючого Новика Є.М від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Лоренто". Призначено тимчасово виконуючим обов`язки ліквідатора ТОВ "Лоренто" арбітражного керуючого Новика Є.М.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.09.2020 у справі № 908/2846/16 (суддя Черкаський В.І.) відмовлено у задоволенні клопотання Гапоненка Р.І. від 03.09.2020 про призначення ліквідатора шляхом автоматизованого відбору; задоволено клопотання кредитора про призначення ліквідатором боржника у справі № 908/2846/16 - арбітражного керуючого Міщенко Я.О.; припинено повноваження у справі т.в.о. ліквідатора Новика Є.М.; призначено ліквідатором у справі № 908/2846/16 арбітражного керуючого Міщенко Я.О.; зобов`язано Новика Є.М. передати ліквідатору ТОВ "Лоренто" - Міщенко Я.О. бухгалтерську та іншу документацію банкрута; зобов`язано ліквідатора Міщенко Я.О. вжити заходи із завершення ліквідаційної процедури, надати звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі № 908/2846/16 (колегія суддів: Білецька Л.М. - головуючий, Парусніков Ю.Б., Кузнецов В.О.) закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Гапоненка Р.І. на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.09.2020 у справі № 908/2846/16.

Ухвалюючи рішення про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Гапоненка Р.І. на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.09.2020 у справі № 908/2846/16, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.04.2019 повноваження у справі в.о. ліквідатора Гапоненка Р.І. припинено, останній не є учасником даної справи відповідно до ст. 1 КУзПБ, оскаржуваною ухвалою права Гапоненка Р.І. не порушені, рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, а відтак, Гапоненко Р.І. не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 08.09.2020 у справі №908/2846/16.

У касаційній скарзі Гапоненко Р.І. просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі № 908/2846/16 та направити справу для продовження розгляду до Центрального апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Підставами касаційного оскарження Гапоненко Р.І. зазначає п. 2, З ч. 1 ст. 287 та п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме:

-порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права;

-застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах,

-застосування висновків Верховного Суду, які не можуть бути застосовані у даній справі.

Заперечуючи висновки апеляційного суду про закриття апеляційного провадження, заявник касаційної скарги вказує на те, що судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали було порушено положення ст. ст. 55, 64 Конституції України та ст. ст. 2, 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо права на судовий захист, здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, захист прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Крім того, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції залишено поза уваго, що Гапоненко Р.І. у даній справі виконував обов`язки ліквідатора, повноваження якого було припинено ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.04.2019, проте, наразі ще не вирішено питання про оплату йогоЗ витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та не сплачено винагороду ліквідатора.

Гапоненко Р.І. вважає, що він згідно ст. 1 КУзПБ є учасником справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків якого існує спір у даній справі, а судом апеляційної інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали було проігноровано та не правильно трактовано ст. 1 КУзПБ, не взято до уваги ч. З ст. 61 КУзПБ, а також залишені без дослідження подані скаржником докази (документи) наявні у матеріалах справи.

Разом з тим, заявник касаційної скарги посилається на те, що судом апеляційної інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали, не було досліджено той факт, що арбітражний керуючий Міщенко Я.О. помилково призначена ліквідатором ТОВ "Лоренто", оскільки, за твердженням Гапоненка Р.І. , є заінтересованою особою у цій справі у зв`язку з наявністю у її діях спільного мотиву з колишнім керівником та засновником ТОВ "Лоренто" - ОСОБА_2 і його представником - арбітражним керуючим Юрченко О.М..

При цьому скаржник доводить, що призначення арбітражного керуючого Міщенко Я.О. ліквідатором боржника, першочергово вплине на права та законні інтереси Гапоненка P.L, оскільки останній буде позбавлений можливості на повернення витрат пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та на сплату винагороди ліквідатора, якщо ОСОБА_2 не буде притягнено до субсидіарної відповідальності за виведення з ТОВ "Лоренто" грошових коштів у розмірі 2 894 477,37 грн., та повернення цих грошових коштів ТОВ "Лоренто".

Від ліквідатора ТОВ "Лоренто" - арбітражного керуючого Міщенко Я.О. до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ліквідатор банкрута просить ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі № 908/2846/16 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника Гапоненка Р.І. перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (ч. 2 ст. 254 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, Гапоненко Р.І. оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.09.2020 про призначення ліквідатором у справі № 908/2846/16 арбітражного керуючого Міщенко Я.О.

Частиною 2 ст. 255 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відтак, в силу особливостей провадження у справах про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Згідно з ч. 5 ст. 41 ГПК України у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутство, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

У статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури (ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, виходячи з аналізу наведених вище норм, арбітражний керуючий набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство лише після затвердження його кандидатури і призначення його у встановленому порядку судом для виконання повноважень, зокрема, ліквідатора.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підтверджується матеріалами справи та не заперечується у касаційній скарзі, повноваження Гапоненка Р.І. як ліквідатора ТОВ "Лоренто" припинено ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.04.2019 у справі № 908/2846/16.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що наразі Гапоненко Р.І. не є учасником даної справи про банкрутство, оскільки його повноваження у справі про банкрутство були припинені судом ще 18.04.2019, а відтак він позбавлений процесуального права оскаржувати ухвалені у справі судові рішення, як учасник справи № 908/2846/16 про банкрутство ТОВ "Лоренто".

Водночас, з урахуванням того, що оскаржуваною в апеляційному порядку ухвалою суду першої інстанції не було розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, апеляційний суд правильно встановив, що оскаржувана ухвала не стосується прав, інтересів або обов`язків Гапоненка Р.І .

Таким чином, встановивши, що апелянт не має статусу учасника провадження у даній справі про банкрутство та не довів належними та допустимими доказами порушення його прав та обов`язків оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що Гапоненко Р.І. не наділений процесуальним правом на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 08.09.2020 у справі № 908/2846/16.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Відтак, виходячи з аналізу наведених вище норм, встановлених апеляційним судом обставин справи та визначених ст. 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Гапоненка Р.І. на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.09.2020 у справі № 908/2846/16.

Аргументи заявника касаційної скарги про те, що призначення арбітражного керуючого Міщенко Я.О. ліквідатором боржника вплине на права та законні інтереси Гапоненка P.І. відхиляються колегією суддів, оскільки вони є лише власними суб`єктивними судженнями скаржника та фактично зводяться до припущень, на яких не може ґрунтуватися судове рішення.

Також Касаційний господарський суд відхиляє аргументи Гапоненка P.І. про неврахування судом апеляційної інстанції норм Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо права на судовий захист та забезпечення права на справедливий суд.

Так, за змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Відповідно до ст. 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 6 Конвенції передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II).

У рішенні ж Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п. 31).

При цьому, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги до особи заявника при зверненні до суду (право апеляційного оскарження), що в даному випадку кореспондується також із нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Недотримання ж заявником наведених вимог чинного процесуального законодавства, якщо це досліджено та встановлено апеляційним судом, наділяє суд, зокрема, правом закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою.

Враховуючи викладене, наведені Гапоненком Р.І. у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не доводять порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права та не спростовують законних і обґрунтованих висновків апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Гапоненка Р.І. на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.09.2020 у справі № 908/2846/16.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі № 908/2846/16 прийнята судом у відповідності до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Гапоненка Романа Івановича - залишити без задоволення.

Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі № 908/2846/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.

Судді Жуков С.В.

Огороднік К.М.