Постанова

від 22.04.2021 по справі 160/10252/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10252/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства ПЛАСТ -ЕКО на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 р. в адміністративній справі №160/10252/20 за позовом Приватного підприємства ПЛАСТ -ЕКО до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ПЛАСТ -ЕКО звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 5706 від 05 травня 2020 р. та № 9031 від 07 серпня 2020 року про відповідність Приватного підприємства ПЛАСТ -ЕКО критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство ПЛАСТ-ЕКО з переліку Критеріїв ризиковості платників податку.

В обґрунтування позову зазначалось, що відсутні підстави для віднесення підприємства критеріям ризиковості на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Дії відповідача йому як суб`єкту підприємницької діяльності заподіюють значну шкоду, грубо порушують права, руйнують ділову репутацію.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного провадження, у задоволенні позову відмолено.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Приватним підприємством ПЛАСТ -ЕКО . Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи скаржник просить суд скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаржник, крім доводів, які зазначались в обґрунтування позовних вимог, також звертає увагу суду апеляційної інстанції на ненадання відповідачами доказів, які досліджувались комісією, і які стали підставою для прийняття спірних рішень.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство ПЛАСТ -ЕКО є юридичною особою, зареєстрованою 22.03.2006 р. Видами його діяльності є: 38.32 Відновлення відсортованих відходів (основний); 13.99 Виробництво інших текстильних виробів, н. в. і. у.; 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н. в. і. у.; 25.94 Виробництво кріпильних і ґвинтонарізних виробів; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.48 Оптова торгівля годинниками та ювелірними виробами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 38.12 Збирання небезпечних відходів.

Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №5706 від 05 травня 2020 р. про відповідність платника податку на додану вартість Приватного підприємства ПЛАСТ -ЕКО критеріям ризиковості платника.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, позивач подав в електронному вигляді пояснення та додав в сканованих копіях відповідно до технічного ліміту електронної програми М.Е.D.О.С. Звітність 100 додатків, на підтвердження необґрунтованості віднесення його до переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріям ризиковості.

Комісією Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області прийнято рішення № 9031 від 07 серпня 2020 р. щодо внесення Приватного підприємства ПЛАСТ -ЕКО до переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріям ризиковості, з урахуванням частини отриманих від позивача документів та інформації у вигляді пояснень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем обрано неналежний засіб правового захисту.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

З 1 лютого 2020 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 р., якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 р. у справі №340/474/20 вказав на безпідставність посилання суду на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 20 листопада 2019 р. у справі №480/4006/18, оскільки вони здійсненні з питань застосування норм Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року, що втратив чинність 01 лютого 2020 року, і положення якого не надавали платнику права оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника зокрема в судовому порядку.

Колегія суддів, у свою чергу, також звертає увагу, що станом на час виникнення спірних правовідносин 05 травня 2020 р. та 07 серпня 2020 р. (дата прийняття контролюючим органом спірних Рішень) постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" втратила чинність.

Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладених у постановах від 20.11.2019 ( справа № 480/4006/18), від 03.03.2020 (справа № 240/365/19), від 10.07.2020 (справа № 520/5168/19), від 17.07.2020 (справа № 280/1098/19), суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що Верховним Судом розглядались правовідносини, які регулювались саме Порядком № 117.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про обрання позивачем неналежного способу захисту, внаслідок чого було прийнято незаконне рішення про відмову у задоволенні позову.

Вирішуючи спір по суті колегія суддів керується приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165). Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 пункту 40 Порядку 1165) Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165). У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 досліджував питання обгрунтованості рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника і зазначив, що у затвердженій формі такого рішення передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відсутність позначки у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. № свідчить про необґрунтованість прийнятого контролюючим органом рішення.

Також Верховний Суд звернув увагу на обов`язковість обґрунтування підстав та причин віднесення платника податків до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Як свідчить змісти спірних рішень, Комісією не зазначені підстави висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості, оскільки у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. № відсутні позначки.

Верховний Суд у наведеній вище постанові вказав, що, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, ця обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі.

За результатами перегляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно матеріалів справи, позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду першої інстанції - 4204,00 грн. та судового збору за подачу апеляційної скарги - 6306,00 грн., всього на суму 10510,00 грн., які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства ПЛАСТ -ЕКО - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 р. в адміністративній справі №160/10252/20 - скасувати та ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов Приватного підприємства ПЛАСТ -ЕКО - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №5706 від 05 травня 2020 р., прийняте Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість Приватного підприємства ПЛАСТ -ЕКО критеріям ризиковості.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 9031 від 07 серпня 2020 р., прийняте Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо внесення Приватного підприємства ПЛАСТ -ЕКО до переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство ПЛАСТ -ЕКО із переліку ризикових платників.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658; 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) на користь Приватного підприємства ПЛАСТ -ЕКО (код ЄДРПОУ 34303979; 49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд.7) судові витрати зі сплати судового збору на суму 10 510 (десять тисяч п`ятсот десять) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 квітня 2021 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук