Постанова

від 19.04.2021 по справі 520/4706/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 р.Справа № 520/4706/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр" Лідер Клас" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 р. (ухвалене суддею Волошиним Д.А., повний текст якого складено 17.08.2020 р.) по справі № 520/4706/2020за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр" Лідер Клас" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр" Лідер Клас" (в подальшому - ТОВ "Бізнес-центр" Лідер Клас") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000480508 від 30.03.2020 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 143677,39 грн., штрафних санкцій у розмірі 35919,35 грн., всього 179596,74 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 р. відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 р. та прийняти рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки грошові кошти за корпоративні права отримувалися позивачем у сумі номінальної вартості та нижче, тобто, емісійний дохід у позивача відсутній.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати замінено відповідача Головне управління ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ 43143704) правонаступником Головним управлінням ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495).

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що за результатами, проведеної контролюючим органом позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Бізнес-центр" Лідер Клас" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 р. по 14.01.2020 р., валютного законодавства за період з 01.01.2016 р. по 14.01.2020 р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 р. по 14.01.2020 р. та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 14.01.2020 р., складено акт № 208/20-40-05-08-09/36985517 від 28.01.2020 р., висновками якого, зокрема, встановлено порушення підприємством п.п. 2 п. 292.1, п.п. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України, а саме: підприємством занижено суму доходу, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5% на 2873547,87 грн., в результаті чого занижено суму єдиного податку до сплати в бюджет в розмірі 143677,40 грн., в тому числі: 4 кв. 2016 року 33377,34 грн., 2 кв. 2018 року 2256,78 грн., 4 кв. 2019 року - 108043,27 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення: № 00000480508 від 30.03.2020 р., яким ТОВ "Бізнес-центр" Лідер Клас" збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 179596,74 грн., у зв`язку з тим, що позивачем занижено загальний дохід на суму 2892747,87 грн., оскільки товариством не включено до загального доходу, шо підлягає оподаткуванню 5% ставки єдиного податку, грошові кошти від продажу частки в статутному капіталі, здійснені у 2016 р - 2019 роках.

Не погодившись із вказаним податковим повідомлення-рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при надходженні грошових коштів від операцій з продажу корпоративних прав, позивачем в порушення п.п. 2 п. 292.1, п.п. 296.1.3. п. 296.1 ст.296 Податкового кодексу України, занижено суму доходу, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5% на суму 2873547,887 грн., у зв`язку з чим контролюючим органом правомірно збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб податковим повідомленням-рішенням № 00000480508 від 30.03.2020 р. у розмірі 179596,74 грн.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пп. 14.1.58. п. 14.1. ст. 14 Податковий кодексу України (чинний на час виникнення спірних правовідносин, в подальшому - ПК України), емісійний дохід - сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від емісії (випуску) власних акцій (інших корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартістю таких акцій (інших корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів (під час їх первинного розміщення), або над ціною зворотного викупу під час наступних розміщень інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів.

Відповідно до пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарського організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Участь у формуванні статутною капіталу іншої юридичної особи є господарською операцією з придбання корпоративних прав, тобто здійсненням прямих фінансових інвестицій (пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Визначення доходу (об`єкта оподаткування) платника єдиного податку - юридичної особи третьої групи регулюється пп. 2 п. 292.1 ст. 292 ПК України, відповідно до вимог якого доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 8 п. 292.11 ст. 292 ПК України, до складу доходу юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи не включаються, зокрема, суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.

При поверненні засновнику його частки, об`єкт оподаткування у платника єдиного податку - власника корпоративних прав не виникає у разі, якщо сума коштів, яка повертається дорівнює або менше вартості внеску до статутного фонду та не включається до складу доходу.

У разі, якщо сума коштів, яка повертається засновнику більше вартості внеску до статутного фонду, то така сума перевищення включається до складу доходу платника єдиного податку.

Згідно із п. 292.13 ст. 292 та пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПК України, дохід визначається на підставі даних обліку (спрощеного бухгалтерського обліку), який здійснюється відповідно до національних положень бухгалтерського обліку та/або інших актів Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі (фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства та в спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства)), на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об`єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об`єктом інвестування (п. 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 р. № 91, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 17.05.2000 р. за № 284/4505).

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, яке поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі - МСФЗ)).

Згідно із зазначеним Положенням (стандартом) дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Наказом Міністерства фінансів України № 91 від 26.04.2000 р. затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", яким встановлено, що дивіденди, відсотки, роялті та рента, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора, крім випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290 (п. 7 цього Положення).

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, рахунок 42 "Додатковий капітал" призначено, зокрема, для обліку іншого вкладеного засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капіталу, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

За кредитом рахунку 42 "Додатковий капітал" відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом - його зменшення.

Згідно із Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433, які можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства застосовують МСФЗ), власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов`язань, які призводять до його зміни.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що кошти, які підприємство отримує від операції повернення частини своїх фінансових інвестицій, не є об`єктом оподаткування єдиним податком для платників третьої групи.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ Бізнес-центр Лідер Клас укладено договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі з наступними підприємствами: ТОВ АУДИТ-ПАРНТЕР (договір від 12.2019 р.); ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС І КО , (17.07.2013 р., від 21.03.2019 р.); ТОВ ВЛАКОНІКА (16.12.2011 р. 07.11.2012 р., 19.11.2013 р.); ПАТ Бізнес-центр Лідер Клас (договір від 11.06.2010 р. № 2); ТОВ ЛОГІСТИК ЦЕНТР ЛІДЕР КЛАС (від 23.04.2012 р. № 23/04, від 23.09.2013 р., 27.09.2013 р., 26.09.2013 р.); ТОВ КОМУНАЛЬНИК ( від 03.12.2015 р., від 21.08.2015 р.); ТОВ ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ( № 3 від 27.02.2012 р., від 13.12.2012 р., 16.12.2014 р.); ТОВ ЦЕНТР-ОФІС ( від 18.04.2017 р., від 24.06.2019 р.).

За результатами вищевказаних господарських операцій на рахунок позивача надійшли наступні грошові кошти: 119200 грн. (платіжне доручення № 00000000003 від 02.02.2016 р.); 100000 грн. (платіжне доручення № 00000000031 від 18.11.2016 р.); 100000 грн. (платіжне доручення № 00000000033 від 21.11.2016 р.); 100000 грн. (платіжне доручення № 00000000034 від 22.11.2016 р.); 100000 грн.; 100000 грн. (платіжне доручення № 00000000035 від 24.11.2016 р.); 100000 грн. (платіжне доручення № 00000000036 від 25.11.2016 р.); 100000 грн. (платіжне доручення № 00000000037 від 28.11.2016 р.); 67546,77 грн. (платіжне доручення № 00000000038 від 29.11.2016 р.); 45000 грн. (платіжне доручення № 00000000011 від 17.04.2018 р.); 135,63 грн. (платіжне доручення № 00000000012 від 18.04.2018 р.); 880220,32 грн. (платіжне доручення № 00000000027 від 24.12.2019 р.); 169779,68 грн. (платіжне доручення №00000000028 від 24.12.2019 р.); 1000000 грн. (платіжне доручення № 00000000029 від 26.12.2019 р.); 3000 грн. (платіжне доручення № 00000000030 від 27.12.2019 р.); 260963,36 грн. (платіжне доручення № 00000000034 від 27.12.2019 р.).

Судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом у спірних правовідносинах не заперечується, що позивачем за вищевказаним договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі отримувалися грошові кошти в сумі їх номінальної вартості та нижче цієї вартості.

Тобто, оскільки ТОВ Бізнес-центр Лідер Клас отримало грошові кошти від реалізації корпоративних прав у сумі їх номінальної вартості та нижче цієї вартості, то фактично позивачем дохід не отримувався, у зв`язку з чим і не повинен був вноситися до загального доходу, шо підлягає оподаткуванню 5% ставки єдиного податку.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням вимог чинного податкового законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 р. та прийняти постанову, якою задовольнити позов ТОВ Бізнес-центр Лідер Клас і скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області № 00000480508 від 30.03.2020 р.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати за подання адміністративного позову в розмірі 2694 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 4041 грн., а всього 6735 грн. підлягають стягненню на користь ТОВ Бізнес-центр Лідер Клас за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 308, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр" Лідер Клас" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 по справі № 520/4706/2020 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр" Лідер Клас" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області № 00000480508 від 30.03.2020 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр" Лідер Клас" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2694 (дві тисячі шістсот дев`яносто чотири) гривні та за подання апеляційної скарги в розмірі 4041 (чотири тисячі сорок одну) гривні, а всього 6735 (шість тисяч сімсот тридцять п`ять) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Я.В. П`янова Повний текст постанови складено 26.04.2021 року