Постанова

від 22.04.2021 по справі 640/12330/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12330/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Час друку до Головного управління Держпраці у Київській області, третя особа Головне управління ДПС у місті Києві про визнання про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Час друку" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області № ТД/ФС-97 від 29.04.2020 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Час друку".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2020 залучено Головне управління ДПС в місті Києві у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивачем не оскаржуються до суду порушення, встановлені в ході перевірки та зазначені в акті фактичної перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову, отже акт перевірки №0012/26/15/42/43159405 від 27.01.2020 є узгодженим.

25.02.2021, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду вх.№8242, ТОВ Компанія Час друку подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними, в той час як рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками ГУ ДПС у м. Києві на підставі пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), відповідно до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 28.12.2019 № 5349 (з Додатком № 24, який є невід`ємною частиною наказу), направлень на перевірку від 15.01.2020 № 26/26-15-42-06, № 27/26-15-42-06, службових посвідчень в період з 15.01.2020 по 24.01.2020 було проведено фактичну перевірку ТОВ "Компанія "Час друку" за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 55, оф. 27.

Направлення на проведення фактичної перевірки пред`явлено та копію наказу ГУ ДПС у м. Києві від 28.12.2019 № 5349 (з Додатком № 24, який є невід`ємною частиною наказу) вручено директору ТОВ "Компанія "Час друку" ОСОБА_1 15.01.2020.

За результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки реєстраційний № 0012/26/15/42/43159405 від 27.01.2020 (надалі - Акт перевірки).

Відповідно до Акту перевірки, посадовими особами ГУ ДПС в м. Києві встановлено порушення позивачем вимог:

- ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю від 10.12.1971 № 322-VІІІ, зі змінами та доповненнями;

- абз.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу";

- ч. 1 ст. 24 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці", із змінами та доповненнями;

- абз.4 п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, із змінами та доповненнями.

Один примірник Акту перевірки направлено на податкову адресу ТОВ "Компанія "Час друку" (м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 2/37, к. 4) засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення 27.01.2020 та отримано позивачем 28.01.2020.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ "Компанія "Час друку" подано до ГУ ДПС в м. Києві заперечення листом від 05.02.2020 № 3 (вх. № 19825/10 від 06.02.2020).

Про час та місце розгляду заперечення позивача було повідомлено листом від 07.02.2020 №и23551/10/26-15-42-06-25.

Листом від 17.02.2020 № 28926/10/26-15-42-06-25 ГУ ДПС в м. Києві повідомило позивача про результати розгляду заперечення, яким висновки Акту перевірку залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

За виявлене в ході проведення перевірки порушення ТОВ "Компанія "Час друку" абз. 4 п. 63.3 ст.63 ПК України ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2020 № 0014444206 про застосування до порушника штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

Щодо виявлених порушень вимог трудового законодавства копії матеріалів фактичної перевірки позивача ГУ ДПС в м. Києві направлено до ГУ Держпраці листом від 20.02.2020 № 5802/9/26-15-42-06-26.

29.04.2020 відповідачем винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ТД/ФС-97.

Не погоджуючись із винесеною постановою ГУ Держпраці, вважаючи її необґрунтованою та протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та покази свідків, дійшов висновку, що спірна постанова ГУ Держпраці винесена без дослідження та оцінки матеріалів перевірки, проведеної ГУ ДПС у м. Києві, і пояснень працівників, що призвело до порушення прав позивача.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується та, надаючи правову оцінку обставинам справи, зазначає наступне.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗпП України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що у період з 15.01.2020 по 24.01.2020 працівниками ГУ ДПС в м. Києві проведена фактична перевірка, за результатами якої винесено Акт перевірки, в якому, зокрема, зафіксовано факт допуску ТОВ "Компанія "Час друку" до роботи п`яти фізичних осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) без оформлення з ними трудових відносин в порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, згідно якої працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування при прийнятті працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

29.04.2020 відповідачем на підставі Акту перевірки винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ТД/ФС-97.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" встановлює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 (далі - Порядок № 509, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Абзацом п`ятим пункту 2 цього Порядку № 509 визначено, що штрафи можуть бути накладені на підставі акта документальної виїзної перевірки ДПС , її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку (абз. 1 п. 3 Порядку № 509).

Відповідно до п. 4 Порядку № 509, під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка. У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом від 22.04.2020 № 44/1/20/5562 повідомлено позивача про розгляд справи про накладення штрафу.

Судом першої інстанції обґрунтовано зауважено, що на час розгляду відповідачем справи про накладення штрафу, діяли обмеження, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2", а саме, встановлено з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України карантин, що позбавило позивача і його представників можливості прийняти участь та надати документи відповідачу, які б підтверджували відсутність порушення ст. 24 КЗпП України.

Дослідивши та здійснивши оцінку відомостей, які викладені в Акті перевірки, судом першої інстанції суд правильно наголошено на тому, що в матеріалах справи та матеріалах перевірки наявні бланки опитування найманих працівників щодо оформлення трудових відносин та оплати праці в рамках проведення фактичної перевірки на ім`я ОСОБА_2 (датована 14.01.2020), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 15.01.2020, відповідно до яких названі особи вказали, що не перебувають ні в яких правовідносинах з ТОВ "Компанія "Час друку".

Допитані судом першої інстанції в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали показання, в яких підтвердили відсутність трудових чи інших правовідносин із ТОВ "Компанія "Час друку".

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що у період проведення ГУ ДПС в м. Києві перевірки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у трудових відносинах з ТОВ "Колаж Плюс", що підтверджується такими документами:

- наказом ТОВ "Колаж Плюс" по особовому складу від 01.12.2019;

- заявами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 01.12.2019 та 02.12.2019;

- наказами (розпорядженнями) ТОВ "Колаж Плюс" від 01.12.2019 № КП-00000001-0000000004, № КП-00000001-0000000006, № КП-00000001-0000000002, № КП-00000001-0000000005, № КП-00000001-0000000007;

- звітами ТОВ "Колаж Плюс" про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 14.01.2020 за грудень 2019 року, від 29.02.2020 за січень 2020 року;

- індивідуальними відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Також, позивачем надано суду копію договору оренди приміщення від 01.12.2019 №б/н, укладеного між ТОВ "Колаж Плюс" (орендар) та ОСОБА_7 (орендодавець).

Враховуючи сукупність встановлених обставин, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність доказів недотримання позивачем вимог законодавства про працю, відтак, оскаржувана постанова від № ТД/ФС -97 від 29.04.2020 є необґрунтованою та протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про узгодженість позивача з порушеннями, які зазначені в Акті перевірки у зв`язку з не оскарженням цих порушень до суду, з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу щодо належного способу захисту порушеного права у справах про оскарження дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень у подібних правовідносинах.

Зокрема в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №810/6689/14, висловлено правову позицію про те, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 810/5854/14 звернула увагу на те, що доводи позивача щодо протиправності дій інспектора зі складання акта перевірки та помилковості (необ`єктивності) висновків, що містяться в такому акті, можуть бути перевірені адміністративним судом у разі звернення особи з позовом про визнання протиправним і скасування рішення посадової особи інспекції, яким порушено права, свободи або законні інтереси позивача, прийнятого за результатами проведеної перевірки.

Таким чином, позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, а саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки, в даному випадку - постанови про накладення штрафу № ТД/ФС -97 від 29.04.2020.

Окремо суд апеляційної інстанції зауважує, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні помилково послався на висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 21.08.2020 по справі №822/1037/18, оскільки спірні правовідносини у справі, яка була на розгляді в суді касаційної інстанції, регулювалися положеннями Порядку №509 в редакції, чинній до внесення до вказаного Порядку змін на підставі Постанови КМУ №823 від 21.08.2019. Однак, врахування судом першої інстанції цих висновків не призвело до неправильного вирішення спору по суті, а тому не можуть слугувати підставою для скасування чи зміни рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст.329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: