Постанова

від 26.04.2021 по справі 917/1247/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2021 р. Справа № 917/1247/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників:

від позивача - Кадурін І.В. (адвокат), за ордером, договором та свідоцтвом;

від відповідача - Біленко Н.О., згідно з реєстром та за посвідченням;

від третьої особи - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавська горілчана компанія , м. Київ вх. № 419 П/З на рішення господарського суду Полтавської області від 01.12.2020 р. у справі № 917/1247/20 (суддя - Семчук О.С., повний текст складено та підписано 09.12.2020 р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавська горілчана компанія , м. Київ

до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях, м. Полтава

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Українська дистрибуційна компанія , м. Київ

про визнання укладеною додаткову угоду

ВСТАНОВИЛА:

29.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Полтавська горілчана компанія (далі - ТОВ Полтавська горілчана компанія , позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях (далі - відповідач) про визнання додаткової угоди до договору оренди №2-ц/2002Р від 29.12.2002 укладеною в редакції, наведеній позивачем в прохальній частині позову.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на підставі додаткової угоди № 7 від 08.10.2015 до цього договору оренди орендарем є Товариство з обмеженою відповідальністю Українська дистрибуційна компанія (далі - ТОВ Українська дистрибуційна компанія , третя особа), а оскільки підприємство позивача утворено шляхом виділу з ТОВ Українська дистрибуційна компанія , державну реєстрацію якого проведено 30.10.2019, та якому за розподільчим балансом станом на 01.10.2019 передано цілісний майновий комплекс ДП Полтавський лікеро-горілчаний завод , тому позивач є правонаступником третьої особи, що є підставою для укладання з відповідачем додаткової угоди в частині зміни преамбули договору оренди ЦМК та реквізитів сторін.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.12.2020 р. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що:

- з наданого позивачем розподільчого балансу неможливо встановити чи дійсно йому було передано від третьої особи майно ЦМК ДП Полтавський лікеро-горілчаний завод ; акту передачі ЦМК від третьої особи до позивача ним не надано;

- всупереч умовам п. 6.2 та п. 6.7 договору оренди орендар розпорядився орендованим майном без погодження з орендодавцем.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову та визнати означену додаткову угоду до договору оренди укладеною.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

За доводами апеляційної скарги, Фонд помилково стверджує, що за умовами договору оренди заміна орендаря можлива лише у випадку його реорганізації, а відповідно до п. 6.1 договору орендар, на базі переданого йому в оренду підприємства, може створювати юридичні особи.

Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем до матеріалів справи не наданий акт передачі ЦМК йому від третьої особи, оскільки таким актом є акт приймання-передачі майна від 30.10.2019 згідно з розподільчим балансом ТОВ УДК від 01.10.2019.

Крім того, позивач наполягає на надсиланні відповідачеві у листопаді 2019 року проекту додаткової угоди разом із пропозицією щодо внесення змін до договору.

Інші доводи апеляційної скарги є тотожні викладеним у позовній заяві підставам позову.

У визначений ухвалою суду від 08.02.2021 строк (враховуючи її отримання Фондом 12.02.2021), від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи всі учасники апеляційного провадження повідомлені належним чином.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2002 між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Полтавській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях, як орендодавцем, та Закритим акціонерним товариством «Полтавський лікеро-горілчаний завод» , як орендарем, укладено договір оренди № 2-ц/2002Р, за умовами п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства "Полтавський лікеро-горілчаний завод", склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 01 грудня 2002 pоку.

Відповідно до п. 6.1 договору, орендар має право самостійно визначати і здійснювати напрями господарської діяльності підприємства в межах, визначених установчим документом (статутом та/або установчим договором/положенням) орендаря та/або юридичної особи чи відокремленого структурного підрозділу, створених на базі переданого в оренду підприємства.

Проте, умовами п. 6.2 договору визначено, що за згодою орендодавця орендар має право продавати, обмінювати, позичати, іншим чином розпоряджатися матеріальними цінностями, які входять до складу орендованого майна підприємства, передавати свої права та обов`язки за цим договором щодо цих цінностей іншій особі за умови, що це не спричинить зміни вартості підприємства і не порушує інших положень цього договору.

Згідно з п. 6.7 договору, орендар має право розпоряджатися або іншим чином передавати третім особам належні йому право оренди та інші права (повністю чи в певній частині), які випливають з цього договору, тільки за попередньою згодою орендодавця, якщо інше не передбачено цим договором або чинним законодавством України.

Умовами п. 7.3 договору сторонами погоджено, що орендодавець зобов`язується у випадку реорганізації орендаря до припинення чинності договору, переукласти цей договір на таких самих умовах з одним із правонаступників, якщо останній згоден стати орендарем.

Того ж дня - 29.12.2002 сторонами складений акт приймання-передачі ЦМК ДП Полтавський лікеро-горілчаний завод та акт оцінки вартості цього ЦМК.

Додатковою угодою № 4 від 06.06.2011 до договору було змінено особу орендаря: замість Закритого акціонерного товариства «Полтавський лікеро-горілчаний завод» всі зобов`язання орендаря за договором перейшли до Приватного акціонерного товариства «Полтавський лікеро-горілчаний завод» .

Додатковою угодою № 6 від 24.01.2014 до договору сторонами знову змінено особу орендаря: замість Приватного акціонерного товариства «Полтавський лікеро-горілчаний завод» всі зобов`язання орендаря за договором перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський лікеро-горілчаний завод» .

Додатковою угодою № 7 від 08.10.2015 до договору сторонами втретє змінено особу орендаря: замість Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський лікеро-горілчаний завод» всі зобов`язання орендаря за договором перейшли до ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» .

За умовами додаткової угоди № 9 від 16.01.2018 до договору, договір оренди діє до 01.01.2023.

29 жовтня 2019 року ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» було прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська горілчана компанія» шляхом її виділу з TOB «Українська дистрибуційна компанія» .

Виділення активів та пасивів на ТОВ «Полтавська горілчана компанія» підтверджується Рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» від 29.10.2019 та Розподільчим балансом станом на 01.10.2019, що є додатком 1 до рішення єдиного учасника ТОВ «УДК» від 29.10.2019. За цим Розподільчим балансом (код рядка 1001, 1005, 1011, 1101), як зазначає позивач, до ТОВ «ПГК» передано цілісний майновий комплекс державного підприємства «Полтавський лікеро-горілчаний завод» ринкова вартість якого згідно зі Звітом про оцінку майна станом на 01.11.2017 становить 5608740 грн.

Позивач стверджує, що з урахуванням п. 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , відповідно до якого амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар, нарахована станом на 01.10.2019 сума невикористаних амортизаційних відрахувань орендарем - ТОВ «УДК» у розмірі 1013274,12 грн. передана за Розподільчим балансом на ТОВ «ПГК» (код рядка 1405).

30.10.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за номером 10741360000088286 про проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Полтавська горілчана компанія» , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.11.2019 (т. 1, а.с 150-152).

30.10.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за номером 10741070113043150 про зміни до відомостей про юридичну особу, з якої здійснено виділ, тобто з ТОВ «УДК» , а саме: зміна даних про розмір статутного капіталу, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.11.2019 (стор. 24 Витягу стосовно ТОВ «УДК» , т. 2, а.с. 36, зворотній бік).

Згідно з розділом 2 Статуту ТОВ «Полтавська горілчана компанія» , Товариство є юридичною особою з дати його державної реєстрації та може укладати договори та інші угоди (правочини) після державної реєстрації.

На думку позивача, законодавчо передбачені вимоги щодо завершення процедури здійснення виділу ТОВ «ПГК» з ТОВ «УДК» ними здійснені, тому після укладення додаткової угоди до договору він відповідно до п. 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» матиме право використати амортизаційні відрахування на відновлення орендованих основних фондів.

Третя особа листом № 360/05-11 від 05.11.2019 звернулася до відповідача, яким повідомила про те, що позивач є правонаступником третьої особи, та просила внести зміни до договору оренди № 2-Ц/2002р від 29.12.2002 року цілісного майнового комплексу державного підприємства «Полтавський лікеро-горілчаний завод» , в частині зміни преамбули договору оренди цілісного майнового комплексу та реквізитів сторін, а саме: замінити ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» на виділене ТОВ «Полтавська горілчана компанія» , шляхом укладення додаткової угоди до договору.

В переліку додатків до цього листа міститься посилання на проект додаткової угоди № 10 до договору оренди ЦМК ДП Полтавський лікеро-горілчаний завод № 2-Ц/2002р. від 20.12.2002 р. (в двох примірниках).

Листом № 05/11/19 від 05.11.2019 позивач надав відповідачу свою згоду стати орендарем за договором та прийняти на себе всі права та обов`язки орендаря за зазначеним договором.

Листом від 13.12.2019 № 11-102-05053 відповідач відмовив у підписанні додаткової угоди до договору, посилаючись на те, що зміна орендаря внаслідок правонаступництва можлива лише у випадку реорганізації підприємства, внаслідок якої основне підприємство припинило свою діяльність, а оскільки підприємство ТОВ УДК не припинилося та фактично може здійснювати повноваження орендаря, тому третій особі запропоновано передати ЦМК позивачу у суборенду.

Іншим листом від 13.12.2019 відповідач проінформував позивача про те, що надані позивачем документи не підтверджують процедуру проведення реорганізації ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» у контексті вимог ст. 104 ЦК України, відтак РВ не вбачає підстав для заміни сторони орендаря за договором з ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» на новостворене ТОВ «Полтавська горілчана компанія» .

24.12.2019 третя особа звернулася до відповідача із запереченнями № 471/12 щодо листа відповідача від 13.12.2019 №11-102-05053 та пояснила відповідачу, що він помилково вважає, що правонаступництво можливе лише у випадку реорганізації підприємства та просила переглянути рішення про відмову від підписання додаткової угоди, а також підписати додаткову угоду, зазначивши про те, що проект додаткової угоди № 10 до цього листа додається.

Листом № 11-102-00592 від 23.01.2020 відповідач повторно повідомив ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» про наявність у орендаря права здавати орендоване майно в суборенду, в т.ч. новоствореному ТОВ «Полтавська горілчана компанія» .

Як стверджує позивач, третя особа листом від 06.03.2020 № 78/03 повторно звернулася до відповідача з повідомленням про те, що позивач є правонаступником третьої особи, та просила внести зміни до договору оренди № 2-Ц/2002 від 29.12.2002 в частині зміни преамбули договору оренди цілісного майнового комплексу та реквізитів сторін, а саме: замінити ТОВ «УДК» на виділене ТОВ «ПГК» , шляхом укладення додаткової угоди до договору та надавала пакет документів підтверджуючих передачу позивачу цілісного майнового комплексу державного підприємства «Полтавський лікеро-горілчаний завод» . Проте, цей лист в матеріалах справи відсутній, в переліку додатків до позовної заяви, уточненої позовної заяви та до апеляційної скарги лист ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» від 06.03.2020 № 78/03 також не значиться.

Листом № 10-16-7054 від 08.04.2020 відповідач знову відмовив третій особі в заміні сторін договору, посилаючись на той факт, що йому не було надано документів, якими підтверджується передача отриманого для оренди майна на баланс іншого підприємства, за розподільчим балансом. Крім того, відповідач вдруге зазначив, що в порушення умов п. 6.2 договору оренди у Регіональному відділенні відсутні звернення орендаря з приводу надання згоди щодо передачі отриманого для оренди майна на баланс іншого підприємства.

Стверджуючи, що саме розподільчий баланс та Акт приймання-передачі майна згідно з розподільчим балансом ТОВ «УДК» від 01.10.2019 і є документами (переліком майна), якими підтверджується фактична передача ЦМК ДП «Полтавський лікеро-горілчаний завод» позивачеві та вважаючи, що позивач, як правонаступник третьої особи за договором оренди набув права та обов`язки орендаря за договором, у зв`язку з відмовою відповідача від внесення змін до договору шляхом підписання додаткової угоди, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 109 ЦК України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

За приписами ст. 47 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» , виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов`язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього.

При цьому, умовами п. 7.3 договору визначений обов`язок орендодавця щодо переукладання договору з одним із правонаступників у випадку реорганізації орендаря.

За змістом ч. 4 ст. 16 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , внесення змін до договору оренди здійснюється з урахуванням установлених цією статтею та Порядком передачі майна в оренду обмежень за згодою сторін до закінчення строку його дії, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач.

Відповідач слушно наголошує, що даним законом не врегульовано питання щодо заміни особи орендаря у договірних відносинах у зв`язку з реорганізацією підприємства орендаря чи у випадку іншого легітимного правонаступництва права оренди спірного ЦМК.

Згідно з ч.1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частиною 1 статті 48 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що товариство припиняється внаслідок передання всього свого майна, всіх прав та обов`язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації.

Крім того, судовою колегією встановлено, що згідно з ч. 1 ст. 37 ЦК УРСР (в ред. від 30.10.1999, яка була чинною на дату укладання договору оренди від 29.12.2002), юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Отже, проаналізувавши наведені вимоги законодавства слід дійти висновку про те, що у розумінні умов п. 7.3 договору оренди орендодавець зобов`язаний переукласти договір оренди на тих самих умов з правонаступником орендаря виключно у випадку його реорганізації, яка включає злиття, приєднання, поділ та перетворення, натомість виділ не був включений законодавцем в поняття реорганізації ані на момент укладання договору оренди, ані в чинній редакції Кодексу.

Таким чином, посилання позивача на правонаступництво прав та обов`язків орендаря за договором у зв`язку з виділом його Товариства з ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» , що кореспондується із зобов`язанням орендаря у розумінні п. 7.3 договору оренди, - є безпідставними.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що з наданого позивачем розподільчого балансу та акту приймання-передачі майна від 30.10.2019 неможливо встановити, що третьою особою йому було передано саме спірний ЦМК, а не інше майно, оскільки в цих документах не зазначено жодних ідентифікуючих ознак об`єкту оренди за договором.

Зокрема, акт приймання-передачі від 30.10.2019 містить перелік певного майна та обладнання, з визначенням його кількості та вартості, проте ані в розподільчому балансі, ані в цьому акті не зазначено про те, що відображене в них майно є складовими орендованого ЦМК.

Таким чином, непогодження позивача в апеляційній скарзі з даним висновком місцевого господарського суду не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи, а доводи позивача про те, що означений акт і є актом приймання-передачі ЦМК, про відсутність якого наголошував суд першої інстанції, відхиляються за недоведеністю.

До того ж, місцевий господарський суд правомірно встановив факт недотримання третьою особою умов п. 6.2 та п. 6.7 договору щодо необхідності отримання згоди орендодавця для передачі орендованого ЦМК новоствореному підприємству, оскільки вищевказане листування між сторонами (в т.ч. листи позивача та третьої особи від 05.11.2019) мало місце хронологічно пізніше за складання розподільчого балансу, затвердженого рішенням ТОВ УДК від 29.10.2019, та акту приймання-передачі від 30.10.2019 згідно з цим розподільчим балансом.

Стверджуючи в апеляційній скарзі про те, що орендар у листопаді 2019 року разом з пропозицією внесення змін до договору направляв відповідачу підписаний примірник відповідної додаткової угоди позивачем до апеляційної скарги додано проект непідписаної такої додаткової угоди. Крім того, описів вкладення, які б підтверджували факт дійсного надсилання додаткової угоди № 10 до договору, посилання на яку міститься у додатках у згаданих листах ані позивачем, ані третьої особою до матеріалів справи не надано.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до довільного тлумачення позивачем умов договору та вимог цивільного законодавства щодо правонаступництва юридичної особи.

Підсумовуючи викладене, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову на законних підставах, оскільки:

- виділ не віднесений законодавцем до поняття реорганізації, тому, враховуючи умови п. 7.3 договору у відповідача відсутній обов`язок щодо оформлення договірних правовідносин на тих самих умовах з правонаступником третьої особи;

- позивачем не доведено, що за розподільчим балансом та актом приймання-передачі майна від 30.10.2019 третьою особою передано позивачеві саме об`єкт договору оренди, а не інше майно;

- посилаючись на здійснення такої передачі орендованого ЦМК третьою особою не дотриманий порядок отримання відповідної згоди орендодавця, передбачений п. 6.2 та п. 6.7 договору.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Полтавської області від 01.12.2020 р. у справі № 917/1247/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 27.04.2021

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка