Постанова

від 15.06.2021 по справі 280/1947/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1947/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Цвєткової К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року, (суддя суду першої інстанції Семененко М.О.), прийняту в порядку письмового провадження в м. Запоріжжя, в адміністративній справі №280/1947/21 за позовом ОСОБА_1 до Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Трусової Т.В. від 16.02.2021 про стягнення у виконавчому провадженні, реєстраційний номер 64520335, виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з оскаржуваною постановою про стягнення виконавчого збору, оскільки розмір виконавчого збору відповідачем розрахований невірно. Звертає увагу, що відповідно до виконавчого документу, на підставі якого відкрито виконавче провадження, зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельні ділянки на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, при цьому відповідно до Закону України «Про оцінку земель» землі підлягають вартісній оцінці. Таким чином, рішення, з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження, має майновий характер, натомість, відповідач при винесенні спірної постанови розрахував розмір виконавчого збору за правилами, встановленими для примусового виконання рішень немайнового характеру.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову. Так, заявник зазначає, що метою виконавчого провадження є передача стягувачеві належного боржникові майна. При цьому, передачі підлягають дві земельні ділянки, які згідно визначень, наведених у ст. 177, 179, 181 ЦК України є об`єктами цивільних прав та підлягають оцінці. Відтак, на думку позивача, судовий збір має визначатись виходячи із вартості майна, що підлягає поверненню на користь стягувача.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому із посиланням на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відповідач просить суд рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконанні у Михайлівському ВДВС перебуває виконавче провадження №64520335 з примусового виконання виконавчого листа Михайлівського районного суду Запорізької області №321/1395/18; 2/321/3/2020, виданого 04.08.2020, про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,0406 га, відповідно до координат (WGS-84: 47°18.826 С, 35°18.260 В, Pulkovo 1942(1): 47°18.839 С, 35°18.357 В), на якій розміщена частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний №3620) та земельну ділянку площею 0,0706 га, відповідно до координат (WGS-84: 47°18.787 С, 35°18.152 В, Pulkovo 1942(1): 47°18.800 С, 35°18.249 В), на якій розміщений курган АДРЕСА_1 , в межах земельної ділянки з кадастровим номером: 2323355100:18:001:0003, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП № 143830, виданого 22.12.2005 року ОСОБА_1 , на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022504, пр. Соборний, 164, м.Запоріжжя).

16.02.2021 головним державним виконавцем Михайлівського ВДВС Трусовою Т.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64520335.

Також 16.02.2021 головним державним виконавцем Михайлівського ВДВС Трусовою Т.В. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 12 000,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови слідує, що розмір виконавчого збору у сумі 12 000,00 грн. визначено відповідно до положень ст.27 Закону №1404-VІІІ, згідно яких за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи.

Позивач, вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору від 16.02.2021 протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист містить в собі зобов`язання немайнового характеру, відтак позивачу було обґрунтовано визначено розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч.1ст.1 Закону №1404-VІІІ (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» .

Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ч.5 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону №1404-VІІІ за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з ч.ч. 1-4 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Аналізуючи зазначені положення Закону №1404-VIII суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов`язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження у відповідній постанові виконавець зобов`язаний зазначити про стягнення з боржника суми виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону, яка підлягає стягненню. При цьому, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

За змістом статті 63 Закону №1404-VIII, яка регулює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, з урахуванням положень п.1 розділу IX. Виконання рішень немайнового характеру Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за №489/20802 (зі змінами), рішення, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, є рішеннями немайнового характеру.

Відповідно до ст.10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (тобто звернення стягнення на майно боржника);

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення у боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

В свою чергу, порядок застосування кожного заходу примусового виконання рішення має специфічні риси, які повинні враховуватись виконавцем у процесі виконавчого провадження. Саме ці риси є орієнтиром для того, який захід слід обрати для примусового виконання кожного конкретного рішення, а також для визначення того, який спосіб обрахунку виконавчого збору в кожному конкретному випадку підлягає застосуванню з визначенням базової величини, на основі якої необхідно проводити цей обрахунок.

За змістом виконавчого листа Михайлівського районного суду Запорізької області від 04.08.2020 №321/1395/18; 2/321/3/2020 у графі «резолютивна частина рішення» зазначено:

«зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,0406 га, відповідно до координат (WGS-84: 47°18.826 С, 35°18.260 В, Pulkovo 1942(1): 47°18.839 С, 35°18.357 В), на якій розміщена частина кургану № 3 курганного могильника (охоронний №3620) та земельну ділянку площею 0,0706 га, відповідно до координат (WGS-84: 47°18.787 С, 35°18.152 В, Pulkovo 1942(1): 47°18.800 С, 35°18.249 В), на якій розміщений курган АДРЕСА_1 ), що розташовані на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, в межах земельної ділянки з кадастровим номером: 2323355100:18:001:0003, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП № 143830, виданого 22.12.2005 року ОСОБА_1 на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022504, пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя)» .

Отже, резолютивна частина судового рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не містить вартісної оцінки зобов`язань боржника, натомість містить вказівку на обов`язок боржника вчинити певні дії, а саме: повернути земельні ділянки стягувачу.

З огляду на визначений статтею 10 Закону №1404-VIII порядок правового регулювання, заходом примусового виконання рішення, який підлягає застосуванню в спірних правовідносинах, є зобов`язання боржника повернути земельні ділянки стягувачу.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки за змістом виконавчого листа Михайлівського районного суду Запорізької області від 04.08.2020 №321/1395/18 не було присуджено стягнення певної суми коштів, а також не визначено спосіб виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно, або примусової передачі майна боржнику, то відсутні правові підстави для визначення суми виконавчого збору у розмірі 10 % вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу.

Отже, визначаючи розмір виконавчого збору у спірній постанові про стягнення виконавчого збору за правилами, встановленими для примусового виконання рішення немайнового характеру на підставі ч.3 ст.27 Закону №1404-VIII, відповідач діяв у відповідності до норм чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, відтак підстави для зміни або скасування рішення суду - відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року в адміністративній справі №280/1947/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай