Ухвала

від 22.04.2021 по справі 910/14162/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/14162/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос. І.Б., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Мітін Д.В. адвокат (довіреність від 20.01.2021 №б/н)

відповідача - Бобровська А.О. адвокат (ордер від 13.04.2021 №АІ1105740)

третьої особи - Бондарець Р.Б. адвокат (ордер від 15.04.2021 №АІ1105690)

розглянув заяву акціонерного товариства "Полтавахолод"

про відмову від позову

у справі №910/14162/17

за позовом акціонерного товариства "Полтавахолод"

до: Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;

товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром";

державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"

про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива Хладопром",

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Полтавахолод" (далі - АТ "Полтавахолод", позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю "Продюсерська компанія "Гармонія" звернулись до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство, відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" (далі - ТОВ "Хладопром", відповідач 2) про визнання недійсним свідоцтва України від 16.04.2001 № 19356 на знак для товарів і послуг "КАШТАН" від дати подання заявки 22.02.1999.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2018 прийнято відмову товариства з обмеженою відповідальністю "Продюсерська компанія "Гармонія" від позову, закрито провадження у справі № 910/14162/17 в частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Продюсерська компанія "Гармонія" до Міністерства, ТОВ "Хладопром" про визнання недійсним свідоцтва України від 16.04.2001 №19356 на знак для товарів і послуг "КАШТАН" від дати подання заявки 22.02.1999.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2020 (суддя Мандриченко О.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О., Доманська М.Л., Поляков Б.М.) рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О., Доманська М.Л., Поляков Б.М.) заяви ТОВ "Хладопром" та товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива Хладопром" (далі - ТОВ "ФМ Хладопром") про ухвалення додаткового рішення суду щодо питання про судові витрати задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, АТ "Полтавахолод" звернулося до суду касаційної інстанції із касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, скаржник просив скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції та відмовити у задоволенні заяв про ухвалення додаткового рішення щодо питання про судові витрати.

У відзивах на касаційні скарги ТОВ "Хладопром", ТОВ "ФМ Хладопром", Міністерство доводи касаційних скарг не визнають і погоджуються із висновками судів попередніх інстанцій, а також просять судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2021: відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Полтавахолод" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 та призначено її до розгляду в засіданні Касаційного господарського суду на 15.04.2021. Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2021: відкрито касаційне провадження у справі № 910/14162/17 за касаційною скаргою АТ "Полтавахолод" на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у вказаній справі та призначено її до розгляду в засіданні Касаційного господарського суду на 15.04.2021 спільно з касаційною скаргою АТ"Полтавахолод" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021.

08.04.2021 (згідно з відміткою на конверті) АТ "Полтавахолод" надіслало до Верховного Суду заяву про відмову від позову в порядку статті 307 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2021 відкладено розгляд справи за касаційними скаргами АТ "Полтавахолод" на 22.04.2021.

21.04.2021 та 22.04.2021 ТОВ "Хладопром", ТОВ "ФМ Хладопром" подали заяви про розподіл судових витрат, в яких також посилаються на статтю 130 ГПК України щодо компенсації здійснених ними витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із статтею 307 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

У запереченнях на заяву про відмову від позову, які надійшли на електронну пошту Верховного Суду 19.04.2021 (підписані електронним цифровим підписом) ТОВ "Хладопром" та ТОВ "ФМ Хладопром" просять відмовити позивачеві в задоволенні вказаної заяви.

ТОВ "ФМ Хладопром" наголошує на неприпустимості відмови від позову, оскільки задоволення заяви порушить право ТОВ "ФМ Хладопром" на компенсацію понесених судових витрат у справі.

ТОВ "Хладопром" також в запереченнях на заяву зазначає про:

- не долучення до заяви про відмову від позову Статуту товариства, що на переконання ТОВ "Хладопром" свідчить про відсутність повноваженя директора на подання відповідної заяви;

- порушення права ТОВ "Хладопром" на компенсацію понесених судових витрат у справі, де у разі задоволення заяви позивача всі постанови та ухвали суду першої та апеляційної інстанції втратять законну силу;

- зловживання позивачем процесуальним правом.

Відповідно до частини третьої статті 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача . У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина п`ята статті 130 ГПК України).

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу (частина шоста статті 130 ГПК України).

Тобто, в приписах статті 130 ГПК України законодавець, у разі закриття провадження у справі з підстав відмови позивача від позову, чітко визначив право відповідача заявити вимоги до позивача про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З приводу визнання нечинними судових рішень суд відмічає таке.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 232 ГПК України судовими рішеннями є:

1) ухвали;

2) рішення;

3) постанови;

4) судові накази.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

Положеннями статей 191, 231 ГПК України не передбачено, що в разі закриття судом провадження у справі з зв`язку з відмовою позивачем від позову і відмову прийнято судом, суд має визнати нечинними всі процесуальні ухвали по справі.

Заяву про відмову від позову у справі № 910/14162/17 підписано генеральним директором АТ "Полтавахолод" - Крицьким Є.О., повноваження якого підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким керівник юридичної особи Крицький Є.О. здійснює свої повноваження без обмежень. Суд не виявив обмежень у директора АТ "Полтавахолод" на вчинення відповідних дій. Крім того, в судовому засіданні 22.04.2021, заяву про відмову від позову у справі №910/14162/17 підтримав представник позивача - адвокат Мітін Д.В., що діяв на підставі довіреності від 20.01.2021 б/н.

Верховний Суд звертає увагу на те, що статтею 231 ГПК України регламентовано підстави для закриття провадження у справі та пунктом 4 частини першої вказаної статті встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

З огляду на вказане вище, заперечення ТОВ "Хладопром" та ТОВ "ФМ Хладопром" відхиляються Верховним Судом.

Відповідно до частини третьої статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Сторонам роз`яснено наслідки такої процесуальної дії, як відмова позивача від позову.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Відповідно до частини другої статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Згідно з частиною четвертою статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною четвертою статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру було встановлено у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" у 2017 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1 600 грн.

Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги немайновий характер спору, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 3 200,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 01.02.2021 № 19285 позивач при поданні касаційної скарги сплатив судовий збір в сумі 3 400,00 грн.

Зайво сплачена сума судового збору не підлягає поверненню. Однак, це не позбавляє АТ "Полтавахолод" можливості звернутися до суду з клопотанням про повернення зайво сплаченої суми судового збору на підставі статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, Верховний Суд зазначає, що Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення (пункт 5 частини другої статті 3 цього Закону), розмір ставки судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на додаткове рішення Законом не визначено.

Оскільки заява про відмову від позову підписана уповноваженим представником позивача, а саме керівником АТ "Полтавахолод" Крицьким Є.О. і підтримана представником АТ "Полтавахолод" адвокатом Мітіним Д.В. в судовому засіданні, а також зважаючи на те, що відмова від позову не суперечить інтересам товариства та є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого у статті 14 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про відмову від позову у цій справі.

Керуючись статтями 130, 191, 231, 234, 235, 307, 308 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву акціонерного товариства "Полтавахолод" про відмову від позову у справі № 910/14162/17 задовольнити.

2. Прийняти відмову акціонерного товариства "Полтавахолод" від позову до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром"; державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика морозива Хладопром".

3. Визнати нечинними рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі № 910/14162/17.

4. Провадження у справі № 910/14162/17 закрити.

5. Повернути акціонерному товариству "Полтавахолод" (36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 51/2; код ЄДРПОУ 01553770) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн., сплачений за подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відповідно до платіжного доручення від 01.02.2021 №19285.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова