Рішення

від 20.04.2021 по справі 910/17962/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.04.2021Справа № 910/17962/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест - Декор"

до Приватного акціонерного товариства "Науково-Виробничий Концерн "Укрнафтінвест",

ОСОБА_1 ,

"Боласо Інвестментс Лімітед"

про примусове виконання обов`язку в натурі.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест - Декор" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий Концерн "Укрнафтінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гео", Товариства з обмеженою відповідальністю НТІ Україна про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гео" (код 41184801) та Товариства з обмеженою відповідальністю "НТІ Україна (код 35830536), яким належить 100% акцій Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий Концерн "Укрнафтінвест" провести загальні збори акціонерів Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий Концерн "Укрнафтінвест" та прийняти рішення про здійснення додаткової емісії акцій у кількості, що відповідає кількості акцій ПрАТ "НВК "Укрнафтінвест", зареєстрованих станом на час прийняття відповідного рішення та не перешкоджати передачі всіх акцій додаткової емісії Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест - Декор"

Ухвалою суду від 18.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

23.12.2019 року Позивач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 24.12.2019 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест - Декор" про забезпечення позову.

17.01.2020 року до суду надійшов відзив Відповідача 1 на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, оскільки Договір про спільну діяльність від 01.02.2006 року є припиненим, твердження Позивача про внесення вкладів у спільну діяльність є необґрунтованим, позовні вимоги безпідставними. Відповідач 1 також заявив про застосування позовної давності.

29.01.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гео" подало до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечувало, підтримало повністю доводи Відповідача-1, викладені у відзиві на позовну заяву.

29.01.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НТІ Україна" подало до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечувало, з підстав, викладених Відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву.

30.01.2020 року представник відповідача 1 заявив в судовому засіданні усне клопотання про залишення позову без розгляду в порядку ст.226 ГПК України, оскільки представник позивача не з`явився в судове засідання господарського суду міста Києва. Суд дійшов висновку про відсутність наявних підстав для його задоволення, оскільки з матеріалів справи вбачається, що це перша неявка позивача в судове засідання, а також в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час, дату та місце судового засідання.

Ухвалою суду від 30.01.2020 року задоволено клопотання відповідача 1 про витребування оригіналів доказів та витребувано у Позивача оригінали поданих письмових доказів: договору про спільну діяльність від 01.02.2006 року між ТОВ "Компанія Інвест-Декор" та ЗАТ "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест"; Договору позики від 04.04.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; Договору позики від 25.06.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відкладено підготовче засідання на 11.02.2020 року.

11.02.2020 року до суду надійшло клопотання Відповідача-1 про долучення доказів, а саме копій адвокатських запитів до Позивача та Броварського управління ГУ ДФС у Київській області та докази їх направлення.

Ухвалою суду від 11.02.2020 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано:

- у депозитарної установи Приватного акціонерного товариства "Івекс Капітал" (код 21600862, місцезнаходження: 01012, м. Київ, Кловський узвіз, 7,) інформацію із системи депозитарного обліку цінних паперів щодо перебування простих іменних акцій ПрАТ "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест" (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, буд. 1/27, код 22908289) на рахунках у цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю "НТІ Україна" (код 35830536) або інших осіб, кількості таких акцій та руху таких акцій, фактів набуття і припинення прав на вказані цінні папери і прав за цінними паперами, інші дані, що дають змогу ідентифікувати власників акцій ПрАТ "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест".

- у депозитарної установи Товариства з обмеженою відповідальністю "БТС БРОКЕР" (код 37686943, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Василя Липківського, буд. 37 Б, під`їзд 4 26-й, поверх, офіс N91026) інформацію із системи депозитарного обліку цінних паперів щодо перебування простих іменних акцій ПрАТ "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест" (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, буд. 1/27, код 22908289) на рахунках у цінних паперах Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гео" (код 41184801) або інших осіб, кількості таких акцій та руху таких акцій, фактів набуття і припинення прав на вказані цінні папери і прав за цінними паперами, інші дані, що дають змогу ідентифікувати власників акцій ПрАТ "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест".

- у Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України", (код 30370711, 04107, м.Київ, вул. Тропініна, буд. 7Г) інформацію стосовно переліку клієнтів Центрального депозитарію (депозитарних установ), на рахунках яких містяться цінні папери - прості іменні акції ПрАТ "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест" (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, буд. 1/27, код 22908289) станом на дату підготовки відповіді.

- у ПрАТ "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест" (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, буд. 1/27, код 22908289) інформацію про осіб, які є акціонерами ПрАТ "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест".

Ухвалою суду від 13.02.2020 року задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва №910/17962/19 від 24.12.2019 року.

13.02.2020 року у судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, витребуваних у Позивача ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 року.

26.02.2020 року до суду надійшли документи від ПАТ "Національний депозитарій України", на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 року про витребування доказів.

02.03.2020 року до суду надійшли документи від ТОВ "БТС БРОКЕР" на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 року про витребування доказів.

03.03.2020 року до суду надійшло клопотання Відповідача-1 про долучення доказів, а саме реєстру власників простих іменних акцій ПрАТ "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест" станом на 26.02.2020 року.

03.03.2020 року до суду надійшла заява компанії Боласо Інвестментс Лімітед про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

03.03.2020 року до суду надійшло клопотання Позивача про заміну первісних відповідачів належними відповідачами.

04.03.2020 року до суду надійшли документи від ПрАТ "Івекс Капітал" на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 року про витребування доказів.

11.03.2020 року до суду надійшли письмові пояснення Боласо Інвестментс Лімітед.

21.01.2021 року ухвалою Господарського суду міста Києва було замінено первісних відповідачів 2 та 3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гео" та Товариство з обмеженою відповідальністю "НТІ Україна" на належних відповідачів 2, 3 та залучено ОСОБА_1 та "Боласо Інвестментс Лімітед" у якості належних відповідачів 2, 3.

25.02.2021 року судом отримано пояснення Відповідача 1, у яких Відповідач-1 заперечив щодо задоволення позову, оскільки у Позивача не виникло право на отримання акцій ПрАТ "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест", Позивач не надав належних доказів на доведення тих обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги та обрав неналежний спосіб захисту.

10.03.2021 року до суду надійшов відзив "Боласо Інвестментс Лімітед" на позовну заяву, в якому вказано, що компанія не отримала позовну заяву. В той же час, "Боласо Інвестментс Лімітед" проти позову заперечило та підтримало доводи Відповідача-1, викладені у відзиві на позовну заяву від 17.01.2020 року та поясненнях від 25.02.2021 року.

30.03.2021 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому проти позову заперечувала та підтримала доводи Відповідача-1. А також зазначила, що з поданих позивачем документів не зрозуміло на яких підставах відповідачі 2 а 3 є зобов`язаними йому особами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест - Декор" (Інвестор) та Закритим акціонерним товариством "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест" (Укрнафтінвест) укладено Договір про спільну діяльність, предметом якого є спільна діяльність учасників, які беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти без створення юридичної особи з приводу організації й здійснення геологічного вивчення, у тому числі, дослідно-промислової розробки свердловин (перша) Сергіївська, (друга) Розівська, переробки корисних копалин з метою одержання прибутку (п. 1.1.)

Вкладом Укрнафтінвест є наявна проектна та технічна документація по об`єкту робіт, капітальні вкладення на об`єкті робіт на дату підписання договору (п. 4.3.).

Перший вклад Інвестора складає 4 350 000, 00 (чотири мільйони триста п`ятдесят тисяч) грн. і здійснюється в грошовій формі та у вигляді нематеріальних активів, погоджених учасниками. Термін його внесення - поетапно до 01 вересня 2007 року (п.4.4.)

Додатком № 1 до Договору також передбачено графік внесення Інвестором вкладів в сумісну діяльність. Дата внесення вкладу 30.07.2007 року, форма внесення грошові кошти, сума внеску 500 000 грн.; дата внесення вкладу 25.08.2007 року, форма внесення нематеріальні активи, сума внеску 2 000 000 грн.; дата внесення вкладу 30.08.2007 року, форма внесення грошові кошти, сума внеску 1 850 000 грн.

Відповідно до п. 4.6. договору вклад Інвестора в грошовій формі вважається внесеним після зарахування коштів на спільний рахунок, в формі нематеріальних активів - після підписання Учасниками відповідного акту. Вклад Укрнафтінвест вважається внесеним після підписання учасниками відповідного акту.

Згідно з п. 11.1. договір набирає чинності з дня його реєстрації в Печерській податковій інспекції, що проводиться після підписання договору обома учасниками.

Договір діє до 08 серпня 2024 року (п. 11.2.). Договір припиняється у разі: спливу строку договору; у разі невиконання інвестором своїх зобов`язань щодо повного внесення до 10 вересня 2007 року свого вкладу до спільної діяльності в грошовій формі в сумі 2 350 000, 00 (два мільйони триста п`ятдесят тисяч) грн, договір припиняє свою дію 30 вересня 2007 року; досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 11.3.)

У Додатку № 8 до Договору сторони також домовились, що за умови виконання ТОВ "Компанія "Інвест-Декор" своїх обов`язків щодо внесення вкладів згідно умов Договору про спільну діяльність б/н від 01.02.2006 року та п.п. 1.1., 1.2. цього Додатку, ЗАТ "НВК" Укрнафтінвест" зобов`язується частину своїх акцій передати ТОВ "Компанія "Інвест-Декор" впродовж 3 (трьох) років відповідно до фактичних обсягів інвестування, але повний обсяг переданих акцій не може перевищувати 50 (п`ятдесяти) % загального обсягу (п. 1.3.).

Відповідно до п. 1.5. додатку № 8 до договору поступова передача акцій може відбуватися тільки за умов виконання п. 4.4. договору про спільну діяльність б/н від 01.02.2006 року.

Як стверджує Позивач, відповідно до п. 1.3. та 1.5. Додатку № 8 до Договору ним було виконано умови договору про спільну діяльність та здійснено не лише перший вклад, передбачений в п. 4.4 договору про спільну діяльність, але й інші вклади, які перевищують вказану в п. 4.4. договору суму. Проте, Відповідач 1 своїх зобов`язань щодо передачі акцій у розмірі 50% від загального обсягу не виконав.

З наведеного вбачається, що між сторонами виник спір щодо виконання умов Договору про спільну діяльність від 01.02.2006 року, а саме щодо виконання п. 1.3. Додатку № 8 до Договору.

Щодо твердження Позивача про виконання ним умов договору про спільну діяльність та здійснення не лише першого вкладу, передбаченого в п. 4.4. договору про спільну діяльність, але й інших вкладів, які перевищують вказану в п. 4.4. договору суму, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Суд зауважує, що відповідно до п. 1.5. Додатку № 8 до договору про спільну діяльність обов`язковою умовою передачі акцій є виконання Позивачем п. 4.4. Договору щодо внесення першого вкладу у сукупному розмірі 4 350 000,00 грн. (у грошовій формі та у вигляді нематеріальних активів).

Позивач стверджує у позовній заяві, що відповідно до п. 1.3 та 1.5 Додатку № 8 до Договору ним було виконано умови договору про спільну діяльність та здійснено не лише перший вклад, передбачений в п. 4.4. договору про спільну діяльність, але й інші вклади, які перевищують вказану в п. 4.4. договору суму.

На підтвердження сплати внесків у спільну діяльність Позивач долучив до позовної заяви:

- копію договору позики від 04.04.2006 року, укладеного між громадянином України ОСОБА_2 (позикодавець) та громадянином України ОСОБА_3 (позичальник). Відповідно до п. 1 договору позикодавець передає (позичає), а позичальник приймає у власність 10 035 000 (десять мільйонів тридцять п`ять тисяч) грн., що еквівалентно 2 000 000 (два мільйони) доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день укладення договору;

- копії розписок від 04.04.2006 року, 18.04.2006 року, 22.05.2006 року щодо передачі та отримання коштів на виконання умов договору позики від 04.04.2006 року;

- копію договору позики від 25.06.2007 року, укладеного між громадянином України ОСОБА_2 (позикодавець) та громадянином України ОСОБА_3 (позичальник). Відповідно до п. 1 договору позикодавець передає (позичає), а позичальник приймає у власність 1 000 000 (один мільйон) гривень;

- копію розписки від 25.06.2007 року щодо передачі та отримання коштів на виконання умов договору позики від 25.06.2007 року.

При цьому, Позивач посилається на те, що грошові кошти, які передавались за договорами позики були вкладом Позивача у спільну діяльність, а договори позики були удаваними угодами.

Також Позивач зазначає, що в подальшому ОСОБА_3 грошові кошти за договорами позики у відповідності до умов договорів передав ОСОБА_4 (президенту ЗАТ "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест") для фінансування діяльності Відповідача 1. Вказує, що відповідні кошти були використані у тому числі на збільшення статутного капіталу ЗАТ "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест" та оплату готівкою підрядних робіт, пов`язаних з розробкою Сергіївської та Розівської свердловин.

На підтвердження вказаних вище обставин Позивач посилається на заяву ОСОБА_3 , посвідчену 06.12.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гоменюк О. М. за реєстраційним номером 1686.

Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Тобто при укладенні удаваного правочину сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний "маскувати" волю осіб; другий - прихований, від якого вони очікують правових наслідків. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 18.11.2020 року у справі №357/3132/15-ц.

При цьому, Позивач не вказав на приховання якого правочину спрямовані договори позики від 04.04.2006 року та від 25.06.2007 року, а також не оспорював, що Договір про спільну діяльність не є прихованим правочином. Крім того, Договір про спільну діяльність, вже був укладений між Позивачем та Відповідачем 1 станом на дати укладання договорів позики.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що договори позики від 04.04.2006 року та від 25.06.2007 року, укладені між громадянином України ОСОБА_2 (позикодавець) та громадянином України ОСОБА_3 (позичальник), не є удаваними правочинами у розумінні ст. 235 Цивільного кодексу України.

Жодних посилань на те, що договори позики були укладені з метою фінансування спільної діяльності не містять, як і не містять посилань на Договір про спільну діяльність від 01.02.2006 року.

Суд також відхиляє доводи Позивача щодо використання грошових коштів за договорами позики для фінансування спільної діяльності за Договором про спільну діяльність від 01.02.2006 року, оскільки вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Посилання Позивача на заяву ОСОБА_3 , посвідчену 06.12.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гоменюк О. М. за реєстраційним номером 1686, суд не приймає до уваги з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Відповідно до ч. 4 ст. 88 ГПК України заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Суд вказує, що Позивач не був позбавлений права та можливості представити суду відповідну заяву свідка ОСОБА_3 . Проте, заява свідка відсутня у матеріалах справи, а тому суд відхиляє доводи Позивача, викладені у позовній заяві з посиланням на заяву ОСОБА_3 .

Крім того, відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Тобто, обставини щодо внесення змін до Договору про спільну діяльність, який має письмову форму, не можуть встановлюватись на підставі показань свідка.

Як вбачається з п. 4.6. Договору про спільну діяльність підтвердженням внесення внеску у спільну діяльність у нематеріальній формі є акт, а внесок у грошовій формі зараховується на спільний рахунок. Тобто підтвердженням внесення вкладів у спільну діяльність є платіжні документи, виписки з банківського рахунку, акти.

З урахуванням вказаного вище та ст. 87 ГПК України, суд не може встановити на підставі показань свідка обставини щодо внесення вкладів Позивачем у спільну діяльність відповідно до умов Договору про спільну діяльність.

На підтвердження сплати внесків у спільну діяльність Позивач також посилається на укладення Договору № 01/09-06 на проведення досліджень від 01.09.2006 року між ТОВ "Компанія "Інвест-Декор" (замовник) та ЗАТ "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест" (виконавець), предметом якого є виконання дослідження по логістичній підготовці утворення спільної діяльності та надання обґрунтованого економічного аналізу наслідків від надходження інвестицій в спільну діяльність, функціонування економічного механізму, розробки специфічних методів дослідження логістичної системи розвитку нафтовидобувного підприємства переробного циклу збуту (п. 1.1.).

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що за результатами проведених досліджень Відповідач 1 виконав роботи, передбачені п. 1.1. Договору № 01/09-06 на проведення досліджень та кошторисним розрахунком до нього, склав Звіт до Договору № 01/09-06 на проведення досліджень та отримав винагороду за виконані роботи у розмірі 2 000 000 грн. відповідно до умов п. 3.1. цього Договору. Вказана винагорода за Договором № 01/09-06 на проведення досліджень була сплачена на рахунок Відповідача 1, а не на спільний рахунок, що підтверджується наданою Відповідачем 1 карткою рахунку: 68 за контрагентом ТОВ "Компанія "Інвест-Декор" за період 01.01.2006-31.12.2007 років, згідно з якою призначенням платежу є передплата за дослідницькі роботи згідно договору № 01/09-06 від 01.09.2006 року.

Таким чином, оплата за Договором № 01/09-06 на проведення досліджень не може вважатись вкладом Позивача у спільну діяльність.

Згідно вимог ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви.

В силу приписів статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Крім того, саме сторони зобов`язані подавати докази суду, а суд зобов`язаний їх досліджувати та оцінювати, а не самостійно за сторону їх шукати та перевіряти. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 23.05.2019 року № 925/1290/17 та від 04.06.2019 року № 915/905/16.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт внесення вкладів у спільну діяльність відповідно до п. 4.4. Договору про спільну діяльність, який є підставою для передачі акцій відповідно до умов п. 1.3. Додатку №8 до Договору про спільну діяльність.

Зокрема, відповідно до п. 4.6. договору вклад Інвестора в грошовій формі вважається внесеним після зарахування коштів на спільний рахунок.

У матеріалах справи відсутні докази існування спільного рахунку для здійснення фінансування спільної діяльності.

Позивачем не доведено, що відповідно до п. 4.4. та п. 4.6. Договору про спільну діяльність Позивач вніс у спільну діяльність:

- перший вклад у грошовій формі у розмірі 2 350 000 грн. шляхом зарахування коштів на спільний рахунок. Матеріали справи не містять платіжних документів, які б підтверджували факт внесення коштів на спільний рахунок.

- перший вклад у вигляді нематеріальних активів на суму 2 000 000 грн. Матеріали справи не містять акту, який підтверджує внесення такого вкладу.

Отже, твердження Позивача щодо внесення вкладів у спільну діяльність відповідно до умов Договору про спільну діяльність та виконання ним умов п. 4.4. Договору, що є підставою для передачі акцій відповідно до умов п. 1.3. Додатку №8 до Договору про спільну діяльність, спростовуються встановленими судом обставинами.

Враховуючи, що Позивач не довів виконання ним умов Договору про спільну діяльність, зокрема, п. 4.4. договору, суд доходить висновку, що у Позивача не виникло право на отримання акцій ПрАТ "Науково-виробничий концерн "Укрнафтінвест" відповідно до п. 1.3. Додатку № 8 до Договору про спільну діяльність. Як наслідок, права Позивача за Договором про спільну діяльність від 01.02.2006 року не порушені і у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Посилання Позивача на законодавчі обмеження щодо участі в спільній діяльності встановлені ст. 14 Закону України Про нафту і газ (в редакції, що діяла у 2006 році) є безпідставними.

Відповідно до ст. 14 зазначеного Закону, власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може дарувати, продавати або будь-яким чином відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, будь- якій іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних фондів створюваних з його участю суб`єктів господарської діяльності, а також до майна спільної діяльності.

Права користувачів надрами визначені в ст. 24 Кодексу України про надра (в редакції 2006 року), відповідно до якої користувачі надрами мають права: - здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу; - розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; - здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; - на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

Як вбачається зі змісту Договору про спільну діяльність (пункт 4.3.) жодне з вказаних прав за спеціальним дозволом № 2521 від 09.08.2004 року не було вкладом до спільної діяльності.

Згідно умов 4.3. Договору про спільну діяльність, вкладом Укрнафтінвест є наявна проектна та технічна документація по об`єкту робіт, капітальні вкладення на об`єкт робіт на дату підписання Договору.

Крім того, ст. 49 Закону України Про нафту і газ прямо вказує на можливість залучення інвестицій на підставі договорів про спільну діяльність.

Тому, не існувало перешкод в залученні інвестицій на підставі договорів про спільну діяльність.

Крім того, відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Як вбачається з Договору про спільну діяльність останній припиняється у разі невиконання Інвестором своїх зобов`язань щодо повного внесення до 10 вересня 2007 року свого вкладу до Спільної діяльності в грошовій формі в сумі 2 350 000,00 грн., договір припиняє свою дію 30 вересня 2007 року (п. 11.3.2.).

Враховуючи встановлені обставини щодо невиконання позивачем свого обов`язку із внесення передбаченого договором вкладу у спільну діяльність, то Договір про спільну діяльність від 01.02.2006 року на підставі п. 11.3.2. Договору є припиненим 30 вересня 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" участь в управлінні акціонерним товариством є правом акціонера.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" участь у загальних зборах та голосування на них є правом, а не обов`язком акціонера. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі № 910/10463/19 та від 09 січня 2019 року у справі № 910/21591/16.

Тобто у господарського суду немає підстав для прийняття рішень про спонукання учасника (акціонера) взяти участь у загальних зборах, що є його правом, а не обов`язком. Аналогічна правова позиція міститься у п. 2.20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 25.02.2016 року №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".

Таким чином, суд не має підстав для зобов`язання Відповідачів 2 та 3 провести загальні збори акціонерів ПрАТ "Укрнафтінвест", прийняти рішення про здійснення додаткової емісії акцій та не перешкоджати передачі акцій додаткової емісії Позивачу, що також є підставою для відмови у задоволенні позову.

Що стосується застосування позовної давності, суд зазначає.

Нормою ст. 256 Цивільного кодексу України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно вимог ч.ч. 3-5 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі № 369/6892/15-ц.

Відповідачем 1 у Відзиві на позовну заяву від 17.01.2020 року заявлено про застосування позовної давності до позовних вимог ТОВ "Компанія "Інвест-Декор" про зобов`язання провести загальні збори акціонерів ПрАТ "Укрнафтінвест", прийняти рішення про здійснення додаткової емісії акцій та не перешкоджати передачі всіх акцій додаткової емісії Позивачу.

Дослідивши в сукупності наявні докази, надавши оцінку доказам, що містяться у матеріалах справи, судом не встановлено порушення прав та законних інтересів Позивача за Договором про спільну діяльність від 01.02.2006 року, а тому суд не застосовує позовну давності до вказаних правовідносин.

Оцінюючи наявні матеріали справи, доводи Позивача та відповідачів, суд зазначає, що Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним зобов`язань за Договором про спільну діяльність від 01.02.2006 року щодо внесення внесків у спільну діяльність, що є підставою для передачі акцій ПрАТ "Укрнафтінвест" Позивачу.

Враховуючи відсутність порушення прав Позивача у задоволенні позову слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест - Декор" про примусове виконання обов`язку в натурі, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26.04.2021.

Суддя І.І.Борисенко