Ухвала

від 14.04.2021 по справі 910/10988/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.04.2021Справа № 910/10988/20

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна

(ідентифікаційний код: 30622532)

до Товариства обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг

(ідентифікаційний код: 41773167)

Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет

Систем Лімітед (Private Company limited by shares Garonet System Limited )

про визнання недійсним Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним

Договором № 1 від 10.04.2006

у межах справи № 910/4685/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна

(ідентифікаційний код: 30622532)

до Товариства обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг

(ідентифікаційний код: 41773167)

про банкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

За участю секретаря судового засідання Марюхної Ю.А.

Присутні:

від ТОВ Тедіс Україна - Міщенко А.Л., адвокат за ордером КС 707292 від 31.03.20

(свідоцтво адвоката КВ № 000414 від 21.01.2019);

від ТОВ Квартал-Трейдінг - не з`явився

від Приватної компанії з обмеженою

у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна (ідентифікаційний код: 30622532) звернулося до Господарського суду м. Києва із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг (ідентифікаційний код: 41773167) у зв`язку з наявністю у нього безспірних та непогашених грошових вимог на суму 44 294 463,25 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна (ідентифікаційний код: 30622532) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг (ідентифікаційний код: 41773167), підготовче засідання суду призначено на 18.05.2020 о 12:40, здійснено виклик для участі у судовому засіданні представників заявника, боржника та визначених автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство арбітражних керуючих: Акаєву Світлану Михайлівну (свідоцтво від 22.07.2013 № 1203), Нікітіну Ганну Едуардівну (свідоцтво від 10.01.2020 № 1935), Ушача Юрія Володимировича (свідоцтво від 15.03.2013 № 531), встановлено арбітражним керуючим Акаєвій С.М., Нікітіній Г.Е. та Ушачу Ю.В. строк до 18.05.2020 (включно) для подачі до суду заяв про їх участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг у порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, зобов`язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг надати суду відзив на заяву про порушення справи про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахування п. 6 ст. 39 цього Кодексу, копію ухвали направлено заявнику, боржнику, арбітражним керуючим: Акаєвій С.М., Нікітіній Г.Е. та Ушачу Ю.В. органу державної виконавчої служби, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг (04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Сім`ї Хохлових, 12, оф. 16; ідентифікаційний код: 41773167) з відповідними правовими наслідками.

17.07.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна надійшла заява про визнання недійсним Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним Договором № 1 від 10.04.2006.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна (ідентифікаційний код: 30622532) про визнання недійсним Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним Договором № 1 від 10.04.2006 у межах справи № 910/4685/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг залишено без руху, встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків заяви, встановлено спосіб усунення недоліків заяви шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази сплати судового збору у встановленому чинним законодавством порядку та розмірі, а також належним чином засвідченої копії Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним Договором № 1 від 10.04.2006, а у випадку неможливості подання вказаного доказу подати обґрунтоване клопотання про витребування його у відповідних осіб.

22.07.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна надійшли для залучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 20.07.2020 про усунення недоліків заяви про визнання недійсним Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним Договором № 1 від 10.04.2006 додаткові документи, а саме: оригінал платіжного доручення № 154192 від 22.07.2020 про сплату судового збору, копія Кредитного договору № 1 від 10.04.2006, укладеного між Фірма МТД Ентерпрайсиз Компані та ТОВ Менеджмент Інновація Розвиток , копія додаткової угоди № 1 від 17.12.2007 до Кредитного договору № 1 від 10.04.2006, копія договору № 1/2 від 27.05.2008 відступлення права вимоги, укладеного між Фірма МТД Ентерпрайсиз Компані , Приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед та ТОВ Менеджмент Інновація Розвиток , копія додаткової угоди № 2 від 28.10.2010 до Кредитного договору №1 від 10.04.2006, копія додаткової угоди № 3 від 28.02.2011 до Кредитного договору № 1 від 10.04.2006, копія додаткової угоди № 4 від 21.03.2012 до Кредитного договору № 1 від 10.04.2006, копія додаткової угоди № 5 від 04.10.2016 до Кредитного договору № 1 від 10.04.2006, копія договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним договором № 1 від 10.04.2006, укладеного між Приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед , ТОВ Менеджмент Інновація Розвиток та ТОВ Квартал-Трейдінг , клопотання про витребування оригіналу або належним чином завіреної копії договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним договором № 1 від 10.04.2006, докази направлення заяви учасникам справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна (ідентифікаційний код: 30622532) до Товариства обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг (ідентифікаційний код: 41773167) та Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед (Private Company limited by shares Garonet System Limited ) про визнання недійсним Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним Договором № 1 від 10.04.2006 у межах справи № 910/4685/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна (ідентифікаційний код: 30622532) до Товариства обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг (ідентифікаційний код: 41773167) про банкрутство, судове засідання у справі призначено на 23.09.2020 об 11:40, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Менеджмент Інновація Розвиток (ідентифікаційний код: 33494873) в якості учасника справи, щодо прав та обов`язків якого існує спір, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг , Приватній компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед (Private Company limited by shares Garonet System Limited ) та Товариству з обмеженою відповідальністю Менеджмент Інновація Розвиток строк до 21.09.2020 (включно) для подачі до суду відзиву на заяву про визнання недійсним Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним Договором № 1 від 10.04.2006, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна про витребування оригіналу або належним чином завіреної копії Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним договором № 1 від 10.04.2006 задоволено, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг (ідентифікаційний код: 41773167) оригінал або належним чином завірену копію Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним договором №1 від 10.04.2006, укладеного між Приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед (Private Company limited by shares Garonet System Limited ), Товариством з обмеженою відповідальністю Менеджмент Інновація Розвиток та Товариством з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг .

22.09.2020 через відділ діловодства суду від Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед (Private Company limited by shares Garonet System Limited ) надійшов відзив на заяву про визнання недійсним Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним Договором № 1 від 10.04.2006 з додатковими документами до нього та доказами направлення відзиву іншим учасникам справи.

23.09.2020 через відділ діловодства суду від Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед (Private Company limited by shares Garonet System Limited ) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 було відкладено розгляд справи на 21.10.2020 о 12:50, витребувано від Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг (ідентифікаційний код: 41773167).

20.10.2020 на електронну пошту суду від Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед (Private Company limited by shares Garonet System Limited ) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

20.10.2020 від ТОВ Тедіс Україна надійшли додаткові пояснення по справі та документи для залучення до матеріалів справи, а саме: схема зв`язків між сторонами Договору про переведення боргу, копія витягу з ЄДРЮОФОПГФ станом на 07.02.2019 з відомостями щодо ТОВ КУА Ефективні Інвестиції ; копія витягу з ЄДРЮОФОПГФ станом на 07.02.2019 з відомостями щодо ТОВ Менеджмент Інновація Розвиток ; копія витягу з ЄДРЮОФОПГФ станом на 07.02.2019 з відомостями щодо ТОВ Оздоровчий Центр Лебенсхаус ; копія витягу з ЄДРЮОФОПГФ станом на 07.02.2019 з відомостями щодо ТОВ Квартал-Трейдінг ; роздруківка із сайту www.gov.uk інформації стосовно Компанії Расселлвілл Інвестментз ЛТД (RUSSELLVILLE INVESTMENTS LTD), докази направлення додаткових пояснень розпоряднику майна, боржнику та відповідачу.

Судове засідання у справі, призначене на 21.10.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Омельченка Л.В. у відпустці у період з 15.10.2020 по 23.10.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 було призначено судове засідання у справі на 23.11.2020 о 12:50, здійснено виклик у судове засідання учасників справи, визнано їх явку обов`язковою.

20.11.2020 через відділ діловодства суду від Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед (Private Company limited by shares Garonet System Limited ) надійшли письмові заперечення на додаткові пояснення ТОВ Тедіс Україна із доказами направлення учасникам справи.

23.11.2020 через відділ діловодства суду від Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед (Private Company limited by shares Garonet System Limited ) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 було відкладено розгляд справи на 21.12.2020 о 12:15, повторно витребувано від Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг (ідентифікаційний код: 41773167), встановлено строк до 18.12.2020 (включно) позивачу для подачі до суду відзиву на заперечення відповідача-2 у справі.

14.12.2020 через відділ діловодства суду від Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов оригінал матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг (ідентифікаційний код: 41773167).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 було відкладено розгляд справи на 08.02.2021 об 11:15, встановлено строк до 05.02.2020 учасникам справи для подачі до суду письмових пояснень з урахуванням інформації з реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг (ідентифікаційний код: 41773167), яка надійшла від Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації до матеріалів справи, здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

21.12.2020 на електронну пошту суду від Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

21.12.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна надійшов відзив на заперечення на додаткові пояснення Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед із додатковими документами до нього та доказами направлення іншим учасникам справи.

22.12.2020 на електронну пошту суду від Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

16.01.2021 через відділ діловодства суду від Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшло повідомлення про направлення 09.12.2020 оригіналу реєстраційної справи на адресу Господарського суду міста Києва.

05.02.2021 через відділ діловодства суду від Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед надійшли письмові пояснення на відзив на заперечення із додатковими документами до них, а саме: копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.02.2019 з відомостями щодо Андрі Атанасіу, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.01.2021 з відомостями щодо ТОВ КУА Ефективні Інвестиції , копія Постанови Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 918/780/18, копія Постанови Верховного Суду по справі № 669/794/17, копія ордеру № 083266 від 21.09.2020, докази надсилання пояснення сторонам у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 було відкладено розгляд справи на 17.03.2021 об 11:00, здійснено виклик у судове засідання учасників справи, витребувано у Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед оригінал, або належним чином завірену копію Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним договором № 1 від 10.04.2016, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Менеджмент Інновація Розвиток , Товариством з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг та Приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 було виправлено описку, допущену у п. 1 резолютивної частини Ухвали Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі № 910/10988/20 про відкладення розгляду справи, внесено виправлення до п. 1 резолютивної частини Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/10988/20 від 08.02.2021, де замість помилково зазначеної дати судового засідання - …08.02.2021 о 11:15. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва у залі судових засідань № 7 , вірним слід вважати: …17.03.2021 об 11:00. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва у залі судових засідань № 12 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 було відкладено розгляд справи на 14.04.2021 об 11:00, здійснено виклик у судове засідання учасників справи, витребувано у Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед оригінал, або належним чином завірену копію Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним договором № 1 від 10.04.2016, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Менеджмент Інновація Розвиток , Товариством з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг та Приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед .

У судове засідання 14.04.2021 з`явився представник заявника, який просив суд розглянути справу за наявними у ній доказами та матеріалами та підтримав викладені у заяві про визнання недійсним договору вимоги.

Заслухавши представника заявника, дослідивши докази, які знаходяться у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, судом зазначається наступне.

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/4685/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг .

У межах справи № 910/4685/20 ТОВ Тедіс Україна звернулось із заявою про визнання

недійсним Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним договором № 1 від

10.04.2006, укладеним між ТОВ Менеджмент Інновація Розвиток , ТОВ

Квартал-Трейдінг та Приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю

Гаронет Систем Лімітед .

В обґрунтування поданої заяви ТОВ Тедіс Україна зазначало, що оспорюваний договір відповідає ознакам, які в силу приписів ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства є підставами для визнання правочину недійсним, що підтверджується наступним.

Зі змісту Договору про переведення боргу вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Менеджмент Інновація Розвиток передало всі свої зобов`язання за кредитним договором, в тому числі щодо сплати основного боргу, що еквівалентно 17 005 331,95 грн, а Товариство з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг прийняло на себе зобов`язання Первісного боржника зі сплати основної заборгованості та відсотків за користування коштами.

Натомість, за твердженням заявника, Договір про переведення боргу не містить жодних умов щодо вчинення ТОВ Менеджмент Інновація Розвиток на користь боржника будь-яких майнових дій (перерахування коштів, передачу майна тощо) за те, що останнє взяло на себе боргові зобов`язання зі сплати коштів за кредитним договором.

Отже, згідно з умовами Договору про переведення боргу Боржник прийняв на себе виконання виключно боргових зобов`язань без отримання будь-яких позитивних наслідків від укладення цього правочину.

Крім того, заявником було зазначено, що Договір про переведення боргу було укладено із заінтересованою особою по відношенню до боржника, що є додатковою підставою для визнання його недійним.

Так, за твердженням заявника, Приватна компанія з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед на момент укладення оспорюваного договору була заінтересованою особою по відношенню до ТОВ Квартал-Трейдінг , оскільки ці юридичні особи перебували під контролем третьої особи, свого кінцевого бенефеціарного власника - ОСОБА_1 .

При цьому, заявником було зазначено, що згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватна компанія з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед є одним з засновників ТОВ КУА Ефективні Інвестиції (ідентифікаційний код: 34717659). Водночас, кінцевим бенефіціарним власником цієї юридичної особи є ОСОБА_1 .

У свою чергу, згідно відомостей щодо ТОВ Квартал-Трейдінг , які містяться у витягу з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.01.2019, ОСОБА_1 був кінцевим бенефіціарним власником боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг .

Крім того, згідно відомостей, які містяться в в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, учасником ТОВ Менеджмент Інновація Розвиток (первісного боржника за Договором про переведення боргу) є Товариство з обмеженою відповідальністю КУА Ефективні Інвестиції , що на думку заявника додатково підтверджує той факт, що оспорюваний договір було вчинено між пов`язаними між собою особами та відповідно він не мав на меті настання реальних наслідків.

Отже, заявником вказувалось, що укладення Договору про переведення боргу не мало на меті досягнення позитивних економічних наслідків для боржника, оскільки беручи на себе зобов`язання з оплати суми основної заборгованості та відсотків за кредитним договором (кошти за яким боржник в користування не отримував), ТОВ Квартал-Трейдінг не лише не отримувало жодних економічних вигод безпосередньо для своєї господарської діяльності, а навпаки зазнавало негативних економічних наслідків.

З огляду на викладене заявник стверджував, що цей Договір про переведення боргу був укладений не в інтересах боржника, а саме з метою штучного акумулювання на ньому боргових зобов`язань третіх осіб, які є пов`язаними з боржником через його кінцевого бенефіціарного власника.

Водночас, укладення Договору про переведення боргу на вкрай не вигідних для боржника умовах у значній мірі вплинуло на можливість ведення ним нормальної господарської діяльності та унеможливило виконання ним зобов`язань перед своїми контрагентами, в тому числі ТОВ Тедіс Україна .

На підтвердження обставин, викладених у заяві про визнання недійсним договору, заявником було надано наступні документи та докази: оригінал платіжного доручення № 154192 від 22.07.2020 про сплату судового збору; копію Кредитного договору № 1 від 10.04.2006, укладеного між Фірма МТД Ентерпрайсиз Компані та ТОВ Менеджмент Інновація Розвиток ; копію додаткової угоди № 1 від 17.12.2007 до Кредитного договору № 1 від 10.04.2006; копію договору № 1/2 від 27.05.2008 відступлення права вимоги, укладеного між Фірма МТД Ентерпрайсиз Компані , Приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед та ТОВ Менеджмент Інновація Розвиток ; копію додаткової угоди № 2 від 28.10.2010 до Кредитного договору № 1 від 10.04.2006; копію додаткової угоди № 3 від 28.02.2011 до Кредитного договору № 1 від 10.04.2006; копію додаткової угоди № 4 від 21.03.2012 до Кредитного договору № 1 від 10.04.2006; копію додаткової угоди № 5 від 04.10.2016 до Кредитного договору № 1 від 10.04.2006; копію договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним договором № 1 від 10.04.2006, укладеного між Приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед , ТОВ Менеджмент Інновація Розвиток та ТОВ Квартал-Трейдінг ; клопотання про витребування оригіналу або належним чином завіреної копії договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним договором № 1 від 10.04.2006; докази направлення цього клопотання з додатками боржнику, розпоряднику майна та заявнику.

Крім того, заявником було додатково залучено до матеріалів справи на підтвердження власної позиції додаткові документи та докази, а саме: копію безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру щодо ТОВ КУА Ефективні Інвестиції ; копію безкоштовного витягу щодо ТОВ Менеджмент Інновація Розвиток ; копію витягу з Єдиного державного реєстру від 08.01.2019 з відомостями щодо ТОВ Квартал-Трейдінг станом на 08.01.2019; копію Виписки з Єдиного державного реєстру щодо ТОВ Тедіс Україна ; копію витягу зі статуту ТОВ Тедіс Україна ; копію наказу № 1156-П від 11.06.2019 про призначення генерального директора; докази направлення заяви розпоряднику майна, боржнику та заявнику.

Приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед (Private Company limited by shares Garonet System Limited ) було заперечено заявлені вимоги та було зазначено наступне.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Договір про переведення боргу був укладений 07.02.2019, в той час коли Кодекс з процедур банкрутства набув чинності 21.04.2019 та уведений в дію 21.10.2019.

До уведення в дію Кодексу України з процедур банкрутства умови та порядок визнання боржника банкрутом були регламентовані нормами Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Вищезазначений закон втратив чинність 21.10.2019.

Отже, Договір про переведення боргу був укладений до набрання чинності та введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому, Приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед (Private Company limited by shares Garonet System Limited ) було зазначено, з урахуванням вищенаведеного, розгляд справи про визнання недійсним Договору про переведення боргу повинен розглядатись відповідно до чинного законодавства, яке існувало на момент вчинення правочину, а саме - відповідно до норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом виходячи з того, що відповідно до ч.1 ст.4 Господарського кодексу України майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільного кодексу України не є предметом регулювання Господарського кодексу України, а порядок заміни боржника регулюються ст. ст. 520-524 Цивільного кодексу України, при цьому Господарським кодексом України дане питання не врегульоване.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, на думку відповідача, питання переведення боргу врегульовано Цивільним кодексом України та це питання необхідно досліджувати згідно норм Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених нормами Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії У часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 6 ст. 104 Цивільного кодексу України (чинної на час вчинення правочину) порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Вказана норма дає підстави вважати, що Цивільний кодекс України пов`язує банкрутство юридичної особи з цивільними нормами.

Відповідачем також зазначено що, чинним законом, який встановлював порядок банкрутства юридичної особи на момент вчинення правочину, був Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до ст. 20 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом такі підстави, як визнання правочину недійсним з причини укладання договору із заінтересованими особами та укладання боржником договору без взяття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони відсутні.

Відсутність вищезазначених умов, на думку відповідача, скасовує підстави, за якими договір може бути визнаний недійсним.

Згідно з ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Враховуючи, що вищенаведені підстави скасовують можливість визнання правочину недійсним то норми ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, на думку відповідача, також не можуть бути застосовані, що в свою чергу скасовує відповідальність кредитора у вигляді повернення до складу ліквідаційної маси майна, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Окрім цього, відповідачем зазначено, що відповідно до отриманого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.02.2019 кінцевим бенефіціарним власником ТОВ Квартал-Трейдінг була ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .

Отже, за твердженням відповідача, ТОВ Квартал-Трейдінг не перебувало під контролем ОСОБА_1 , а отже Договір про переведення боргу не був укладений із заінтересованою особою по відношенню до боржника.

З огляду на вище викладене, представник відповідача вважає, що суд не повинен задовольняти позов з підстави укладення договору із заінтересованою особою.

За твердженням відповідача, сторонами було укладено Договір про переведення боргу, при цьому нормами, що регулюють порядок заміни боржника в зобов`язані, є ст. 520-524 Цивільного кодексу України. Такої самої думки, вважає відповідач, дотримується Вищий господарський суд України в своїй постанові № 2451 від 17.06.2010.

Так, переведення боргу передбачає перехід від первісного боржника до нового як обов`язків, так і відповідальності за їх невиконання, отже, для первісного боржника зобов`язання повністю припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові № 925/902/18 від 21.10.2019 предметом договору переведення боргу може бути лише борг, що виник на підставі основного договору.

Отже, чинним законодавством України не зазначено, що Договір про переведення боргу має містити умову щодо вчинення первісним боржником на користь нового боржника будь-яких майнових дій. Предметом, який є основною умовою будь-якого договору за договором переведення боргу, може бути лише борг, а не майнові дії іншої сторони.

Враховуючи вище викладене, відповідач вважає, що позивач доходить хибного висновку щодо правової суті та наслідків укладення договору про переведення боргу.

Крім того, на думку відповідача, позивач, визначаючи вищенаведену підставу визнання правочину недійсним, посилається на ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої правочини можуть бути визнані недійсними лише, якщо такі правочини завдали збитків боржнику або кредиторам, а отже вказана норма не може бути застосована позивачем з огляду на наступне.

Збитки та заборгованість є різним поняттям оскільки невиконання зобов`язання за договором не може розглядатися як реальна шкода, тому сума основного боргу не повинна включатися до складу збитків.

Змішувати поняття суми основного боргу із збитками не можна, тому що порядок примусового стягнення суми основного боргу і збитків суттєво відрізняється і перш за все тим, що основний борг стягується згідно з правилами щодо виконання господарських зобов`язань, а збитки стягуються відповідно до правил про відповідальність.

Такої самої думки дійшов Вищий господарський суд України у справі № 15/270 від 22.04.2009.

Отже, ТОВ Тедіс Україна стягнула з ТОВ Квартал-Трейдінг заборгованість, а не збитки. Враховуючи вище викладене, позивач на думку відповідача не довів, що невиконання Договору завдало позивачеві збитки, у зв`язку з чим відповідач вважає, що розгляд судом питання недійсності правочину з цих підстав є безпідставним та буде суперечити положенням ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому, за твердженням відповідача, Договір про переведення боргу має містити умову щодо вчинення первісним боржником на користь нового боржника будь-які майнові дії, а отже для цього типу договорів відсутня умова для досягнення економічних наслідків.

Окрім цього, підприємство самостійно вирішує як вести свою господарську діяльність. При цьому, неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції жодним чином не свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції. На підтвердження цієї правової позиції відповідач послався на висновок, що міститься в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 826/10855/16.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору про переведення боргу новий боржник зобов`язаний замість первісного боржника виконати зобов`язання перед Кредитором у порядку та строки, визначені в основному Договорі.

Відповідач вважає, що факт включення вищезазначеного пункту в Договір про переведення боргу свідчить про те, що сторони дійсно планували погасити виниклу заборгованість.

Враховуючи вище викладене, відповідач зазначає, що наявність економічного ефекту для Договору про переведення боргу не є обов`язковою умовою, а неотримання доходу не є доказом того, що сторони не бажали отримати позитивні економічні наслідки.

Поряд із цим, відповідачем було зазначено, що негативний вплив на господарську діяльність спричинив не сам факт заключення Договору про переведення боргу на невигідних умовах, що є спірним та недоведеним твердженням. Негативний вплив на господарську діяльність був спричинений бездіяльністю нового боржника відносно невиконання первісним кредитором свого обов`язку, оскільки новий боржник не звернувся до суду з позовом до первісного боржника відносно порушення ним умов Договору про переведення боргу, що і спричинило негативний вплив на ведення господарської діяльності нового боржника.

Крім того, відповідачем було зазначено, що позивачем в позовній заяві не зазначено, що ним не подано іншого позову до відповідача з тим самим предметом та з тих саме підстав та вважає, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду у зв`язку з порушенням позивачем приписів п. 10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до наданих Товариством з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна додаткових пояснень та у спростування зазначених у відзиві відповідача тверджень, позивачем було зазначено наступне.

Суд погоджується із позицією позивача та зазначає, що положення ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (Закон про банкрутство). Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Крім того, в преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства зазначено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Враховуючи те, що Кодекс України з процедур банкрутства належить до норм процесуального права, це додатково спростовує твердження відповідача, що він не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки, для визначення процесуального рішення, повинно застосовуватися те законодавство, яке є чинним на момент прийняття такого рішення.

Вказана позиція узгоджується з рішенням Конституційного суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 та Постановою Верховного суду України від 20.04.2017 по справі № 5-213кз (15)15.

Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна має розглядатись саме відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, а не відповідно до положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Щодо підстав визнання недійсним Договору про переведення боргу то суд погоджується із твердженням заявника та зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, зокрема, якщо боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Крім того, ч. 2 ст. 42 Кодексом України з процедур банкрутства додатково визначено, що правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою.

Отже, в ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства єдиною умовою для визнання правочинів боржника недійсними є те, що підозрілий період правочинів становить три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а однією з підстав є те, що боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.

Верховний Суд у Постанові від 30.01.2019 по справі 910/6179/17 вказав на правові аспекти, на які судам варто звертати увагу при розгляді справ пов`язаних із визнанням недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника, які регулювались ст. 20 Закону про банкрутство, до набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства.

Так, судам при розгляді спорів в поряду ст. 20 Закону про банкрутство, належить брати до уваги, що дії боржника, зокрема але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язаний без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство дії щодо будь- якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Оскільки, період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, частиною 1 ст. 20 Закону про банкрутство встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми.

Положеннями ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства підозрілий період збільшений до трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Отже, договір про переведення боргу має містити умову, на якій здійснюється відповідне переведення (оплатний чи безоплатний характер воно має).

Так, судом встановлено, що Договір про переведення боргу не містить жодних умов щодо вчинення ТОВ Менеджмент Інновація Розвиток на користь боржника будь-яких майнових дій (перерахування коштів, передачу майна тощо), проте боржником було взято на себе боргові зобов`язання зі сплати коштів за кредитним договором, у результаті чого боржником було прийнято на себе виконання виключно боргових зобов`язань без отримання будь-яких позитивних наслідків від укладення цього правочину.

Крім того, у Постанові Верховного Суду від 30.01.2019 також було зазначено, якщо правочини у цей період ( підозрілий період ) вчиняються із заінтересованими особами, повинна діяти ще одна правова презумпція, оскільки заінтересована особа знає про стан неплатоспроможності боржника при вчиненні правочину. Ця презумпція стосується осіб передбачених у ст. 1 Закону про банкрутство, де визначено коло заінтересованих осіб, а дія такої презумпції повинна накладати тягар доказування і на заінтересовану особу.

Так, у заяві про визнання договору недійсним Товариство з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна вказувало, що Приватна компанія з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед на момент укладення оспорюваного договору була заінтересованою особою по відношенню до ТОВ Квартал-Трейдінг , оскільки обидві ці юридичні особи перебували під контролем третьої особи - свого кінцевого бенефеціарного власника ОСОБА_1 .

Однак, відповідачем у своєму відзиві зазначалось, що на 07.02.2019 кінцевим бенефіціарним власником ТОВ Квартал-Трейдінг була ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , на підтвердження чого відповідач надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований станом на 07.02.2019.

При цьому, із наданого Витягу від 07.02.2019 у розділі Дані про хронологію реєстраційних дій: міститься інформація, що 05.02.2019 та 06.02.2019 у боржника відбулась державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу, зокрема, зміна складу або інформації про засновників.

У наданому Відповідачем Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником боржника вказується Компанія РАССЕЛЛВІЛЛ ІНВЕСТМЕНТЗ ЛТД , країна резиденства Сполучене Королівство. Проте, за інформацією з офіційного інформаційного порталу Великобританії www.gov.uk розділ Companies House вбачається, що Компанія РАССЕЛЛВІЛЛ ІНВЕСТМЕНТЗ ЛТД (RUSSELLVILLE INVESTMENTS LTD) припинила свою діяльність 28.03.2017.

Отже, у боржника на дату укладення Договору про переведення боргу був бенефіціарний власник не ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 , проте заявником зазначалось, що оскільки зміна бенефіціарних власників боржника відбулася напередодні укладення самого Договору про переведення боргу, а засновником боржника стала юридична особа, яка вже припинила свою діяльність, то таку підставу для визнання договору недійсним як вчинення його заінтересованими особами у цьому випадку слід розглядати не на конкретну дату вчинення правочину, а у розрізі усіх подій, які передували укладенню Договору про переведення боргу, тим паче у підозрілий період .

Також відповідно до наданих заявником доказів та документів відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач (кредитор за Договором про переведення боргу) є одним із засновників ТОВ КУА Ефективні Інвестиції (ідентифікаційний код: 34717659). Водночас, кінцевим бенефіціарним власником цієї юридичної особи був ОСОБА_3 .

Крім того, відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ КУА Ефективні Інвестиції (ідентифікаційний код: 34717659) є засновником ТОВ Менеджмент інновація розвиток (ідентифікаційний код: 33494873, первісний боржник за Договором про переведення боргу). Водночас, кінцевим бенефіціарним власником цієї юридичної особи був ОСОБА_3 .

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ Квартал- Трейдінг (ідентифікаційний код: 417731670) - новий боржник за Договором про переведення боргу, є ОСОБА_4 .

Як вбачається з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_4 також є керівником в ТОВ Оздоровчий центр ЛЕБЕНСХАУС (ідентифікаційний код: 33647392), засновником якого є ТОВ КУА Ефективні Інвестиції , а кінцевим бенефіціарним власником був ОСОБА_3 .

Отже, відповідно до зазначеної вище інформації судом встановлено, що оспорюваний договір було вчинено між пов`язаними між собою особами, які є заінтересованими по відношенню до боржника. Так, Приватна компанія з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед (кредитор по договору) перебувала під контролем ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Менеджмент інновація розвиток (первісний боржник по договору) опосередковано перебувало під контролем ОСОБА_3 , а Товариство з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг (новий боржник по договору) - керівник ОСОБА_4 , також є керівником в Товаристві з обмеженою відповідальністю Оздоровчий центр ЛЕБЕНСХАУС , яке опосередковано перебувало під контролем ОСОБА_3 , у зв`язку з чим існувала можливість впливу на керівника боржника, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 є заінтересованою особою по відношенню до боржника.

Так, в статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства зазначено, що заінтересованою особою стосовно боржника є - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що укладення Договору про переведення боргу не мало на меті досягнення позитивних економічних наслідків для боржника, оскільки беручи на себе зобов`язання з оплати суми основної заборгованості та відсотків за кредитним договором, ТОВ Квартал-Трейдінг не лише не отримувало жодних економічних вигод безпосередньо для своєї господарської діяльності, а більш того зазнавало негативних економічних наслідків, а отже Договір про переведення боргу був укладений не в інтересах боржника, а саме з метою штучного акумулювання на ньому боргових зобов`язань третіх осіб, які є пов`язаними з боржником через його кінцевого бенефіціарного власника.

Також, у своїх запереченнях відповідач зазначає, що боржник не відчужував жодних майнових активів, а лише прийняв на себе зобов`язання, які він не виконав, кошти не сплачував, а отже укладення Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним договором № 1 від 10.04.2006 не було причиною неможливості виконання боржником своїх зобов`язань перед заявником.

При цьому, посилання відповідача на пункт 2.2 Договору про переведення боргу, в якому зазначається, що сторони встановили положення щодо вчинення майнової дії на користь Боржника, яка пов`язана із виконанням Боржником свого зобов`язання, спростовується положенням ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, яка встановлює однією з підстав для визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, це взяття на себе зобов`язань без відповідних майнових дій іншої сторони.

Крім того, пункт 2.2 Договору про переведення боргу не містить умови, за якою Первісний боржник (Товариство з обмеженою відповідальністю Менеджмент інновація розвиток ) зобов`язується перерахувати на поточний рахунок Нового боржника (ТОВ Квартал-Трейдінг ) грошову суму, визначену п. 2.1 Договору про переведення боргу протягом року з дня виконання зобов`язання Новим боржником перед Кредитором.

Також представник відповідача стверджував, що позивачем не доведено, що ОСОБА_3 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ Менеджмент інновація розвиток та ТОВ Оздоровчий центр Лебенсхаус , а отже ці компанії не пов`язані з відповідачем.

Вказане спростовується наявними у матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю КУА Ефективні Інвестиції (ідентифікаційний код: 34717659), ТОВ Менеджмент інновація розвиток (ідентифікаційний код: 33494873), ТОВ Оздоровчий центр ЛЕБЕНСХАУС (ідентифікаційний код: 33647392), які сформовані станом на 07.02.2019, тобто дату укладення Договору про переведення боргу.

У вказаних витягах в розділі Перелік засновників (учасників) юридичної особи кінцевим бенефіціарним власником (контролером) вказаний ОСОБА_3 .

Отже, оспорюваний договір було вчинено між пов`язаними між собою особами, які є заінтересованими по відношенню до боржника.

Відповідно до статті 16 Цивільного кдексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин - бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.

Так, в преамбулі Договору про переведення боргу вказано, що від ТОВ Квартал-Трейдінг на підставі Статуту діє фінансовий директор Ноткіна Ірина, яка й підписала відповідний договір.

Однак, відповідно до матеріалів реєстраційної справи ТОВ Квартал-Трейдінг , оригінал якої був витребуваний Господарським судом м. Києва та міститься в матеріалах справи № 910/10988/20, 07.12.2018 у боржника відбулася державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу: виключено ОСОБА_5 з переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори (арк. 73-77 реєстраційної справи).

Отже, на дату укладення Договору про переведення боргу 07.02.2019 фінансовий директор ТОВ Квартал-Трейдінг ОСОБА_5 не мала необхідного обсягу повноважень для вчинення правочину.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна (ідентифікаційний код: 30622532) про визнання недійсним Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним Договором № 1 від 10.04.2006, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Менеджмент Інновація Розвиток , Товариством з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг та Приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед .

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України ).

Частини 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст. ст. 2, 120, 121 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна (ідентифікаційний код: 30622532) про визнання недійсним Договору від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним Договором № 1 від 10.04.2006, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Менеджмент Інновація Розвиток , Товариством з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг та Приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед - задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір від 07.02.2019 про переведення боргу за кредитним Договором № 1 від 10.04.2006, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Менеджмент Інновація Розвиток , Товариством з обмеженою відповідальністю Квартал-Трейдінг та Приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Гаронет Систем Лімітед .

Ухвала набрала законної сили 14.04.2021, може бути оскаржена у відповідності до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 26.04.2021

Суддя Л.В. Омельченко