Ухвала

від 12.04.2021 по справі 320/4022/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 квітня 2021 року 320/4022/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області, голови комісії з реорганізації (начальника) Управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області Хоменка Володимира Григоровича про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області, голови комісії з реорганізації (начальника) Управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області Хоменка Володимира Григоровича, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ голови комісії з реорганізації Управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області Хоменка В.Г. від 04.02.2021 №16-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- зобов`язати відповідачів поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектором управління персоналом та правової роботи Управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області з 05.02.2021;

- зобов`язати відповідачів виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 05.02.2021 до часу поновлення на посаді державної служби;

- стягнути з відповідачів моральну шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією та бездіяльністю Хоменка В.Г. , як державного службовця під час здійснення ним своїх повноважень, у розмірі 250000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 5 частини 1 цієї ж статті закріплено обов`язок суду з`ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В силу положень частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, а отже важливим елементом при зверненні до адміністративного суду є відлік часу з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує наказ голови комісії з реорганізації Управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області Хоменка В.Г. від 04.02.2021 №16-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким звільнено ОСОБА_1 , завідувача сектором управління персоналом та правової роботи Управління соціального захисту населення Богуславської райдержадміністрації, від займаної посади та припинено проходження державної служби з 04.02.2021, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату державних службовців.

У той же час з позовною заявою про оскарження цього наказу позивач звернувся до суду через засоби поштового зв`язку лише 29.03.2020, тобто за межами місячного строку звернення до адміністративного суду для даної категорії спорів.

При цьому, у позовній заяві позивач зазначає, що у день звільнення 04.02.2021 з ним не проведено повного розрахунку та на його письмову заяву від 19.02.2021 про проведення виплати за час затримки розрахунку при звільненні він відповіді не отримав.

Отже, матеріали позовної заяви свідчать про пропуск строку звернення до суду, у зв`язку з чим позивачу слід надати суду клопотання про поновлення такого строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем у позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди в сумі 250000,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, яка містить одну вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2500,00 грн.

Проте, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.

Водночас, суд вважає звернути увагу позивача на наступне.

Так, дійсно пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.

Між тим, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що по суті основним предметом позовних вимог, що складає суть спірного питання, є вимоги про оскарження наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Водночас, вимога про стягнення грошових коштів за упущену вигоду (моральна шкода) як майнова є похідною вимогою від попереднього, та заявлена в одному провадженні з вимогою про вирішення публічно правового спору немайнового характеру.

Суд наголошує, що наведене вище положення Закону України "Про судовий збір" передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, а отже, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди ці рішення повинні бути визнані судовим рішенням незаконними.

Разом з тим, матеріали адміністративного позову справи не містять доказів, які б підтверджували, що дії відповідачів визнані незаконними в установленому законом порядку, зокрема відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а в межах даної справи рішення ще не прийнято та, як наслідок не встановлено, що позивачу заподіяно шкоду незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою. Тому, на стадії до відкриття провадження у справі суд немає можливості встановити, що спірна матеріальна шкода, завдана незаконними діями відповідачів.

Відтак, застосування пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" у даному випадку є недоречним.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Виходячи з того, що на даний час не встановлено прийняття відповідачами незаконного рішення чи вчинення дій або бездіяльності по відношенню до позивача, суд дійшов висновку, що позивач в межах даної справи не входить до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", а отже при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення шкоди (упущеної вигоди) позивачу необхідно сплачувати судовий збір.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 15.01.2020 у справі № 826/12286/15.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Крім того, в силу приписів п. 4, п. 5 та п. 8 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (частина 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається зі змісту прохальної частини адміністративного позову, однією з позовних вимог є стягнення моральної шкоди у сумі 250000 грн.

Однак, позивачем не додано до позову обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, що стягується.

Відтак, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску із наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду або письмових пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду з цим адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України; оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2500,00 грн.; обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, яку позивач просить стягнути та докази на підтвердження понесення моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду .

Суддя Балаклицький А. І.