Постанова

від 14.04.2021 по справі 914/1088/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2021 р. Справа №914/1088/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.,

Суддів: Кордюк Г.Т.,

Мирутенко О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Львівобленерго , вих. №119-07-16431 від 18.11.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/3355/20 від 20.11.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 (суддя Мазовіта А.Б., повний текст складено 25.11.2020)

у справі № 914/1088/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Галімпекс - Склодзеркальний завод , м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Львівобленерго , м. Львів

про визнання недійсним рішення комісії,

за участю представників сторін:

від позивача - Михальчишин Г.П. (довіреність № 11/10 від 01.02.2021, свідоцтво № 1066 від 30.03.2005);

від відповідача - Горбунова О.Л. (ордер № 1046348 від 02.11.2020); Горбунов С.О. (ордер № 1033931 від 02.11.2020);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 у справі № 914/1088/18 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення комісії Львівських МЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №029864-а від 01.06.2018, складене на підставі акту про порушення №029864 від 22.05.2018. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Львівобленерго на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Галімпекс - Склодзеркальний завод 1 762, 00 грн судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПрАТ Львівобленерго оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 20.11.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Львівобленерго , вих. №119-07-16431 від 18.11.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/3355/20 від 20.11.2020) на рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 у справі № 914/1088/18.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим, таким, що постановлене з неповним і неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм процесуального закону, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що 22.05.2018 за наслідками перевірки об`єкта позивача за адресою м. Львів, вул. Балабана, 14, у присутності головного енергетика Шумило Ю.І., встановлено порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) шляхом дій споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку, пошкодження цілісності пристроїв, що закривають доступ до струмоведучих частин схеми обліку (пошкодження бокової стінки ввідної комірки, в якій розташовані дооблікові відкриті струмоведучі частини та вторинні кола обліку), п.п.3.31, 10.2 ПКЕЕ.

На переконання апелянта, дії позивача ТОВ Фірма Галімпекс-Склодзеркальний завод полягали в умисному висвердлюванні двох отворів в боковій стінці ввідної комірки, що надавало безперешкодний доступ до відкритих струмоведучих частин та вторинних кіл обліку електрообладнання.

Зважаючи на те, що відповідно до умов договору усе електрообладнання знаходилось на охоронюваній території, що належить ТОВ Фіра Галімпекс-Склодзеркальний завод , участь та дії сторонніх осіб виключаються.

Відтак, апелянт стверджує, що письмовими доказами та поясненнями відповідача ПрАТ Львівобленерго підтверджується наявність порушення ПКЕЕ та правомірність складання акту №029864 від 22.05.2018, процедура перевірки об`єкту споживача-позивача не порушена, розрахунок обсягу та вартості недорахованої електричної енергії за протоколом №029864-а від 01.06.2018 позивачем не оскаржується.

Натомість, на думку апелянта, жодна з вимог позивача ТОВ Фірма Галімпекс-Склодзеркальний завод не підтверджена письмовими доказами, доводи, що отвори в бокових стінках комірки були ще у 2015 році та вони передбачені проектними рішеннями, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції зроблені помилкові висновки про обґрунтованість і підставність позовних вимог ТОВ Фірма Галімпекс-Склодзеркальний завод та задоволення позову.

На думку апелянта, судом неповно, неправильно і односторонньо встановлені обставини, які мають значення для справи, без обґрунтування відхилені і не вказані докази, які мають значення для справи, що призвело до неправильного дослідження й оцінки доказів у їх сукупності і, як наслідок, невірне встановлення судом обставин справи і правовідносин сторін, судом першої інстанції невірно застосовано законодавство, яке регулює спірні правовідносини.

З огляду на вищезазначене, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В доповненнях до апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції поклав в основу рішення висновок експерта, абсолютно не аналізуючи його зміст, законність і вірогідність.

Зокрема, апелянт вважає, що висновок експерта не підтверджує обставин, які належать до предмету доказування. Висновок експерта не стосується обставин, які доводить позивач, а тому не стосується обставин, які повинен довести відповідач, заперечуючи позов.

Апелянт стверджує, що експерт вийшов за межі своєї кваліфікації та зробив голослівні й не підтверджені експериментально висновки, не вказавши при цьому застосованої методики визначення фізичних відстаней з непрофесійних неякісних фотографій, на яких немає жодних прив`язок до будь-яких фізичних величин. З наведеного випливає, що судовий експерт Лисенко О.В. грубо порушив вимоги законодавства і власне це викликає обґрунтовані сумніви у його небезсторонності та неупередженості.

На переконання апелянта, висновок експерта є частково неналежним доказом, частково - взагалі не є доказом, в розумінні ст.76 ГПК України, а в частині відповіді №4 - таким, що викликає серйозні обґрунтовані сумніви у його правильності внаслідок перевищення експертом своїх повноважень і подання ним неправдивих даних.

Як стверджує апелянт, висновок експерта №24352/18-46 від 25.03.2020 у справі №914/1088/18 є неповним, не містить вичерпних та однозначних відповідей на поставлені запитання, відповіді на запитання №2 взагалі у висновку відсутні, у дослідженнях експерта вказується на обставини та факти, що виходять за межі його спеціальних знань та компетенції, тому апелянт вважає такий висновок недопустимим доказом.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що всі викладені судом підстави задоволення позову ніколи не заявлялись позивачем, це підстави самого суду, що порушує основоположні засади судочинства, такі як верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність, диспозитивність. Позивач не довів жодної з тих обставин, на які він посилався. Більше того, навіть якби позивачем і були доведені зазначені ним обставини, вони не могли би бути підставою задоволення позову. Незважаючи ні на що, суд проігнорував повністю доводи позивача і заявив свої власні підстави ухвалення рішення на користь позивача, що свідчить про небезсторонність та заангажованість суду при вирішенні спору.

Позивач у відзиві заперечує проти апеляційної скарги та зазначає, що апелянт, як і в процесі судового розгляду в господарському суді, не дав аргументованих пояснень щодо вчинення ряду порушень під час проведення перевірки, які були підставою для звернення ТОВ Фірми Галімпекс-Склодзеркальний завод до суду.

Позивач вказує, що зазначені порушення полягають у тому, що згідно п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не вказано величину для розрахунку добового обсягу споживання електроенергії, не зазначено потужність струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та про дозволену потужність споживання відповідно до умов договору, не зазначено, яким чином відбулося втручання в роботу схеми обліку, і як це вплинуло на роботу лічильника, та чи привело до зниження показників.

Позивач зазначає, що в таблиці акту, де зазначені струми навантаження, є прочерки, хоча проводилися заміри приладом і струми навантаження були визначені. Також, в однолінійній схемі не вказано місце можливого шунтування струмоведучих частин. При перевірці комісією ЛМЕМ були проведені контрольні заміри приладами правильності роботи схеми обліку та порушень виявлено не було.

Позивач вважає необґрунтованими твердження апелянта щодо умисного висверлення отворів в боковій стінці ввідної комірки, що надавало безперешкодний доступ до відкритих струмоведучих частин та відкритих кіл обліку електрообладнання. Оскільки, в отвори були вставлені вентилятори для охолодження струмоведучих частин обладнання підстанції.

Крім того, позивач посилається на висновок експерта, відповідно до якого не виявлено можливості вчиняти через отвори в боковій стінці ввідної комірки дії на зниження показів приладу показів електричної енергії типу LZQJ-XC заводський номер 4541625, а саме встановлення неодимового магніту, підключення до облікових кіл, встановлення штучних перемичок.

Також, при контрольному огляді 11.01.2018 інспектором зауважень щодо цілісності шафи не було. Дані вентилятори стояли з 2015 року, ще до виконання припису і виготовлення проектної документації. Кабель до вентиляторів проходив через шафу обліку і був підключений біля входу в підстанцію, що свідчить про те, що вентилятори були встановлені ще до опломбування шафи обліку.

На думку позивача, виготовлена проектна документація є недопрацьованою, так як в ній не вказано виконання бокових, верхніх і нижніх стінок, та не вказана електролампочка, що встановлена в шафі обліку, де знаходяться електролічильники і яка служить для підігріву лічильника в зимовий період.

Щодо ненадання доступу до проведення обстеження та ненадання паспортних даних струмоприймачів, то позивач з таким твердженням апелянта не погоджується, оскільки представники перевірки самі відмовились від проведення обстеження, посилаючись на те, що таку перевірку швидко зробити неможливо.

Позивач вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними, а тому рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 14.04.2021 з`явилися представники апелянта, які апеляційну скаргу підтримали та надали пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача, в судовому засіданні 14.04.2021, заперечила проти апеляційної скарги та просила залишити таку без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Крім того, від апелянта надійшло клопотання (вх..№01-05/1305/21 від 14.04.2021) про проведення судової трасологічної експертизи з питанням, яке необхідно поставити на вирішення експерта.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що необхідність призначення експертизи пов`язана з тим, що у суді першої інстанції зовсім не розглядались, не оцінювались і не піддавались професійному дослідженню питання можливості несанкціонованого впливу на засіб обліку через отвори, самовільно вирізані в конструкції, призначенням якої є унеможливлення доступу до засобу обліку. Апелянт зазначає, що засіб обліку і прилад обліку не тотожні поняття, причому прилад обліку є лише одним з елементів засобу обліку.

Представник позивача заперечила проти клопотання про призначення судової трасологічної експертизи та зазначила, що питання, які апелянт пропонує поставити на вирішення експерта, є аналогічним тому, яке вже було поставлено експерту під час проведення судової експертизи в суді першої інстанції та за результатами проведення якої є наявний висновок експерта №24352/18-46 від 25.03.2020.

Розглянувши клопотання апелянта про призначення судової трасологічної експертизи, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2018 у справі 914/1088/18 призначено судову експертизу. За результатами проведення судової експертизи у справі 914/1088/18 експертом надано висновок №24352/18-46 від 25.03.2020.

Колегією суддів встановлено, що питання №4, яке було поставлено на вирішення експерта ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2018, та на яке експертом надана відповідь у експертному висновку №24352/18-46 від 25.03.2020, є аналогічними за змістом тому, яке апелянт просить поставити на вирішення експерта при призначенні судової трасологічної експертизи.

Крім того, слід зазначити, що судова експертиза в суді першої інстанції була призначена за клопотанням саме ПрАТ Львівобленерго , та саме відповідачем був запропонований перелік питань, який визначений ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2018.

Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду вказує на те, що апелянтом не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованих підстав для призначення експертизи.

Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріалами справи встановлено та не заперечуються ніким з учасників процесу такі обставини.

13.07.2005 між Відкритим акціонерним товариством Львівобленерго , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Львівобленерго (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Галімпекс - Склодзеркальний завод (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №90147 та додатки до нього. В подальшому, 17.05.2007 договір було переукладено.

За цим договором постачальник (відповідач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , а споживач (позивач) оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

В додатку №9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії сторони узгодили точку обліку - Склодзеркальний завод, м. Львів, вул. Балабана, 14, прилад обліку №4541625, №4541625, №4541625.

Відповідно до п. 4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій позивача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

22.05.2018 уповноваженими представниками ПрАТ Львівобленерго за результатами огляду точки обліку за адресою м. Львів, вул. Балабана, 14 складено Акт про порушення №029864 від 22.05.2018, яким встановлено порушення ПКЕЕ шляхом дій споживача, які призвели до зміни показів обліку: пошкодження цілісності пристроїв, що закривають доступ до струмоведучих частин схеми обліку (пошкодження) бокової стінки ввідної комірки, в якій розташовані дооблікові відкриті струмоведучі частини та вторинні кола обліку, чим порушено п. 3.31., п. 10.2. ПКЕЕ. Вказаний акт підписали чотири представники відповідача та із зауваженнями представник позивача. Також а акті зазначено, що засідання комісії з розгляду актів відбудеться 01.06.2018.

На підставі акту №029864 від 22.05.2018 у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, комісією по розгляду актів про порушення за участю представника відповідача (протокол №029864-а від 01.06.2018) проведено нарахування вартості недоврахованої електроенергії на загальну суму 891 998,45 грн.

01.06.2018 вищевказаний протокол засідання комісії по розгляду акту про порушення, рахунок на оплату 891 998,45 грн, в якому запропоновано позивачу оплатити вартість недоврахованої електроенергії, було надано позивачу.

Не погодившись із рішенням відповідача про нарахування вартості недоврахованої електроенергії, позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним рішення комісії Львівських МЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом №029864-а від 01.06.2018, складеного на підставі акту про порушення №029864 від 22.05.2018.

З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Відносини між постачальником та споживачем електричної енергії регулюються спеціальним законодавством у сфері енергопостачання, а саме Законом України Про засади функціонування ринку електричної енергії України та Законом України Про електроенергетику , за змістом ст. 1 якого енергією є електрична енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про електроенергетику споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно - правових документів та договору про постачання енергії.

За змістом п. 5.1 Правил користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Як встановлено матеріалами справи, 13.07.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Галімпекс-Склодзеркальний завод (позивачем, споживачем за договором) та Відкритим акціонерним товариством Львівобленерго , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Львівобленерго (постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії №90147 та додатки до нього. В подальшому, 17.05.2007 договір було переукладено. Відповідно до умов договору постачальник (відповідач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , а споживач (позивач) оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу (ч. 1 ст. 714 ЦК України) одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За договором поставки на підставі ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України Про засади функціонування ринку електричної енергії України та Законом України Про електроенергетику . Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

За приписами п. 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

В розумінні п. 1.2 ПКЕЕ споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача (п. 10.2 ПКЕЕ).

Відповідно до п. 10.3 ПКЕЕ споживач зобов`язаний оперативно повідомляти постачальника електричної енергії про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

При цьому обов`язки споживача щодо недопущення безоблікового користування електричною енергією та повідомлення постачальника про виявлені факти такого споживання передбачені умовами розділу 2 Договору.

Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії (п. 3.1 ПКЕЕ).

За змістом п. 3.31 ПКЕЕ пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв`язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

Положеннями п. 3.3 ПКЕЕ передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

У разі виявлення згідно п.6.40 ПКЕЕ представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562.

Крім цього, на підставі п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електроенергії, від якого споживач одержує електричну енергію або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ, або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень (далі - акт).

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві, підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Аналогічні положення відображені в п. 4.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), якою встановлено форму та вимоги до акту про порушення ПКЕЕ, види порушень ПКЕЕ та порядок визначення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

Таким чином, для донарахування споживачу суми електроенергії визначальним є факт порушення особою ПКЕЕ.

Як вище згадувалось, при перевірці стану засобів обліку електричної енергії за адресою: м. Львів, вул. Балабана, 14 представниками ПрАТ Львівобленерго виявлено порушення споживачем приписів п. 3.31., п. 10.2. ПКЕЕ, про що складено відповідний акт про порушення №029864 від 22.05.2018.

За приписами п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Відповідно до абз. 4 п. 6.42 ПКЕЕ рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ №029864 від 22.05.2018, за результатами якого комісією прийнято оформлене протоколом №029864-а від 01.06.2018 рішення про нарахування позивачу за формулою п. 2.4 Методики вартості недорахованої електричної енергії в сумі 891 998,45 грн.

Споживач енергії згідно ст. 26 Закону України Про електроенергетику зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору (абз. 5 ст. 26 Закону України Про електроенергетику ).

Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов`язаний оплачувати її вартість (абз. 8 ст. 26 Закону України Про електроенергетику ).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 цього Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді (п. 6.42 ПКЕЕ). У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Як встановлено матеріалами справи, Актом про порушення №029864 від 22.05.2018 відповідачем зафіксовано порушення ТОВ Фірма Галімпекс-Склодзеркальний завод п.п. 3.31, 10.2 ПКЕЕ шляхом дій споживача, які призвели до зміни показів обліку, шляхом пошкодження цілісності пристроїв, що закривають доступ до струмоведучих частин схеми обліку (пошкодження) бокової стінки ввідної комірки, в якій розташовані дооблікові відкриті струмоведучі частини та вторинні кола обліку.

При прийнятті оскаржуваного рішення ПрАТ Львівобленерго було застосовано Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користуванні електричною енергією.

Проте положеннями п. 2.1 вищезазначеної Методики встановлено, що ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, встановленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень ПКЕЕ.

У разі виявлення у споживача порушення, зазначеного Методикою, то вона застосовується, зокрема, за умови виявлення факту втручання у роботу засобу обліку.

Висновком експертного дослідження №24352/18-46 від 25.03.2020, проведеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено:

1. З аналізу наведених у матеріалах справи даних та графіків, що відображають фазні струми, отриманих за результатами вичитки з пам`яті приладу обліку електричної енергії типу LZQJ-XC заводський номер 4541625, є підстави зробити висновок про те, що за період часу з 00:00 11.09.2017 по 10:30 22.05.2018 споживання електричної енергії по окремих фазах має певну асиметрію.

При цьому слід зазначити, що асиметрія струмів не має системного характеру і у різні періоди часу спостерігається на різних фазах, а у окремі періоди часу взагалі відсутня.

2. Підключення до електричної мережі ТзОВ Фірма Галімпекс - Склодзеркальний завод потужного виробничого однофазного електричного обладнання у період часу з 11.09.2017 по 22.05.2018, могло призвести до асиметрії фазних струмів, що відображено у наведених в матеріалах справи даних та графіках, отриманих за результатами вичитки з пам`яті приладу обліку електричної енергії типу LZQJ-XC заводський номер 4541625.

Зважаючи на те, що на момент проведення експертизи об`єкт (електрообладнання ТзОВ Фірма Галімпекс - Склодзеркальний завод ) знаходиться в видозміненому стані - демонтовано частину потужного однофазного електрообладнання, тобто неможливо отримати достовірні дані щодо типів, потужності та режимів і графіків роботи встановленого виробничого обладнання у зазначений вище період часу, надати категоричну відповідь на дане питання не видається за можливе.

3. Асиметрія струмів, зафіксована за результатами вичитки з пам`яті приладу обліку електричної енергії типу LZQJ-XC заводський номер 4541625, встановленого на ТзОВ Фірма Галімпекс - Склодзеркальний завод , не може однозначно свідчити про вплив на роботу схеми обліку електричної енергії, з метою зміни показників у зазначеному електролічильнику, оскільки виникнення даної асиметрії можливе також і при підключенні до електричної мережі ТзОВ Фірма Галімпекс - Склодзеркальний завод потужного виробничого однофазного електричного обладнання, яке призвело б до нерівномірного навантаження по фазам.

4. За результатами проведеного дослідження, не виявлено можливості, вчинити через отвори у боковій стінці ввідної комірки дії, спрямовані на зниження показів приладу обліку електричної енергії типу LZQJ-XC заводський номер 4541625, а саме: встановлення неодимового магніту, підключення до дооблікових кіл, встановлення шунтуючих перемичок тощо).

Відповідно до Методики експертиза призначається лише у випадку незгоди споживача саме з фактом пошкодження пломб, про що зазначено у абз. 10 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією: у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства.

За змістом п. 1.2 ПКЕЕ експертиза засобу обліку - комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

За результатами технічної перевірки згідно п. 6.38 ПКЕЕ складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

З аналізу висновку експерта, а також з його роз`яснень, судом апеляційної інстанції встановлено, що експертом надано відповіді на всі питання суду, та враховуючи зазначені обставини, судом першої інстанції правомірно оцінено зазначений висновок експерта як один з доказів в сукупності всіх інших доказів, наявних у матеріалах справи.

З огляду на наведене та відсутність беззаперечних доказів наявності факту втручання позивача в роботу приладу обліку електролічильника LZQJ-XC заводський номер 4541625, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для скасування рішення комісії Львівських МЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №029864-а від 01.06.2018, складене на підставі акту про порушення №029864 від 22.05.2018.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в акті про порушення №029864 від 22.05.2018 факту наявності у корпусі металевої шафи наскрізних отворів для примусової вентиляції, у вказаному документі не зазначено про факт зриву пломб, пошкодження самого лічильника чи впливу іншим способом на роботу лічильника, і, внаслідок такого впливу, зміни чи відсутності обліку споживання електроенергії.

З огляду на наведене, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт втручання споживача в роботу або конструкцію лічильника та факт викривлення даних обліку електроенергії таким лічильником.

Доводи відповідача (апелянта) з проводу неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом вимог матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ПрАТ Львівобленерго , зміни чи скасування рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 у справі №914/1088/18. Порушень норм процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі, судовою колегією не встановлено.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Львівобленерго , вих. №119-07-16431 від 18.11.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/3355/20 від 20.11.2020), залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 у справі № 914/1088/18 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.04.2021

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий -суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Мирутенко О.Л.