Ухвала

від 26.04.2021 по справі 911/907/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"26" квітня 2021 р. Справа№ 911/907/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича

на рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2020

у справі № 911/907/20 (суддя Кошик А.Ю.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-ПАК"

до Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича

про стягнення 20 280,00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІ-ПАК" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича про стягнення 20 280,00 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.07.2020позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-ПАК" 20 280,00 грн. вартості неповернутої зворотної тари та 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Цапок Максим Ігорович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2020 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича на рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2020 у справі № 911/907/20 залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням пропуску такого строку та подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 153 грн. 00 коп.

19.04.2021 року від Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2020 року у справі №911/907/20.

У вказаному вище клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення ним отримано не було ні у день його проголошення, ні після складення повного тексту рішення, а про існування такого йому стало відомо лише 09.03.2021, а також зазначає, що листів та повідомлені від суду апелянт не отримував та відмови від отримування листів не писав.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому положеннями п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду

Також, частиною 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що "строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу".

З апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018, повний текст якого складено 24.10.2018 (строк для подання апеляційної скарги на зазначене рішення закінчився 13.11.2018), скаржник звернувся апеляційною скаргою 21 червня 2019 року, тобто зі значним пропуском строку оскарження.

Колегія суддів підкреслює, що згідно з данними сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань убачається, що місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича є: АДРЕСА_1 . Дана обставина відповідачем підтверджується і у поданій ним апеляційній скарзі.

Поряд з цим, слід зазначити, що на вказану адресу судом першої інстанції надсилалася копія ухвали про порушення провадження у справі, яка була отримана скаржником, а також розгляд позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-ПАК" не одноразово відкладався ухвалами суду від 26.05.2020, від 16.06.2020 та від 07.07.2020. Вказані ухвали відправлялись на адресу відповідача, за якою він зареєстрований, однак ухвали від 26.05.2020, 16.06.2020 повертались з відміткою "за закінченням терміну зберігання", а ухвала суду від 07.07.2020 та рішення від 21.07.2020 були повернуті з відміткою "за письмовою відмовою одержувача".

Також, слід зазначити, що в матеріалах справи наявні письмові пояснення направлені відповідачем на адресу суду першої інстанції (а.с. 81-83), отже апелянт був обізнаний про наявність судового провадження та його стан.

Апеляційний суд звертає увагу, що за змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому у статті 120 ГПК України у чинній редакції також міститься положення, відповідно до якого у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку стосовно того, що Фізичну особу-підприємця Цапка Максима Ігоровича було належним чином повідомлено про розгляд даної справи у суді першої інстанції. Тому виключні підстави для відсутності можливості застосування до поданої апеляційної скарги ч. 2 ст. 261 ГПК України у даній ситуації відсутні.

Також колегія суддів вважає за необхідне наголосити заявнику на наступних положеннях.

За змістом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне наголосити заявнику на наступних положеннях.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII).

В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. вирішена справа ), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

У низці своїх рішень ЄСПЛ, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, також указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Базове тлумачення принципу res judicata вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 03.12.2003 у справі Рябих проти Росії , від 09.11.2004 у справі Науменко проти України , від 18.11.2004 у справі Праведная проти Росії , від 19.02.2009 у справі Христов проти України , від 03.04.2008 у справі Понамарьов проти України , в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності.

Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/39, ECHR 2003-IX, пункт 46 рішення ЄСПЛ у справі Устименко проти України № 32053/13).

Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Враховуючи викладене, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є чинним, є порушенням принципу правової певності як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

При зверненні до суду із заявою про поновлення строку, апелянтом не зазначено будь-яких обставин та не наведено аргументів стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також не надано суду і підтверджуючих доказів поважності причин пропуску процесуального строку. Натомість позивачем лише здійснено посилання на практику Європейського суду з прав людини та статтю 2 ГПК України в контексті забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

З огляду на викладене, судова колегія, зазначає, що викладені у заяві про поновлення строку доводи, фактично, є аналогічними тим, що вже були визнані судом необгрунтованими з посиланням на ч. 2 ст. 256 ГПК України та у даному випадку не вбачає поважних підстав для поновлення процесуального строку та відмовляє Фізичній особі-підприємцю Цапку Максиму Ігоровичу в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Частиною 4 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "БОРИСПІЛЬ ПРОМІНВЕСТ" матеріалів апеляційної скарги разом з доданими до неї матеріалами на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що клопотання про залучення до участі в якості третьої особи на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю Спеція Півночі та філію ЛКО №1 товариства з обмеженою відповідальністю ЛКО ГРУП залишаються без розгляду в зв`язку з відмовою у відкритті апеляційного провадження.

На підставі наведеного, керуючись статтями 119, 174, 234, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2020 р. у справі №911/907/20 залишити без задоволення.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича на рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2020 р. у справі №911/907/20.

3. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича на рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2020 р. у справі №911/907/20 з доданими документами, а також клопотанням про усунення недоліків повернути заявнику без розгляду.

4. Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.

5. Повернути матеріали справи №911/907/20 до Господарського суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз