Ухвала

від 26.04.2021 по справі 826/15098/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 826/15098/18

адміністративне провадження № К/9901/12208/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №826/15098/18 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією Сантрейд звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2020 адміністративний позов задоволено.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2021 задоволено заяву Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2020 та додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2021 залишені без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків 07.04.2021, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою та до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі відповідач підставою касаційного оскарження визначає на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, тобто оскарження судового рішення з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідач вказує на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, тобто оскарження судового рішення з підстав, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено докази, які не знайшли свого відображення в оскаржуваних рішеннях, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Проте, скаржником не враховано, що застосування пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, як підстави касаційного оскарження, можливе за умови обґрунтованості підстав передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

При цьому підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач не наводить.

У прохальній частині касаційної скарги відповідач просить касаційну скаргу задовольнити, судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, що також не відповідає вимогам КАС України, оскільки наслідком скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав не дослідження зібраних у справі доказів є направлення справи на новий судовий розгляд.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №826/15098/18 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути особі, яка її подала.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.В. Хохуляк