Постанова

від 21.04.2021 по справі 160/6070/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/6070/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "МЕТАЛУРГМАШ", Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року (суддя Кадникова Г.В.) у справі №160/6070/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "МЕТАЛУРГМАШ"

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 22.03.2019р. № 0009101404 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 22.03.2019р. №0009101404 в частині збільшення Приватному акціонерному товариству Металургмаш суми грошового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2017р. у розмірі 166 145грн. 54коп. за основним платежем та за штрафними санкціями у розмірі 41 535грн. 89коп.

В решті позовних вимог відмовив.

Не погодившись с рішенням суду першої інстанції, сторони оскаржили його в апеляційному порядку.

Позивач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що законодавчих змін стосовно нормативної грошової оцінки станом на момент подання податкової звітності за 2018 рік не впроваджувалось. Лише з 17.07.2018 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 р. №162, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489, яким підвищено коефіцієнт Кф з 2.0 до 3.0.

Позивач наголошує, що згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.03.2019 року зміни щодо цільового призначення земельної ділянки внесено зазаявою Дніпровської міської ради 14.06.2018 року, а саме присвоєно код цільового призначення (КВЦПЗ): 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури та введено коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - Кф=2,5.

Таким чином, нові значення коефіцієнта Кф та збільшена нормативна грошова оцінка були введені в дію лише з 14.06.2018 року, у зв`язку із чим підприємством своєчасно було подано уточнюючий розрахунок про збільшення податкових зобов`язань за 2018 рік.

Вважає протиправним застосування відповідачем витягу від 19.07.2018 року №46/130718/03-07, оскільки він не відображає інформацію, яка була актуальна станом на 01.01.2018 року та на момент подачі позивачем податкової декларації з плати за землю за 2018 р. від 15.02.2018 р,. адже був отриманий лише 19.07.2018 р, та відображає інформацію станом саме на цю дату.

Посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині прийняти нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач зазначає в апеляційній скарзі, що під час проведення перевірки та визначення податкового зобов`язання позивачу контролюючим органом було використано інформацію від компетентного органу державної влади - Держгеокадастру, а саме - витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, чинний на день винесення спірного податкового повідомлення- рішення та розгляду справи в суді.

Вважає, що витяг є індивідуальним правовим актом та породжує правові наслідки для позивача, а тому надання правової оцінки щодо правомірності прийняття витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки має бути окремим предметом судового спору та не може вирішуватись судом в межах заявлених вимог в цій справі.

Крім того, вважає, що протягом 2017-2018 років не змінювалось функціональне призначення земельної ділянки, а тому можливо застосування витягу від 19.07.2018 року №46/130718/03-07 до попереднього періоду.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою апеляційного суду від 18.01.2021 здійснено заміну відповідача - ГУ ДФС у Дніпропетровській області на правонаступника - ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

У судовому засіданні 14.04.2021 за клопотанням відповідача здійснено заміну ГУ ДСП у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на правонаступника - ГУ ДСП у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658).

Під час судового розгляду справи представники сторін надали суду апеляційної інстанції пояснення, аналогічні викладеним вище, та підтримали вимоги свої апеляційних скарг.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши дотримання судом норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між Дніпровською міською радою та ПАТ Металургмаш укладено договір оренди землі від 20.06.2005р. терміном дії до 20.06.2020р, згідно якого ПАТ Металургмаш відповідно до рішення міської ради № 358/26 від 20.04.2005р. прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,7062га, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Новоселівська, 23, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпра за кадастровим номером 1210100000:01:185:0027.

Відповідно до податкової декларації з плати за землю за 2017р. від 17.02.2017р. №9022968412 ПАТ Металургмаш задекларовано податкових зобов`язань за земельну ділянку площею 0,7062га (кадастровий номер 1210100000:01:185:0027), розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Новоселівська, 23, у розмірі 664 585грн. 75коп.

Згідно витягу від 10.02.2017р. №29/090217/03-07 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого управлінням Держгеокадастру у м. Дніпрі Дніпропетровської області по ПАТ Металургмаш з урахуванням індексації, передбаченої ст.289 Податкового кодексу України, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2017р. по вул. Новоселівська, 23, площею 0,7062га складає 22 152834грн. 49коп. Річна сума орендної плати за землю, яка повинна бути нарахована ПАТ Металургмаш на 2017р. складає 664 585грн. 04коп.

Таким чином, обрахунок суми орендної плати за землю з фізичних осіб за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. повинен складати 22 152 834грн. 49коп. х 3% /100 = 664 585грн. 04коп., проте згідно акта перевірки річна сума орендної плати за землю за 2017р. повинна складати 830731грн. 29коп.

Суд не погодився з таким висновком відповідача, оскільки з матеріалів справи вбачається, що останній при обчисленні суми орендної плати за 2017р. використав дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з витягу за 2018р. №46/130718/03-07, а відтак помилково прийшов до висновку, що позивач невірно обрахував суму орендної плати за землю.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач вірно обчислив розмір орендної плати за землю за 2017р. та своєчасно сплатив її до державного бюджету України.

Щодо розміру орендної плати за 2018 рік, суд першої інстанції зазначив, що згідно податкової декларації з плати за землю за 2018р. від 15.02.2018р. №9022323227 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 15.08.2018р. №9172593075 ПАТ Металургмаш задекларовано податкові зобов`язання за вказану земельну ділянку у розмірі 743 789грн. 40коп.

Суд виходив з того, що відповідно до витягу від 19.07.2018р. №47/130718/03-07 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого управлінням Держгеокадастру у м. Дніпрі Дніпропетровської області по ПАТ Металургмаш з урахуванням індексації, передбаченої ст.289 Податкового кодексу України, нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2017р. по вул. Новоселівська, 23, площею 0,7062га складає 27 691 043грн. 12коп, а тому річна сума орендної плати за землю, яка повинна бути нарахована ПАТ Металугмгаш у відповідності вимогам чинного законодавства України на 2017р. складає 830 731 грн. 29коп.

Таким чином, обрахунок суми орендної плати за землю з фізичних осіб за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. у відповідності до вимог чинного законодавства України повинен складати 27 691 043грн. 12коп. х 3% /100 = 830 731грн. 29коп.

Суд першої інстанції не погодився з такими твердженнями позивача, що застосування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі від 19.07.2018р. №46/130718/03-07 є таким, що суперечить нормам діючого законодавства, оскільки позивачем до матеріалів справи не долучено іншого витягу з технічної документації за 2018р., на підставі даних якого позивачем самостійно був обрахований податок з орендної плати за землю в 2018р. у розмірі 743 789грн. 40коп.

Зазначені в цих деклараціях сплачені суми з орендної плати за землю за 2018р., свідчать лише, що позивачем дійсно сплачувався податок за оренду землі в 2018р., та не дають можливості дійти висновку та встановити саме з якої суми нормативно грошової оцінки земельної ділянки вони були обраховані.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем занижено суму нормативної оцінки земельної ділянки в податкових деклараціях за 2018р.

Враховуючи, що позивачем вірно була обчислена сума з податку за оренду землі за 2017р. та повному обсязі сплачена до державного бюджету України суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення від 22.03.2019р. №0009101404 в частині збільшення суми грошового зобов`язання та в частині нарахування штрафних санкцій за 2017р. підлягає скасуванню. В частині визначення грошових зобов`язань за 2018 рік та відповідно нарахованих за цей період штрафних санкцій суд першої інстанції вважав правомірним оскаржуване податкове повідомлення рішення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

По-перше, за доводами позовної заяви позивач вказує однакові підстави для оскарження податкового повідомлення рішення як за 2017 рік, так і за період з 01.01.2018 року по 14.06.2018 року, адже вважає, що за цей час не відбулося зміни нормативно грошової оцінки.

В той же час, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині обрахунку орендної плати за 2017 рік з такими доводами позивача погодився, а за вказаний період 2018 року - ні.

Колегія суддів при цьому виходить з того, що відповідно до п. 286.2 ст.286 Податкового кодексу України, при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею платником подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Вказана довідка є невід`ємною частиною договору та є підставою для вирахування державного мита та розрахунку орендної плати за землю.

Довідка (Витяг) надається згідно з чинним законодавством територіальним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Позивачем було задекларовано та сплачено орендну плату за 2017 рік на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.02.2017 року (а.с.42), згідно якого коефіцієнт функціонального призначення Кф складає 2,00. Саме за цим витягом позивачем обраховано й орендну плату за 2018 рік на час подання декларації з плати за землю за 2018р. від 15.02.2018р. №9022323227.

Суд першої інстанції помилково посилається на те, що позивачем не було надано іншого витягу за 2018 рік, який би підтвердив правомірність розрахунку орендної плати позивачем, оскільки зміни нормативно грошової оцінки за цей час не відбувалось, а від платника податків не вимагається нормами податкового законодавства щорічне надання витягу.

Колегія суддів наголошує, що предметом спору є правомірність податкового повідомлення-рішення відповідача, а не дій позивача. Таким чином, навіть помилковий розрахунок орендної плати позивача не легалізує податкове повідомлення рішення відповідача, якщо воно прийняте з порушенням норм законодавства.

По друге, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що застосування до податкового періоду 2017 року витягу від 19.07.2018 року № 47/130718/03-07 є неправомірним.

Так, згідно п.1.2 договору оренди цільове призначення земельної ділянки визначено УКЦВЗ 1.11.6 - інша комерційна діяльність.

Згідно примітки 2 додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 489 від 25.11.2016, в редакції що діяла до 17.07.2018 року, разі відсутності у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовувався із значенням 2,0.

З матеріалів справи вбачається, що Дніпровською міською радою стосовно земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:185:0027 подано заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо цільового призначення земельної ділянки 14.06.2018 року. З цього самого часу з метою забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення земель було приведено у відповідність код 1.11.6 УКЦВЗ (інша комерційна діяльність) і визначено як код КВЦПЗ 03.10 - (а.с. 29).

Згідно з додатком 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 489 від 25.11.2016 код 03.10 встановлений для земельних ділянок, що використовуються для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку). Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, для коду 03.10 встановлений в розмірі 2,5.

Отже, з цього часу підлягає сплаті орендна плата з урахуванням Кф 2,5.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивачем 15.08.2018 року було подано уточнюючу декларацію у липні 2018 року, в якій враховано збільшення Кф орендованої земельної ділянки.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ключовим фактом для застосування нового Кф=2,5 є внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру стосовно коду цільового призначення земельної ділянки Дніпровською міською радою 14.06.2018 року. Таким чином, посилання позивача на необхідність збільшення орендної плати з 17.07.2018 року - часу набрання чинності змінами до примітки 2 додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 489 від 25.11.2016, внесеними наказом Мінагрополітики № 162 від 27.03.2018 року, є безпідставними, адже на час таких змін земельна ділянка вже мала код Класифікації видів цільового призначення земель 03.10, а тому на неї такі зміни не поширювались.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для розрахунку орендної плати за період з 01.01.2018 року по 14.06.2018 року із застосуванням Кф 2,5 у позивача не було.

Колегія суддів враховує, що відповідачем не доведено, що про такі зміни Кф позивачу було належним чином повідомлено, а з матеріалів справи вбачається, що зміни до п. 2.1. Договору оренди землі стосовно цільового призначення земельної ділянки внесені лише 31.07.2020 року.

По-третє, колегія суддів наголошує, що витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки відомості про які на момент видачі такого витягу внесені до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі реального часу і програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на певну дату (яка вже минула).

Відповідності до п. 178 Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051, витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, які є безстроковими, а тому витяг від 19.07.2018 року № 47/130718/03-07 не міг бути врахований відповідачем для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення під час перевірки у лютому 2019 року.

По-четверте, щодо доводів апеляційної скарги відповідача про неналежність способу захисту, обраного позивачем, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.11.2018 у справі № 814/789/17, від 27.11.2018 у справі № справі № 817/1819/17; від 17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 29.07.2020 року у справі № 810/4275/17, відносно інформативного характеру витягів з технічної документації про грошову оцінку землі, яка спростовує доводи відповідача та суду, що витяг з технічної документації є індивідуальним актом та має бути окремим предметом позову.

Така практика Верховного Суду існувала на час звернення позивача до суду, а тому колегія суддів вважає, що позивачем правильно обрано спосіб захисту своїх прав. Відмова у позові з тих підстав, що позивачем не оскаржено витяг як акт індивідуальної дії, порушує принцип правової визначеності, адже судова практика має сприяти сталості правових засад у суспільстві, на що позивач мав законні сподівання під час обрання способу захисту.

Отже, збільшення контролюючим органом суми грошових зобов`язань за платежем орендна плата з юридичних осіб за 2017-2018 роки та нарахування штрафних санкцій податковим повідомленням рішенням від 22.03.2019 року № 0009101404 є протиправним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню. Апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального права, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 317, 321, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "МЕТАЛУРГМАШ" задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі №160/6070/19 скасувати.

Позов задовольнити. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 22.03.2019р. №0009101404 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "МЕТАЛУРГМАШ" судові витрати у сумі 11863,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 44118658.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 26.04.2021 року.

Головуючий суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов