Рішення

від 23.04.2021 по справі 300/885/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2021 р. справа № 300/885/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства Рогатинавто до Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №187456 від 17.03.2020, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Рогатинавто , в інтересах якого діє адвокат Окуневич М.В., звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №187456 від 17.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова №187456 від 17.03.2020 прийнята безпідставно, оскільки таке порушення як надання позивачем послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України Про автомобільний транспорт , не відповідає дійсності. Зазначає, що автобуси, які здійснюють пасажирські перевезення на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а у разі його відсутності водій який керує транспортним засобом повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія, однак постанова від 17.03.2020 №187456 не містить жодних зауважень щодо відсутності тахографа у водія автобуса. Вважає, що накладення на позивача штрафу в розмірі 1700,00 грн. за порушення, яке полягає у неоформленні контрольної книжки водія є протиправним. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу номерний знак НОМЕР_1 щодо дотримання перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання регулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом по маршруту Тернопіль-Черче , встановлено, що у водія ОСОБА_1 відсутні заповнені тахокарти у кількості, яка передбачена ЄУТР (29). Стверджує, що автобуси, які використовуються суб`єктами господарювання для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом, а для водія такого автомобіля обов`язковим є наявність заповнених тахокарт (в кількості, що передбачена ЄУТР 29). Ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов`язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення автомобіль обладнаний тахографом, а водія мати відповідні документи. Вважає, що оскаржувана постанова відповідачем винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, позовні вимоги необґрунтовані. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.44).

Позивач правом подання відповіді на відзив не скористався.

Процесуальні строки в цій справі продовжені в силу дії пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

З 17.08.2020 по 29.09.2020 та з 08.02.2021 по 10.03.2021 головуючий суддя у справі перебувала у відпустці та на листку непрацездатності.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

ПАТ Рогатинавто зареєстроване 11.07.1995 як юридична особа та здійснює такі види діяльності: код КВЕД 49.31 пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний); код КВЕД 49.39 інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; код КВЕД 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9).

28.12.2010 Головна державна інспекція на автомобільному транспорті видала позивачу ліцензію серії АГ №503500 на внутрішні перевезення пасажирів автобусами (а.с. 22).

21.09.2016 Державна служба України з безпеки на транспорті видала ПАТ Рогатинавто дозволи серії СТБ №000076 та №000077 на перевезення пасажирів на міському міжобласному автобусному маршруті загального користування Тернопіль-Черче загальною протяжністю 95 км (а.с. 20).

05.02.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок у період з 03.02.2020 по 09.02.2020 та відповідно до направлення на перевірку від 03.02.2020 №009453, за результатами проведеної рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом на вулиці Стрийській, село Підгороднє, Тернопільський район, транспортним засобом марки БАЗ А079.23, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ПАТ Рогатинавто , складено акт за №211444 (а.с.53).

В акті зафіксовані такі порушення: автобус БАЗ А079.23, номерний знак НОМЕР_1 надав регулярні послуги з пасажирських перевезень по маршруту Тернопіль-Черче , протяжністю 95 км. У водія відсутні 29 тахокарт за поточний період роботи та бланк підтвердження діяльності водія за даний період. Порушено вимоги наказу №340 від 07.06.2010, наказу №385 від 24.06.2010 Мінтрансзв`язку та статтю 39 Закону України Про автомобільний транспорт . Відповідальність передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт : надання послуг регулярних пасажирських перевезень на маршруті протяжністю понад 50 км без оформлення 29 тахокарт за поточний період роботи водія. Зазначено, що водій ОСОБА_1 з актом проведення перевірки ознайомився від підпису та пояснень відмовився.

27.02.2020 Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області листом № 19020/27/24-20 від 27.02.2020 повідомило ПАТ Рогатинавто про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 17.03.2020 з 10.00 год. до 12.00 год (а.с. 52).

17.03.2020 за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, заступником начальника управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області Скрипником В.Д. прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за №187456, відповідно до якої за порушення суб`єктом господарювання статті 39 Закону України Про автомобільний транспорт на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , до ПАТ Рогатинавто застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 1700,00 грн. (а.с. 13).

Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт (надалі також - Закон №2344-ІІІ).

Статтею 3 Закону №2344-ІІІ встановлено, що цим законом регулюються відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно із частиною 7 статті 6 Закону 2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

У відповідності до пункту 1, абзацу 1 пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.0.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" від 8 листопада 2006 №1567 (надалі також - Порядок №1576) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567, визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Так, відповідно до вимог пунктів 12, 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктами 20, 21 Порядку №1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Відповідно до пунктів 25-27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Судом встановлено, що при здійсненні у спірному випадку державного контролю за додержанням ПАТ Рогатинавто вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання регулярних перевезень пасажирів по маршруту Тернопіль-Черче , управліннями Укртрансбезпеки у Тернопільській та Івано-Франківській області дотриманий визначений законодавцем алгоритм дій. Дії контролюючого органу позивач не оскаржує.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення визначені статтею 39 Закону №2344-III.

Так, відповідно до вимог частин 1, 2 статті 39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документами для регулярних пасажирських перевезень, зокрема, для водія автобуса є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 2 Закону №2344-III передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України Про транспорт , Про дорожній рух , чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці 27.06.1979 у м. Женева ухвалила Конвенцію №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті. Ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів. Ця Конвенція застосовується також, якщо в ній не передбачено іншого, до власників транспортних засобів, зайнятих професійно автомобільними перевезеннями, та до членів їхніх сімей, які не отримують заробітної плати, коли вони працюють водіями.

Відповідно до статті 10 цієї Конвенції компетентні власті чи органи в кожній країні:

а) передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями;

b) установлюють процедуру оголошення годин, відпрацьованих відповідно до положень пункту 1 статті 9 цієї Конвенції та умов, які їх обґрунтовують.

Кожен роботодавець:

а) веде відповідно до зразка, затвердженого компетентними властями чи органами в кожній країні, відомість із зазначеною в ній кількістю годин роботи й відпочинку кожного водія, який працює в нього;

b) надає цю відомість у розпорядження контрольних органів у спосіб, установлений компетентними властями чи органами в кожній країні.

Традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Постановою Кабінету Міністрів України Про виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті від 25.01.2012 №51 визначено Міністерство інфраструктури компетентним органом з питань виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті в частині внутрішніх автомобільних перевезень.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 року за № 811/18106 (надалі також - Положення № 340).

Пунктом 1.1 Положення № 340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Облік робочого часу регламентовано розділом VI Положення № 340.

Так, згідно з пунктом 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до пункту 6.2 Положення № 340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Пунктом 7.1 Положення №340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.

Як встановлено судом, транспортний засіб марки БАЗ номерний знак НОМЕР_1 , який належить ПАТ Рогатинавто , здійснював перевезення пасажирів по маршруту Тернопіль-Черче , протяжністю 95 км, тобто понад 50 км, а тому згідно з пунктом 6.1 Положення №340 такий транспортний засіб повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом.

Позивач в позовній заяві не заперечує наявність в транспортному засобі марки БАЗ номерний знак НОМЕР_1 , який належить ПАТ Рогатинавто , встановленого тахографа.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яку розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України Про автомобільний транспорт , затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (надалі також - Інструкція № 385).

Відповідно до пункту 1.4 розділу І Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв (пункт 1.4 розділу І Інструкції № 385).

При цьому, тахокарта - це бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Умови використання тахографів регламентовані розділом ІІІ Інструкції № 385.

Так, відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Інструкції № 385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та пункти сервісів тахографів використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Згідно з пунктом 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 385 Мінінфраструктури забезпечує відповідно до вимог ЄУТР обіг (облік, видачу, скасування, призупинення дії, поновлення, перевірку чинності) карток чотирьох типів для цифрових тахографів: водія (картка водія); ПСТ (картка майстерні); особи, уповноваженої здійснювати контроль (картка контролера); перевізника (картка підприємства).

Пунктом 3.3 розділу ІІІ Інструкції № 385 визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

При цьому, відповідно до пункту 3.5 розділу ІІІ Інструкції № 385 перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;

аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно з пунктом 3.6 розділу ІІІ Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

За змістом акта №211444 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.02.2020, зафіксовано такі порушення, які слугували підставою для прийняття оскаржуваної постанови №187456 від 17.03.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу: автобус марки БАЗ номерний знак НОМЕР_1 , який належить ПАТ Рогатинавто , водій ОСОБА_1 , надав послуги з перевезення пасажирів по маршруту Тернопіль-Черче протяжністю 95 км, у водія відсутні 29 тахокарт за поточний період роботи та бланк підтвердження діяльності водія за даний період.

Пунктом 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385 визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970 року, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Таким чином, у разі використання аналогового тахографа у водія мають бути при собі заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, а разі використання цифрового тахографа - у водія мають бути при собі картка водія чи роздруківку даних роботи тахографа.

В даному випадку, позивач не надав суду жодних доказів того, що у водія транспортного засобу марки БАЗ номерний знак НОМЕР_1 , який належить приватному акціонерному товариству Рогатинавто , на час перевірки 05.02.2020 були в наявності заповнені тахокарти, бланк підтвердження діяльності, картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа.

За вказаних обставин, позивач допустив порушення вимог статті 39 Закону України Про автомобільний транспорт , відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частиною 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Щодо доводів представника позивача про те, що до ПАТ Рогатинавто застосовано штраф в розмірі 1700,00 грн. за порушення, яке полягало в неоформленні індивідуальної контрольної книжки водія, то суд вказує на те, що такі доводи не відповідають дійсності.

Так, до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф згідно постанови № 187456 від 17.03.2020 в зв`язку з відсутністю у водія транспортного засобу марки БАЗ номерний знак НОМЕР_1 , який належить ПАТ Рогатинавто , та здійснює перевезення пасажирів по маршруту Тернопіль-Черче , заповнених тахокарт у кількості, що передбачені ЄУТР (28+1), а не індивідуальної контрольної книжки водія, як помилково вважає представник позивача.

Також суд вказує на помилковість застосування позивачем висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.07.2019 в справі № 823/328/17, оскільки обставини цієї справи є відмінними від обставин у справі № 823/328/17.

Так, згідно постанови від 04.07.2019 в справі № 823/328/17 Верховний Суд встановив, що автобуси № 26, № 27 ПрАТ Черкасиавтотранс використовуються виключно на міських маршрутах протяжністю до 50 км, відтак вони не зобов`язані бути облаштовані тахографами, а водії, які керують такими автобусами, не повинні вести індивідуальні контрольні книжки водія.

В спірному випадку, ПАТ Рогатинавто здійснювало перевезення пасажирів на міському міжобласному автобусному маршруті загального користування Тернопіль-Черче , загальною протяжністю 95 км, тобто понад 50 км, що вказує на відмінність обставин цієї справи від обставин у справі № 823/328/17.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що до позовної заяви представник ПАТ Рогатинавто долучив копію індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_2 (а.с. 15). Натомість, згідно акту перевірки від 05.02.2020 № 211444 встановлено відсутність необхідних документів у водія ОСОБА_1 , а не в ОСОБА_2 .

З врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що відповідач обґрунтував правомірність накладення на позивача штрафу в розмірі 1700,00 грн. постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 187456 від 17.03.2020.

Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Підстав для розподілу судових витрат у справі судом не встановлено.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 143, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.