Постанова

від 27.04.2021 по справі 280/661/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/661/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року (суддя Сіпака А.В., повний текст рішення складено 17.08.2020) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лакма

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Лакма звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.11.2019: № 0003160507, № 0003170507, № 0003180507.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Головного управлінням ДПС у Запорізькій області з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників: декларацій з податку на додану вартість за період діяльності грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2019 року при взаємовідносинах з TOB МАРІУПОЛЬСЬКА ТОПЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ , TOB ЮНІКАР ЕКСПО , TOB ПРОМ-СОЮЗ , TOB НВКФ ТЕРМО-ІНЖИНИРІНГ , TOB КЛОНСВІН фінансової звітності, з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік та 2018 рік при взаємовідносинах з TOB МАРІУПОЛЬСЬКА ТОПЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ , TOB ЮНІКАР ЕКСПО , TOB ПРОМ-СОЮЗ , TOB НВКФ ТЕРМО- ІНЖИНИРІНГ , за результатами якої складений акт № 47/08-01-05-07/37979695 від 08.10.2019.

На підставі акту перевірки відповідачем 05.11.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0003180507, згідно з яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, 11021000 на суму 419070,00 грн., з якої 335256,00 грн. - основне зобов`язання, 83814,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0003170507, відповідно до якого збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість, 14010100 на суму 482832,50 грн., з якої податкове зобов`язання 386266,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 96566,50 грн.; № 0003160507 про завищення суми від`ємного значення, що зараховано до складу податкового кредиту за платежем податок на додану вартість, 140601000 на суму 107270,00 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими правочини, укладені TOB Лакма з TOB МАРІУПОЛЬСЬКА ТОПЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ , TOB ЮНІКАР ЕКСПО , TOB ПРОМ-СОЮЗ , TOB НВКФ ТЕРМО-ІНЖИНИРІНГ , TOB КЛОНСВІН , не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Матеріалами справи підтверджено, що між TOB Лакма (Покупець) та TOB МАРІУПОЛЬСЬКА ТОПЛИВНО- ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ (Постачальник) було укладено договір поставки свинцю № 2711/17 від 20.11.2017, умови поставки DDP (Склад Покупця) м. Запоріжжя, Донецьке шосе, 6.

Аналогічні договори були укладені позивачем з TOB ЮНІКАР ЕКСПО № 261217 від 26.12.2017, з TOB ПРОМ-СОЮЗ № 2812/17 від 28.12.2017, з TOB КЛОНСВІН № 2/15-02/2019 від 15.02.2019 (з урахуванням додаткової угоди від 18.02.2019).

На підтвердження виконання умов договорів між сторонами складено видатковими накладними, довіреностями, податковими накладними, платіжними дорученнями на повну оплату товару. Копії вказаних документів містяться у матеріалах справи та були надані під час перевірки, що не заперечується відповідачем.

Натомість відповідач стверджує про нереальність вищевказаних господарських операцій, оскільки позивачем придбані товари невідомого походження, адже не підтверджено придбання таких товарів за ланцюгом постачання або виробництва, також позивачем не надано докази транспортування та зберігання товару. Податкова інформація свідчить, що контрагенти не могли здійснювати фактичне постачання (виконання), при цьому перераховування позивачем коштів на користь останніх не є елементом господарської операції.

Проте суд апеляційної інстанції доходить висновку про необґрунтованість та недоведеність вказаних висновків податкового органу.

Матеріалами справи підтверджується використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності. Придбані товари були оприбутковані ТОВ Лакма та в подальшому реалізовані іншим юридичним особам, що підтверджується видатковими накладними, довіреностями, податковими накладними, платіжними дорученнями, які також були надані до перевірки.

Суд апеляційної інстанції встановив, апелянт не спростував належними доказами, що вищезазначені договори не було визнано недійсними в судовому порядку.

Також податковим органом не висловлено зауважень до складених первинних документів.

Суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими доводи апелянта щодо неможливості здійснення господарських операцій контрагентами позивача, адже висновки суб`єкта владних повноважень щодо нереальності господарських операцій не можуть ґрунтуватися лише на інформації, що міститься у податковій базі відносно контрагентів платника податків. Такі висновки можуть бути здійснені на підставі первинних документів та об`єктивної перевірки фактичних обставин господарських правовідносин. Податковим органом не надано жодних доказів щодо проведення зустрічних звірок контрагентів позивача для відпрацювання податкових ризиків з ПДВ, жодні первинні документи, які перебувають у контрагентів позивача, не досліджувалися, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства. Тобто, такі висновки ґрунтуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації щодо контрагентів.

Щодо посилання відповідача на не подання ТОВ Лакма доказів поставки товарів, суд апеляційної інстанції зазначає, що за умовами укладених договорів поставка товару здійснюється на умовах DDP (Склад покупця), м. Запоріжжя.

Відповідно до умов Инкотермс-2010 термін DDP (Delivered Duty Paid (... named place of destination) постачання з оплатою мита (... назва місця призначення) означає, що продавець надасть товар, що пройшов митне очищення і не був розвантажений із прибулого транспортного засобу у розпорядження покупця в названому місці призначення. Продавець зобов`язаний нести усі витрати і ризики, пов`язані з транспортуванням товару, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для імпорту в країну призначення.

Наведені норми свідчать про звільнення позивача від обов`язку складення товарно-супровідних документів.

Також не може бути підставою для визнання господарських операцій нереальними факт порушення кримінальних проваджень, в яких фігурують окремі контрагенти, адже особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Отже, попередньо встановлені у кримінальному провадженні обставини також не можуть вважатися доведеними.

Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне виконання податкових зобов`язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для покладання податкової відповідальності на позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року в адміністративній справі № 280/661/20 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 27 квітня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 27 квітня 2021 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова