Постанова

від 22.04.2021 по справі 646/2932/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 646/2932/18

провадження № 61-7878св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Харківська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 березня 2019 року у складі колегії суддів: Бровченко І. О., Бурлаки І. В., Колтунової А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова звернулася ОСОБА_2 із позовом до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_3 , після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Козової Ю. Ю. із заявою про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 сестри ОСОБА_3 .

На підставі зазначеної заяви 19 жовтня 2017 року відкрито спадкову справу № 61404354.

Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлої ОСОБА_3 , позивачу відмовлено, оскільки вона не надала документи, які підтверджують їх родинні зв`язки.

На підставі викладеного позивач просила суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 травня 2018 року справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин передано за встановленою підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2018 року позов задоволено, встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Харкові, є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

У лютому 2019 року Харківська міська рада подала апеляційну скаргу на рішення місцевого суду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 березня 2019 року апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2018 року визнано неподаною та повернуто апелянтові.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апелянт не виконав вимоги ухвали Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2019 року без руху, якою надано термін на подання документа, що підтверджує повну сплату судового збору в розмірі 1057,20 грн, а подання до суду документу, який підтверджує сплату частини зазначеного розміру судового збору не є виконанням відповідної ухвали суду і перешкоджає вирішенню питання про відкриття апеляційного провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2019 року Харківська міська рада звернулася до суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 березня 2019 року та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року, поновлено строк касаційного оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, зазначивши в ухвалі про необхідність сплатити суму, що не перевищує 150 відсотків ставки, яка була сплачена позивачем, не правильно застосував положення підпункту пункту 1 частини другої статі 4 Закону України Про судовий збір .

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2018 року позов ОСОБА_2 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин задоволено,встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Харкові, є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У лютому 2019 року Харківська міська рада подала апеляційну скаргу на рішення місцевого суду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2019 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору у розмірі 1 057,20 грн та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

На виконання зазначеної ухвали Харківська міська рада подала до суду заяву про долучення до матеріалів справи оригіналу платіжного доручення на суму 528,60 грн та відповідне платіжне доручення (а. с. 114-116).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 березня 2019 року апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2018 року визнано неподаною та повернуто апелянтові.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II Перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Визнаючи неподаною та повертаючи Харківській міській раді апеляційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2018 року суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянт не виконав вимоги ухвали Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2019 року без руху, якою надано термін на подання документа, що підтверджує повну сплату судового збору в розмірі 1057,20 грн, а подання до суду документу, який підтверджує сплату частини зазначеного розміру судового збору не є виконанням відповідної ухвали суду і перешкоджає вирішенню питання про відкриття апеляційного провадження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком враховуючи наступне.

Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до частини другої статті 357, частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Із справи відомо, що у лютому 2019 року Харківська міська рада подала апеляційну скаргу на рішення місцевого суду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2019 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без руху у зв`язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 1057,20 грн, надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначеного недоліку (а. с. 110-111).

Відповідно до Закону України Про судовий збір на день подання позовної заяви (у травні 2018 року) ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становила - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704,80 грн; за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складала 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 1057,20 грн (1762 грн *0,4 *150%).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційний суд правильно визначив розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду у розмірі 1057,20 грн.

На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2019 року Харківська міська рада подала до суду заяву та оригінал платіжного доручення, який підтверджує сплату судового збору у розмірі 528,60 грн (а. с. 114-116).

Із змісту зазначеної заяви вбачається, що клопотання про відстрочку, розстрочку чи звільнення від сплати судового збору відсутні.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції установивши, що Харківською міською радою не виконано вимоги ухвали Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2019 року без руху, а саме не надано суду документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1057,20 грн, а подання до суду документу який підтверджує сплату частини зазначеного розміру судового збору не є виконанням відповідної ухвали суду і перешкоджає вирішенню питання про відкриття апеляційного провадження, дійшов обґрунтованого висновку про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України та частини другої статті 357 ЦПК України.

Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний суд у постанові від 10 березня 2020 року у справі № 686/17462/18 (провадження № 61-854св20).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Разом із тим, необхідність сплати судових витрат не може визнаватися обмеженням права доступу до суду, оскільки, за змістом положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. Так, згідно прецедентної судової практики ЄСПЛ, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У зв`язку із цим суд повинен вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами, у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України Про судовий збір , а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Крім того, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частина сьома статті 185 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук І. М. Фаловська