Рішення

від 22.04.2021 по справі 280/1947/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року Справа № 280/1947/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., представника позивача: адвоката Бондарєва О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (72000, Запорізька область, Михайлівський район, смт.Михайлівка, вул.Привітна, буд.2-А; код ЄДРПОУ 34378190)

про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач, Михайлівський ВДВС), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Трусової Т.В. від 16.02.2021 про стягнення у виконавчому провадженні, реєстраційний номер 64520335, виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з оскаржуваною постановою про стягнення виконавчого збору, оскільки розмір виконавчого збору відповідачем розрахований невірно. Звертає увагу, що відповідно до виконавчого документу, на підставі якого відкрито виконавче провадження, зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельні ділянки на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, при цьому відповідно до Закону України Про оцінку земель землі підлягають вартісній оцінці. Таким чином, рішення, з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження, має майновий характер, натомість, відповідач при винесенні спірної постанови розрахував розмір виконавчого збору за правилами, встановленими для примусового виконання рішень немайнового характеру. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 17.03.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.ст.12, 257, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено судове засідання на 21.04.2021.

16.04.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що рішення немайнового характеру це рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії, або утриматись від їх вчинення. У спірному випадку примусово виконується рішення, яке має зобов`язальний характер, зокрема, ОСОБА_1 зобов`язано повернути земельні ділянки на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, а тому вказане рішення відноситься за способом виконання до рішень немайнового характеру. Звертає увагу, що спірну постанову про стягнення виконавчого збору прийнято у відповідності до норм Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - №1404-VIII). Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 21.04.2021 суд заслухав вступне слово та пояснення представника позивача, ухвалою суду від 21.04.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.04.2021.

Відповідач у судове засідання 21.04.2021 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

22.04.2021 учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Представник позивача 21.04.2021 подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Крім того, 21.04.2021 відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, подальший розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Під час судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позові.

Заслухавши вступне слово та пояснення, надані представниками позивача, дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив такі обставини.

На виконанні у Михайлівському ВДВС перебуває виконавче провадження №64520335 з примусового виконання виконавчого листа Михайлівського районного суду Запорізької області №321/1395/18; 2/321/3/2020, виданого 04.08.2020, про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,0406 га, відповідно до координат (WGS-84: 47°18.826 С, 35°18.260 В, Pulkovo 1942(1): 47°18.839 С, 35°18.357 В), на якій розміщена частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний №3620) та земельну ділянку площею 0,0706 га, відповідно до координат (WGS-84: 47°18.787 С, 35°18.152 В, Pulkovo 1942(1): 47°18.800 С, 35°18.249 В), на якій розміщений курган АДРЕСА_2 , що розташовані на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, в межах земельної ділянки з кадастровим номером: 2323355100:18:001:0003, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП № 143830, виданого 22.12.2005 року ОСОБА_1 , на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022504, пр. Соборний, 164, м.Запоріжжя).

16.02.2021 головним державним виконавцем Михайлівського ВДВС Трусовою Т.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64520335.

Також 16.02.2021 головним державним виконавцем Михайлівського ВДВС Трусовою Т.В. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 12 000,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови слідує, що розмір виконавчого збору у сумі 12 000,00 грн. визначено відповідно до положень ст.27 Закону №1404-VІІІ, згідно яких за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи.

Позивач, вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору від 16.02.2021 протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом 1404-VІІІ.

Згідно з ч.1ст.1 Закону №1404-VІІІ (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ч.5 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону №1404-VІІІ за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з ч.ч. 1-4 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Аналізуючи зазначені положення Закону №1404-VIII суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов`язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження у відповідній постанові виконавець зобов`язаний зазначити про стягнення з боржника суми виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону, яка підлягає стягненню. При цьому, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

Суд зазначає, що суть спору у даній справі полягає у незгоді позивача з розміром виконавчого збору, визначеним у постанові про стягнення виконавчого збору від 16.02.2021, оскільки позивач вважає, що державний виконавець в порушення вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини, безпідставно визначив розмір виконавчого збору виходячи з двох мінімальних розмірів заробітної плати. Помилка у правозастосуванні відповідача, на думку позивача, полягає у неправильній ідентифікації виконавцем рішення, що підлягало виконанню, як рішення немайнового характеру. Позивач вважає, що виконавчий лист Михайлівського районного суду Запорізької області від 04.08.2020 №321/1395/18; 2/321/3/2020 має майновий характер, оскільки в ньому зазначено про зобов`язання боржника передати земельні ділянки, які у свою чергу мають вартісну оцінку.

З даного приводу суд зазначає, що За змістом статті 63 Закону №1404-VIII, яка регулює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, з урахуванням положень п.1 розділу IX. Виконання рішень немайнового характеру Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за №489/20802 (зі змінами), рішення, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, є рішеннями немайнового характеру.

Відповідно до ст.10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (тобто звернення стягнення на майно боржника);

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення у боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Суд звертає увагу, що порядок застосування кожного заходу примусового виконання рішення має специфічні риси, які повинні враховуватись виконавцем у процесі виконавчого провадження. Саме ці риси є орієнтиром для того, який захід слід обрати для примусового виконання кожного конкретного рішення, а також для визначення того, який спосіб обрахунку виконавчого збору в кожному конкретному випадку підлягає застосуванню з визначенням базової величини, на основі якої необхідно проводити цей обрахунок.

Суд зазначає, що за змістом виконавчого листа Михайлівського районного суду Запорізької області від 04.08.2020 №321/1395/18; 2/321/3/2020 у графі резолютивна частина рішення зазначено:

зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,0406 га, відповідно до координат (WGS-84: 47°18.826 С, 35°18.260 В, Pulkovo 1942(1): 47°18.839 С, 35°18.357 В), на якій розміщена частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний №3620) та земельну ділянку площею 0,0706 га, відповідно до координат (WGS-84: 47°18.787 С, 35°18.152 В, Pulkovo 1942(1): 47°18.800 С, 35°18.249 В), на якій розміщений курган АДРЕСА_2 , що розташовані на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, в межах земельної ділянки з кадастровим номером: 2323355100:18:001:0003, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП № 143830, виданого 22.12.2005 року ОСОБА_1 на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022504, пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя) .

Отже, резолютивна частина судового рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не містить вартісної оцінки зобов`язань боржника, натомість містить вказівку на обов`язок боржника вчинити певні дії, а саме: повернути земельні ділянки стягувачу.

З огляду на визначений статтею 10 Закону №1404-VIII порядок правового регулювання, заходом примусового виконання рішення, який підлягає застосуванню в спірних правовідносинах, є зобов`язання боржника повернути земельні ділянки стягувачу.

Оскільки, за змістом виконавчого листа Михайлівського районного суду Запорізької області від 04.08.2020 №321/1395/18 не було присуджено стягнення певної суми коштів, а також не визначено спосіб виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно, або примусової передачі майна боржнику, то відсутні правові підстави для визначення суми виконавчого збору у розмірі 10 % вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 17.09.2020 у справі №640/1894/20.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що визначаючи розмір виконавчого збору у спірній постанові про стягнення виконавчого збору за правилами, встановленими для примусового виконання рішення немайнового характеру на підставі ч.3 ст.27 Закону №1404-VIII, відповідач діяв у відповідності до норм чинного законодавства.

Частиною 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин відповідач діяв правомірно, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 139, 143, 194, 243-246, 255, 272, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (72000, Запорізька область, Михайлівський район, смт.Михайлівка, вул.Привітна, буд.2-А; код ЄДРПОУ 34378190) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 22.04.2021.

Суддя М.О. Семененко