Ухвала

від 26.04.2021 по справі 902/709/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 902/709/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Зернотік плюс"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Миханюк М.В., судді - Коломис В.В., Саврій В.А.)

від 23.03.2021,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Млин Вінниці"

до Приватного підприємства "Зернотік плюс"

про стягнення 877 019,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

14.04.2021 ПП "Зернотік плюс" звернулося з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі №902/709/20, в якій просить скасувати вказану постанову та залишити в силі рішення першої інстанції.

Касаційна скарга ПП "Зернотік плюс" не відповідає вимогам пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збо-ру визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлю-ються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.12.2020 у справі №902/709/20 позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Зернотік плюс" на користь ТОВ "Млин Вінниці" 230 000,00 грн боргу, 3 450,00 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору. В частині стягнення 637 200,00 грн штрафу (санкція згідно п.8.5. договору) та 9 819,92 грн 3% річних відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 рішення Господарського суду Вінницької області від 16.12.2020 у справі № 902/709/20 скасовано в частині відмови у стягненні штрафу та 3% річних. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ПП "Зернотік плюс" на користь ТОВ "Млин Вінниці" 637 200,00 грн штрафу, 9 819,92 грн 3% річних та 9 705,30 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору. В решті рішення залишено без змін.

Враховуючи приписи Закону та вимоги касаційної скарги, скаржник при подачі цієї касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір в розмірі 19 410,60 грн (200% від ((637 200,00 грн штрафу + 9 819,92 грн 3% річних =647 019,92)x1,5:100= 9705,30 грн)).

Проте, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі, натомість, скаржником подано клопотання про розстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи. Клопотання обґрунтовано тим, що, у зв`язку з захворюванням керівника підприємства Токарчука В.М. на Covid-19, ПП Зернотік плюс протягом 2021 року господарську діяльність не здійснювало, що призвело до незадовільного майнового стану останнього, а тому скаржник станом на дату подання касаційної скарги не може сплатити судовий збір.

Однак, суд звертає увагу відповідача на те, що ним не наведено жодної з підстав, зазначених у переліку в статті 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов`язання забезпечення ефективного права доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, N 32, п. 25 - 26).

Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть дося-гти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі "Апостол проти Грузії", заява N 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд вважає, що факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безмовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні касаційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв`язку з несплатою судового збору, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судо-вого збору у сумі 19 410,60 грн.

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального ко-дексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Зернотік плюс" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі №902/709/20 залишити без руху.

2. Надати Приватному підприємству "Зернотік плюс" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Приватному підприємству "Зернотік плюс", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко