Рішення

від 24.03.2021 по справі 910/12157/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.03.2021Справа № 910/12157/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогрупп" (вул. Незалежної України, буд. 39-А, м. Запоріжжя, Запорізька область,69001, код ЄДРПОУ 42179766)

до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 1001, код ЄДРПОУ 00015622)

1) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

2) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство Балабинської селищної ради "Центр надання послуг" Гопка Юрій Володимирович ( вул. Миру, буд.2, смт. Балабине, Запорізька обл., 70435 . реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий)

3) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державний реєстратор Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Ткаліч Вікторія Олегівна (вул. Істоміна, буд. 8, м. Запоріжжя, 69089, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий)

про визнання незаконним та скасування наказу в частині, поновлення реєстраційних дій

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрогрупп" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу в частині поновлення реєстраційних дій.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Наказ Міністерства юстиції України "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" № 406/5 від 05.02.2020 року є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки його видача відбулась із порушенням чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 залучено ОСОБА_1 , Державного реєстратора Комунального підприємства Балабинської селищної ради "Центр надання послуг" Гопку Юрія Володимировича та Державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Ткаліч Вікторію Олегівну до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відкладено підготовче засідання на 15.10.2020.

Підготовче засідання, призначене на 15.10.2020 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Ягічевої Н. І. у відпустці.

16.10.2020 до відділу діловодства суду надійшло клопотання від Ткаліч Вікторії Олегівни про розгляд справи без її участі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 підготовче засідання призначено на 11.11.2020.

11.11.2020 до відділу діловодства суду представником ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, у якому третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, просить відмовити з тих підстав, що даний позов має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, під час прийняття рішень про державну реєстрацію державними реєстраторами Гопкою Ю.В. та Ткаліч В.О. було порушено норми Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Постанови КМУ від 25.12.2015 №1121 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ОСОБА_3 пропустила строк на оскарження рішень, оскільки її представник лише 18.10.2019 ознайомився з матеріалами тимчасового доступу, якими вилучено копії реєстраційних справ, твердження позивача про його неповідомлення про дату та час розгляду скарги спростовується посиланням на сайт Мінюсту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 підготовче засідання відкладено на 02.12.2020.

01.12.2020 до відділу діловодства суду від ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що провадження у справі має бути закрито, оскільки спір у даній справі стосується виключно проведення державної реєстрації права власності, а не підстав набуття такого права, має публічно-правовий характер, а тому підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Підготовче засідання, призначене на 02.12.2020, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 підготовче засідання призначено на 29.12.2020.

18.12.2020 до відділу діловодства суду надійшов відзив від Міністерства юстиції України, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що позивача було повідомлено було здійснено вихідним листом від 21.11.2019, що відповідає пункту 10 Порядку №1128, при цьому наявність помилки на сайті відповідача не свідчить про її наявність на момент розміщення повідомлення, продовження терміну розгляду скарги міг бути встановлений керівником органу, при цьому повідомляється про продовження лише особа, яка подала звернення, скаржником дотримано строки на подання доказів, отже підстав для відмови у розгляді скарги не було.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 підготовче засідання відкладено на 21.01.2021.

11.01.2021до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, де зазначено, що доводи відповідача про належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи є необґрунтованими та не підтверджуються належними та допустимими доказами, та помилка 404 може вказувати на те, що у супровідному листі відповідач невірно зазначив посилання на розділ сайту Мінюсту, відповідачем не дотримано строки розгляду скарги, у висновку комісії від 23.12.2019 відсутнє жодне посилання на будь-які докази, які б підтверджували порушення прав скаржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 підготовче засідання відкладено на 03.02.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 03.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/12157/20 до розгляду по суті на 03.03.2021.

У судовому засіданні 03.03.2021 оголошено перерву розгляду справи по суті до 24.03.2021.

У судовому засіданні 24.03.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити, представники третіх осіб у судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце засідання повідомлялися належним чином.

У судовому засіданні 24.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального Кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2010 між Уренгойською дирекцією житлового будівництва, м. Новий Уренгой, Тюменська обл., вул. Ювілейна, 3 (представництво: м. Бердянськ, вул. Червона, 70), в особі керівника Дегтярьова А.М., (далі - перша сторона) та громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 (далі - друга сторона) укладено договір про спільну пайову участь у будівництві, від повідно до п. 1.1. якого предметом договору є спільна пайова участь сторін в будівництві багатоквартирного житлового будинку та гаражів: АДРЕСА_5, з наступною передачею другій стороні його частки у вигляді права власності на цю нерухомість.

За умовами п. 2.1. - 2.1.3. перша сторона передає земельну ділянку для будівництва; власними силами або із залученням третіх осіб, які мають відповідні дозвільні документи; забезпечує необхідний комплекс робіт з будівництва об`єкта.

Згідно з умовами п. 2.2. - 2.2.2. договору друга сторона виконує всі функції з будівництва об`єкта відповідно до Робочого проекту, ДБН, СНіП і з дотриманням діючих в Україні нормативно-технічних вимог щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища, норм пожежної безпеки та охорони праці; набуває право власності на об`єкт, зазначений в п. 1.1.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами належним чином і в повному обсязі всіх своїх зобов`язань за договором (п. 6.1. договору).

28.05.2018 рішенням установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогрупп", оформленим протоколом №1, зокрема затверджено статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогрупп" у сумі 300 134, 50 грн, який був складений за рахунок майнового внеску учасників: частка ОСОБА_1 в статутному капіталі товариства, загальною вартістю 50000, 00 грн, що була складена за рахунок майнового внеску учасника (незавершене будівництво, об`єкт незавершеного будівництва: літ. А1; А2; а; а1; об`єкт незавершеного будівництва: літера Г. адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1433557223104, номер запису про право власності: 23854024), частка ОСОБА_5 в статутному капіталі товариства складає 83, 34% стутутного капіталу товариства, загальною вартістю в 250134, 50 коп, що була складена за рахунок майнового внеску учасника.

Відповідно до акту оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогрупп" від 28.02.2019 ОСОБА_1 , як учасник товариства, оцінив свій негрошовий майновий внесок до статутного капіталу товариства, зазначивши вищевказані об`єкти незавершеного будівництва на суму 50 000, 00 грн., майно передав учасник товариства ОСОБА_5 , майно прийняв уповноважений представник - директор ОСОБА_5

11.12.2017 державним реєстратором Комунального підприємства Центр надання послуг Балабинської селищної ради Гопкою Ю.В. зареєстровано заяву в базі даних заяв Державного реєстру прав за № 25597616 (про державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 ), яку подано ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 .

За результатом розгляду заяви державним реєстратором Гопкою Ю.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.12.2017 № 38642508, відкрито розділ Державного реєстру прав № 433557223104 на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , та внесено запис про державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва № 23854024, відповідно до якого власником такого об`єкту незавершеного будівництва став ОСОБА_1

17.04.2019 державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Ткаліч В.О. було зареєстровано заяву № 33688654 в базі даних заяв Державного реєстру прав, яку подано ОСОБА_5 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальність Дніпрогрупп (далі -ТОВ ДНІПРОГРУПП ).

За результатом розгляду заяви державним реєстратором Ткаліч В.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.04.2019 №46549405 та внесено запис про право власності на об`єкт незавершеного будівництва №31253748 ТОВ ДШПРОГРУПП на об`єкт незавершеного будівництва з реєстраційним номером 1433557223104.

Водночас, 06.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Профі-Трефдсервіс", що діє від імені та в інтересах Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі договору про реалізацію безхазяйного майна №1 від 12.08.2016 та фізичною особою ОСОБА_3 укладено Біржовий договір Запорізької товарної біржі "Гілея", відповідно до умов якого остання придбала майно вартістю 58 620, 10 грн, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 .

21.10.2019 року ОСОБА_3 було подано до Міністерства юстиції України скаргу на рішення державних реєстраторів Гопки Юрія Володимировича та Ткаліч Вікторії Олегівни .

23.12.2019 за результатами розгляду вищевказаної скарги ОСОБА_3 від 21.10.2019 Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації було надано висновок, яким рекомендовано: 1. Скаргу ОСОБА_3 від 21.10.2019 задовольнити у повному обсязі, 2. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав на їх обтяжень від 11.12.2017 №38642508, прийняте державним реєстратором Гопкою Ю.В., 3. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.04.2019 №46549405, прийняте державним реєстратором Ткаліч В.О., 4. Анулювати доступ до державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Ткаліч В.О.

05.02.2019 Міністерством юстиції України було винесено Наказ № 406/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень . Вказаним Наказом було: 1. Скаргу ОСОБА_3 від 21.10.2019 задоволено в повному обсязі; 2. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.12.2017 №38642508, прийняте державним реєстратором комунального підприємства Центр надання послуг Балабинської селищної ради Запорізької області Гопкою Юрієм Володимировичем; 3. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.04.2019 № 46549405, прийняте державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Ткаліч Вікторією Олегівною; 4. Анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Запорізької районної Державної адміністрації Запорізької області Ткаліч Вікторії Олегівні; 5. Виконання пунктів 2,3 наказу було покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації; 6. Виконання пункту 4 було покладено на Державне підприємство Національні інформаційні системи .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2020 у справі №280/1144/20 задоволено позов державного реєстратора Ткаліч Вікторієї Олегівни в повному обсязі, наказ від 05.02.2019 № 406/5 скасовано в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Ткаліч Вікторії Олегівні.

Позивач вважає, що Наказ Міністерства юстиції України від 05.02.2020 № 406/5 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що відповідачем порушено процедуру розгляду скарги щодо належного повідомлення позивача про час та місце розгляду скарги, порушено норми Закону України Про звернення громадян , оскільки скарга була розглянута у строк, що перевищує 30 днів, скаржником не обґрунтовано перевищення 60-денного строку на оскарження реєстраційних дій, також необґрунтованими є висновки відповідача, викладені у висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, щодо порушення вимог ст. 331 Цивільного кодексу України, ст. 10, 18, 22, 23, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , пункту 68 Порядку Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки для державної реєстрації були подані всі три необхідні документи, та об`єкт незавершеного будівництва не є новоствореною річчю, при державній реєстрації повноваження представника ОСОБА_1 перевірялись державним реєстратором за допомогою використання відкритої інформації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав. (стаття 1 цього ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно з ч.3 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Частиною 9 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, відповідно до вимог частини 9 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" прийнято Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (надалі - Порядок №1128), який визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Пунктом 2 Порядку №1128 передбачено, що для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

З урахуванням наведеного, до повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги.

Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту можуть бути оскаржені до суду (п.17 Порядку №1128).

Згідно із п. 5 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Згідно з п.9 Порядку №1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Пунктом 10 Порядку №1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

У відповідності до п.11. Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Судом встановлено, що оголошення про час і місце засідання Колегії було розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, а саме за посиланням: http://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-komisii-23-grudnya-2019-roku, у розділі Інше / Засідання колегії / Засідання комісії 2019 рік наявна наступна інформація: 23 грудня 2019 року за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка 15, в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Запрошуються скаржники/їх представники та заінтересовані особи/їх представники для розгляду наступних скарг: 9. На 13 год. 20 хв. Розгляд по суті скарги ОСОБА_3 від 21.10.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.10.2019 за № К-19521. Тип об`єкта нерухомого майна: незавершене будівництво, літ. А1; А2; а; а1; літ. Г. Адреса: АДРЕСА_5 . Суб`єкти оскарження: державний реєстратор комунального підприємства Центр надання послуг Балабинської селищної ради Запорізької області Гопка Ю.В.; державний реєстратор Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Ткаліч В.О. Заінтересовані сторони: ОСОБА_1 ; товариство з обмеженою відповідальністю Дніпрогрупп (код ЄДРПОУ 42179766).

Також, як вказано відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, і не спростовано позивачем, на виконання приписів порядку вихідним листом від 21.11.2019 направлено всім особам копію скарги ОСОБА_3 від 21.10.2019, де також загачено, що про дату, час та місце розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде опубліковано на офіційному сайті Міністерства юстиції України, а також адреса посилання.

При цьому, наявність помилки при переході за посиланням, зазначеним у листі, не свідчить про відсутність такої інформації станом на дату, що на два дні передує розгляду скарги.

Отже, відповідачем дотримано вимоги п.11. Порядку №1128 щодо повідомлення позивача про розгляд скарги.

Згідно з п. 13. Порядку №1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Міністерством чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Згідно пп. а п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Як зазначалося вище, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації було встановлено, що державним реєстратором Гопкою Ю.В. при реєстрації до заяви 1 та прийнятті рішення №38642508 порушено вимоги статті 331 ЦК України, статей 10, 18, 22, 23, 24 Закону, пункту 68 Порядку (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), оскільки ним не було встановлено підстави для проведення реєстраційних дій, підстави для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав, оскільки ним не перевірено умови договору щодо їх належного виконання сторонами, у тому числі умови виникнення права власності на об`єкт за договором. Також державним реєстратором не було встановлено, що строк дії дозволу на виконання будівельних робіт від 14.03.2017 закінчився 31.12.1997 та його було продовжено лише до 31.12.2001; державним реєстратором Ткаліч О.В. при реєстрації до заяви №33688654 та прийнятті оскаржуваного рішення №46549405 порушено вимоги статей 10, 18, 23, 24 Закону та пункту 57-1 Порядку №1127, оскільки нею не було перевірено документи та наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмови в держаній реєстрації прав, а саме: державним реєстратором Ткаліч О.В. не додано установчих документів ТОВ Дніпрогруп та не перевірено повноваження ОСОБА_5 в порядку, передбаченому пунктом 57-1 Порядку №1127.

Наказом Міністерства юстиції України від 05.02.2019 № 406/5 задоволено скаргу ОСОБА_3 від 21.10.2019 задоволено та скасовано оскаржувані рішення.

Так, статтею 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Згідно з пунктом 68 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, зокрема на об`єкт, що підлягає приватизації, подаються документи, передбачені статтею 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст 27-1. Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються такі документи: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку); 2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва); 3) документ, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об`єкта (крім випадків, коли такий документ внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва).

Отже, прийняття державним реєстратором Гопкою Ю.В. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.12.2017 №38642508 за умов, що громадянином ОСОБА_1 не було надано документів, що посвідчують речове право на земельну ділянку, при тому, що акт постійного користування був вилучений, а строк дії дозволу на виконання будівельних закінчився, що договір про спільну пайову участь у будівництві укладений поза межами цивільної дієздатності, а також прийняття державним реєстратором Ткаліч В.О. рішення про державну реєстрацію при наданих документах, які не відповідають переліку, наведеному у ст. 27-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суперечить вимогам чинного законодавства.

Щодо посилань позивача про недотримання Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації строків розгляду скарги суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4. Порядку №1128 розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

Згідно зі ст. Закону України 20 "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено можливість розгляду скарги у строк більше, ніж у місячний термін, при цьому необхідність повідомлення про його продовження стосується виключно особи, яка подала звернення.

Не є обґрунтованими твердження і позивача щодо пропущення строків подачі скарги на дії державного реєстратора, оскільки, відповідно до ч. 3. ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Таким чином, незважаючи на те, що ОСОБА_3 могла дізнатися про право власності об`єктів незавершеного будівництва, зареєстроване за ОСОБА_6 з витягу від 14.08.2018, скаржник не могла ознайомитись зі змістом документів, які були подані для реєстрації, тобто строк на оскарження рішень слід відраховувати після ознайомлення її представника з матеріалами тимчасового доступу до реєстраційної справи, тобто з 18.10.2019.

При цьому, нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком №1128 не передбачено витребування чіткого переліку доказів від скаржника на підтвердження відомостей, зазначених у скарзі, зокрема щодо дати, коли останній дізнався про порушення його прав.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Отже, наказ Міністерства юстиції України від 05.02.2020 №406/5 винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач же під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний наказ Міністерства юстиції України прийнятий з порушенням вимог закону та з порушенням процедури розгляду скарги.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 86, 126, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

У зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці підписання повного тексту здійснюється після виходу судді з відпустки.

Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2021

Суддя Н.І. Ягічева