Постанова

від 03.09.2007 по справі 33/15-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/15-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2007 року                                                                                   Справа № 33/15-07  

      Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:             Джихур О.В., Науменко І.М. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 31.08.2007р. № 608)

при секретарі: Геворгян Е.М.

за участю представників сторін:  

позивача –Квітка А.Ю., дов. № б/н від 11.05.2007р.;

відповідача –Селіванова Л.Є., дов. № 016-4936 від 18.10.2006р.;  

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання” м.Кривий Ріг

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2007 року                                    

у справі № 33/15-07                             

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Лайф”, м.Кривий Ріг

до  закритого акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання”, м.Кривий Ріг

про  стягнення 11 590 грн. 00 коп.

          За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2007р. (суддя Рудовська І.А.) по справі № 33/15-07 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Лайф”, м.Кривий Ріг (далі –ТОВ “Авто-Лайф”) до закритого акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання”, м.Кривий Ріг (далі –ЗАТ “Криворізький завод гірничого обладнання”) про стягнення 11 590 грн. позов було задоволено та стягнено з відповідача на користь позивача 9 274 грн. 51 коп. суми боргу, 956 грн. 83 коп. суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 231 грн. 86 коп. річних, 104 грн. 63 коп. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній оплаті вартості поставленої по договору продукції.

          Не погодившись з вищезазначеним судовим рішення, його оскаржує в апеляційному порядку відповідач по справі –ЗАТ “Криворізький завод гірничого обладнання”, посилається на невідповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, посилається на невідповідність висновків, викладених в рішенні, матеріалам, обставинам справи, зокрема:

          - господарським судом не дано належної правової оцінки умовам договору щодо оплати товару лише на підставі рахунку, тоді як в матеріалах справи відсутні докази виставлення відповідачу рахунків; отже, господарським судом порушено вимоги ст.ст.526, 530, 692 ЦК України; таким чином, у відповідача не виникло обов'язку по оплаті вартості товару, а також штрафу та пені по договору;  

          - господарським судом порушено вимоги ч.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки протягом дії мораторію не застосовуються санкції за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання;  

          - господарським судом не взято до уваги, що заборгованість відповідача виникла до порушення провадження по справі про банкрутство відповідача.

          Позивач по справі – ТОВ “Авто-Лайф” –у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення скарги заперечує, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, матеріалам, обставинам справи.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

22.09.2003р. між ТОВ “Авто-Лайф” м.Кривий Ріг (позивач по справі, “постачальник” за договором) та ЗАТ “Криворізький завод гірничого обладнання” (відповідач по справі, скаржник, “покупець” за договором) було укладено договір, відповідно до якого “постачальник” зобов'язався поставити та передати у власність “покупцеві” товар, визначений специфікацією, а “покупець” прийняти та оплатити цей товар (а.с.6-8).

Пунктом 2.2 розділу 2 договору сторони передбачили, що “покупець” здійснює оплату товару протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару на склад “покупця” на підставі рахунку, виставленого “постачальником”; оплата здійснюється у гривнях, у формі безготівкового розрахунку.

Пунктом 4.7 розділу 4 договору сторони визначили, що “постачальник” одночасно з відвантаженням кожної партії товару передає “покупцеві” оригінали наступних документів: рахунку-фактури, податкових накладних, сертифікат якості, товарно-транспортні накладні.

Пунктом 5.2 розділу 5 договору сторони передбачили майнову відповідальність “покупця” за проведення несвоєчасного розрахунку за товар у виді пені в розмірі 0,04% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

26.12.2005р. сторонами було укладено додаткову угоду (а.с.9), відповідно до якої сторони погодились на продовження терміну дії договору від 22.09.2003р. до 31.12.2006р.

На виконання умов договору від 22.09.2003р. позивачем на адресу відповідача було відвантажено товар протягом грудня 2005 року по квітень 2006 року:

- по накладній № 278 від 12.12.2005р. на суму 78 грн. (довіреність відповідача ЯЛЗ № 038997 від 08.12.2005р. (а.с.15, 23, 149, т.1);

- по накладній № 20 від 31.101.2006р. на суму 1801 грн. (довіреність відповідача ЯЛЗ № 039230 від 26.01.2006р. (а.с.16, 60, 148, т.1);

- по накладній № 27 від 10.02.2006р. на суму 974 грн.02 коп. (довіреність відповідача ЯЛФ № 654330 від 02.02.2006р. (а.с.17, 147, т.1);

- по накладній № 30 від 15.02.2006р. на суму 934 грн. 32 коп. (довіреність відповідача ЯЛФ № 654422 від 15.02.2006р. (а.с.18, 24, 61, 146, т.1);

- по накладній № 31 від 17.02.2006р. на суму 7315 грн. 55 коп. (довіреність відповідача ЯЛФ № 654422 від 15.02.2006р. (а.с.19, 24, 61,145, т.1);

- по накладній № 58 від 18.04.2006р. на суму 1705 грн. 64 коп. (довіреність відповідача ЯМА № 629537 від 18.04.2006р. (а.с.20, 62, 144, т.1);

- по накладній № 60 від 20.04.2006р. на суму 465 грн. 98 коп. (довіреність відповідача ЯМА № 629537 від 18.04.2006р. (а.с.21, 62, 143, т.1);

всього поставлено на суму 13 274 грн. 51 коп.

В результаті здійснення часткової оплати на суму 4000 грн. сума заборгованості по оплаті за товар становить 9 274 грн. 50 коп. Докази оплати 9 274 грн. 50 коп. боргу відповідачем не надано судам обох інстанцій при розгляді справи, відсутні в матеріалах справи. Отже, докази виконання зобов'язань по повній та своєчасній оплаті відповідачем відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України не надавались, відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних у мовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України (частиною 2) передбачений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині основного боргу –9 274 грн. 51 коп., а також задоволено вимоги в частині стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 01.05.2006р. по 01.03.2007р. –956 грн. 83 коп., 231 грн. 86 коп. –3% річних (з 01.05.2006р. по 01.03.2007р.).

Щодо пені, то позивач заявою, наданою до господарського суду відповідно до ст..22 ГПК України, фактично зменшив розмір позовних вимог, та зазначену заяву було прийнято господарським судом (а.с.79).

На підставі викладеного, рішення господарського суду відповідає вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, правові підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Щодо посилань скаржника на знаходження в провадженні господарського суду Дніпропетровської області справи про банкрутство, то жодним доказом не підтверджено факт, здійснення публікації про порушення провадження про банкрутство відповідача згідно зі ст..14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то сума боргу з урахуванням індексу інфляції та три відсотки річних не є фінансовими санкціями за своєю правовою природою, а є лише платою боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання перед кредитором (лист Верховного суду України від 15.07.2005р. № 3.2.-2005), тобто, індекс інфляції та 3% річних не можна розцінювати як заходи відповідальності та віднести до санкцій в розумінні ст..12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2007р. по справі № 33/15-07 –залишити без змін; а апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання” м.Кривий Ріг –залишити без задоволення.

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               О.В. Джихур

                                                                                                    І.М.Науменко