Рішення

від 26.04.2021 по справі 200/1999/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 р. Справа№200/1999/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації (юридична адреса: 93300, Луганська область, м. Попасна, пл. Миру, 2, код ЄДРПОУ 21844216) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2021 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Корнієнка А.А., який діє на підставі ордеру від 16 січня 2021 року, звернулася із позовною заявою до Донецького окружного адміністративного суду, в якій просить:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації про відмову у призначенні допомоги внутрішньо-переміщеним особам, допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , допомоги на дітей одиноким матерям та допомоги малозабезпеченим сім`ям;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 в розмірі, що встановлений ст.12 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", тобто 41 280,00 грн., допомоги одинокій матері на дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням заборгованості, яка виникла з 02.02.2017, допомоги малозабезпеченій сім`ї, з урахуванням заборгованості, яка виникла з 02.02.2017, допомогу на покриття витрат на проживання ОСОБА_1 за її заявою від 02.02.2017.

В обґрунтування вимог позивач зазначила, що в лютому 2017 року звернулася до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; про призначення державної соціальної допомоги при народженні дитини; про призначення державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям; про призначення допомоги малозабезпеченим сім`ям. Проте, зазначає, що у лютому 2021 року її адвокатом було отримано лист відповідача від 26.01.2021 року про те, що довідки ВПО ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 були скасовані протоколом № 46 від 09.06.2017 року, а також, що ОСОБА_1 в автоматизовані інформаційній системі призначення і виплати допомог не зареєстрована. Позивач вважає, що їй протиправно відмовлено у призначенні вищевказаної допомоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишено судом без руху.

Ухвалою суду від 09 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07 квітня 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідач надав відзив на позовну заяву, яким зазначив, що позивач звернулась до Управління лише 02.02.2017 року з метою отримання довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб її та сина, на підставі чого нею був пропущений строк звернення за допомогою при народженні дитини. Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних виплат відповідач вказує на те, що виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі, зокрема, зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи, у зв`язку із чим довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивача та її сина були закриті, оскільки остання повернулась до покинутого місця свого мешкання.

Поряд з цим відповідач відзначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250 Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурним підрозділами з питань соціального захисту населення, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчими органами міських рад обласного значення, районних у містах рад за зареєстрованим місцем проживання уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї. Для призначення державної соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник малозабезпеченої сім`ї подає нові заяву та декларацію. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 не надавала декларації та заяви на отримання даного виду соціальної допомоги.

Підсумовуючи, відповідач також звертає увагу суду на те, що у зв`язку із знаходженням позивачки на тимчасово окупованій території, відповідно до територіальної підсудності, справа повинна розглядатись за місцем знаходження відповідача.

З огляду на наведене, відповідач просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року запропоновано позивачу, у строк до 23 квітня 2021 року, надати суду докази на предмет звернення до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації із заявою (заявами) щодо призначення їй допомоги внутрішньо переміщеним особам, допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , допомоги на дітей одиноким матерям та допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Зобов`язано відповідача, у строк до 23 квітня 2021 року, надати суду докази на предмет звернення ОСОБА_1 із заявами щодо призначення їй допомоги внутрішньо переміщеним особам, допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , допомоги на дітей одиноким матерям та допомоги малозабезпеченим сім`ям.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 . РНОКПП НОМЕР_1 ( арк. справи 17-21)

Згідно з довідкою № 0000104641 від 02.02.2017 позивач взята на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичним місцем проживання визначено: АДРЕСА_3 (арк. справи 24).

Позивач має дитину: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. справи 22).

Згідно довідки від 02.02.2017 року № 0000104669 дитину позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу також за адресою: АДРЕСА_3 (арк. справи 23).

18.01.2021 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо причин невиплати ОСОБА_1 допомоги ВПО, допомоги при народженні дитини, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги малозабезпеченим сім`ям та самій ОСОБА_1 . Поряд з цим, представник також просив поновити виплату вищевказаних допомог позивачу, а також надати роздруківку помісячних виплат вищезазначених допомог (арк. справи 27-28).

Листом від 26.01.2021 № 298/09 відповідач повідомив представника позивача про скасування довідок внутрішньо переміщених осіб щодо позивача та її сина на підставі рішення засідання районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та робочої групи для перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб (протокол № 46 від 09.06.2017 року). Поряд з цим у листі також було зазначено, що ОСОБА_1 в автоматизованій інформаційній системі призначення і виплати допомог АСОПД/КОМТЕХ не зареєстрована, в архівній базі АСОПД/КОМТЕХ також не значиться та жодних видів соціальних допомог не отримує.

22 квітня 2021 року засобами електронного зв`язку відповідачем надано інформацію, з якої вбачається, що позивач зверталася до відповідача із відповідною заявою для перевірки права призначення допомоги при народженні дитини, допомоги на дитину одинокій матері та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям 02.02.2017.

На підставі рішення засідання районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та робочої групи для перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб (протокол № 46 від 09.06.2017 року) ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні вищезазначених допомог.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Представник позивача надав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що про порушення її прав та прав її дитини позивач дізналась тільки після консультації з адвокатом і отримання листа відповідача на адвокатський запит від 26.01.2021.

Вирішуючи вказане клопотання суд зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 123, частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов`язаний додати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем на обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку звернення та на підставі вищевказаних законодавчих норм, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері соціального захисту сімей з дітьми, регулюються Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-XII).

За приписами ст. 1 Закону № 2811-XII громадяни України сім`ї, в яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 10 Закону № 2811-XII визначено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Згідно абз. 5 п. 2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751), допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Згідно зі ст. 6 цього Закону документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону № 2811-ХІІ та п. 12 Порядку №1751 допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 2811-ХІІ до видів державної допомоги сім`ям з дітьми належить допомога на дітей одиноким матерям.

Згідно зі ст. 18-1, 18-2, 18-4 Закону № 2811-XII право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.

Виплата допомоги припиняється з підстав, визначених ст. 18-4 Закону № 2811-XII.

Пунктом 35 Порядку № 1751, визначено перелік документів, які подаються для призначення допомоги на дітей одиноким матерям до органу соціального захисту населення.

Згідно з п. 36 допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї (ст. 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" 01.06.2000 № 1768-III (далі - Закон № 1768-III)).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 цього Закону заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

У заяві дається згода сім`ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 5-9 ст. 4 Закону № 1768-III місцеві державні адміністрації для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією органів доходів і зборів.

Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз`яснення порядку його оскарження.

Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 3, 4 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250 (далі - Порядок № 250) призначення і виплата соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї.

Соціальна допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

За п. 6 Порядку № 250 для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім`ї подає документи, передбачені у цьому пункті, що дублює зміст ч. 3 ст. 4 Закону № 1768-III.

Згідно з п. 9 вказаного Порядку рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом десяти календарних днів.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім`ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1768-III державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Згідно зі ст. 7 цього Закону державна соціальна допомога не призначається у випадках, передбачених цим пунктом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 1 жовтня 2014 року № 505 внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг установлена щомісячна адресна допомога.

Вказаною Постановою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок № 505).

Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) (п. 1 Порядку № 505).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з п. 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї.

За п. 5 цього Порядку для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до уповноваженого органу із письмовою заявою, складеною у довільній формі, про надання грошової допомоги і подає документи, визначені цим пунктом.

Якщо документи, подані уповноваженим представником сім`ї, не відповідають вимогам цього Порядку, уповноважений орган протягом семи робочих днів після отримання таких документів надсилає у письмовому вигляді уповноваженому представнику сім`ї інформацію про відмову у призначенні грошової допомоги з обґрунтуванням причин такої відмови.

Відповідно до п. 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли:

будь-хто із членів сім`ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;

будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Положення абзацу другого пункту 6 не поширюється на сім`ї, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (крім осіб, які набули право власності на зазначене житлове приміщення, придбане за рахунок державних коштів, після початку проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).

Грошова допомога не призначається на члена сім`ї: який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення; який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю; який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

У своїй відповіді від 26.01.2021 року № 298/09, копія якого надана позивачем, підставою відмови в призначенні запитуваних видів соціальної допомоги відповідач визначив протокол комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 09.06.2017 № 46.

Рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 09.06.2017 № 46 відповідач до суду не надав.

З акту обстеження матеріально-побутових умов, який надано до суду у низькій якості, вбачається, що позивачу залишено повідомлення.

Відповідно до витягу з протоколу № 46 від 09.06.2017, відповідачем не вказувалось про відмову позивачу на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов чи через наявність інформації з системи Аркан про відсутність позивача на підконтрольній українській владі території, як це зазначено у листі від 26.01.2021 № 46 та відзиві на позов.

Згідно з п. 9-1 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 у разі відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім`ї та надає внутрішньо переміщеній особі письмове повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з дати складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї з`явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Пунктом 13 цього Порядку додатковою підставою відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати визначено відсутність особи за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати. Разом з цим, зазначений пункт Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2017 року у справі № 826/12123/16, що набрала законної сили 04.07.2018.

Підставою скасування цього пункту визначалось обмеження цим пунктом осіб, що належать до внутрішньо переміщених осіб (ВПО), у реалізації їх прав, зокрема, права на соціальне забезпечення та визнання його таким, що призводить до непрямої дискримінації за ознакою місця проживання та перебування на обліку ВПО, порушує принцип рівності, передбачений ст. 24 Конституції України та гарантії вільного пересування територією України, передбачені ст. 33 Конституції України.

Крім цього, суд заважує, що постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 не є законом, а тому не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Так, згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Стаття 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначає, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Суд звертає увагу, що реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантованого Законом України від 11.12.2003 № 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон № 1382-IV), не може позбавляти її права на отримання страхових виплат.

Таким чином, право позивача на призначення певних видів соціальної допомоги не може ставитись в залежність від місця проживання особи.

Відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права, або "інші права", як це зазначено у ст. 9 Закону, не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав та свобод особи. Вказаний Закон встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

За ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ч. 2 цієї статі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Таким чином, визначені відповідачем підстави відмови у призначенні запитуваних видів соціальної допомоги з підстав відсутності її за фактичним місцем проживання є протиправними, оскільки жодними законами не визначені, а відтак, з урахуванням статті 92 Конституції України, не можуть бути застосовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача; у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Із врахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про те, що рішення комісії від 09.06.2017 (Протокол № 46) про відмову у призначенні допомоги є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи скасування судом рішення відповідача від 09.06.2017 (Протокол № 46) про відмову у призначенні допомоги, заява позивача від 02.02.2017 про призначення: допомоги при народженні дитини; допомоги на дітей одиноким матерям; допомоги малозабезпеченим сім`ям; щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, підлягають повторному розгляду з урахуванням висновків суду. Отже, з урахуванням наданих ч. 2 ст. 9 КАС України повноважень суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача розглянути повторно заяви позивача від 02.02.2017 про призначення: допомоги при народженні дитини; допомоги на дітей одиноким матерям; допомоги малозабезпеченим сім`ям; щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача призначити та виплатити соціальну допомогу при народженні дитини, державну соціальну допомогу на дітей одиноким матерям, державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям та щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, - суд зазначає, що такі вимоги є передчасними, а, отже, у їх задоволенні слід відмовити з огляду на таке. Питання належності поданих заяв та документів по суті відповідачем має бути вирішено під час повторного перегляду заяв позивача та належить до його дискреційних повноважень, результат такого розгляду відповідачем вказаного питання не може завчасно бути відомий, в суду відсутні особові справи позивача та повний пакет документів, що надавався позивачем відповідачу при зверненні із заявами від 02.02.2017, позивачем не надано суду доказів надання додатково витребуваних відповідачем документів.

Враховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому, суд зауважує, що підстави для передачі даної адміністративної справи за територіальною підсудністю до Луганського окружного адміністративного суду відсутні, оскільки позивач зареєстрована на території Донецької області, а у відповідності до статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно оригіналу квитанції № 37679, позивачем сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн. (арк. справи 38).

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124, 125, 132, 134, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації (юридична адреса: 93300, Луганська область, м. Попасна, пл. Миру, 2, код ЄДРПОУ 21844216) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії від 09.06.2017 (Протокол № 46) Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації про відмову у призначенні допомоги внутрішньо-переміщеним особам, допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , допомоги на дітей одиноким матерям та допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації (юридична адреса: 93300, Луганська область, м. Попасна, пл. Миру, 2, код ЄДРПОУ 21844216) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 02.02.2017 про призначення ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , допомоги одинокій матері на дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомоги малозабезпеченій сім`ї, допомоги на покриття витрат на проживання ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації (юридична адреса: 93300, Луганська область, м. Попасна, пл. Миру, 2, код ЄДРПОУ 21844216) судовий збір у розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири гривні) 00 коп. на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 26 квітня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Зінченко