Постанова

від 21.04.2021 по справі 686/26352/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 686/26352/19

провадження № 61-9725св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - управління торгівлі Хмельницької міської ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: міське комунальне підприємство ринок Ранковий , комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2020 року у складі судді Продана Б. Г. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 травня 2020 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до управління торгівлі Хмельницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: міське комунальне підприємство ринок Ранковий (далі - МКП ринок Ранковий ), комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради, про стягнення майнової шкоди.

Позовна заява обґрунтована тим, що він є власником металевого павільйону, який був з 2008 року встановлений на законних підставах за адресою: АДРЕСА_1 .

02 грудня 2014 року павільйон було демонтовано, демонтаж проводився відповідно до наказу управління торгівлі Хмельницької міської ради.

Вказував, що павільйон було передано на зберігання комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради, а згодом 12 серпня 2016 року МКП ринок Ранковий для подальшого зберігання.

На його письмову вимогу щодо повернення павільйону МКП ринок Ранковий повідомило про те, що не здійснювало його демонтаж, а також не було підтверджено його існування та подальша доля. Це свідчить про те, що без його згоди його майно було фактично викрадено і жоден з учасників не може повідомити про місцезнаходження павільйону.

Посилався на те, що правомірність володіння ним цим павільйоном та правомірність його встановлення за вказаною адресою підтверджується ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі № 686/4009/17.

Враховуючи те, що відповідач неправомірно демонтував павільйон, перемістив його без згоди власника, потім передав сторонній особі, в результаті чого неможливо майно повернути в натурі, просив суд стягнути з управління торгівлі Хмельницької міської ради на свою користь збитки у сумі 634 924 грн 56 коп.

Короткий зміст судових рішень судів першої та інстанцій

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 травня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Враховуючи те, що позивачем не доведено наявності підстав для стягнення на його користь майнової шкоди, суди відмовили у задоволенні позовних вимог. Крім того, суди зазначили, що позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У липні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не врахували того, що він є власником металевого павільйону, який з 2008 року було встановлено на законних підставах. Листом від 27 червня 2017 року № 183 комунальне підприємство по земельному будівництву і благоустрою повідомило його, що демонтаж павільйону здійснювався відповідно до наказу управління торгівлі Хмельницької міської ради від 16 вересня 2014 року № 3.

Під час з`ясування обставин щодо демонтажу павільйону він дізнався, що 12 серпня 2016 року на підставі листа заступника міського голови павільйон було передано на зберігання МКП ринок Ранковий .

На його звернення до МКП ринок Ранковий щодо повернення павільйону йому було повідомлено, що МКП ринок Ранковий не демонтувало павільйон.

Посилається на те, що його майно без його згоди було незаконно демонтовано, перебування павільйону встановити не вдалось, тому він звернувся до суду із вказаним позовом.

Відзиву на касаційну с каргу сторонами не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що він є власником металевого павільйону, який з 2008 року на законних підставах встановлений по АДРЕСА_1 . Також позивач стверджував, що не може дізнатися, де знаходиться павільйон, який був демонтований 02 грудня 2014 року.

З листа комунального підприємства по зеленому господарству і благоустрою міста № 182 від 27 червня 2017 року, наданого позивачем, вбачається, що 02 грудня 2014 року проведено демонтаж павільйону по АДРЕСА_1 з лічильником обліку електроенергії в захисному кожуху та передано даному підприємству на зберігання. 12 серпня 2016 року вказаний павільйон передано МКП ринок Ранковий .

Ці ж обставини підтверджено листом управління житлово-комунального господарства від 16 червня 2017 року № 14-05-796.

МКП ринок Ранковий листом № 102 від 05 вересня 2017 року повідомило про те, що не здійснювало демонтаж павільйону по вул. Тернопільській, 34. Жодних даних щодо наявності (чи відсутності) цього майна на зберіганні у підприємстві цей лист не містить.

Наказом управління торгівлі Хмельницької міської ради № 3 від 16 вересня 2014 року створено робочу групу по демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд у м. Хмельницькому, встановлено строк проведення демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд до 20 жовтня 2014 року та покладено обов`язок на комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста забезпечити зберігання цих тимчасових споруд після їх демонтажу.

1. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення із таких підстав.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Сам по собі факт наявності шкоди ще не породжує обов`язку її компенсації, оскільки необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності.

Предметом спору у справі, яка переглядається, є відшкодування шкоди, завданої, на думку позивача, у зв`язку з неправомірним демонтажем його павільйону, що був розташований по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що демонтаж його павільйону проведено на підставі наказу управління торгівлі Хмельницької міської ради від 16 вересня 2014 року № 3, а отже, він був позбавлений своєї власності незаконними діями відповідача.

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що він полягає у створенні робочої групи по демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд. Пунктом 2 наказу визначено провести демонтаж самовільно встановлених тимчасових споруд в термін до 20 жовтня 2014 року.

При цьому наказ носить загальний характер і в ньому не зазначено конкретних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, які підлягають демонтажу, зокрема і павільйону позивача.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначені Законом України Про благоустрій населених пунктів .

За змістом статті 1 Закону України Про благоустрій населених пунктів , благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Наказ управління торгівлі Хмельницької міської ради від 16 вересня 2014 року № 3 є чинним, позивач не заявляв позовних вимог щодо визнання його недійсним.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивачу передавалась земельна ділянка у власність чи у користування за місцем розташування павільйону, як і не містять доказів отримання останнім відповідної дозвільної документації для розміщення тимчасової споруди.

Доводи заявника про те, що правомірність його володіння та встановлення павільйону підтверджується судовими рішеннями по справі № 686/4009/17 за його позовом до Хмельницької міської ради, управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, не можуть бути прийняті судом, оскільки постановою Верховного Суду від 09 грудня 2020 року скасовано постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, позивач звернувся до суду із вказаним позовом у 2017 році, а павільйон було демонтовано у 2014 році, тобто на час проведення демонтажу павільйону судове рішення, на яке посилається заявник, було відсутнє.

Виходячи з того, що позивачем не надано документів, які б надавали йому право на розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1 станом на 02 грудня 2014 року, підстави вважати, що демонтаж тимчасової споруди був проведено незаконно відсутні.

Таким чином, посилання заявника у касаційній скарзі на те, що його майно без його згоди було незаконно демонтовано, є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено підстав для стягнення заявлених ним збитків, оскільки не доведено весь склад правопорушення.

Посилання заявника на порушення судами попередніх інстанцій статей 8, 19, 41 Конституції України, є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано доказів правомірного встановлення тимчасової споруди і, як наслідок, таку було демонтовано. Наказ управління торгівлі Хмельницької міської ради від 16 вересня 2014 року № 3 є чинним, доказів визнання його недійсним судам не надано.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а зводяться до незгоди заявника з ухваленими у справі судовими рішеннями.

Касаційна скарга містить клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участю у судовому засіданні, разом із тим таке клопотання не може бути задоволено, оскільки положення частини першої статті 401 ЦПК України не передбачають повідомлення сторін під час розгляду справи у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження. Крім того, підстави для призначення справи до судового розгляду відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участю у судовому засіданні відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян