Постанова

від 19.04.2021 по справі 822/559/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року Справа № 822/559/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача 1 - не з`явився

від відповідача 2 - адвокат Місяць А.П.

від прокуратури - Гарбарук В.А.

від третьої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об`єднання "Райагробуд" на рішення господарського суду Хмельницької області від 05 січня 2021 року у справі №822/559/17 (повний текст складено 15 січня 2021 року, суддя Кочергіна В.О.)

за позовом Заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Шаровечківської сільської ради Хмельницького району

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

до 2. Районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об`єднання "Райагробуд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Державний кадастровий реєстратор м. Хмельницький

про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 6825089600:03:004:2450) в Державному земельному кадастрі

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у справі №822/559/17 відмовлено у позові Заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Шаровечківської сільської ради Хмельницького району с. Шаровечка Хмельницького району Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об`єднання "Райагробуд" про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 6825089600:03:004:2450) в Державному земельному кадастрі.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у справі №822/559/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 01 липня 2020 року касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задоволено частково, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року скасовано. Закрито провадження в адміністративній справі №822/559/17 та роз`яснено, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року справу №822/559/17 передано до Господарського суду Хмельницької області для розгляду.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05 січня 2021 року у справі №822/559/17 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 6825089600:03:004:2450) в Державному земельному кадастрі. Присуджено до стягнення з Районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об`єднання "Райагробуд" (с. Шаровечка, вул. Центральна, 2 Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04403918) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA 188201720343120002000002814, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) 1600 грн. 00коп. (одна тисяча шістсот гривень) витрат по оплаті судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, що рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6825089600:03:004:2450 та її передачу в користування відповідачу 2 Шаровечківською сільською радою не приймались, а відомості про документ, який посвідчує право, що містять в Державному земельному кадастрі державний акт І-ХМ 000305 є недостовірними, оскільки вказаний державний акт скасований судовим рішенням, яке набрало законної сили. За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо прав на земельну ділянку 6825089600:03:004:2450 у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей. Відтак, єдиним можливим та ефективним засобом захисту прав позивача є саме скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825089600:03:004:2450.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 2 - Районне кооперативно-державне міжгосподарське будівельно-монтажне об`єднання "Райагробуд" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 05 січня 2021 року у справі №822/559/17 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що судом не враховано, що РКДМБМО "Райагробуд" для здійснення державної реєстрації спірної земельної ділянки подано усі необхідні документи, передбачені пунктом 4 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", розроблена документація із землеустрою містила усі необхідні матеріали, передбачені чинним законодавством, включаючи і правовстановлюючий документ на спірну земельну ділянку, тому підстав для відмови у здійсненні реєстрації земельної ділянки у Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі не було. Крім того, норми пункту 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлює вичерпний перелік підстав, згідно яких державний кадастровий реєстратор може прийняти рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Позивачем не доведено той факт, що державна реєстрація проведена із порушенням чинного законодавства, а отже, правомірним є здійснення реєстрації земельної ділянки з цільовим призначенням "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств" площею 2,9874 га, яка перебуває у користуванні РКДМБМО "Райагробуд", відтак підстави для задоволення позову відсутні та при ухваленні судом першої інстанції рішення про задоволення позову були неправильно застосовані норми матеріального права.

Крім того, апелянт зазначає, що прокурор, звертаючись до суду з позовами у цій справі, повинен був обгрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу або здійснення ним такого захисту неналежним чином. При зверненні прокурора до суду у даній справі останнім не дотримано порядку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки, повідомивши компетентний орган Шаровечківську сільську раду про виявлені порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, прокурор фактично не надав можливості раді самостійно відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, а відтак і не довів бездіяльності компетентного органу, яка обумовлює право прокурора на звернення до суду з цим позовом для представництва інтересів держави в суді.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2021 року у справі №822/559/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об`єднання "Райагробуд" на рішення господарського суду Хмельницької області від 05 січня 2021 року у справі №822/559/17 та призначено дату судового засідання на 31 березня 2021 року.

Від Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє вважає, що вимоги апеляційної скарги є обгрунтованими та підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Хмельницької області від 05 січня 2021 року є необгрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

29 березня 2021 року від Хмельницької окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що доводи відповідача у апеляційній скарзі є необгрунтованими та безпідставними, а тому прокурор просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 05 січня 2021 року по справі №822/559/17 залишити без змін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31 березня 2021 року у справі №822/559/17 розгляд апеляційної скарги відкладено на "14" квітня 2021 р. об 11:30 год. Зобов`язано Хмельницьку місцеву прокуратуру надати колегії суддів через канцелярію суду до 09 квітня 2021 року інформацію щодо правового статусу позивача у справі - Шаровечківської сільської ради (рішення щодо реорганізації, докази припинення юридичної особи, відомості щодо правонаступника, ін.). Задоволено заяву представника РКДМБМО "Райагробуд" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

12 квітня 2021 року на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Окружної прокуратури міста Хмельницького надійшов лист №55-712вих-21 від 06 квітня 2021 року до якого долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо наявності запису від 30 березня 2021 року про припинення Шаровечківської сільської ради, електронна копія рішення 1-ї сесії Хмельницької міської ради №22 від 08 грудня 2020 року "Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Хмельницької міської ради" та електронна копія рішення 4-ї сесії Хмельницької міської ради №81 від 17 лютого 2021 року "Про затвердження передавальних актів сільських рад, які приєдналися до Хмельницької міської ради".

13 квітня 2021 року від Хмельницької обласної прокуратури надійшов лист на виконання вимог ухвали суд від 31 березня 2021 року до якого долучено належним чином завірену копію рішення Хмельницької міської ради від 08 грудня 2020 року №22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 квітня 2021 року у справі №822/559/17 замінено позивача Шаровечківську сільську раду (код ЄДРПОУ, Хмельницька область, Хмельницький район, с.Шаровечка, вул.Сапунова, 37/2) на її правонаступника Хмельницьку міську раду (код ЄДРПОУ 33332218, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул. Гагаріна, 3). Розгляд апеляційної скарги відкладено на "20" квітня 2021 р. об 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2 (ВКЗ). Вирішено провести судове засідання 20 квітня 2021 року об 10:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://vkz.court.gov.ua).

В судових засіданнях 31 березня 2021 року та 20 квітня 2021 року було заслухано пояснення представника апелянта та прокурора, які підтримали вимоги і доводи викладені відповідно у апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Представники позивача, відповідача 1 та третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників відповідача 2 та прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Хмельницької області від 18 червня 2012 року у справі №13/5025/406/12 визнано недійсним державний акт на право постійного користування Хмельницьким колективним міжгосподарським будівельно-монтажним підприємством "Райагробуд" земельною ділянкою площею 3,14 га серії 1-ХМ №000305, виданий Шаровечківською сільською радою народних депутатів 28 грудня 1998 року.

Згідно договору із РКДМБМО "Райагробуд" від 27 травня 2014 року №080/1, ТОВ "Хмельницьке Обласне Земельне Агентство" розроблено технічну Документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості РКДМБМО "Райагробуд" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, розташованої на території Хмельницького району, с.Шаровечка вул. Центральна, 2, підставою розробки якої у тому числі став державний акт серії І-ХМ №000305 від 28 грудня 1998 року.

28 липня 2014 року Державним кадастровим реєстратором управління Держземагентства у Хмельницькому районі проведено державну реєстрацію земельної ділянки з відкриттям Поземельної книги та внесенням запису про земельну ділянку кадастровий номер 6825089600:03:004:2450, площею 2,9874 га з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств; користувач земельної ділянки РКДМБМ об`єднання "Райагробуд", відомості про документ, що посвідчує право державний акт І-ХМ 000305.

Згідно відомостей з Публічної кадастрової карти (http://map.dazru.gov.ua/kadastrova-karta) земельна ділянка з кадастровим номером 6825089600:03:004:2450, загальною площею 2,9874 га, розташована в межах населеного пункту на території Шаровечківської сільської ради Хмельницького району, належить до комунальної власності, та є власністю громади с. Шаровечка.

Відповідно до листа сільського голови Шаровечківської сільської ради №456 від 04 листопада 2016 року упродовж 2012 2016 років на підставі рішень ради РКДМБМО "Райагробуд" будь-які майнові права на земельну ділянку з кадастровим номером 6825089600:03:004:2450, площею 2,9874 га з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств розташованої на території Хмельницького району, с.Шаровечка вул. Центральна, 2 не передавались.

Вивченням питання законності реєстрації вказаної земельної ділянки за РКДМБМО "Райагробуд" прокуратурою встановлено, що на момент звернення РКДМБМО "Райагробуд" до державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі, вказане підприємство не було її постійним користувачем, оскільки відповідний державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 3,14 га, серія І-ХМ №000305, виданого Шаровечківською сільською радою народних депутатів 28 грудня 1998 року визнано недійсним рішенням суду у справі 13/5025/406/12 від 18 червня 2012 року.

З урахуванням наведеного заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Шаровечківської сільської ради Хмельницького району до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об`єднання "Райагробуд" за участю третьої особи на стороні відповідача - Державного кадастрового реєстратора про визнання протиправною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за РКДМБМО "Райагробуд" (кадастровий номер 6825089600:03:004:2450) з цільовим призначенням: для розміщенням та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, площею 2,9874 га, проведену 16 березня 2014 року державним кадастровим реєстратором управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина 4 статті 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26 травня 2020 року.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У даній справі Заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Шаровечківської сільської ради Хмельницького району звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та до Районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об`єднання "Райагробуд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний кадастровий реєстратор м. Хмельницький про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 6825089600:03:004:2450) в Державному земельному кадастрі, оскільки Шаровечківська сільська рада не вживала заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.

Згідно статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Колегією суддів встановлено, що в.о. першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури звертався до Шаровечківської сільської ради із повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, в якому, в зв`язку з визнанням недійсним державного акту та проведеної реєстрацією земельної ділянки, повідомляв про наявність підстав для пред`явлення позову про скасування такої реєстрації з метою належного захисту державних інтересів у вказаних спірних правовідносинах (лист №72-1141вих17 від 27 січня 2017 року), однак Шаровечківської сільської радою не було вжито заходів для усунення порушення інтересів держави, зокрема, рада самостійно не звернулась до суду з позовом в інтересах держави, що є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.

Про бездіяльність Шаровечківської сільської ради також свідчить лист №456 від 04 листопада 2016 року адресований Заступнику керівника місцевої прокуратури у якому повідомлено про те, що впродовж 2012 2016 років на підставі рішень ради Районному кооперативно-державному міжгосподарському будівельно-монтажному об`єднанню "Райагробуд" будь-які майнові права на земельну ділянку з кадастровим номером 6825089600:03:004:2450 площею 2,9874 га для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та спору, розташованої в селі Шаровечка по вулиці Центральна, 2 в межах населеного пункту не передавалися.

Щодо критерію розумності строку наданого прокурором сільській раді, колегія суддів зазначає наступне.

Позовна заява Хмельницької місцевої прокуратури №74-Б-17 датована 09 лютого 2017 року та була нарочно подана до Хмельницького окружного адміністративного суду.

До вказаної позовної заяви було додано повідомлення про встановлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді №72-1141вих-17 від 27 січня 2017 року, яке адресоване Шаровечківській сільській раді.

Однак, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року адміністративний позов Заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Шаровечківської сільської ради Хмельницького району до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об`єднання "Райагробуд" про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, залишено без руху.

При цьому, судом було зазначено, що у позовній заяві прокурор не дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме: 1) не вказано чітко у чому саме полягає порушення інтересів держави та обгрунтування необхідності їх захисту прокурором; 2) обгрунтування наявності підстав для здійснення прокурором представництва Шаровечківської сільської ради Хмельницького району; 3) не має доказів, що стверджують не здійснення або неналежним чином здійснення захисту цих інтересів Шаровечківською сільською радою, що є недоліком позовної заяви та підставою для залишення її без руху.

На усунення недоліків позовної заяви, Хмельницькою місцевою прокуратурою була подана заява від 24 лютого 2017 року вих. №74-5-17, до якої також додано лист Шаровечківської сільської ради вих.№95 від 24 лютого 2017 року адресований Хмельницькій місцевій прокуратурі, у якому зазначено, що будь-які заходи представницького характеру (заявлені позов тощо), щодо визнання протиправною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825089600:03:004:2450 площею 2,9874 га призначеної для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд розташованої в селі Шаровечка, Хмельницького району в межах населеного пункту сільською радою не вживалися.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року було відкрито провадження в адміністративній справі №822/559/17.

Отже, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції установив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у справі №822/559/17 у задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у справі №822/559/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 01 липня 2020 року касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задоволено частково, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року скасовано. Закрито провадження в адміністративній справі №822/559/17 та роз`яснено, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року справу №822/559/17 передано до Господарського суду Хмельницької області для розгляду.

Дотримання прокурором статті 23 Закону України "Про прокуратуру" було предметом дослідження у згаданих вище процесуальних рішеннях.

Починаючи з січня 2017 року та станом на дату розгляду даної апеляційної скарги (20 квітня 2021 року) ні Шаровечківською сільською радою, ні її правонаступником - Хмельницькою міською радою не вчинено жодних дій на відновлення порушених інтересів держави, що свідчить про бездіяльність позивача та наявність підстав для представництва прокуратурою.

У разі якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва, і за умов відсутності отримання відповіді компетентного органу на звернення прокурора це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим, а також, зважаючи на обставини справи, апеляційна інстанція не виключає наявність достатніх підстав вважати, що Шаровечківською сільською радою упродовж розумного строку самостійно не вживалися заходи, спрямовані на судовий захист інтересів держави, що можна розуміти як бездіяльність компетентного органу.

Висновок щодо надання Прокурором розумного строку для реагування сільською радою на стверджуване порушення інтересів держави цілком узгоджується з правовим висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №927/468/20, за змістом якого суди попередніх інстанцій при наданні висновків про недотримання прокурором "розумного строку" і фактичне усунення такими діями можливості самостійного подання позову компетентним органом (Кабінетом Міністрів України), у першу чергу, зосередилися на часовому проміжку, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав до Кабінету Міністрів України та поданням позову у даній справі, проте не приділили достатньої уваги тому, що такий проміжок не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Оскаржуване судове рішення у даній справі прийнято з правильним застосуванням приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", позаяк застосований підхід не може бути занадто формалізованим та повинен охоплювати усі особливості цього спору.

Критерій "розумності", який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18, має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі №923/496/19, від 22 січня 2021 року у справі №927/468/20.

Крім цього, спірні правовідносини склалися між органом місцевого самоврядування з одного боку та органом державної влади і колективним підприємством з іншого боку, а тому кожен з них має прагнути до підтвердження правомірності власних рішень, а не навпаки, за допомогою формальних процедур, як то "розумний строк", намагатися уникнути навіть можливості судового провадження, предметом у якому стануть їхні дії.

Тобто Шаровечківська сільська рада була обізнана з фактом наявності порушення прав, однак жодних заходів протягом розумного строку після того, як їй стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, не вчинила. Фактично сільська рада визнала факт незвернення до суду за захистом порушеного права, а жодних доводів щодо намірів звернутися до суду в майбутньому не навела.

Вище також зазначено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень (частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

У випадку, якщо компетентний орган (в цьому випадку Шаровечківська сільська рада) не був згідний з наявністю підстав для представництва прокурором, в тому числі і можливості самостійного звернення до суду, міг оскаржити такі дії прокурора. Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що Шаровечківська сільська рада заперечує звернення прокурора з цим позовом до суду.

Дослідивши зміст листів, які направлялись сільською радою прокуратурі, колегією суддів вбачається відсутність намірів позивача звертатись до суду, тобто бездіяльність.

Зважаючи на викладене, прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому суди обох інстанцій прийшли до висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Шаровечківської сільської ради.

Вказаним спростовуються доводи скаржника щодо недотримання прокурором статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з приписами частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначені Законом України "Про Державний земельний кадастр" № 1325-VII від 05 червня 2014 року, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядком ведення Державного земельного кадастру, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року.

У відповідності до абзацу 2 частини першої статті 1 вказаного Закону Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.

При цьому перелік відомостей, що включаються до Державного земельного кадастру, наведений у статті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до частини другої статті 15 зазначеного Закону відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що 28 липня 2014 року Державним кадастровим реєстратором управління Держземагентства у Хмельницькому районі проведено державну реєстрацію земельної ділянки з відкриттям Поземельної книги та внесенням запису про земельну ділянку кадастровий номер 6825089600:03:004:2450, площею 2,9874 га з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств; користувач земельної ділянки РКДМБМ об`єднання "Райагробуд", відомості про документ, що посвідчує право державний акт І-ХМ 000305.

Як встановлено судами, державний акт на право постійного користування Хмельницьким колективним міжгосподарським будівельно-монтажним підприємством "Райагробуд" земельною ділянкою площею 3,14 га серії 1-ХМ №000305, виданий Шаровечківською сільською радою народних депутатів 28 грудня 1998 року визнано недійсним на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 18 червня 2012 року у справі №13/5025/406/12.

Враховуючи те, що земельна ділянка кадастровий номер 6825089600:03:004:2450, площею 2,9874 га розташована на території Хмельницького району, с.Шаровечка вул. Центральна, 2 розпорядником вказаної земельної ділянки відповідно до статті 122 Земельного кодексу України є Шаровечківська сільська рада.

Згідно з статтями 13-14 Конституції України, земля, її надра атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської ) економічної зони з об`єктами права власності Українського народу. Від Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним багатством, що перебуває під охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою включно відповідно до закону.

Чинним законодавством України визначено способи захисту порушеного права власності на землю.

За змістом статті 90 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Колегією суддів встановлено, що Державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Хмельницькому районі, за заявою РКДМБМО "Райагробуд", в Державному земельному кадастрі здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,9874 га з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, яка перебуває у постійному користуванні РКДМБМО "Райагробуд" на підставі державного акту серії І-ХМ №000305 від 28 грудня 1998 року, яка розташована за адресою: вул. Центральна, 2, с. Шаровечка Хмельницького району, та присвоєно її кадастровий номер 6825089600:03:004:2450, що є порушенням прав позивача як розпорядника земельними ділянками, які розташовані в межах населеного пункту с. Шаровечка.

Державний акт на право постійного користування Хмельницьким колективним міжгосподарським будівельно-монтажним підприємством "Райагробуд" земельною ділянкою площею 3,14 га серії 1-ХМ №000305, виданий Шаровечківською сільською радою народних депутатів 28 грудня 1998 року визнано недійсним на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 18 червня 2012 року у справі №13/5025/406/12.

Будь-яких інших доказів в підтвердження правомірності підстав розробки технічної документації на земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Центральна, 2, с. Шаровечка Хмельницький район кадастровий номер 6825089600:03:004:2450 матеріали справи не містять та про їх існування учасниками процесу не зазначено.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

З дослідженого колегією суддів вбачається, що рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6825089600:03:004:2450 та її передачу в користування відповідачу 2 Шаровечківською сільською радою не приймались, а відомості про документ, який посвідчує право, що містять в Державному земельному кадастрі державний акт І-ХМ 000305 є недостовірними, оскільки вказаний державний акт скасований судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Згідно статті 3 Закону України "Про державний земельний кадастр" закріплено основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо прав на земельну ділянку 6825089600:03:004:2450 у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей.

Визначені законом підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки не надають можливості усунути порушення прав позивача, яке виникло внаслідок встановлених судами обставин, оскільки у чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що при зверненні до суду з даним позовом прокурором обрано саме такий спосіб захисту, який може відновити його становище та захистити порушене право. Відтак, єдиним можливим та ефективним засобом захисту прав позивача є саме скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825089600:03:004:2450.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі East/West Alliance Limited проти України (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією небезпідставної скарги та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Poland № 30210/96).

Крім того, у пункті 227 рішення у справі "Кудла проти Польщі" суд вказав, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечувати втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, у якій формі вони закріплені в національному правовому порядку. Отже, дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), пункт 95 та рішення у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, пункт 157).

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В свою чергу, обов`язковість рішення суду, серед іншого закріплено в статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частини десятої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та пункту 114 Порядку державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Наявність державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує права Шаровечківської сільської ради, оскільки унеможливлює розпорядження вказаною земельною ділянкою, з огляду на що, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6825089600:03:004:2450, площею 2,9874га підлягає скасуванню в судовому порядку.

Щодо доводів апелянта про те, що оскільки під час проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825089600:03:004:2450 підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, передбачених чинним законодавством не було, Державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру у м. Києві діяв у межах та у спосіб, встановлений чинним законодавством України, а тому його дії є правомірними, колегія суддів зазначає, що судами визнається протиправною та скасовується державна реєстрацію земельної ділянки площею 2,9874, за адресою: вул. Центральна, 2, с. Шаровечка Хмельницький район з кадастровим номером 6825089600:03:004:2450, а не визнаються протиправними дії державного реєстратора з державної реєстрації.

Під час розгляду та вирішення даної справи судом не надається оцінка правомірності дій та рішень щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825089600:03:004:2450 на час їх прийняття, враховуючи, що метою даного позову є захист прав Шаровечківської сільської ради як розпорядника вказаною земельною ділянкою, тому судами досліджується лише наявність підстав для скасування державної реєстрації такої земельної ділянки у зв`язку з існуванням обставин, на які посилається позивач.

При цьому, у відповідності до частини першої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Положеннями пункту 50 Порядку передбачено, що поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа. Поземельна книга в електронній (цифровій) формі засвідчується електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора. Не завірені електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора записи у Поземельній книзі в електронній (цифровій) формі вважаються недійсними. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.

Зазначені норми права вказують на те, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги, а її номер є кадастровим номером земельної ділянки.

Отже, скасування державної реєстрації земельної ділянки прямо впливає на стан Поземельної книги і кадастрового номеру земельної ділянки.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права.

Згідно статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В свою чергу, обов`язковість рішення суду, серед іншого закріплено в статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Фактично, в своїй апеляційній скарзі Районне кооперативно-державне міжгосподарське будівельно-монтажне об`єднання "Райагробуд" стверджує, що відсутні підстави передбачені законодавством для скасування реєстрації земельної ділянки в розумінні Закону України "Про державний земельний кадастр".

Водночас, наведені у частині 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та пункті 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру випадки скасування державної реєстрації земельної ділянки розраховані на відсутність спірних правовідносин та не можуть обмежувати право особи на захист своїх прав та законних інтересів у разі неправомірної реєстрації земельної ділянки за іншою особою.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У зв`язку з цим колегія суддів зазначає, що судове рішення є самостійною підставою для скасування державної реєстрації земельних ділянок і відсутність цієї підстави в переліку підстав для скасування державної реєстрації земельних ділянок, передбачених законом, не відміняє обов`язковості виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №917/751/19.

Судами враховуються положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об`єднання "Райагробуд" на рішення господарського суду Хмельницької області від 05 січня 2021 року у справі №822/559/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 05 січня 2021 року у справі №822/559/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №822/559/17 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "26" квітня 2021 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.