Постанова

від 26.04.2021 по справі 200/10535/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2021 р. справа №200/10535/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Міронової Г.М., суддів: Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів» про ухвалення додаткового рішення у справі № 200/10535/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів» звернулось до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2019 року № 0004381403 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 976 000,00 грн. по коду платежу 21081103.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 200/10535/19-а позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 05.06.2019 року № 0004381403 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 976 000,00 грн. по коду платежу 21081103.

Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 200/10535/19-а задоволено заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2019 року № 0004381403 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 976 000,00 грн. про стягнення витрат на правничу допомогу.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) (ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів» (адреса: 84500, м. Бахмут, вул. Героїв праці, б. 42, код ЄДРПОУ 40448794) витрати на правничу допомогу в сумі 20 021,00 (двадцять тисяч двадцять одну) грн.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року апеляційні скарги Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 200/10535/19-а -залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 200/10535/19-а - залишено без змін.

04 червня 2020 року позивач звернувся до Першого апеляційного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційних скарг.

15 червня 2020 року від позивача на адресу суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів оплати позивачем витрат на професійну правничу допомогу у справі № 200/10535/19-а.

Додатковою постановою Першого апеляційного адміністративного суду заяву позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів» (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Героїв Праці, 42, код ЄДРПОУ 40448794, п/р № НОМЕР_1 в АТ МЕГАБАНК МФО 351629) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисяч ) грн. (т. 3 а.с. 62-64).

Постановою Верховного Суду від 09 березня 2021 постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року скасовано, а справу направлено в частині вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду (т. 3 а.с. 98-107).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року призначено розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі на 26 квітня 2021.

Справу розглянуто у письмовому провадженні. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви за відсутності представника товариства.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи заяви, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку, що заява про винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Ч. 5 ст. 143 КАС України окреслено: у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За правилами ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В частині першій статті 132 КАС України занотовано: судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

За унормуванням статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19.

Суд відмічає, що, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 за № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Боттацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що 09.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Завод кольорових металів та Адвокатським об`єднанням Тауер (код ЄДРПОУ 42909232) укладено Договір № 1/09 про надання правової допомоги.

24.01.2020 року між Позивачем та Адвокатським об`єднанням Тауер укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання правової допомоги № 1/09 (надалі - Додаткова угода), умовами якої передбачено домовленість сторін про те, що за надання Об`єднанням правової допомоги за Договором про надання правової допомоги № 1/09 від 09 вересня 2019 року встановлюється оплата у вигляді фіксованої ставки за участь (представництво) в кожному судовому засіданні у суді апеляційної інстанції - 4 000,00 грн. та погодинної плати за надання інших видів правової допомоги. Погодинна оплата встановлюється з розрахунку: розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати.

01.06.2020 року сторони за Договором № 1/09 про надання правової допомоги підписали Акт наданих послуг (правової допомоги), відповідно до якого вартість наданих послуг складає 9 255,00 грн.

Зазначений Акт наданих послуг (правової допомоги) містить опис виконаних робіт, а саме: складання відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДФС у Донецькій області на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2019 р. у справі № 200/10535/19-а; складання відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2019 р. у справі № 200/10535/19-а; участь у судовому засіданні Першого апеляційного адміністративного суду (в режимі відеоконференції) у справі № 200/10535/19-а з виконанням прав та обов`язків позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання усних та письмових пояснень, доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, та погодинну тарифікацію наданих послуг (т. 3 а.с. 35).

Зазначені послуги були оплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням.

Надаючи оцінку співмірності витрат на представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції, суд дійшов наступного висновку.

Суд зауважує, що сторонами було погоджено фіксований розмір оплати участі адвоката за представництво позивача в суді з розрахунку 4000 грн. за окреме судове засідання, тобто цей вид оплати не змінний ані в залежності від обсягу послуг, ані від витраченого адвокатом часу.

Матеріалами справи підтверджено, що представник позивач приймав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції 28 травня 2020 року (т. 3 а.с. 22-28).

Під час розгляду апеляційної скарги Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду у цій справі апеляційним судом було встановлено, що така послуга, як складання відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДФС у Донецькій області на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2019 р. у справі № 200/10535/19-а та складання відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2019 р. у справі № 200/10535/19-а фактично дублює послугу щодо складання позовної заяви та заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, на переконання колегії суддів, не потребує додаткового вивчення та правового аналізу, в тому числі з огляду на зміст апеляційної скарги податкового органу на позов, який загалом дублює висновки перевіряючих та норми права стосовно ухвалення додаткового рішення.

В цьому випадку представник позивача зазначає про необхідність відшкодування витрат, зокрема на складання відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДФС у Донецькій області на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2019 р. у справі № 200/10535/19-а та складання відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2019 р. у справі № 200/10535/19-а в сумі 5255 грн., що з огляду на зазначене вище є не співмірним до предмету спору та обсягу наданих послуг.

Тому в цій частині витрат суд зменшує їх розмір з 5255 грн. до 3000 грн.

З огляду на вищевикладене, з врахуванням обсягу (пропорційності) задоволених позовних вимог, дійсності та необхідності проведеної адвокатом роботи, а також розумності їхнього розміру, тобто, фактичного та обґрунтованого понесення витрат, позивачу підлягають до відшкодування витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 7000 грн.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про винесення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 241, 252, 311, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів» про ухвалення додаткової постанови про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів» (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Героїв Праці, 42, код ЄДРПОУ 40448794, п/р № НОМЕР_1 в АТ МЕГАБАНК МФО 351629) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень.

В решті заяви відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду заяви набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний 26 квітня 2021 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Е.Г. Казначеєв

Л.В. Ястребова