Рішення

від 20.04.2021 по справі 302/739/20

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №302/739/20

Провадження №2/936/7/2021

20.04.2021 смт Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., з участю секретаря судового засідання Балецького С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Воловець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради Міжгірського району, ОСОБА_2 , Головного управління Держгокадастру у Закарпатській області в особі відділу у Міжгірському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, приватного нотаріуса Міжгірського районного нотаріального округу Закарпастької області Сятиня Тетяни Степанівни про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельних ділянок,-

В С Т А Н О В И В:

24.09.2020 року з Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшла на розгляд Воловецького районного суду Закарпатської області вищезазначена цивільна справа, яка ухвалою судді Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич О.А. від 25.09.2020 прийнята до провадження.

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 отримала земельну ділянку площею 0,1048 га. в урочищі "Берце" за кадастровим № 2122485201:01:001:0066 в порядку спадкування за померлим батьком ОСОБА_3 . Отримавши документи, які підтверджували її право власності на земельну ділянку вона розпочала з`ясовувати на якій підставі на цій землі розміщені опори канатно-бугельного витягу гірськолижників та виявила, що така збудована без дозволу власників землі, через яку вона проходить. В 2015 році, в ході судових спорів щодо усунення перешкод користування власною земельною ділянкою виявилось, що в 2006 році Відділом Держземагенства у Міжгірському районі було присвоєно кадастрові номери 2122485201:01:001:0039 та 2122485201:01:001:0040 двом земельним ділянкам площею по 0,0002 га, які розташовані посередині земельної ділянки позивача. Про наявність в межах її землі в урочищі Берце с. Пилипець Міжгірського району інших земельних ділянок позивачці стало відомо у 2015 р. із заяви ОСОБА_2 до Апеляційного суду Закарпатської області про скасування рішення цього суду за нововиявленими обставинами. Нововиявленою обставиною вказувалось заявником факт привласнення земельним ділянкам у 2006 році кадастрових номерів 2122485201:01:001:0039 та 2122485201:01:001:0040 та купівля вказаних земельних ділянок ОСОБА_2 від Пилипецької сільської ради згідно договорів купівлі-продажу №126 та №127 від 13.02.2015 р., посвідчених приватним нотаріусом Сятиня Т.С. Міжгірського районного нотаріального округу Закарпатської області. Позивачка посилається на те, що відчуження земельних ділянок із вищезазначеними кадастровими номерами за договорами купівлі-продажу, здійснено не власником землі, а юридичною особою, якій ця земля ніколи не належала. Крім того, зазначає, що спірні договори купівлі-продажу мають бути визнані недійсними на підставі ч.1 ст. 203 ЦК України та посилається на те, що її земельна ділянка за кадастровим №2122485201:01:001:0066 є сільськогосподарського призначення (отримана в якості паю), тому договори купівлі-продажу були укладені всупереч імперативному припису пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного Кодексу України, тобто під час заборони купівлі-продажу земельних ділянок.

У звязку із наведеним, просить суд: визнати поважною причину пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити цей строк; визнати недійсними договір № 126 купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 2122485201:01:001:0039 та договір № 127 купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 2122485201:01:001:0040, які посвідчені 13.02.2015 року приватним нотаріусом Сятиня Т.С. Міжгірського районного нотаріального округу Закарпатської області; в порядку застосування наслідків недійсності правочину скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19330213 від 13.02.2015 р., та індексний номер 19331271 від 13.02.2015 р., видані приватним нотаріусом Сятиня Т.С. Міжгірського районного нотаріального округу Закарпатської області, за якими було зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122485201:01:001:0039 та 2122485201:01:001:0040 за відповідачкою ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 2122485201:01:001:0039 та 2122485201:01:001:0040.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіславши на адресу суду заяву про проведення судового засідання в режимі відеконференції.

У відповідності до ст.212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Представник позивача звернувся з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 20.04.2021, тобто в день проведення судового засідання, призначеного на 20.04.2021 року на 09-30 годину.

З огляду на вищенаведене, у задоволенні клопотання представника позивача слід відмовити, а його неявку в судове засідання визнати неповажною.

Одночаснос суд констатує, що заяви про відкладення розгляду справи від представника позивача не дійшло.

У відповідності до ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Таким чином, суд вважає можливим провести розгляд справи по суті без участі позивача та її представника.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, проте 08.12.2020 р. надала відзив на позовну заяву, заявлений ОСОБА_5 позов вважає безпідставним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, подала до суду заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивачки.

Представник відповідача Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в особі відділу у Міжгірському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області у судове засідання не з`явився, проте, 30.10.2020 р., на адресу суду надіслав відзив на позов, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач Сятиня Т.С. , приватний нотаріус, в судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлялася належним чином. 02.02.2021 р. подала до суду заяву, у якій зазначила, що нотаріус не є публічна особа та не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, тобто по цій справі вона як приватний нотаріус не може залучатись як відповідач, оскільки нотаріус є відповідачем лише у разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення. Пояснень по суті позову приватним нотаріусом до суду надано не було.

Всебічно проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

У заяві поданій до суду 08.12.2020 р. відповідачка ОСОБА_2 просила застосувати до вимог позивача позовну давність.

Так, позивачка зазначає, що пропустила строк звернення до суду оскільки, про наявність в межах її землі в урочищі Берце с. Пилипець Міжгірського району інших земельних ділянок позивачці стало відомо у 2015 р. із заяви ОСОБА_2 до Апеляційного суду Закарпатської області про скасування рішення цього суду за нововиявленими обставинами. Нововиявленою обставиною вказувалось заявником факт привласнення земельним ділянкам в 2006 році кадастрових номерів 2122485201:01:001:0039 та 2122485201:01:001:0040 їх розміщення посередині землі ОСОБА_1 та купівля вказаних земельних ділянок ОСОБА_2 від Пилипецької сільської ради згідно договорів купівлі-продажу № 126 та № 127 від 13.05.2015 р., посвідчених приватним нотаріусом Сятиня Т.С. Міжгірського районного нотаріального округу Закарпатської області.

У звязку із виявленими обставинами 07 травня 2015 р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу Держгеокадастру у Міжгірському районі Закарпатської області, Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області та ОСОБА_2 про визнання протиправним присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам та їх скасування.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року у справі за №807/807/15 було прийняте рішення про визнання протиправними дії Відділу Держземагенства у Міжгірському районі Закарпатської області в частині присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів 212485201:01:001:0040 та 212485201:01:001:0039 та зобов`язано скасувати державну реєстрацію даних земельних ділянок. (а.с. 18-25). Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року скасовано вказану вище постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.01.2017 р. та закрито провадження у даній адміністративній справі із мотиву проте, що спір не повинен вирішуватись адміністративним судом. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року залишено без змін. У звязку із зазначеним позивачка звернулася до суду із цим позовом 07.08.2020 р., тому просить визнати поважною причину пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити цей строк.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захист у- ч.5 ст.267 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає причини пропуску строків позовної давності поважними та поновлює їх.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_5 в порядку спадкування отримала земельну ділянку площею 0,1048 га в с. Пилипець, урочище Берце Міжгірського району Закарпатської області за кадастровим номером 2122485201:01:001:0066 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21 липня 2006 року № 1314 серії ВЕА № 343553.( а.с. 13).

Державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ЗК № 004719 виданий ОСОБА_3 (спадкодавцеві) 10 червня 2003 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 2435 № 111.(а.с.12).

Державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку серії ЯЗ № 227527 позивачці був виданий відділом Держкомзему у Міжгірському районі 12 липня 2012 року.( а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи, у межах вказаної земельної ділянки наявні інші земельні ділянки з кадастровим номером 2122485201:01:001:0039 в с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області площею 0,0002 га та кадастровим номером 2122485201:01:001:0040 в с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області площею 0,0002 га., цільове призначення - для будівництва та обслуговування канатно-бугельної дороги, згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 лютого 2015 року, індексні номери 33604688, 33606587. У яких зазначено, що державна реєстрація указаних земельних ділянок відбулася 19 грудня 2006 року.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, серії ЕЕВ 775267, від 13.02.2015 року, встановлено, що об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка за кадастровим номером 2122485201:01:001:0039, площею 0,0002 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для будівництва та обслуговування канатно-бугельної дороги , за адресою Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 126 виданого 13.02.2015 р., державний реєстратор приватний нотаріус Сятиня Т.С. Міжгірського районного нотаріального округу Закарпатської області на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с.15).

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, серії ЕЕВ 775270, від 13.02.2015 року, встановлено, що об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка за кадастровим номером 2122485201:01:001:0040, площею 0,0002 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для будівництва та обслуговування канатно-бугельної дороги , за адресою Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 127 виданого 13.02.2015 р., державний реєстратор приватний нотаріус Сятиня Т.С. Міжгірського районного нотаріального округу Закарпатської області на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с.16).

Тобто, із зазначених витягів випливає, що відповідач ОСОБА_2 є власником вищезазначених земельних ділянок згідно договорів № 126, № 127 купівлі-продажу земельних ділянок, які позивачка просить визнати недійсними на підставі ч.1 ст. 203 ЦК України.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до вимог статті 132 ЗК України, укладається в письмовій формі та нотаріально посвідчується. Такий договір повинен містити: а) назву сторін (прізвище, ім`я та по батькові громадянина, назва юридичної особи); б) вид угоди; в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо); г) документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку; ґ) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки; д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо); е) договірну ціну; є) права та обов`язки сторін; ж) кадастровий номер земельної ділянки; з) момент переходу права власності на земельну ділянку.

Згідно із ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положення ч.1 ст. 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 80 ЗК України передбачено, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

У відповідності до ч.1 ст. 128 ЗК України (на час виникнення спірних відносин), продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки. (ч.6 ст.128 ЗК України).

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. ( ч.7 ст. 128 ЗК України).

Судом зясовано, що 25 травня 2012 р. рішенням № 44 Пилипецької сільської ради надано дозвіл ОСОБА_2 , на викуп земельної ділянки площею 0,03 га для комерційного призначення для будівництва канатно-бугельного витягу в ур. Берце с. Пилипець згідно договору оренди на земельну ділянку за № № 2122485201-0406070600006 від 21.12.2006 р. (а.с. 87).

Стороною позивача не надано суду доказів про те, що вищевказане рішення є нечинним. Право на оскарження в суді рішень органів місцевого самоврядування гарантується безпосередньо на підставі Конституції України кожному (частина третя статті 8, частина друга статті 55).

Так, рішення №44 Пилипецької сільської ради від 25.05.2012 р. про надання дозволу на викуп земельної ділянки не скасовано і не визнано недійсним. Позивач не скористалася способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права (визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування).

За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Суд констатує, що позивачем не було долучено до матеріалів справи оспорюваних договорів купівлі-продажу, які вона просить визнати недійсними. За таких обставин суд позбавлений можливості дослідити оспорювані договори купівлі-продажу, з`ясувати зміст цих договорів, підтвердити чи спростувати чи додержані вимоги ч.1 ст. 203 ЦК України, при укладанні спірних договорів.

Крім того, стороною позивача не було здійснено заходів для отримання доказу (договорів купівлі-продажу) самостійно, доказів вжиття таких заходів та причин неможливості самостійного отримання цього доказу, у відповідності п.4 ч.2 ст. 84 ЦПК України. У звязку із чим, ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 22.02.2021 р. було відмовлено у клопотанні представника позивача про витребування доказів.

Враховуючи, що позивачем не подано до суду належних доказів, без наявності у справі самих договорів купівлі-продажу, а також те, що рішення органу місцевого самоврядування про викуп земельної ділянки, яка є предметом зазначених договорів, не скасовано, суд дійшов висновку що позовної вимоги про скасування договорів купівлі-продажу земельної ділянки задоволенню не підлягають.

Із огляду на те, що позовна вимога в частині визнання договорів купівлі-продажу № 126, № 127 недійсними задоволенню не підлягає, то відсутні підстави і для задоволення позову в частині похідної вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19330213 від 13.02.2015 р., та індексний номер 19331271 від 13.02.2015 р., видані приватним нотаріусом Сятиня Т.С. Міжгірського районного нотаріального округу Закарпатської області та скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 2122485201:01:001:0039 та 2122485201:01:001:0040.

Таким чином, суд вирішив справу в межах позовних вимог позивача та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради Міжгірського району, ОСОБА_2 , Головного управління Держгокадастру у Закарпатській області в особі відділу у Міжгірському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, приватного нотаріуса Міжгірського районного нотаріального округу Закарпастької області Сятиня Тетяни Степанівни про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельних ділянок - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з часу його проголошення через Воловецький районний суд Закарпатської області або безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідачі: Пилипецька сільська рада Міжгірського району Закарпастької області, місцезнаходження: с.Пилипець, 75, Міжгірський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 04350843;

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, місцезнаходження: м.Ужгород, пл.Народна, 4, код ЄДРПОУ 39766716;

в особі відділу у Міжгірському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, місцезнаходження: смт.Міжгір`я, вул.Шевченка, 97 Закарпатської області;

приватний нотаріус Міжгірського районного нотаріального округу Закарпастької області Сятиня Тетяна Степанівна, смт.Міжгір`я, вул.Шевченка, 80 а Закарпатської області.

Повний текст рішення буде складено 26.04.2021 о 14-00 годині.

Суддя Софілканич О.А.