Ухвала

від 26.03.2021 по справі 390/662/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року

м. Київ

справа № 390/662/19

провадження № 61-4666ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство СГ Надія Нова ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний підприємець ОСОБА_2 ,

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства СГ Надія Нова на постанову Кропивницького апеляційного суду від 4 лютого 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства СГ Надія Нова до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний підприємець ОСОБА_2 , про визнання договору оренди землі поновленим,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) СГ Надія Нова звернулося з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний підприємець ОСОБА_2 , про визнання договору оренди землі поновленим.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2019 року позов задоволено.

Визнано поновленим договір оренди землі, укладений 20 серпня 2012 року ОСОБА_1 та Публічним акціонерним сільськогосподарським товариством Надія , на п`ять років щодо земельної ділянки кадастровий номер 3522581200:02:000:0306, загальною площею 5,3403 га, розташованої на території Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені.

Стягнено ОСОБА_1 на користь ПрАТ СГ Надія Нова 1 921 грн у відшкодування судового збору, 1 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 4 лютого 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено, рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2019 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із постановою Кропивницького апеляційного суду від 4 лютого 2021 року, ПрАТ СГ Надія Нова подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення і залишити в силі рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2019 року.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Підставою касаційного оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 4 лютого 2021 року заявник вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц та у постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу і може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга заявника є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності постанови суду апеляційної інстанції.

Ухвалюючи рішення і задовольняючи позов, Кіровоградський районний суд Кіровоградської області виходив із того, що орендар у встановлений договором та законом строк надіслав орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди, належно виконував обов`язки за умовами договору, тобто повністю дотримався процедури поновлення договору, встановленої статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Кропивницький апеляційний суд вказав, що правові підстави для задоволення позову відсутні, оскільки позивачем неправильно обрано спосіб захисту.

Приймаючи оскаржувану постанову, Кропивницький апеляційний суд урахував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц.

Судом апеляційної інстанції за матеріалами справи установлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка, загальною площею 5,34 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

20 серпня 2012 року ОСОБА_1 та Публічним акціонерним сільськогосподарським товариством Надія укладено договір оренди землі, яка знаходиться на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, загальною площею 5,34 га, у тому числі ріллі 5,34 га, кадастровий номер 3522581200:02:000:0306.

Сторонами погоджено строк дії договору - 5 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

21 березня 2014 року реєстраційною службою Кіровоградського районного управління юстиції здійснено державну реєстрацію права оренди землі на підставі договору за Публічним акціонерним сільськогосподарським товариством Надія .

Правонаступником Публічного акціонерного сільськогосподарського товариства Надія є ПрАТ СГ Надія Нова .

5 лютого 2019 року ПрАТ СГ Надія Нова повідомило ОСОБА_1 про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі, долучивши проект додаткової угоди.

Вирішуючи спір, урахувавши норми права та висновок Великої Палати Верховного Суду, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправильно обраний позивачем спосіб захисту, який зумовив прийняття постанови про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Посилання заявника на застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц та у постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14, відхиляються касаційним судом, оскільки у вказаних постановах не вирішувалося питання щодо належного способу захисту прав позивача (орендаря).

Крім того, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга ПрАТ СГ Надія Нова на постанову Кропивницького апеляційного суду від 4 лютого 2021 року є необґрунтованою, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд виходить із того, що у даній справі сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, ухваленою із правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права й підстави для її скасування відсутні, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ПрАТ СГ Надія Нова на постанову Кропивницького апеляційного суду від 4 лютого 2021 року суд відмовляє.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства СГ Надія Нова на постанову Кропивницького апеляційного суду від 4 лютого 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства СГ Надія Нова до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний підприємець ОСОБА_2 , про визнання договору оренди землі поновленим.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук