Постанова

від 27.04.2021 по справі 200/8836/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року справа №200/8836/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника позивача Чеботарьова В.В., представника відповідача Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року (повне судове рішення складено 22 січня 2021 року у м. Слов`янську) у справі № 200/8836/20-а (суддя в І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Марлін Дайв до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування реєстру податкових декларацій, рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МАРЛІН ДАЙВ (далі - ТОВ МАРЛІН ДАЙВ , платник податків) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС, відповідач-1) Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач-2), третя особа - Головне управління Державної Казначейської служби України у Донецькій області, про визнання протиправними та скасування реєстру податкових декларацій, рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 18.12.2018 ГУ ДПС у Донецькій області позивача зареєстровано платником податку на додану вартість. Комісією, створеною відповідно до наказу ГУ ДПС у Київській області від 03.09.2019 №3-Р, встановлено, що ТОВ МАРЛІН ДАЙВ протягом 12 послідовних податкових місяців не подає та/або подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкових зобов`язань чи податкового кредиту, що підтверджено реєстром податкових декларацій ТОВ МАРЛІН ДАЙВ № 676/05-99-04-01-18 від 17.07.2020, складеним головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Донецькій області Штець О.Ю.

З урахуванням виявлених обставин комісією ГУ ДПС у Донецькій області зроблено висновок про наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Головним управлінням прийнято рішення № 699/05-09-04-01 від 17.07.2020, яким ТОВ МАРЛІН ДАЙВ анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість.

На думку позивача, подання до контролюючого органу податкових декларацій ТОВ МАРЛІН ДАЙВ з відображенням даних, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, є належним виконанням покладених на товариство обов`язків щодо звітування про свою діяльність, а рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість не ґрунтується на положеннях законодавства.

У податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ МАРЛІН ДАЙВ за травень 2020 року від 17.06.2020, позивачем відображено суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) у розмірі 1 647 796 грн.

За результатами опрацювання вказаної декларації податковим органом сформовано квитанцію № 2, у якій підтверджено суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 200 900,46 грн.

Формування та реєстрація контрагентами ТОВ МАРЛІН ДАЙВ податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, подача у встановленому законодавством порядку податкових декларацій з податку на додану вартість та фактичне перебування на рахунках електронного адміністрування товариства сум податкового кредиту в розмірі 1 200 900, 46 грн. свідчать про здійснення законної господарської діяльності та, як наслідок, відсутність правових підстав для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

З наведених підстав позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати реєстр податкових декларацій ТОВ МАРЛІН ДАЙВ № 676/05-99-04-01-18 від 17.07.2020, складений ГУ ДПС у Донецькій області;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Донецькій області (№ 699/05-09-04-01 від 17.07.2020 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ МАРЛІН ДАЙВ ;

- зобов`язати ДПС, ГУ ДПС у Донецькій області та/або інші уповноважені органи ДПС поновити реєстрацію ТОВ МАРЛІН ДАЙВ платником податку на додану вартість з моменту реєстрації, а саме з 18.12.2018;

- зобов`язати ДПС, ГУ ДПС у Донецькій області та/або інші уповноважені органи ДПС подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області висновок (подання) про повернення ТОВ МАРЛІН ДАЙВ з Державного бюджету України коштів за зареєстрованою відповідно до квитанції № 2 ГУ ДПС у Донецькій області податковою декларацією з податку на додану вартість ТОВ МАРЛІН ДАЙВ за травень 2020 року податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 200 900,46 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано реєстр податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю МАРЛІН ДАЙВ (ЄДРПОУ 41644809) № 676/05-09-04-01-18 від 17.07.2020, складений ГУ ДПС у Донецькій області.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 17.07.2020 № 699/05-09-04-01 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю МАРЛІН ДАЙВ (ЄДРПОУ 41644809).

Зобов`язано Державну податкову службу України, ГУ ДПС у Донецькій області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю МАРЛІН ДАЙВ (код ЄДРПОУ 41644809) платником податку на додану вартість з моменту реєстрації, а саме з 18.12.2018.

Зобов`язано Державну податкову службу України, ГУ ДПС у Донецькій області подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області висновок (подання) про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю МАРЛІН ДАЙВ (ЄДРПОУ 41644809) з Державного бюджету України коштів за зареєстрованою відповідно до квитанції № 2 Головного управління ДПС у Донецькій області податковою декларацією з податку на додану вартість ТОВ МАРЛІН ДАЙВ (ЄДРПОУ 41644809) за травень 2020 року податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1200900 (один мільйон двісті тисяч дев`ятсот) грн. 46 коп.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що податкові декларації платника за періоди жовтень - грудень 2019 року, січень 2020 року не містили обов`язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку з чим ГУ ДПС у Донецькій області на адресу платника були направлені відповідні повідомлення.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема:

3) довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Оскільки позивачем протягом 12 послідовних місяців не подано та/або подано податкові декларації з ПДВ з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, ГУ ДПС у Донецькій області відповідно до п.п. г п.184.1 ст.184 ПК України було прийнято рішення від 17.07.2020 №699/05-99-04-01 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Марлін Дайв . Наявність задекларованого від`ємного значення не свідчить про наявність здійснення господарських операцій та не є підставою для не анулювання реєстрації свідоцтва платника ПДВ.

Відповідачем-1 було також подано апеляційну скаргу, проте вона була повернута ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представником позивача висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача-2 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

ТОВ МАРЛІН ДАЙВ є юридичною особою, код суб`єкта господарювання за ЄДРПОУ 41644809, здійснює господарську діяльність з 09.10.2017 року, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис 1 274 102 0000 014186 (т.1 а.с.42-48).

18.12.2018 ГУ ДПС у Донецькій області позивача зареєстровано платником податку на додану вартість.

ГУ ДПС у Донецькій області прийнято рішення № 699/05-09-04-01 від 17.07.2020, яким ТОВ МАРЛІН ДАЙВ анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість (т.1а.с.35-36) на підставі складеного ГУ ДПС у Донецькій області реєстру податкових декларацій ТОВ МАРЛІН ДАЙВ № 676/05-99-04-01-18 від 17.07.2020 (т.1 а.с.34).

На запит представника позивача щодо підстав прийняття спірного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, ГУ ДПС у Донецькій області надіслало лист від 13.08.2020 (т.1 а.с.34), де зазначило, що за результатом проведеного моніторингу платників ПДВ та аналізу податкової звітності з ПДВ за 2019/2020 роки було встановлено, що ТОВ МАРЛІН ДАЙВ податкові декларації з ПДВ за звітні періоди з червня 2019 по травень 2020 року до Центральної ДПІ (Центральний р-н м. Маріуполь) Маріупольського управління ГУ ДПС у Донецькій області не подані або подані з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, про що складено реєстр податкових декларацій за 12 послідовних податкових місяців від 17.07.2020 № 676/05-99-04- 01-18 (т.1 а.с.27-33).

З діями та рішенням відповідача-2 позивач не погодився, надав роздруківку з електронного кабінету платника (т.1 а.с.60-63), податкові декларації з ПДВ з додатками за спірний період та квитанціями № 2 (т.1 а.с.63-92), а також копії податкових накладних з квитанціями про їх отримання (т.1 а.с.93-155).

Відповідачем-2 до суду надані докази направлення на адресу позивача повідомлень про неприйняття податкових декларацій від 20.11.2019, 20.12.2019, 20.01.2020 та 20.02.2020 (т.1а.с.193-200).

Вказані повідомлення були повернуті поштою з відміткою неправильно зазначено (відсутня) адреса одержувача , або за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до статті 1 ПК України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами пункту 183.12 статті 183 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

Згідно з пунктом 183.13 статті 183 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та власному офіційному веб-сайті:

183.13.1. дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку;

183.13.2. інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації платника податку врегульовано статтею 184 ПК України, відповідно до підпункту г пункту 184.1 якої реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Судами встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення про анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, стало складення ГУ ДПС у Донецькій області реєстру податкових декларацій ТОВ МАРЛІН ДАЙВ № 676/05-99-04-01-18 від 17.07.2020, який також оскаржений у цій справі. Відповідно до вказаного реєстру, за період з червня до вересня 2019 року та з лютого до травня 2020 року обсяги поставок/придбання, зазначені у декларації, складають 0 грн., а з жовтня 2019 року до лютого 2020 року декларації не надані.

Проте, спростовуючи висновки податкового органу та обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач послався на зареєстровані податковим органом у встановленому законодавством порядку податкові накладні, копії яких додані до позовної заяви.

Вказані податкові накладні охоплюються періодом з жовтня 2019 року до лютого 2020 року, коли на думку податкового органу декларації не надані.

З боку відповідачів пояснення щодо податкових накладних, на які посилається позивач, суду не надані.

Оцінюючи надані сторонами докази слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, за приписами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тому, незважаючи на висновок податкового органу про те, що з жовтня 2019 року до лютого 2020 року декларації з ПДВ позивачем не надані, слід врахувати дані зареєстрованих у встановленому порядку податкових накладних про наявність операцій постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Крім того, варто зауважити, що складені податковим органом повідомлення про неприйняття податкових декларацій від 20.11.2019, 20.12.2019, 20.01.2020 та 20.02.2020 не містять жодних посилань на те, яких саме реквізитів не містили податкові декларації, що стало причиною їх неприйняття. Отже, вказані повідомлення не відповідають вимогам передбачуваності, з боку відповідачів їх обґрунтованість не доведена.

За таких обставин, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність встановлених законом підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, через що рішення ГУ ДПС у Донецькій області № 699/05-09-04-01 від 17.07.2020 підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Крім того, оскаржене рішення прийнято відповідачем-2 на підставі відомостей реєстру податкових декларацій ТОВ МАРЛІН ДАЙВ № 676/05-99-04-01-18 від 17.07.2020, обґрунтованість якого відповідачами не доведена.

З метою уникнення стану правової невизначеності, за яким відповідачем може бути прийнято інше аналогічне рішення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про необхідність задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування реєстру податкових декларацій № 676/05-09-04-01-18 від 17.07.2020, складеного ГУ ДПС у Донецькій області.

Так, як правильно зазначив місцевий суд, вимоги про зобов`язання відповідачів поновити реєстрацію платником податку на додану вартість з моменту реєстрації, а саме з 18.12.2018, є похідними від вимог щодо скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Проте, поза увагою місцевого суду залишено той факт, що відповідно до пункту 2.3, 2.4, 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, формування та ведення Реєстру здійснює Державна фіскальна служба України.

Тому, такі позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання ДПС поновити реєстрацію ТОВ МАРЛІН ДАЙВ платником податку на додану вартість з моменту реєстрації, а саме з 18.12.2018.

В цьому випадку місцевий суд помилкового зобов`язав ГУ ДПС у Донецькій області вчиняти такі дії, не визначивши належного відповідача, якому слід поновити права позивача.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідачів подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області висновок (подання) про повернення позивачу з Державного бюджету України коштів за зареєстрованою відповідно до квитанції № 2 ГУ ДПС у Донецькій області податковою декларацією з ПДВ за травень 2020 року податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 200 900,46 грн.

Відповідно до пункту 184.9 статті 184 ПК України у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки.

Порядок визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню визначено статтею 200 Податкового кодексу України. Так, відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідачем-2 зазначено, що ТОВ МАРЛІН ДАЙВ податкову декларацію із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування до ГУ ДПС у Донецькій області не надавав.

Доказів такого подання не містять і матеріали справи.

Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 200-1.2 статті 200-1 ПК України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Як визначено пунктами 200-1.4 та 200 1.5 статті 200-1 ПК України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (пункт 200-1.8 статті 200-1 ПК України).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16 січня 2020 року № 466-ІХ пункт 200-1.3 статті 201-1 ПК України доповнено абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим.

Вказаними абзацами передбачено:

У разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, сума ?°Накл такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі Порядок № 569).

Пунктом 3 Порядку № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

За приписами пункту 5 Порядку № 569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (Пункт 6 Порядку №569 в редакції Постанови КМУ № 536 від 19.07.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 1024 від 28.10.2020).

За приписами п. 7-1 Порядку № 569 ДПС протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, здійснює перерахунок суми (?°Накл) такого платника за звітний (податковий) період, у якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

Такий перерахунок здійснюється ДПС шляхом перерахунку суми (?°Накл) окремо за кожним її показником.

При цьому перерахунок суми (?°Накл) такого платника не здійснюється контролюючим органом у разі, коли:

на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку; або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 Кодексу.

З аналізу наведених норм законодавства випливає, що відновлення показників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, облік суми податку на додану вартість у СЕА ПДВ, здійснює відповідач - ДПС.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 569 періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податків, необхідними для функціонування СЕА ПДВ, визначаються Державною фіскальною службою України та Казначейством.

Враховуючи те, що в цій справі встановлено безпідставність анулювання реєстрації платника податку, відновлення становища позивача, яке було до порушення права, відбувається шляхом відновлення показників саме ДПС у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В цьому випадку місцевий суд помилкового зобов`язав ГУ ДПС у Донецькій області вчиняти такі дії, не визначивши належного відповідача, якому слід поновити права позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зареєстровані у встановленому порядку податкові накладні, які були доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України, що підтверджується відповідними квитанціями № 1.

Водночас, слід звернути увагу на наявність квитанції № 2, яка в свою чергу, є доказом прийняття податковим органом податкових накладних.

Відповідно до висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 820/1053/16, підставою для скасування судових рішень у вказаній справі стала саме відсутність встановленого факту наявності квитанції № 2, на відміну від цієї адміністративної справи за позовом ТОВ МАРЛІН ДАЙВ .

Тому, правильним є висновок місцевого суду про те, що відповідно до квитанції № 2 (т.1 а.с.92), якою підтверджено суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 200 900,46 грн., вказана сума підлягає поновленню у системі електронного адміністрування ПДВ.

ЄСПЛ у своїх рішеннях підкреслює особливу важливість принципу належного урядування та наголошує на тому, що якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний та якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій; мінімізують ризик помилок (п. 70, 71 рішення ЄСПЛ у справі Рисовський проти України від 20.10.2011 р.). До того ж ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) декларує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження, тобто прямо вказує на обов`язок держави, передбачений ст. 1 Конвенції, захищати права людини передусім у межах своєї власної правової системи.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорі у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відтак, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Отже, апеляційний суд вважає, що за фактичних обставин, місцевий суд помилково, задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги, зобов`язав ДПС, ГУ ДПС у Донецькій області подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області висновок (подання) про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю МАРЛІН ДАЙВ з Державного бюджету України коштів за зареєстрованою відповідно до квитанції № 2 ГУ ДПС у Донецькій області податковою декларацією з податку на додану вартість ТОВ МАРЛІН ДАЙВ за травень 2020 року податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 200 900,46 грн.

Враховуючи нормативне регулювання спірних правовідносин, достатнім та правильним способом захисту є зобов`язання ДПС поновити у системі електронного адміністрування ПДВ суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 200 900,46 грн.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача-2 підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року в справі № 200/8836/20-а - змінити.

Абзац 4 резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року в справі № 200/8836/20-а викласти в наступній редакції:

Зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю МАРЛІН ДАЙВ (код ЄДРПОУ 41644809) платником податку на додану вартість з моменту реєстрації, а саме з 18.12.2018. .

Абзац 5 резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року в справі № 200/8836/20-а викласти в наступній редакції:

Зобов`язати Державну податкову службу України поновити у системі електронного адміністрування ПДВ суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за зареєстрованою відповідно до квитанції № 2 Головного управління ДПС у Донецькій області податковою декларацією з податку на додану вартість ТОВ МАРЛІН ДАЙВ (ЄДРПОУ 41644809) за травень 2020 року податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 200 900 (один мільйон двісті тисяч дев`ятсот) гривень 46 коп. .

В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року в справі № 200/8836/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 27 квітня 2021 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук