Рішення

від 22.04.2021 по справі 380/12645/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/12645/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії з вимогами:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації, які полягають у зменшенні розміру щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 до 5 травня 2020 року;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як учаснику бойових дій, у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з урахуванням раніше виплаченої допомоги, в розмірі 6800,00 грн.

При обґрунтуванні позовних вимог позивач наголошував, що є учасником бойових дій, відтак, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач виплатив вказану допомогу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" на підставі п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України. Позивач зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України окреме положення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15, та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Отже, вищевказаним рішенням Конституційного Суду України було відновлено дію ч. 5 ст. 12 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала, зокрема,що до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою від 04.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідач правом на подання відзиву, передбаченого ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України , не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 04.01.2021 та примірник позовної заяви було надіслано судом засобами електронного зв`язку на адресу відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 та одержано ним 23.03.2021.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , та, відповідно, має право на пільги, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Листом від 18.11.2020 № 1773 відповідач повідомив позивача про те, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій нарахована і виплачена позивачеві в межах фактично виділених та профінансованих на цю мету коштів Міністерством соціальної політики України у розмірі 1390 грн., визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Законом України "Про жертви нацистських переслідувань".

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Пільги учасникам бойових дій встановлені ст. 12 вказаного Закону.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено ч. 4 такого змісту:

"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" згадану вище норму права викладено в такій редакції:

"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підп. "б" підп. 2 п. 20 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було визнано неконституційними.

В подальшому Законом України від 28.12.2014 №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (який набрав чинності 01.01.2015)розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12,13,14,15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч.1 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст. 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова №112) встановлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (надалі також - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (надалі також - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (надалі також - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції (є неконституційним), окреме положення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України вказав у вищезазначеному рішенні, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що суперечить принципу верховенства права, закріпленому уст. 8 Конституції України.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 18.12.2018 № 12-р/2018 уже наголошував, що "забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них ч.1 ст. 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України та членів їхніх сімей згідно з ч.5 ст. 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави" (абз. 9 п. 6 мотивувальної частини).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Разова грошова допомога учасникам бойових дій є доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04.11.1950), визначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014 Європейський Cуд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010, від 11.10.2011 № 10-рп/2011).

За положеннями ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 окреме положення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України визнане неконституційним, відтак, воно втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним судом України даного рішення.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України №367-XIV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Отже, з 27.02.2020 позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку і розмірі, що передбачені редакцією Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV, і які передбачали розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові № 112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1390,00 грн., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено ч.5 ст. 12 вказаного Закону.

Отже, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Постанова № 112.

Виходячи із визначених у ч.4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учаснику бойових дій у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як такий, що має вищу юридичну силу.

Щодо доводів відповідача, викладених у запереченні про те, що управління здійснює лише виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, але не являється головним розпорядником коштів, оскільки таким є Міністерство соціальної політики, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

Згідно із підп. 41 п. 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до абз. 1, 2 п. 1 Постанови №112 Міністерство соціальної політики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Пунктом 2 Постанови № 112 установлено забезпечити подання до 23.03.2020 районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Таким чином, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 при розгляді зразкової справи № 440/2722/20 дійшла висновку, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги.

Отже, оскільки у 2020 року разова грошова допомога до 5 травня була виплачена позивачу Управлінням соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації , то саме він і є належним відповідачем у справі.

Щодо розміру належної позивачу допомоги, то суд зазначає, що виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу, як учаснику бойових дій, здійснив відповідач в розмірі 1390,00 грн., що не заперечувалося сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено в 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року 1638 гривень.

Водночас, як уже зазначалося, з 27.02.2020 позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня, як учасник бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що становить 8190,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що саме Управлінням соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації вчинено протиправні дії щодо нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги у меншому розмірі, що свідчить про порушення його прав на отримання цієї допомоги у належному розмірі.

Таким чином, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Управлінням соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації донарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році, як учаснику бойових дій, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", враховуючи висновки викладені в рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 1-247/2018(3393/18) та рішенні Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі №440/2722/20, з урахуванням виплачених сум, без зазначення конкретного розміру разової грошової допомоги, що не була виплачена, оскільки це є дискреційними повноваженнями відповідача.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 по справі №440/2722/20, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, що є зразковим рішенням для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто в аналогічних спорах.

Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Враховуючи вищевикладене, а також висновки Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наслідком розгляду справи, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку позов задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 73-77,139, 244- 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області, які полягають у зменшенні розміру щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 до 5 травня 2020 року.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області (код ЄДРПОУ 03194246, місцезнаходження: 81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. І.Франка, 19) донарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році, як учаснику бойових дій, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", враховуючи висновки викладені в рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 1-247/2018(3393/18) та рішенні Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі №440/2722/20, з врахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2021.

Суддя Потабенко В.А.