Постанова

від 13.04.2021 по справі 480/574/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Осіпова О.О.

13 квітня 2021 р.Справа № 480/574/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будсвіт 2015 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

27.01.2020 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю Будсвіт 2015 (далі - ТОВ Будсвіт 2015 , підприємство) звернулося до суду з позовом, яким просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області) від 15.01.2020 року № 0000160502, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 281.886,25 грн, а саме: сума податкового зобов`язання збільшена на 225.509,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 56.377,25 грн, винесене на підставі акта від 23.12.2019 року № 349/18-28-05-02/39963551/37 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Будсвіт 2015 , код ЄДРПОУ 39963551, податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року, валютного - за період з 21.08.2015 року по 30.09.2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 21.08.2015 року по 30.09.2019 року (далі - акт перевірки).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки висновок контролюючого органу про зменшення фінансового результату за рахунок того, що при проведенні поліпшення орендованого приміщення вартість матеріалів та робіт були віднесені на адміністративні витрати, а не відображені, як капітальні інвестиції, не відповідає дійсності. Зокрема, ТОВ Будсвіт 2015 виключно відновило виробничий (робочий) ресурс об`єктів до їх належного робочого стану та перешкоджало передчасному зносу цих об`єктів. Відповідно до припису п. 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 року № 561 (далі - Методичні рекомендації № 561), рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт приймається виключно керівником підприємства, а в наказі від 15.01.2019 року № 1-З, виданого директором товариства Ващенко Р.О., обґрунтовано та чітко зазначено про проведення саме поточного ремонту. Виходячи з вищевикладеного, позивач вважає, що товариством правомірно віднесено вартість використаних матеріалів та виконаних робіт на загальновиробничі витрати. Також позивач не погоджується з висновками контролюючого органу щодо завищення адміністративних витрат на суму 192.000,00 грн за рахунок включення до адміністративних витрат та витрат на збут отриманих послуг від ФО-П ОСОБА_1 без належним чином оформлених первинних документів, оскільки надані під час перевірки документи підтверджують фактичне надання послуг цієї фізичною особою - підприємцем.

У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки перевіркою встановлено, що ТОВ Будсвіт 2015 в порушення п. 14 П(С)БО 7 Оренда , було зменшено фінансовий результат, за рахунок того, що при проведенні поліпшення орендованого приміщення вартість матеріалів та робіт були віднесені на адміністративні витрати, а не відображені, як капітальні інвестиції. Виконані роботи відповідно до акту від 09.08.2019 року та кількість матеріалів відповідно до актів списання свідчить про те, що ТОВ Будсвіт 2015 здійснювались роботи з поліпшення основних засобів, які були спрямовані на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) основних засобів, що приведе в майбутньому до збільшення економічних вигод, а не для підтримання основних засобів в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання. Крім цього, доказом того, що підприємством проводився капітальний ремонт, є податкові накладні, зареєстровані ТОВ БК КРОС (код ЄДРПОУ 39963551) в ЄРПН, виписані на капітальний ремонт, а не на поточний. Враховуючи викладене вище, позивачем в порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п. 8 ПСБО 14 Оренда було занижено фінансовий результат до оподаткування за три квартали 2019 року на загальну суму 842.109,00 грн.

Також відповідач зазначив, що за результатами документальної перевірки було встановлено, що ТОВ Будсвіт 2015 завищено адміністративні витрати на загальну суму 192.000,00 грн за рахунок включення до витрат послуг, отриманих від ФО-П ОСОБА_1 , за відсутності належним чином оформлених первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, акти надання послуг не містять конкретної інформації щодо надання послуг, в актах відсутня інформація які саме роботи (послуги) були надані, на яких саме об`єктах, не зазначено кількість відпрацьованих годин. Із наданих позивачем на перевірку документів не можливо визначити, які критерії використовувалися для визначення вартості послуг та відповідно правомірність формування витрат підприємства.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що наказом директора ТОВ Будсвіт 2015 Ващенко Р.О. від 15.01.2019 року № 1-З було прийнято рішення про початок проведення поточного ремонту орендованого приміщення за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 16. Відповідно до п.1 Договору ТОВ Крос (Виконавець) за завданням ТОВ Будсвіт 2015 (Замовника) зобов`язується виконати роботи по об`єкту Поточний ремонт будівлі по об`єкту ТОВ Будсвіт 2015 за адресою м. Суми, вул. Тополянська,16, що здійснюється в 2019 році, а Замовник зобов`язується прийняти зазначені роботи та оплатити їх, ДК 021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи . Отже, підприємством здійснювався саме поточний, а не капітальний ремонт приміщення. Відтак, товариством правомірно віднесено вартість використаних матеріалів та виконаних робіт на загальновиробничі витрати. Також ТОВ Будсвіт 2015 правомірно віднесена сума до валових витрат на підставі первинних документів по договорам з ФО-П ОСОБА_1 , оскільки для підтвердження виконання робіт були надані заявки на вантажно-розвантажувальні роботи та акт надання послуг від 30.06.2019 року № 19 на суму 218.717,04 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 року адміністративний позов ТОВ Будсвіт 2015 задоволено.

Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ТОВ Будсвіт 2015 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 4.228,29 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що виконані ремонтні роботи не передбачали перебудову, зміни функціонального призначення чи геометричних розмірів покрівлі та втручання у несучі конструкції системи, а відтак, твердження контролюючого органу про проведення позивачем у розглядуваному випадку саме капітального ремонту, слід вважати недоведеними.

ТОВ Будсвіт 2015 правомірно віднесена сума до валових витрат на підставі первинних документів, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, наявність або відсутність окремих документів або ж недоліки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Сумській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог підприємству відмовити у повному обсязі.

Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, аналогічні наведеним у відзиві на адміністративний позов.

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом установлено, що ГУ ДПС у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Будсвіт 2015 , за результатами якої складено акт від 23.12.2019 року № 349/18-28-05-02/39963551/37 (т.1 а.с.13-68).

Відповідно до висновків акта перевірки, контролюючим органом встановлено наступні порушення:

- п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п. 8 ПСБО 14 Оренда , в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 225.509,00 грн, у тому числі за 2018 рік в сумі 15.120,00 грн, 2 квартал 2018 року - 2.160,00 грн, 3 квартал 2018 року - 6.480,00 грн, за 4 квартал 2018 - 6.480,00 грн, 2019 рік в сумі 210.389,00 грн, за І квартал 2019 року в сумі 6.480,00 грн, за 2 квартал 2019 року - 45.849,00 грн, за 3 квартал 2019 року в сумі 158.060,00 грн;

- п.п. б п. 176.2 ст. 176 ПК України;

- абз. г п.п. 141.4.1 та п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПК України, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидентів із джерелом походження з України на загальну суму 533,00 грн, в тому числі за ІІІ квартал 2019 року на суму 533,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.01.2020 року № 0000160502, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 281.886,25 грн, а саме: сума податкового зобов`язання збільшена на 225.509,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 56.377,25 грн (т.1 а.с.11).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 ПК України - цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положеннями статей 133-142 ПК України визначено особливості як визначення платників податку на прибуток, так і визначення об`єкту оподаткування цим податком.

Згідно із п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до ст. 4 Закону України № 998-XIV від 16.07.1999 року Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 998-XIV), бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі відповідності доходів і витрат. Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому, доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 (далі - П(С)БО 16 Витрати ), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Згідно із п. 6 П(С)БО 16 Витрати , витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 7 П(С)БО 16 Витрати ).

Відповідно до п.п. 15.4 п. 15 П(С)БО 16 Витрати , до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92 (далі - П(С)БО 7 Основні засоби ), передбачено, що витрати, які здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Згідно з п. 29 Методичних рекомендацій № 561, рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів може бути відображена як заміна об`єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об`єкта основних засобів і списанням заміненого об`єкта. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

Відповідно до п. 32 Методичних рекомендацій № 561, витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Згідно з п. 4 П(С)БО 7 Основні засоби , капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об`єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Пунктом 14 П(С)БО 7 Основні засоби визначено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта.

Згідно з п.п. 30, 31 Методичних рекомендацій № 561, витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Відповідно до п. 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 Оренда , затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.07.200 року № 181 (далі - П(С)БО 14 Оренда ), затрати орендаря на поліпшення об`єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

Матеріалами справи установлено, що між ФО-П ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ Будсвіт 2015 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна від 01.06.2018 року № 01/06/2018, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування нерухоме майно - нежиле приміщення, що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, буд. 16. Тип приміщення, що орендується: складське - 67,23 кв. м, офісне - 68,68 кв. м.

Об`єкт оренди може використовуватися орендарем під розміщення підсобних, і складських приміщень, розміщення офісу (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 3.3.6 договору орендар має право при необхідності, проводити за свій рахунок поточний ремонт об`єкта оренди (т.1 а.с.69-70).

Відповідно до п. 1 акту приймання-передачі до договору оренди нерухомого майна від 01.06.2018 року № 01/06/2018, орендодавець належним чином передав, а орендар прийняв зазначене у договорі нежиле приміщення (т.1 а.с.71).

Наказом директора ТОВ Будсвіт 2015 Ващенко Р.О. від 15.01.2019 року № 1-З, на підставі акту обстеження нежитлового приміщення, було прийнято рішення про початок проведення поточного ремонту орендованого приміщення за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, буд. 16, для підтримання об`єкту в робочому стані та придатному для подальшого використання в господарській діяльності підприємства (т.1 а.с.76).

Так, в результати огляду орендованого нежитлового приміщення комісією товариства було виявлено наступне: частина крівлі протікає, оскільки має тріщини в а/ц листах, атмосферна волога знижує несучу здатність перекриттів. Ушкодження покрівельного покриття внаслідок атмосферних опадів, та здуття окремих ділянок покриття. Поступове зношування матеріалів через природне старіння призвело до тріщин і здуття покриття. Внаслідок протікання псується майно на стінах і стелях, частини підлоги в незадовільному стані. Старі дерев`яні вікна розсохлися і мають тріщини. Декілька батарей заржавіли, частина приміщень потребує зовнішнього утеплення та вирішено провести: частковий демонтаж покриття крівлі з а/ц листів; часткове розбирання дрібних елементів з оцинковано сталі, часткова заміна кровельної системи покрівлі, встановлення вітрових планок та перекриття частини покрівлі; демонтаж та встановлення нових вікон та дверей, улаштування відливів, які відсутні та або прийшли в непридатний стан, улаштування чорної підлоги, часткове обшиття стін плитами, для розміщення велико-габаритних товарів розчистити відкритий майданчик, прибрати сміття та частково забетонувати поверхню (т.1 а.с.77).

15.05.2019 року ТОВ Будсвіт 2015 було укладено договір про виконання робіт з поточного ремонту з ТОВ Крос , відповідно до п. 1 якого, ТОВ Крос (Виконавець) за завданням ТОВ Будсвіт 2015 (Замовника) зобов`язується виконати роботи по об`єкту Поточний ремонт будівлі по об`єкту ТОВ Будсвіт 2015 за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 16, що здійснюється в 2019 році, а Замовник зобов`язується прийняти зазначені роботи та оплатити їх, ДК 021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи (т.1 а.с.72-74).

Згідно з актом виконаних робіт, виконавцем виконані наступні роботи: демонтаж покриття з а/ц листів, розбирання дрібних елементів з оцинкованої сталі листового металу, збирання мусору на другому поверсі з перенесенням під стропильною частиною для навантаження, навантаження на камаз вручну, розбирання цегляної кладки фронтонів переміщення цегли на20м та складування, цегляна кладка витяжної труби, переміщення цегли та розчину на другий поверх, улаштування чорнової підлоги із дошки обрізної 30 мм по дерев`яному каркасу з вирівнюванням, улаштування та розбирання риштувань, улаштування покрівлі з металочерепиці, фасад (укоси), улаштування обшивки фронтонів без утеплення, улаштування обшивки фасаду проф. листом з утепленням базальтом 100 мм, улаштування підшивної частини покрівлі, встановлення парапетних планок, улаштування вимощення з підготовкою з піску 50-200 мм з переміщенням піску на 30 м, улаштування вимощення, влаштування прорізу для вікна, водосток, влаштування обшивки витяжної труби без утеплення, влаштування відливів, внутрішня стіна: обшивка профільованим металом з влаштуванням металевого каркасу із профіля СD60, UD27, без утеплення (т.1 а.с.75).

На підтвердження списання товарно-матеріальних цінностей, які використані у господарській діяльності підприємства для поточного ремонту приміщення по вул. Тополянській, 16, в матеріалах справи наявні наступні акти про списання товарів: від 30.09.2019 року № 81, від 13.09.2019 року № 74, від 18.092019 року № 80, від 23.09.2019 року № 76, від 21.06.2019 року № 52, від 18.09.2019 року № 75, від 20.06.2019 року № 43, від 24.09.2019 року № 77, від 28.02.2019 року № 9, від 18.06.2019 року № 51, від 10.07.2019 року № 59, від 31.07.2019 року № 85, від 09.05.2019 року № 38, від 27.05.2019 року № 39, від 05.06.2019 року № 50, від 20.06.2019 року № 44 (т.1 а.с.78-93).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що аналіз представлених позивачем первинних документів спростовують висновки контролюючого органу, що в перевіряємий період ТОВ Будсвіт-2015 було здійснено поліпшення орендованого нежитлового приміщення, як модернізація, модифікація, добудова, дообладнання та реконструкція (т.1 а.с. 34, акт перевірки ст. 22).

Натомість, характер здійснених ремонтно-будівельних робіт та використаних для їх проведення матеріалів, відсутність будь-якої проектно-кошторисної документації свідчить про проведення поточного, а не капітального ремонту орендованого приміщення.

Водночас, нормами ДБН В.2.6-14-97 Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд , том 3 Експлуатація передбачено, що у комплексі планово-попереджувальних ремонтів дахів слід розрізняти два основних їх види - поточний та капітальний (п. 2.9).

Поточний ремонт даху полягає в систематичному і своєчасному проведенні робіт по збереженню окремих його елементів від передчасного зносу і своєчасному усуненню пошкоджень, які виникають у процесі експлуатації. Поточний ремонт слід виконувати в плановому порядку при розподілі його на технічне обслуговування (ТО), поточний профілактичний (ПП) і поточний непередбачений (ПН) ремонти (п. 2.10). Роботи з поточного ремонту горищних дахів повинні включати: вирівнювання шару (насипного); додаткове утеплення трубопроводів і систем водопостачання; підсилення кроков, прогонів і елементів лат; встановлення додаткових скоб і болтів у сполучення дерев`яних кроквяних систем; часткову заміну мауерлатів і окремих дошок в розжолобках; ремонт слухових вікон, люків, дверей, драбин тощо; ремонт покрівлі в окремих місцях (до 10%); частковий ремонт настінних або підвісних жолобів, карнизних звисів і водовідвідних труб, примикань і огороджень; підтримання працездатності пожежних сходів; заміну фартухів на парапетах, ковпаків димових і вентиляційних труб і шахт (п. 2.12). Поточний непередбачений ремонт полягає в терміновому виправленні випадкових пошкоджень і дефектів в покрівлі (п. 2.13).

При виконанні капітального ремонту горищних дахів виконуються такі роботи (у зростаючому обсязі): - ремонт парапетних ґрат (огорожі) чи їх повна заміна; заміна чи ремонт водовідводів, водоприймальних воронок та ін.; - те саме, але з повною заміною покрівлі і частковою заміною елементів каркасу кроквяної системи; - повна заміна покрівлі та несучих елементів каркасу кроквяної системи (п. 2.15).

Виходячи з наведеного, в перевірений період позивачем проведено поточний ремонт даху орендованого виробничого приміщення для підтримання експлуатаційних якостей останнього в придатному для його використання стані, що є необхідним для господарської діяльності платника податків.

Будь-яких повної заміни несучих елементів каркасу кроквяної системи, часткової заміни елементів каркасу позивачем не здійснювалося. Виконані ремонтні роботи не передбачали перебудову, зміни функціонального призначення чи геометричних розмірів покрівлі, втручання у несучі конструкції системи.

Доказів на підтвердження доводів про проведення позивачем капітального ремонту, контролюючим органом до суду першої та апеляційної інстанції не було надано.

Із урахуванням наведеного, ТОВ Будсвіт 2015 відповідно до п.15 П(С)БО 7 Основні засоби відніс до витрат видатки на ремонт даху для підтримання об`єкта оренди в робочому стані, а тому правомірно зменшив фінансовий результат за рахунок того, що при проведенні поліпшення орендованого приміщення вартість матеріалів та робіт були віднесені на адміністративні витрати.

Щодо посилань відповідача на те, що доказом проведення підприємством капітального ремонту є податкові накладні, зареєстровані ТОВ БК КРОС в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписані на капітальний ремонт, а не на поточний (т.1 а.с.161-168), колегія суддів зазначає, що такі помилки під час заповнення податкових накладних не впливають на саму суть господарських відносин між позивачем, як замовником ремонтних робіт та ТОВ БК КРОС , як їх виконавцем, оскільки під час визначення виду ремонту покрівлі, який здійснювався, первісне значення мають види робіт, перелічені в акті виконаних робіт.

Окрім того, колегія суддів не погоджується із висновками контролюючого органу, щодо завищення ТОВ Будсвіт 2015 адміністративних витрат на загальну суму 192.000,00 грн за рахунок включення до витрат послуг, отриманих від ФО-П ОСОБА_1 , за відсутності належним чином оформлених первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, з огляду на наступне.

Між ТОВ Будсвіт 2015 та ФО-П ОСОБА_1 було укладено договір надання послуг від 01.06.2018 року № 01/06/2018-1, відповідно до умов якого, ФО-П ОСОБА_1 (Виконавець) зобов`язується виконати послуги по прибиранню об`єктів ТОВ Будсвіт 2015 (Замовник) від забруднень (т.1 а.с.94-96).

На підтвердження виконання означених робіт, позивачем були надано наступні акти надання послуг: від 30.09.2019 року № 36, від 31.08.2019 року № 32, від 31.07.2019 року № 28, від 30.06.2019 року № 18, від 31.05.2019 року № 15, від 30.04.2019 року № 12, від 31.03.2019 року № 9, від 28.02.2019 року № 6, від 31.01.2019 року № 3, від 31.12.2018 року № 21, від 30.11.2018 року № 18, від 31.10.2018 року № 14, від 30.09.2018 року № 12, від 31.08.2018 року № 11, від 31.07.2018 року № 10 (т.1 а.с.97-111).

Факт проведення оплати ТОВ Будсвіт отриманих послуг підтверджується платіжними дорученнями від 27.12.2019 року № 3370, від 27.02.2019 року № 2276, від 24.01.2019 року № 2155, від 15.01.2019 року № 2132, від 29.03.2019 року № 2447, від 31.05.2019 року № 2772, від 14.06.2019 року № 2832, від 27.06.2019 року № 2878, від 15.07.2019 року № 2959 та від 31.07.2019 року № 3016 (т.2 а.с.72-81).

Окрім того, між ТОВ Будсвіт 2015 та ФО-П ОСОБА_1 було укладено договір на вантажно-розвантажувальні роботи від 03.06.2019 року № 03/06/2019 року, відповідно до умов якого, ФО-П ОСОБА_1 (Виконавець) зобов`язується за дорученням ТОВ Будсвіт 2015 (Замовник) здійснити вантажно-розвантажувальні роботи (т.1 а.с.132-133).

Відповідно до п. 2.1.3. означеного договору, Замовник зобов`язаний надавати Виконавцю Заявки на вантажно-розвантажувальні роботи, де необхідно вказати найменування вантажу, номер вагону, дату і час розвантаження вагону, адресу подачі вагону, адресу розвантаження автомобіля з вантажем.

Відповідно до п. 3.1. договору № 03/06/2019, загальна сума даного Договору визначається актами виконаних робіт, які надаються в кінці кожного місяця, підписаних уповноваженими представниками сторін протягом строку дії Договору.

На виконання умов п. 2.1.3. даного Договору, Замовником було надано Виконавцю заявку на вантажно-розвантажувальні роботи від 03.06.2019 року № 1, а саме шпаклівку гіпсову Белгіпс-Пластер-ЕКО (т.2 а.с.11). Факт отримання вказаного товару від ТОВ Гипсатон РУС підтверджується CMR від 31.05.2019 року № 30 (т.2 а.с.13). Факт перевезення товару підтверджується актом наданих послуг від 03.06.2019 року № 117 (т.2 а.с.12). Відповідно до вказаної заявки Виконавцем було виконано вантажно-розвантажувальні роботи за адресою: м. Суми, вул. Лінійна, 24. Факт використання вказаного товару у господарській діяльності ТОВ Будсвіт підтверджується видатковою накладною від 11.07.2019 року № 448 (т.2 а.с.82).

Факт замовлення вантажно-розвантажувальних послуг також підтверджується заявками від 05.06.2019 року № 1, від 05.06.2019 року № 2, від 05.06.2019 року № 3, від 25.06.2019 року № 12, від 22.06.2019 року № 11, від 23.06.2019 року № 10, від 17.06.2019 року № 9, від 11.06.2019 року № 7, від 17.06.2019 року № 8, від 06.06.2019 року № 2, від 03.06.2019 року № 1, від 26.06.2019 року № 13, від 27.06.2019 року № 14, від 27.06.2019 року № 15, від 28.06.2019 року № 16, від 13.06.2019 року № 3, від 05.06.2019 року № 1, від 11.06.2019 року № 6, від 10.06.2019 року № 5, від 10.06.2019 року № 4, від 05.06.2019 року № 3, від 05.06.2019 року № 2 (т.2 а.с.14-16, 113-131).

Також, Виконавцем 06.06.2019 року було надано послуги по розвантаженню штукатурки Волна-Гипс-Актив за заявкою № 2 (т.2 а.с.18). Даний товар було придбано у ТОВ Гипсотон РУС за Договором поставки № UA/78674314/PS-10-18, що підтверджується CMR від 04.06.2019 року (т.2 а.с.20). Факт використання вказаного товару у господарській діяльності ТОВ Будсвіт підтверджується видатковими накладними від 06.07.2019 року № 425 та від 11.06.2019 року № 344 (т.2 а.с.83, 85).

Окрім того, 10.06.2019 року Виконавцем було виконано вантажно-розвантажувальні роботи за заявкою від 10.06.2019 року № 5 Портландцемент ПЦ 500 ДО (тара 40 кг), придбаного у ЗАО Рибницький цементний комбінат (т.2 а.с.21). Факт перевезення вказаного товару підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 10.06.2019 року № ТВ-0000024 (т.2 а.с.22).

Також, 11.06.2019 року Виконавцем було надано послуги по вантажно-розвантажувальних роботах по заявках від 11.06.2019 року № 6 та № 7 товару Портландцемент ПЦ ІІ-А/К (Ш-В) 500 (тара 40 кг), Портландцемент ПЦ В-И 400 (тара 40 кг), придбаного у ЗАО Рибницький цементний комбінат (т.2 а.с.23, 24), що підтверджується митною декларацією 96474352 (т.2 а.с.25). Перевезення товару здійснював ФО-П ОСОБА_2 , що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.06.2019 року № ТВ-0000024 та від 12.06.2019 року № ТВ-000024 (т.2 а.с.26), використання у господарській діяльності підтверджується видатковими накладними від 10.07.2019 року № 446 та від 09.07.2019 року № 437 (т.2 а.с.90, 95).

За заявкою від 13.06.2019 року № 3 було виконано вантажно-розвантажувальні роботи вантажу Штукатурки Волна-Гипс-Актив (т.2 а.с.28), придбаної у ТОВ Гипсотон РУС за договором поставки № UA/78674314/PS-10-2018, що підтверджується митною декларацією UA805180/2019/0168 та CMR (т.2 а.с.29, 31). Перевезення товару здійснював ФО-П ОСОБА_3 , що підтверджується актом надання послуг від 13.06.2019 року № 129 (т.2 а.с.30).

Окрім того, за заявками від 17.06.2019 року № 8 та № 9, Виконавцем було виконано розвантажувальні роботи вантажу Портландцемент ПЦ 500-Д20, Шлакопортландцемент ШПЦ-400 (тара 25 кг), придбаного у АОА Кричевцементошифер (т.2 а.с.32, 37), що підтверджується митною декларацією № UA102070/2019/240628 (т.2 а.с.33). Факт перевезення вказаного товару підтверджується актом надання послуг від 18.06.2019 року № 40 (т.2 а.с.34), актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.06.2019 року № ТВ-0000024 та актом надання послуг від 17.06.2019 року № 39 (т.2 а.с.36). Використання вказаного товару у власній господарській діяльності підтверджується видатковими накладними від 10.07.2019 року № 446, від 24.06.2019 року № 377, від 27.06.2019 року № 396, від 01.07.2019 року № 404 та від 02.07.2019 року № 417 (т.2 а.с.86-87, 95-97).

За заявкою від 22.06.2019 року № 11, Виконавцем було виконано розвантажувальні роботи вантажу Портландцемент ПЦ 500-Д20, придбаного у АОА Кричевцементошифер (т.2 а.с.39), що підтверджується митною декларацією № UA102070/2019/240670 (т.2 а.с.40). Факт перевезення вказаного товару підтверджується актом надання послуг від 22.06.2019 року № 7 та № 41 (т.2 а.с.41, 42). Використання товару у власній господарській діяльності підтверджується видатковими накладними від 10.07.2019 року № 445, від 10.07.2019 року № 444, від 09.07.2019 року № 436, від 08.07.2019 року № 433, від 06.07.2019 року № 430 та від 03.07.2019 року №434 (т.2 а.с.88, 89, 91-94).

Також, Виконавцем було виконано розвантажувальні роботи вантажу Шлакопортландцемент ШПЦ-400 (тара 25 кг) за заявкою від 23.06.2019 року № 10, придбаного у АОА Кричевцементошишер (т.2 а.с.43). Факт перевезення вантажу підтверджується актами надання послуг від 23.06.2019 року № 8, від 24.06.2019 року № 9 та від 23.06.2019 року № 42 (т.2 а.с.44-46). Перевезення товару здійснював ФО-П ОСОБА_2 , що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.06.2019 року № ТВ-0000026 (т.2 а.с.47), використання у господарській діяльності підтверджується видатковими накладними від 09.07.2019 року № 436 та від 10.07.2019 року № 446 (т.2 а.с.91, 95).

Окрім того, за заявкою від 25.06.2019 року № 12 Виконавцем було виконано розвантажувальні роботи вантажу Портландцемент ПЦ 500-Д0, придбаного у АОА Кричевцементошифер (т.2 а.с.48), що підтверджується митною декларацією № UA 102070/2019/240686 (т.2 а.с.49). Факт перевезення підтверджується актами надання послуг від 25.06.2019 року № 10, від 25.06.2019 року № 43 та від 25.06.2019 року № 1 (т.2 а.с.50-52), використання у господарській діяльності підтверджується видатковою накладною від 22.06.2019 року № 376 (т.2 а.с.100).

За заявкою від 26.06.2019 року № 13 Виконавцем було виконано розвантажувальні роботи вантажу Портландцемент ПЦ 1-500Р ЦЕМ І 42,5 (тара 40 кг) у ЗАТ Рибницький цементний комбінат (т.2 а.с.54), що підтверджується митною декларацією № UA/500370/2019/000693 (т.2 а.с.55). Факт перевезення підтверджується актом надання послуг від 26.06.2019 року № 11 (т.2 а.с.53).

Окрім того, за заявками від 27.06.2019 року № 14 та № 15 Виконавцем було виконано розвантажувальні роботи вантажу Портландцемент ПЦ 500-Д0, придбаного ОАО Білоруський цементний завод (т.2 а.с.56, 60), що підтверджується митною декларацією № UA 102070/2019/24071 та № UA102070/2019/240700 (т.2 а.с.57, 61). Перевезення вказаного товару підтверджується актами надання послуг від 27.06.2019 року № 12, від 27.06.2019 року № 2 та від 27.06.2019 року № 46 (т.2 а.с.58, 59, 62).

Також, Виконавцем було виконано розвантажувальні роботи вантажу Портландцемент ПЦ 500-Д20 за заявкою від 28.06.2019 року № 16, придбаного у ОАО Білоруський цементний завод (т.2 а.с.63), що підтверджується митною декларацією № UA 102070/2019/240702 (т.2 а.с.64). Факт перевезення вказаного товару підтверджується актами надання послуг від 28.26.2019 року № 47, № 3 та № 13 (т.2 а.с.65-67).

Факт надання вантажно-розвантажувальних послуг ФО-П ОСОБА_1 підтверджується актом надання послуг від 30.06.2019 року № 19 на загальну суму 218.717,40 грн (т.1 а.с.112).

Факт проведення оплати ТОВ Будсвіт отриманих послуг підтверджується платіжними дорученнями від 13.03.2020 року № 3455, від 15.04.2020 року № 3506, від 10.05.2019 року № 2668, від 15.05.2020 року № 3534, від 15.05.2020 року № 3535, від 30.04.2020 року № 3518 (т.2 а.с.68, 69, 71, 105-107).

Відповідно до з п.п. 134.1.1 ст. 134 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

З наведених приписів ПК України слідує, що вирішальне значення для обчислення податку на прибуток мають саме правила обрахування показників фінансової звітності, а відтак, правила обчислення доходу і витрат за ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV).

При цьому, оскільки нормами ПК України не надано чіткого та достатньо конкретизованого визначення ані терміну прибуток , ані суміжному терміну дохід , то колегія суддів вважає за можливе керуватись у даному питанні нормами Закону № 996-XIV.

Відповідно до змісту ст. 1 № 996-XIV, доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З приписів наведеної норми закону слідує, що для обрахунку показника розміру доходу особи обов`язково належить з`ясувати як вартість активу, котра залежить від умов конкретної господарської операції, так і розмір зобов`язань та вимушеність їх виникнення, а також існування причинно-наслідкового зв`язку між подією понесенням витрат і ймовірністю (вірогідністю) одержання доходу унаслідок настання цієї події.

У свою чергу, відповідно до пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за № 27/4248, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

У податковому обліку операції з постачання товарів (послуг), витрати за цими операціями, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми ПДВ в ціні товару (послуг), які були предметом постачання, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесені у зв`язку з цією операцією фінансові витрати. Податковий кредит, крім іншого, має бути обов`язково підтверджений податковою накладною.

Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений в ст. 4 Закону № 996-XIV, та відповідає сутності податкового обліку, який відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що при обчисленні податку на прибуток мають також додатково враховуватись як положення п. 14.1.36 ст. 14 ПК України (стосовно змісту господарської діяльності особи), так і положення ст.ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України) (стосовно юридичних наслідків вчинення особою нікчемних правочинів), адже доведений намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди як за рахунок штучного проведення умисно збиткових господарських операцій, так і за рахунок відображення в обліку показників документів за нереальними господарськими операціями у межах нікчемних правочинів припиняє (нівелює) право особи на віднесення понесених видатків на розрахунки із Державою по податку на прибуток.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у позивача права на формування витрат виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов`язують можливість формування витрат та які є передумовою їх формування.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи оформлені у відповідності до вимог ст. ст. 1, 9 Закону № 996-XIV, чим спростовано висновки перевіряючих під час проведення перевірки стосовно порушення позивачем положень податкового законодавства.

Водночас суд зауважує, що наявність або відсутність окремих документів або ж недоліки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану та, відповідно, свідчить про реальність (фактичність) операцій, що засвідчено відповідними документами первинного та податкового обліку.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ Будсвіт 2015 правомірно віднесена сума до валових витрат на підставі первинних документів, які були предметом дослідження судом.

Доводи апелянта, що у ФО-П ОСОБА_1 відсутні трудові ресурси, у зв`язку з чим неможливо підтвердити реальність господарських операцій, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки первинними документами реальність цих операцій підтверджена та чинним законодавством не передбачено, що суб`єкту господарювання необхідно контролювати стан податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у них основних фондів.

За правовим висновком Верховного Суду, який викладений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 року у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 року у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 року у справі № 140/1845/19, відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Отже, недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. Аналогічна правова позиція висловлена 10.11.2020 року Верховним Судом у постанові по справі № 440/3779/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, колегія суддів зазначає, що реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов`язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб`єкта господарювання та не входить до прав та обов`язків платника податку. податку покладає додаткове не передбачене законом обтяження, що є недопустимим. Аналогічні висновки щодо застосування норм викладені в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 803/2094/15, від 20.12.2018 у справі № 815/4992/16.

Жодних доказів, які б доводили обізнаність позивача щодо порушень податкового законодавства з боку контрагента позивача ФО-П ОСОБА_1 , та/або про наявність протиправної домовленості позивача зі своїми контрагентами, спрямованої на незаконне отримання податкової вигоди, контролюючим органом не надано, судом не встановлено, як і не встановлено наявність взаємоузгоджених спільних зловмисних дій між позивачем та останньою, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Окрім того, в рішенні № 37801/97 від 01.07.2003 року по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 15.01.2020 року № 0000160502.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, яке є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставин справи, які підтверджуються доказами, а тому залишає апеляційну скаргу ГУ ДПС у Сумській області без задоволення, а судове рішення без змін.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Сумській області залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року, - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана 23 квітня 2021 року.