Постанова

від 20.04.2021 по справі 910/15047/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2021 р. Справа№ 910/15047/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Халімон С.В. дов. від 22.03.21р.;

від відповідача: Чекман М.П. орд. від 21.12.20р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Благодійного фонду "Фонд Відродження Десятинного Храму"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2020

у справі №910/15047/20 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі"

до Благодійного фонду "Фонд Відродження Десятинного Храму"

про стягнення 104 046,04 грн,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Благодійного фонду "Фонд Відродження Десятинного Храму" (далі - відповідач) та просив стягнути 104 046,04 грн заборгованості за недовраховану електричну енергію в результаті порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов договору про постачання електричної енергії №52651 від 30.09.2013 позивач постачає відповідачу електричну енергію до житлового будинку по вул. Гончарна, 17-Б, у місті Києві. 04.06.2020 уповноваженими представниками позивача, в присутності представника відповідача, було виявлено та зафіксовано порушення пп.1 п.8.4.2 ПРРЕЕ (порушення цілісності пломбувального матеріалу (дріт), на якому встановлена пломба), про що складено акт, за результатом розгляду якого комісією позивача 16.07.2020 було прийнято рішення про донарахування позивачу вартості не облікованої електричної енергії в сумі 104 046,04 грн, відповідач акт в судовому порядку не оскаржив, а виставлені рахунки не сплатив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти її задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2020 відзив залишено без розгляду у зв`язку із його поданням з пропуском процесуального строку, встановленого судом, та без клопотання про його поновлення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15 грудня 2020 року позов задоволено.

З Благодійного фонду "Фонд Відродження Десятинного Храму" стягнуто на користь приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" грошові кошти у розмірі 104 046,04 грн та судовий збір у розмірі 2102 грн 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Благодійний фонд "Фонд Відродження Десятинного Храму" подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позовну заяву і ухвалу про відкриття провадження відповідач не отримав, зі справою ознайомився 24.11.2020 та подав 07.12.2020 відзив на позов, який судом залишено без розгляду; у акті зазначено, що він складений за участю представника споживача - ОСОБА_1 (намісник секретар-референт протодиякон), який не є представником відповідача та не є працівником відповідача, про що до відзиву надавалась довідка, і позивачем не надано будь-яких доказів щодо встановлення даної особи; відповідача не було повідомлено про дату та час засідання комісії з розгляду акту про порушення; акт про пломбування від 23.12.2013 від імені споживача підписаний ОСОБА_2, однак позивачем не надано доказів наявності у вказаної особи повноважень, а відповідачем надавалась суду довідка про відсутність трудових відносин із вказаною особою; факт пошкодження пломб має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованої організацією, однак рішення комісії позивача прийнято без проведення експертизи.

Також заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які не були прийняті судом першої інстанції (довідок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), яке обґрунтоване тим, що копія ухвали про відкриття провадження була повернута поштою 19.10.2020 з довідкою "адресат відсутній за вказаною адресою", відповідач ознайомився з позовною заявою та ухвалою суду 24.11.2020, тому саме з цієї дати розпочався п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов, тому відповідач подав відзив 07.12.2020 в межах цього строку.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що пломбування 23.12.2013 не можливо було б провести без представника відповідача і відповідного дозволу; перевірка може проводитись за участі іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, тому ОСОБА_1 є такою особою; перевіркою встановлено порушення цілісності пломбувального матеріалу (дріт) на якому була встановлена пломба на захисному екрані ввідних автоматичних вимикачів, у зв`язку із чим було складено акт про порушення; відповідач, маючи інформацію про час та місце проведення комісії, на засідання не з`явився, своїх пояснень чи заперечень не надав; комісією було обґрунтовано розраховано вартість необлікованої електричної енергії, з врахуванням дозволеної потужності по договору за період з 17.03.2020 (з дня останнього контрольного огляду) по 04.06.2020 (день перевірки); відповідач, порушивши ПРРЕЕ, намагається уникнути відповідальності за крадіжку електричної енергії; також відповідач намагається ввести суд в оману, стверджуючи про неотримання ухвали суду від 08.10.2020 про відкриття провадження, оскільки не зазначає, звідки дізнався про існування даної справи, тому судом було обґрунтовано залишено без розгляду відзив на позов; довідки відповідача не можна враховувати як належні докази того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є представниками/працівниками відповідача.

У процесі розгляду апеляційної скарги відповідачем було подано клопотання про повернення відзиву на апеляційну скаргу без розгляду, оскільки представник позивача Кирищук В.П., яким підписаний відзив, не є адвокатом і не надав доказів щодо наявності повноважень на представлення інтересів юридичної особи в порядку самопредставництва.

Клопотання відповідача про залишення відзиву без розгляду відхилено апеляційним господарським судом, оскільки дана справа є малозначною і згідно ч. 2 ст. 58 ГПК України представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність, а повноваження Кирищука В.П. підтверджуються довіреністю від 29.10.2020.

Розглянувши клопотання відповідача про долучення доказів, не прийнятих до розгляду судом першої інстанції, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 була направлена на адресу державної реєстрації відповідача 12.10.2020 та повернута поштою з довідкою "адресат відсутній за вказаною адресою" 19.10.2020 (що згідно ч.6 ст.242 ГПК України вважається днем вручення), в подальшому представник відповідача 19.11.2020 подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомився із нею 24.11.2020 та 07.12.2020 подав відзив на позов, з пропуском встановленого судом строку та без клопотання про його поновлення.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач не отримував документів за цим позовом до дня ознайомлення із матеріалами справи.

Апеляційний господарський суд також бере до уваги те, що дана справа розглядалась місцевим судом у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, а ухвала суду від 11.12.2020 про залишення відзиву без розгляду була направлена сторонам 16.12.2020, вже після прийняття оскаржуваного рішення від 15.12.2020.

Водночас справи чи окремі процесуальні питання, які розглядаються в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) або без виклику сторін, мають своє обмеження щодо реалізації права бути вислуханим, від чого залежить забезпечення права бути почутим (Рішення ЄСПЛ у справі "Сase of Fomin v. Moldova" від 11.10.2011, п. 22-34).

Ефективність розгляду справи досягається тоді, коли сторони мають право надати суду ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто, ретельно розглянуті судом, що знаходить своє відображення у судовому рішенні, яке й буде свідчити про справедливість здійсненої судової процедури. Право бути вислуханим, як відзначив Європейський Суд у рішенні у справі "Fomin v. Moldova" у п. 31, не тільки включає можливість робити подання суду, але й обумовлює наявність обов`язку суду відобразити у рішенні причини, тобто, вказати, чому відповідні аргументи були прийняті або відхилені.

Обмеження права бути вислуханим збалансоване законодавством, зокрема, можливістю перегляду відповідного рішення в апеляційному порядку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не є абсолютним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства". Однак застосовані обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більш того, обмеження не входить у сферу застосування статті 6 §1 Конвенції, якщо не переслідує "законну мету" і якщо відсутнє "пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою".

Враховуючи, що оскаржуване рішення місцевого суду було прийняте без участі (виклику) представників сторін, без урахування позиції та аргументів відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що з метою дотримання ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме, права бути вислуханим судом, мають бути враховані усі доводи і аргументи відповідача та прийняті подані ним докази.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, вказав, що позивачем не надано доказів встановлення особи ОСОБА_1 , яким був підписаний акт з боку споживача, та не перевірено його повноваження; також відсутні докази щодо повноважень ОСОБА_2, яким пломба була прийнята на збереження; пояснив, що будинок, у якому проводилась перевірка, належить Фонду на праві власності та використовується для періодичного проживання монахів Десятинного монастиря; вважав, що повинна була проводитись експертиза для встановлення факту втручання у роботу лічильника; також вказав, що у будинку перебувала уповноважена особа відповідача, яка не була залучена до перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, пояснив, що положеннями ПРРЕЕ допускається проведення перевірки в присутності "інших осіб", які допустили перевіряючих до засобу обліку; особа ОСОБА_1 була встановлена і він є секретарем-референтом намісника монастиря, однак працівники позивача не мають повноважень вимагати копії документів, а у акт відомості про документи посвідчення особи не вписані у зв`язку із відсутністю таких вимог у ПРРЕЕ; акт пломбування не є правочином, тому довіреність не вимагалась, однак номери пломб, які вказані у акті пломбування співпадають з тими, що були при перевірці; проведення експертизи у даному випадку не потрібне, оскільки був пошкоджений пломбувальний матеріал (дріт), на якому кріпилась пломба, і цей факт встановлений самою перевіркою; також вказав, що споживання електроенергії, як до виявлення порушення, так і після його усунення, знаходилось приблизно на одному рівні.

Відповідно до ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 13 по 20 квітня 2021 року на стадії судових дебатів.

Представники сторін після перерви у судове засідання не з`явились, від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судових дебатів без його участі, представник позивача причини неявки не повідомив, що не перешкоджає завершенню розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Благодійний фонд "Фонд Відродження Десятинного Храму" є місцевою благодійною організацією, основною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства та окремих категорій осіб (а.с.122-132).

Фонду на праві власності належить житловий будинок по вулиці Гончарна, буд. 17б, у місті Києві, житловою площею 246,50 м.кв., загальною площею 601,30 м.кв., що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 01.11.2012 та витягом про державну реєстрацію прав від 16.11.2012 (а.с.48-51).

30 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Київенерго", правонаступником якого є позивач, як постачальником та Благодійним фондом "Фонд відродження Десятинного храму", як споживачем, було укладено договір на постачання електричної енергії № 52651 (о/р 52651018) (далі - Договір) (21-41).

Згідно з п. 2.1 Договору сторони погодилися, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим Договором, сторони зобов`язались керуватися чинним законодавством України пов`язаним з правилами користування електричною енергією.

Згідно з пп. 2.3.5 Договору, споживач зобов`язаний забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, а постачальник має право на вказані дії, згідно з пп. 3.1.5 Договору.

Відповідно п. 4.2.3 Договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання, у випадку, зокрема, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку.

Згідно додатку 4А до Договору об`єктом споживача, на який здійснюється постачання електричної енергії, є житловий будинок по вул.Гончарній, 17-б, режим роботи - 7 днів на тиждень цілодобово, дозволена потужність об`єкта 40,17 кВт, лічильник НІК 2303 №0166654 (а.с.33).

23 грудня 2013 року працівниками постачальника, за участі представника споживача - дов.особи ОСОБА_2 було складено АКТ №2514 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії (лічильника НІК 2303 №0166654) та акт №2514 про пломбування засобів обліку в електроустановках, у тому числі з розміщенням пломби С12778145 (Карат/трос) на захисному екрані ввідних автоматичних вимикачів. Акт з боку споживача підписаний ОСОБА_2, який акт підтвердив, вказані пломби, пломбувальний матеріал, прилади обліку і їх ланцюга прийняв на збереження (а.с.66-68).

17 березня 2020 року було проведено контрольний огляд розрахункових точок обліку споживача, яким було встановлено цілісність пломб, у тому числі пломби з номером С12778145 на захисному екрані лічильника (а.с.70).

04 червня 2020 о 13 год. 45 хв уповноваженими представниками позивача в присутності секретаря-референта намісника, протодиякона ОСОБА_1 було проведено контрольний огляд засобів обліку та встановлено порушення підп.1 п.8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: порушення цілісності пломбувального матеріалу (дріт), на якому встановлена пломба №С12778145, яка встановлена на захисному екрані ввідних автоматичних вимикачів. За результатами перевірки складено акт про порушення №04249 (а.с.61-64).

У вказаному акті також зазначено, що проведено опломбування ввідних автоматичних вимикачів, комісія з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 16.07.2020 о 9 год. 30 хв. за адресою: м.Київ, вул.Новокостянтинівська, 1а, к.40. З актом про порушення ознайомлений ОСОБА_1 До акту про порушення додається: фотофіксація.

Крім того, у цей же день складений акт №ПЗО 000367 про пломбування засобів комерційного обліку (ЗКО) електричної енергії, згідно якої на ввідні автоматичні вимикачі встановлено пломбу №С45649795 (Карат/трос), яка передана на зберігання ОСОБА_1 (а.с. 65).

16 липня 2020 року відбулося засідання комісії по розгляду актів порушення, у відсутності споживача, за результатами якого складено протокол № 2583, яким встановлено, що споживач порушив підп.1 п.8.4.2 ПРРУУ - порушення цілісності пломбувального матеріалу (дріт), на якому встановлена пломба з С12778145 з відбитками тавр ПрАТ "ДТЕК Київське електромережі", яка встановлена на захисному екрані ввідних автоматичних вимикачів, та на даному засіданні було прийнято рішення про проведення нарахування, згідно з п. 8.4.10 та за формулою №4 порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ: потужність 40,17 кВт, тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 24 год, 7 днів на тиждень, Кв.=0,6. Період нарахування з 17.03.2020 року по 04.06.2020 року. Згідно із розрахунком вартість не облікованої електричної енергії обсяг нарахувань складає 104046,04грн (а.с.71-74).

21 липня 2020 року позивач направив на адресу відповідача лист з копією протоколу №2583 від 16.07.2020, копією розрахунку по акту про порушення, рахунком для оплати недоврахованої електричної енергії по акту про порушення та акту прийняття-передавання товарної продукції за липень 2020 року, однак вказане відправлення повернуто поштою з довідкою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.75-77).

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення 104 046,04 грн заборгованості за недовраховану електричну енергію.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на порушення процедури проведення перевірки, яка проводилась без участі його представника, та порушення процедури розгляду акту, оскільки відповідача не було належним чином повідомлено про дату та час засідання комісії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Права та обов`язки сторін виникли на підставі Договору про постачання електричної енергії №52651 від 30.09.2013, який за своєю правовою природою є договором поставки енергоносіїв приєднаними мережами.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є чинним та обов`язковим для сторін.

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Правовідносини сторін на час проведення перевірки були врегульовані як загальними нормами Цивільного і Господарського кодексів України, так і спеціальним Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з пунктом 14 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушенням на ринку електричної енергії є, зокрема, пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електроенергії (ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до п.2.3.4 ПРРЕЕ (в редакції, чинній на час перевірки) відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

З матеріалів справи вбачається, що належний позивачу лічильник НІК2303 №0166654 був опломбований 23.12.2013, у тому числі з розміщенням пломби С12778145 (Карат/трос) на захисному екрані ввідних автоматичних вимикачів і вказана пломба при попередній перевірці (17.03.2020) не була пошкоджена.

Споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про опломбування (підпункт 8 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ).

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_2 , яким підписувався акт про пломбування 23.12.2013, не є його працівником та не був уповноважений на підписання акту, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки лічильник НІК2303 №0166654 встановлений у будинку, який належить відповідачу, що ним не заперечується, отже, згідно умов договору та нормативно-правових актів (як тих, що були чинні на дату укладення договору, так і тих, які чинні на час перевірки), саме відповідач відповідає за збереження цілісності пломб.

Згідно п.8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Порядок оформлення акту про порушення Правил визначений у їх пункті 8.2.5, відповідно до якого у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил (абз 1 п.8.2.5 ПРРЕЕ).

Отже, акт про порушення може бути складений як в присутності споживача (представника споживача) так і в присутності іншої особи (яка допустила працівників оператора системи на об`єкт).

З матеріалів справи вбачається, що перевірка 04.06.2020 представниками позивача проводилась в присутності "намісника секретаря-референта протодиякона ОСОБА_1", однак у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності у вказаної особи повноважень діяти від імені споживача (відповідача), тому апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є "іншою особою", в розумінні положень п.8.2.5 ПРРЕЕ.

Відповідно до абз. 2 п.8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення (абз. 4 п.8.2.5 ПРРЕЕ).

У акті про порушення зазначено, що до нього додається фотофіксація. Проте, на доданих до акту про порушення фотографіях (а.с.63-64) відсутні зображення пломби №С12778145, цілісність пломбувального матеріалу на якій було пошкоджено, а наявна лише фотографія нової пломби з номером С45649795 (а.с.64, верхня фотографія), яка була встановлена вже після перевірки.

Згідно абз. 8 п.8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Акт про порушення від 04.06.2020 підписаний трьома представниками оператора системи та "іншою особою" - ОСОБА_1, що відповідає наведеному положенню ПРРЕЕ.

Відповідно до абз. 7 п.8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази направлення/вручення акту про порушення саме споживачеві (відповідачу), а ознайомлення із актом "іншої особи" не свідчить про виконання позивачем обов`язку вручення акту споживачу.

Порядок розгляду актів про порушення встановлений пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ, згідно якого:

- на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (абз.1);

- споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення (абз.3);

- споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання (абз. 5);

- у разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну (абз. 6);

- акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акту про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи (абз. 7);

- рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу (абз. 9).

Отже, відповідно до положень пункту 8.2.6 ПРРЕЕ позивач зобов`язаний був повідомити про дату та час засідання з розгляду акту саме споживача, а не будь-яку іншу особу, яка допустила його працівників до перевірки, і лише після належного повідомлення (або після закінчення 30 календарних днів від дати направлення повідомлення) проводити засідання комісії.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач у встановленому порядку не повідомив відповідача про дату та час засідання комісії, внаслідок чого мало місце порушення прав споживача бути присутнім на засіданні комісії та надавати пояснення, що є порушенням ПРРЕЕ, а тому, згідно абз. 7 п.8.2.6 ПРРЕЕ акт про порушення вважається недійсним.

Апеляційним господарським судом при цьому враховані правові позиції Верховного Суду щодо застосування пункту 8.2.6 ПРРЕЕ, які викладені у постановах від 07.09.2020 у справі №905/2287/19 та від 08.10.2020 у справі №908/1580/19, в яких зроблено висновок щодо обов`язку оператора системи вручення акту про порушення саме споживачу, належного повідомлення споживача про засідання комісії та необхідності дотримання строків, встановлених ПРРЕЕ.

Відповідно до абз. 3 п.8.2.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Згідно з абз. 5 п. 8.2.7 ПРРЕЕ якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Оскільки відповідач не сплатив вартість недооблікованої електричної енергії, позивач мав право звернутись до суду із даним позовом, однак при цьому позивач повинен довести суду факт безоблікового споживання електричної енергії відповідачем.

Проте, позивачем у даній справі не надано доказів того, що внаслідок порушення цілісності пломбувального матеріалу (дріт), на якому була встановлена пломба на захисному екрані ввідних автоматичних вимикачів, відповідачем здійснювалось безоблікове споживання електричної енергії, матеріали справи не містять доказів викрадення споживачем електричної енергії та самовільних підключень до електричних мереж, а згідно пояснень представника позивача споживання відповідачем електричної енергії знаходилось приблизно на одному рівні.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що факт порушення позивачем Правил роздрібного ринку електричної енергії не доведений належними доказами, а розгляд акту про порушення від 04.06.2020 проведений позивачем з недотриманням порядку, встановленого вказаними Правилами, що свідчить про недійсність зазначеного акту та не може бути підставою для нарахування відповідачу вартості необлікованої електричної енергії за порушення, зафіксоване в ньому.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, наведені норми чинного законодавства та оцінивши докази у справі в їх сукупності, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не доведеними і не обґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.

За встановлених обставин, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 15 грудня 2020 року прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Отже, апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати останнього на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Благодійного фонду "Фонд Відродження Десятинного Храму" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15 грудня 2020 року.

3. У позові відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011) на користь Благодійного фонду "Фонд Фонд Відродження Десятинного Храму" (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд.6А, кв. 9, ідентифікаційний код 38322356) - 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.04.2021.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук